Ухвала КАС ВС № 1740/2487/18

УХВАЛА 15 листопада 2023 року м. Київ справа №1740/2487/18 адміністративне провадження №К/990/36160/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Рибачука А.І., суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі № 1740/2487/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Якимця Олега Борисовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Рівненська міська рада, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, скасування повідомлення,- УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд: - визнати протиправною бездіяльності відповідачів щодо невиправлення помилки у відомостях в Державному земельному кадастрі про цільове призначення та категорію земель земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:006:0034; - зобов`язати відповідачів внести зміни до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:006:0034, визначивши категорію земель "землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення" та цільове призначення 11.02 "Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості"; - скасувати повідомлення від 11.06.2018 № 1, видане державним кадастровим реєстратором Якимцем О.Б. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10.12.2018, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019, відмовлено в задоволенні позовних вимог. Постановою Верховного Суду від 18.10.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано та направлено справу № 1740/2487/18 на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28.03.2023, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023, відмовлено в задоволенні позову. 30.10.2023 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі № 1740/2487/18 за вищевказаним позовом, з підстав, визначених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого. Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 КАС України, частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Такі випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно із якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Положеннями статті 330 КАС України визначені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). При цьому, у частині п`ятій статті 328 КАС України міститься перелік випадків, за яких судові рішення не підлягають касаційному оскарженню. Так, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Спір, який виник у цій справі розглядався судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас, вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого. В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржниця зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; вона позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи; справа має виняткове значення для неї. Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність в цьому випадку обставини, наведеної у підпункті «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Як було зазначено вище, відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. При цьому, виключно у випадках наведених у пунктах 1- 4 наведеної вище норми процесуального Закону. Скаржниця, обґрунтовуючи право на подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №902/889/16, від 15.12.2021 у справі №924/856/20, від 14.07.2020 у справі №916/1998/19, від 10.10.2019 у справі №910/2164/18, від 11.12.2018 у справі №826/1277/18, від 29.04.2020 у справі №803/553/16. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах. В справі №200/606/18 на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у якій скаржниця посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, спір стосується визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку. В справі № 629/4628/16-ц на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у якій скаржниця посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, спір стосується стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. В справі № 902/889/16 на постанову Верховного Суду від 27.06.2018 у якій скаржниця посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, спір стосується скасування реєстрації права власності відповідача на тимчасову споруду та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. В справі №924/856/20 на постанову Верховного Суду від 15.12.2021 у якій скаржниця посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, предметом оскарження було рішення відповідача про припинення права постійного користування земельною ділянкою. В справі № 916/1998/19 на постанову Верховного Суду від 14.07.2020 у якій скаржниця посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, спір стосується розірвання договору оренди землі. В справі № 910/2164/18 на постанову Верховного Суду від 10.10.2019 у якій скаржниця посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, спір стосується визнання недійсним договору на постачання природного газу. В справі № 826/1277/18 на постанову Верховного Суду від 11.12.2018 у якій скаржниця посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, спірні правовідносини виникли щодо скасування податкової вимоги відповідача та його рішення про опис майна у податкову заставу. В справі № №803/553/16 на постанову Верховного Суду від 29.04.2020 у якій скаржниця посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, спір стосується дій відповідача щодо ненадання витягу з Державного земельного кадастру. Натомість, у цій справі предметом оскарження є бездіяльності відповідачів щодо невиправлення помилки у відомостях в Державному земельному кадастрі про цільове призначення та категорію земель щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:006:0034. Отже, у зазначених вище справах, у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які скаржниця посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, спори виникли в інших правовідносинах, які не є релевантними з правовідносинами у цій справі. Вказане виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанції за цією касаційною скаргою, з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки відсутні підстави вважати, що оскаржувані судові рішення та зазначені вище постанови Верховного Суду прийняті у справах правовідносини у яких є подібними. Крім того, касаційна скарга скаржниці обґрунтована посиланням на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 37 Закону України «Про державний земельний кадастр» у правовідносинах стосовно права заінтересованої особи (власника будівель) на звернення до територіальних органів Держгеокадастру з повідомленням про виявлену помилку у відомостях Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки на якій розташовані будівлі. Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність обставин, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні. Керуючись статтями 328, 331, 334, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі № 1740/2487/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Якимця Олега Борисовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Рівненська міська рада, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, скасування повідомлення. Витребувати із Рівненського окружного адміністративного суду справу № 1740/2487/18 за вищевказаним позовом. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... А.І. Рибачук А.Ю. Бучик Н.В. Коваленко, Судді Верховного Суду