Постанова 4854 № 420/12459/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/12459/23 Перша інстанція: суддя Бутенко А.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Домусчі С.Д. суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання виплатити пенсію, нараховану але не одержану ОСОБА_2 у зв`язку із смертю, В С Т А Н О В И В: Позивач, ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились у відмові виплатити ОСОБА_1 нараховану ОСОБА_2 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 року зі змінами, внесеними постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 року, по справі № 420/13499/21, та недоодержану у зв`язку з його смертю, доплату пенсії в розмірі 234994,97 грн.; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 нараховану ОСОБА_2 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 року зі змінами, внесеними постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 року, по справі № 420/13499/21, та недоодержану у зв`язку з його смертю, доплату до пенсії в розмірі 234994,97 грн. з датою черговості виплати 23 грудня 2021 року. В обґрунтування позовних вимог вказувала, що позивачка є донькою ОСОБА_2 . ОСОБА_2 перебував на пенсійному забезпеченні в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області і йому на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 року зі змінами, внесеними постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року, по справі № 420/13499/21 було нараховано доплату до пенсії в розмірі 234994,97 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. При цьому нараховану доплату в розмірі 234994,97 грн. на момент смерті він так і не отримав. Позивачка звернулася до відповідача із заявою, в якій просила виплатити їй, нараховану померлому доплату до пенсії. Однак, відповідач відмовив у задоволенні заяви, посилаючись на відсутність правових підстав. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року, ухваленим в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, задоволений позов ОСОБА_1 , Визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились у відмові виплатити ОСОБА_1 нараховану ОСОБА_2 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 року зі змінами, внесеними постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 року, по справі № 420/13499/21, та недоодержану у зв`язку з його смертю, доплату до пенсії в розмірі 234994,97 грн. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 нараховану ОСОБА_2 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 року зі змінами, внесеними постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 року, по справі № 420/13499/21, та недоодержану у зв`язку з його смертю, доплату пенсії в розмірі 234994,97 грн. з датою черговості виплати 23 грудня 2021 року. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про неврахування судом першої інстанції того факту, що позивачка не є стягувачем у справі №420/21406/21, що свідчить про відсутність правових підстав для виплати останній недоотриманої пенсії за відповідним судовим рішенням. При цьому, з посиланням на положення статті 1219 Цивільного кодексу України, апелянт акцентує увагу на тому, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва щодо виконання рішення суду в частині обов`язку пенсійного органу по здійсненню виплати пенсії. Також, на переконання апелянта, без належного обґрунтування судом першої інстанції залишено поза увагою й те, що відповідно до положень статей 23, 116 Бюджетного кодексу України, статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду України на цілі, не передбачені цим законодавством. Зазначеним підтверджується неправильність висновків суду і щодо відшкодування на користь позивачки понесених нею судових витрат у справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Позивачка своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Суд встановив, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.04.1984 року. ОСОБА_2 перебував на пенсійному забезпеченні в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 року по справі №420/13499/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 року на підставі довідки № ЮО78603 вiд 02.04.2021 року, та здійснити виплату донарахованих сум; здійснити виплату нарахованих ОСОБА_2 з 5 березня 2019 року сум пенсії з урахуванням 100% суми її підвищення; зобов`язано Пенсійний фонд України, у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 "Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги", здійснити фінансування виплати, перерахованої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області пенсії ОСОБА_2 з 1 квітня 2019 року на підставі довідки №ЮО78603 вiд 02.04.2021 року, та з 05 березня 2019 року з урахуванням 100% нарахованої суми підвищення пенсії. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 року виключено з резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року абзац

6. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року залишено без змін. На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області проведений перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нарахована доплата пенсії в сумі 234 994,97 грн. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 18.04.2023 року серія НОМЕР_2 . ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 . Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 22.05.2023 року № 12720-11377/М-02/8-1500/23 про відсутність правових підстав для виплати недоотриманої доплати до пенсії, оскільки ОСОБА_1 не є стягувачем по справі №420/13499/21. Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області, відмовляючи позивачці у виплаті недоотриманої ОСОБА_2 пенсії, нарахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 по справі №420/13499/21, діяв з порушенням вимог ст. 61 Закону № 2262-XII, оскільки зазначена стаття визначає, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються, зокрема, дочці. Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Частиною 1 статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Таким чином, вищевказаними положеннями запроваджено спеціальне правило публічного законодавства, відповідно до якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім`ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера; 3) дружині (чоловіку) померлого пенсіонера; 4) членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Однією з умов виплати пенсії, яка не включається до складу спадщини, вказаним вище особам є те, що пенсія повинна бути призначена, обчислена, нарахована до виплати, але недоодержана за життя померлого пенсіонера. Відповідно до пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера. Верховний Суд у постанові від 30 січня 2020 року по справі №200/10269/19-а сформулював правовий висновок, згідно якого у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя. Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною 1 статті 52 Закону №1058-IV та частиною 1 статті 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина 2 статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 квітня 2022 року по справі №200/10136/20-а. Як правильно встановив суд першої інстанції та не спростовано доводами апеляційної скарги, позивачкою був дотриманий порядок, передбачений у статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», звернувшись (02.11.2022 року) за виплатою протягом шести місяців після смерті пенсіонера (її чоловіка). Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували наведені висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу. Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у справі № 420/12459/23 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 14.11.2023 Суддя-доповідач С.Д. Домусчі Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький