Постанова Запорізький апеляційний суд № 331/2785/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 331/2785/22 Головуючий в 1 інст. Кольц Д.М. Провадження № 33/807/524/23 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 3 листопада 2023 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення, за участі ОСОБА_1 , захисника адвоката Патяка А.С., за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.11.2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працевлаштованого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнуто судовий збір, - В С Т А Н О В И В : Згідно постанови суду першої інстанції, встановлено, що 18.08.2022 року о 22-24 годин в м. Запоріжжя, Олександрівський район, вул. Глісерна біля буд. 20-а водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом DAEWOO NEХIA державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився під час відеозйомки, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом відсторонений, авто припарковане без порушень ПДР, про повторність попереджений. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду першої інстанції незаконною і такою, що підлягає скасуванню. Вказує, що в його діях відсутня об`єктивна сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Працівники поліції не запропонували йому пройти огляд в спеціалізованому медичному закладі, а відразу почали складати протокол за ст. 130 КУпАП, що є істотним порушенням порядку проведення огляду на стан сп`яніння. Направлення на огляд, яке складене працівниками поліції, є недопустимим доказом, через те, що фактично його не було направлено на медичний огляд. Про вказане направлення він дізнався лише після ознайомлення із матеріалами справи його захисником. Огляд проводився без залучення свідків, що є порушенням ст.266 КУпАП. Працівники поліції в супереч вимогам ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» здійснили незаконну зупинку автомобіля. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки справу було розглянуто без його участі, судом належним чином він не повідомлялося про дату і час судового розгляду. Постанову суду першої інтенції просить скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Щодо розгляду клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження. Заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки під час винесення постанови ОСОБА_1 не був присутнім, відомості про отримання ним судового виклику, а також копії постанови в матеріалах справи також відсутні. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу правовладдя, який визнається і діє в Україні (ст. 8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду. Щодо розгляду скарги по суті апеляційних доводів апелянта. Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Патяка А.С.; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду вважає за необхідне відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду залишити без змін з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджується наступними дослідженими доказами і відомостями, які містяться, зокрема: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №143516 (а.с.1), яким ОСОБА_1 звинувачено в тому, що він 18.08.2022 року о 22-24 годин в м. Запоріжжя, Олександрівський район, вул. Глісерна біля буд. 20-а керував транспортним засобом «DAEWOO NEХIA» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився під час відеозйомки, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом відсторонений, авто припарковане без порушень ПДР, про повторність попереджений; - в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння та направленні на огляд (а.с.5, а.с.7), в яких зазначено, що ОСОБА_1 мав на час події ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від огляду водій відмовився; - на оптичному носії інформації у вигляді СД-диску (а.с.9), який містить відеозаписи з місця події та якими встановлено, що працівник поліції пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, однак останній своєю поведінкою та словесними виразами повністю відмовився від будь-якого огляду, відмовився вказати місце проживання для складання протоколу, надавати пояснення та ознайомлюватися з матеріалами справи (02.27 хвилин відеозапису). Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою. Розглядаючи справу стосовно ОСОБА_1 , суд першої інстанції, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації стороною захисту наданих їй прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та прийшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду і вважає, що матеріли в справі не містять інформації про обставини, які підлягають перевірці в суді апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, оскільки вони підтверджують інкриміновані обставини. Суд відхиляє доводи апелянта, оскільки вони є безпідставними, виходячи з наступного. Зокрема, доводи про те, що в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона інкримінованого адміністративного правопорушення спростовані повністю змістом відеозапису, доданого до протоколу, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції, йому було повідомлено, що у нього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на визначення вказаного стану, але під час події ОСОБА_1 обрав позицію, яка свідчить про те, що він відмовляється від будь-якого огляду взагалі, що судом обґрунтовано було розцінено, як порушення вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд в противагу доводам скарги вказує, що приписи ст. 266 КУпАП не передбачають присутності свідків за умови застосування поліцейськими технічних засобів фіксації під час проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, а тому присутність свідків не була необхідною під час фіксації відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння, за умови такої фіксації за допомогою спеціальних технічних засобів. Матеріали справи містять відеозапис події, яким встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від огляду, а тому наявність свідків в даній справі не є імперативом. З огляду на те, що в матеріалах справи містяться належні та достатні докази, які безумовно свідчать про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд критично оцінює такі доводи апелянта про те, що у поліцейських були відсутні причини для зупинки автомобіля, передбачені ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Вказані твердження жодним чином не впливають на висновки місцевого суду, які є правильними та обґрунтованими. Крім того, апеляційний суд наголошує, що з 24 лютого 2022 року в Україні діє воєнний стан, внаслідок воєнної агресії рф, що в свою чергу висуває до правоохоронних органів додаткові повноваження для забезпечення безпеки порядку, зокрема перевірку документів та поверхневий огляд транспортних засобів. Особливо такі вимоги є актуальними на територіях, які вважаються прифронтовими, наприклад, як Запорізька область. До початку судового засідання захисником було подано клопотання про зупинення справи про адміністративне правопорушення. Однак, під час судового засідання апеляційного суду, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Патяк А.С. клопотання про зупинення справи про адміністративне правопорушення не підтримали, а тому вказане клопотання суд залишає без розгляду. Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не наведено й під час апеляційного перегляду справи не встановлено, а доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З огляду на викладене всі наявні в матеріалах справи докази в своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, та закриття провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, апеляційний суд не вбачає, постанова суду є законною та обґрунтованою. На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, - П О С Т А Н О В И В: Клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, задовольнити. Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.11.2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 331/2785/22