Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/8158/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/8158/23 Головуючий в І інстанції: Ярощук В.Г. Дата та місце ухвалення рішення: 19.09.2023 р. м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Шеметенко Л.П. судді Градовського Ю.М. судді Турецької І.О. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У липні 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно; - стягнути з Військової частини НОМЕР_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року у сумі 79122 грн. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44; - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 24.12.2020 року включно; - стягнути з Військової частини НОМЕР_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн. в місяць у загальній сумі 150739,29 грн. за період з 01.03.2018 року по 24.12.2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №

44. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2023 року закрито провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку із наявністю рішення суду, що набрало законної сили, у справі № 400/3819/21 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2023 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, та порушенні норм процесуального права. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. З аналізу наведених вище правових положень КАС України вбачається, що законодавцем з метою недопущення можливості ухвалення декількох судових рішень у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав встановлено певні правові обмеження у разі виявлення судом тотожних справ, які перебувають/перебували на розгляді у цьому або іншому адміністративному суді. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав. Разом з цим, закриття провадження у справі за вказаних обставин можливе лише при наявності таких умов у їх сукупності: спір у справі повинен бути між тими самими сторонами; спір у справі повинен бути з одним і тим же предметом та поданий з тих самих підстав; наявність судового рішення, що набрало законної сили. Відсутність хоча б однієї з названих ознак виключає можливість закриття провадження за заявленим позовом. Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави і предмет спору, тобто, коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У даній справі ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно; - стягнути з Військової частини НОМЕР_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року у сумі 79122 грн. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44; - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 24.12.2020 року включно; - стягнути з Військової частини НОМЕР_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн. в місяць у загальній сумі 150739,29 грн. за період з 01.03.2018 року по 24.12.2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №

44. Водночас, як встановлено судом першої інстанції, у травні 2021 року ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: - визнати протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 24.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 24.12.2015 року по 28.02.2018 року включно в сумі 84219,44 грн. із застосуванням базового місяця січень 2008 року із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44; - визнати протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 24.12.2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн. відповідно до абз. 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 грн. за період з 01.03.2018 року по 24.12.2020 року включно в сумі 150739,12 грн. відповідно до абз. 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №

44. Вказаний позов був предметом розгляду справи № 400/3819/21. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 року у справі № 400/3819/21 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 24.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січня 2008 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 24.12.2015 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням базового місяця січня 2008 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі № 400/3819/21 залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року у справі № 400/3819/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що відносно заявлених позивачем вимог у даній справі є таке, що набрало законної сили рішення суду у справі № 400/3819/21, яким вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що є підставою для закриття провадження у справі. Суд першої інстанції зазначив, що у разі, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача при виконанні рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 року у справі № 400/3819/21 порушено його права, свободи чи інтереси, то він повинен звертатися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України (тобто, в порядку судового контролю за виконанням рішення), чи ініціювати питання про встановлення способу і порядку виконання судового рішення згідно зі статтю 378 КАС України, а не пред`являти новий адміністративний позов. В апеляційній скарзі, посилаючись на помилковість висновків суду першої інстанції, представник позивача зазначає про те, що позов у цій справі не є тотожним спору у справі № 400/3819/21. Надаючи оцінку питанню щодо тотожності спору у справі № 400/3819/21 та у даній справі за предметом і підставами, колегія суддів вважає, що підлягають врахуванню висновки Верховного Суду, зокрема, але не виключено, у постановах від 15 грудня 2022 року у справі № 460/3473/21, від 13 березня 2023 року у справі № 560/11003/22, від 28 червня 2023 року у справі № 200/4258/22, на які посилається апелянт. Так, у наведених справах Верховний Суд навів висновок про те, що відповідно до пункту 13 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку, питання обчислення суми індексації може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом. Верховний Суд зазначив, що моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати позивачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується. Застосовуючи наведені висновки Верховного Суду до обставин даної справи, колегія суддів враховує, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 року у справі № 400/3819/21, яке набрало законної сили, зокрема, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 24.12.2015 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням базового місяця січня 2008 року. При цьому, вирішуючи справу у наведеній частині позовних вимог, суд виходив з того, що сума належної до стягнення індексації обрахована позивачем самостійно, а у суду відсутні спеціальні знання для підтвердження правильності розрахунків позивача, а тому, підстави для задоволення позову в частині стягнення суми індексації задоволенню не підлягають. Тобто, у справі № 400/3819/21 судом визначення розміру індексації грошового забезпечення не здійснювалося. В свою чергу, звертаючись із заявленим позовом, позивач фактично просить здійснити донарахування йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, оскільки, на виконання судового рішення у справі № 400/3819/21, внаслідок невірного обрахунку суми індексації, відповідачем нараховано індексацію грошового забезпечення у меншому розмірі. З огляду на викладене та на підставі наведених висновків Верховного Суду, враховуючи, що у справі № 400/3819/21 судом визначення розміру індексації грошового забезпечення не здійснювалося, а у цій справі підставою для звернення з позовом є саме невірний обрахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, здійснений відповідачем, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що висновок суду першої інстанції щодо тотожності вимог у даній справі спору, який розглядався у справі № 400/3819/21, є помилковим. Що стосується позовних вимог щодо виплати індексації за період з 01.03.2018 року по 24.12.2020 року, колегія суддів зазначає наступне. У рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 року у справі № 400/3819/21, яке набрало законної сили, щодо невиплати індексації за період з 01.03.2018 року по 24.12.2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4463,15 грн. суд вказав на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, вказаною постановою підвищено розміри посадових окладів та окладів за військове звання всіх категорій військовослужбовців, у тому числі, позивача. З огляду на викладене, суд у вказаній справі дійшов висновку, що базовим місяцем став березень 2018 року. Суд послався на те, що відповідач надав докази того, що позивачу з грудня 2018 року по грудень 2020 року виплачено індексацію грошового забезпечення. Відтак, суд у справі № 400/3819/21 дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню. Таким чином, у справі № 400/3819/21 вирішено питання про право позивача на нарахування і виплату індексації за період з 01.03.2018 року по 24.12.2020 року з урахуванням базового місяця індексації - березень 2018 року. Водночас, у даній справі позивач просить стягнути на його користь з Військової частини НОМЕР_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн. в місяць у загальній сумі 150739,29 грн. за період з 01.03.2018 року по 24.12.2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078. У справі № 400/3819/21 перевірка правильності нарахованих відповідачем позивачу сум індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 24.12.2020 року з урахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 не здійснювалася. Крім того, на момент виникнення спірних правовідносин у справі № 400/3819/21, позивачу не було нараховано і виплачено індексацію з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, виплата індексації відбулась лише після прийняття рішення у наведеній справі, що і зумовило звернення позивача з даним позовом. За таких обставин, висновки суду першої інстанції про те, що вимоги, заявлені позивачем у цій справі, вже були предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі № 400/3819/21 та їх фактично вже було вирішено по суті, є помилковими, що виключає наявність підстав для закриття провадження у справі. Колегія суддів зазначає, що саме таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 15 грудня 2022 року у справі № 460/3473/21, від 13 березня 2023 року у справі № 560/11003/22, від 28 червня 2023 року у справі № 200/4258/22 та ці висновки ВС підлягають врахуванню і у даній справі. З огляду на вищевикладене у сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спірного питання, а тому, враховуючи межі розгляду судом апеляційної інстанції та його повноваження щодо перегляду ухвал суду першої інстанції, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2023 року скасувати. Справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Судове рішення складено у повному обсязі 16.11.2023 р. Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко Суддя: Ю.М. Градовський Суддя: І.О. Турецька