Постанова 4854 № 420/10012/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/10012/23 Перша інстанція: суддя Левчук О.А. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 липня 2023р. по справі за адміністративним позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А: У травні 2023р. УДБК ОМР звернулося до суду із позовом до ВПВР УЗПВР в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просило: - визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №71576883 від 14.04.2023р.; - визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №71576725 від 14.04.2023р.; - зобов`язати ВПВР УЗПВР в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 71576883; - зобов`язати ВПВР УЗПВР в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 71576725. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 7.03.2023р. на його адресу надійшла постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6.03.2023р. по справі за №420/11131/22. В подальшому, 8.03.2023р. відділом правового забезпечення УДАБК ОМР підготовлено доповідну записку з проханням забезпечити виконання рішення суду по справі №420/11131/22. Так, доповідною запискою відділу дозвільно-декларативних процедур від 9.03.2023р. повідомлено про виконання рішення суду щодо реєстрації повідомлення №ОД051220613697. Тобто, позивач вважає, що дата виконання рішення сулу у добровільному порядку є 9.03.2023р., у зв`язку з чим до відділу ДВС було направлено заяви про закінчення виконавчих проваджень №71576725, №71576883, у зв`язку з добровільним виконанням рішень, відповідно до п.9 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження». Проте, будь-яких повідомлень про закінчення виконавчих провадження або відмови у закритті до УДАБК не надходило. На підставі вказаного, УДАБК ОМР звернулось в суд із даним позовом. Посилаючись на вказане просив позов задовольнити. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 5 липня 2023р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із даним судовим рішенням, апелянтом подано скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), діяв на підставі ЗУ «Про виконавче провадження» та у межах своїх повноважень, а доводи позивача щодо наявності підстав для скасування постанов та закінчення виконавчих проваджень на підставі п.9 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» є необґрунтованими та спростовуються зібраними по справі доказами. Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022р. по справі за №420/11131/22, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії УДАБК ОМР щодо повернення на доопрацювання Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) №ОД051220613697, найменування об`єкта «Капітальний ремонт по відновленню нежитлового приміщення бару та магазину, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 », яке було подане 13.06.2022р.; зобов`язано УДАБК ОМР зареєструвати Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) №ОД051220613697, найменування об`єкта «Капітальний ремонт по відновленню нежитлового приміщення бару та магазину, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 », яке було подане 13.06.2022р.. 28 березня 2023р. та 10 квітня 2023р. по справі №420/11131/22 судом було видано виконавчі листи (т.1 а.с.133 з.б.134, 151). 14 квітня 2023р. відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на підставі заяви та виконавчого листа №420/11131/22 від 10.04.2023р. відкрито виконавче провадження за №71576883 (т.1 а.с.132). 14 квітня 2023р. відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на підставі заяви та виконавчого листа за №420/11131/22 від 28.03.2023р. відкрито виконавче провадження за №71576725 (т.1 а.с.149 з.б.150). 26 квітня 2023р. до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшли заяви УДАБК ОМР про закінчення виконавчих проваджень за №71576883 та за №71576725, у зв`язку із добровільним виконанням судового рішення згідно з виконавчим документом (т.1 а.с.124-128, 141-145). Проте, відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) своїм листом від 4.05.2023р. надало відповідь на заяви УДАБК ОМР, якою повідомило про відсутність підстав для закінчення виконавчих проваджень за №71576883, за №71576725 (т.1 а.с.122). Позивач вважає вищезазначені дії відповідача протиправними та незаконними. Перевіряючи правомірність рішення суду першої інстанції, з урахуванням підстав, за якими апелянт пов`язує його протиправність та скасування, в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного. Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає ЗУ «Про виконавче провадження» від 2.06.2016р. за №1404-VIII (надалі Закон №1404-VIII). Так, положеннями ст.1 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. У відповідності до ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). За правилами п.9 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Відповідно до ч.2 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що 28.03.2023р. та 10.04.2023р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022р. по справі за №420/11131/22, яке набрало законної сили, видано виконавчі листи (т.1 а.с.133 з.б.134, 151). При цьому, 14.04.2023р. до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшли заяви про виконання рішення суду по справі за №420/11131/22 (т.1 а.с.133, 150з.б.). Тобто, при винесенні постанов про відкриття виконавчого провадження №71576883 від 14.04.2023р., №71576725 від 14.04.2023р. державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) діяв відповідно до приписів ЗУ «Про виконавче провадження». Також, звертаючись до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявами про закінчення виконавчих проваджень №71576883, №71576725 позивач посилався на фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, на підтвердження чого були надані доповідні записки та скріншоти з Реєстру будівельної діяльності (т.1 а.с.126-128, 141-145). Проте, судова колегія звертає увагу на те, що названа доповідна записка не містить відомостей про внесення до Реєстру будівельної діяльності будь-яких записів щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт після 6.03.2023р., тобто після набрання законної сили судовим рішенням. Що стосується ж наданого скріншоту з реєстру будівельної діяльності, то дослідивши вказаний документ судова колегія зазначає, що він містить дату створення - 13.06.2022р., та дату реєстрації (із поверненням на доопрацювання) - 20.06.2022р.. При цьому, інші дані, які б вносились після прийняття та набрання законної сили судовим рішенням, відсутні в Реєстрі будівельної діяльності. Аналізуючи вказане, судова колегія вважає, що реєстрація, яка була проведена 20.06.2022р., не була зроблена на підставі та на виконання рішення суду від 18.11.2022р., яке набрало законної сили 6.03.2023р., а тому вищевказані обставини та надані УДАБК документи не свідчать про фактичне виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчими документами. На підставі вказаного, судова колегія вважає, що відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), діяв на підставі положень ЗУ «Про виконавче провадження» та у межах своїх повноважень, а доводи апелянта щодо наявності підстав для скасування постанов та закінчення виконавчих проваджень на підставі п.9 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи. Отже, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог УДАБК ОМР про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії, оскільки відсутні відповідні та належні докази виконання УДАБК ОМР судового рішення, яке набрало законної сили. В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 липня 2023р. залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: І.О. Турецька Л.П. Шеметенко