Постанова Кропивницький апеляційний суд № 405/6361/22

ПОСТАНОВА Іменем України 16 листопада 2023 року м. Кропивницький справа № 405/6361/22 провадження № 22-ц/4809/1053/23 Кропивницький апеляційний суд у складі: головуючого судді - Письменного О.А., суддів - Мурашка С.І., Чельник О.І., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда у складі судді Іванової Л.А. від 31 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, - встановив: У листопаді 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що з 24.04.2015 по 03.10.2022 вона перебувала з ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають спільну дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також відповідач є батьком, відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказала, що після припинення шлюбних відносин відповідач у добровільному порядку матеріальну допомогу дітям не надає, тому просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення аліментів від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення сином ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , та після досягнення сином ОСОБА_4 повноліття, з 03 липня 2025 року стягувати з ОСОБА_1 аліменти на її користь на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 травня 2023 року позов задоволено. Суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 21 листопада 2022 року і до досягнення старшою дитиною сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9 . За рішенням суду, якщо після досягнення повноліття старшою дитиною ОСОБА_4 ніхто з батьків не звернеться в суд з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 липня 2025 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_10 . Суд вирішив питання про судові витрати. В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Зокрема вказав, що після повномасштабного вторгнення РФ на територію України, а саме у середині березня 2022 року, позивачка разом з їх спільною дочкою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виїхали з України, на даний час перебувають на території Канади. Однак встановити місце знаходження дочки не вдалося, а також те, що чи проживає вона з матір`ю. Водночас, позивач до позовної заяви додано довідку квартального комітету, про те, що на день звернення з позовом до суду ОСОБА_2 разом з дітьми проживала в АДРЕСА_1 . Вказує, що аліменти можуть бути стягнути лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні. Разом з тим, позивачка не надала доказів того, що вона проживає разом дітьми. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що сторони з 24 квітня 2015 року по 03 жовтня 2022 року перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітню дитину дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане 22 жовтня 2015 року Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис за № 364, в якому батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зазначені: в графі «батько» - ОСОБА_1 та в графі «мати» - ОСОБА_2 . ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_11 , його батьками в свідоцтві про народження серії НОМЕР_4 , виданого повторно 04 грудня 2021 року Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), зазначені в графі «Батько» - ОСОБА_1 , в графі «Мати» - ОСОБА_2 . Встановивши дані обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке. Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»). Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Статтею 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. За своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні. Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Твердження ОСОБА_1 про те, що позивач не проживає разом з їх спільною дочкою не заслуговують на увагу суду, оскільки не підтверджені належними доказами. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України). Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 травня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Судді: О.А.Письменний С.І. Мурашко О.І. Чельник