Ухвала КЦС ВС № 557/1242/23

УХВАЛА 17 листопада 2023 року м. Київ справа № 557/1242/23 провадження № 61-16110ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Крутня Івана Володимировича, на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, ВСТАНОВИВ: У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним вище позовом. Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 20 вересня 2023 року клопотання ОСОБА_2 задоволено. Надано сторонам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення тривалістю 5 (п`ять) місяців. Провадження у справі зупинено до закінчення строку, визначеного для примирення сторін. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Гощанського районного суду Рівненської області від 20 вересня 2023 року залишено без руху. Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявникові у зв`язку з невиконанням вимог ухвали Рівненського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року. У листопаді 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Крутень І. В., із застосуванням засобів поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року, у змісті якої просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, справу передати на новий розгляд до Рівненського апеляційного суду.

1. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також у порушення частини п`ятої зазначеної статті, не зазначено підстави для звільнення від сплати судового збору. У змісті касаційної скарги представник ОСОБА_1 - адвокат Крутень І. В., посилається на те, що відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 572/2088/17 (провадження № 61-12842св18) його довіритель звільнений від сплати судового збору з підстав, передбачених пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Водночас, посилання заявника на зазначену підставу для звільнення від сплати судового збору є помилковим з огляду на наступне. У постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 572/2088/17 (провадження № 61-12842св18) дійсно вказано, що пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не містить посилань на те, що позов має бути заявлений лише з підстав порушення прав та законних інтересів позивача саме як учасника бойових дій, а також прямо та чітко не зазначає, що справа має стосуватись порушених прав саме позивача, що має статус учасника бойових дій, без уточнення характеру такого права та підстав його порушення. Відсутність механізму чіткого трактування та розуміння дійсного змісту вказаної норми пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» в першу чергу пов`язане з недоліками законодавчої техніки, яка використовувалась законодавцем під час підготовки Закону України «Про судовий збір», проте це не повинно впливати на гарантовані державою пільги при сплаті судового збору, порушувати та обмежувати права учасників бойових дій при їх зверненні до суду, у зв`язку з порушенням будь-яких їх прав, незалежно від характеру, предмета та підстав таких позовів. Таким чином, до 01 вересня 2015 року надання пільг по сплаті судового збору ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було унормоване частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за змістом якої, такі пільги надавалися у випадках, коли спір виник з відносин, що врегульовані безпосередньо цим Законом, проте з 01 вересня 2015 року правове регулювання пільг по сплаті судового збору здійснюється на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», який є спеціальним Законом і не містить жодних обмежень для учасників бойових дій щодо предмету судового захисту порушених прав. Водночас, зазначений правовий висновок не може бути застосований у вказаній справі, оскільки постанова містить висновки щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (пільги зі сплати судового збору учасниками бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав), водночас у змісті касаційної скарги представник заявника як на підставу звільнення свого довірителя від сплати судового збору посилається на пункт 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (пільги зі сплати судового збору військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків). Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на наступне. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 зазначено, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду. Відтак, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12 липня 2023 року у справі № 127/7281/20 (провадження № 61-16736св21), враховуючи, що спір у справі, в якій подано касаційну скаргу не стосується питань виконання військового чи службового обов`язку ОСОБА_1 у статусі військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, останній не звільнений від сплати судового збору в зазначеній справі, зокрема за звернення до суду із касаційною скаргою на судове рішення. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір». Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення. Відповідно до статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази. Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору при зверненні з апеляційною і касаційною скаргою на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (536,80 грн). Оскільки предметом оскарження у вказаній справі є ухвала Рівненського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 536,80 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості). На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

2. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження з огляду на те, що зміст касаційної скарги в повній мірі не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України. Відповідно до частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається скарга; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); рішення (ухвала), що оскаржується; підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); клопотання особи, яка подає скаргу; перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги; дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. Відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 185 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. Заявником в порушення пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України у змісті касаційної скарги не зазначено всі відомості стосовно себе як адвоката, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, що позбавляє Верховний Суд можливості перевірити факт наявності або відсутності у останнього зареєстрованого електронного кабінету у системі «Електронний Суд». Зазначення у змісті касаційної скарги ідентифікаційного коду адвокатського бюро «Крутень і партнери» в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України не свідчить про виконання адвокатом Крутнем І. В. вимог процесуального закону щодо обов`язкової реєстрації останнього у системі «Електронний суд», оскільки, як було зазначено вище, вимоги частини шостої статті 14 ЦПК України вказують на необхідність реєстрації в системі «Електронний Суд» саме адвоката.

3. Також у порушення вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги також не додано копій скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Приєднання до касаційної скарги, поданої у паперовій формі доказів направлення копії касаційної скарги на адресу іншого учасника справи не свідчить про виконання заявником вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України щодо додавання до касаційної скарги її копій відповідно до кількості учасників справи. Таким чином заявникові необхідно: 1) Сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. На підтвердження сплати судового збору надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 2) Уточнити касаційну скаргу в частині зазначення повних відомостей стосовно учасників справи, зокрема себе (адвоката Крутня І. В.), та надати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи. У разі подання уточненої касаційної скарги шляхом формування документа у системі «Електронний суд» заявникові необхідно надати докази надсилання уточненої касаційної скарги на адресу інших учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Крутня Івана Володимировича, на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року залишити без руху. Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Д. Д. Луспеник