Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/4834/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/4834/23 Категорія: 106000000 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В. Час і місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Ступакової І. Г. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту Військово-морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інституту Військово-морських Сил Національного університету "Одеська морська академія", в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Інституту військово-морських сил Національного університету Одеська морська академія щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.01.2016 по 28.02.2018 року; зобов`язати Інститут військово-морських сил Національного університету Одеська морська академія нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018 року, з врахуванням базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року; визнати бездіяльність Інституту військово-морських сил Національного університету Одеська морська академія щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 07.09.2019 р. включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, протиправною; зобов`язати Інститут військово-морських сил Національного університету Одеська морська академія нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 07.09.2019 р. із застосуванням березня 2018 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, з урахуванням раніше виплачених сум індексації. В обґрунтування позовних вимог зазначається, що у період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 року індексація грошового забезпечення позивачу взагалі не нараховувалась та не виплачувалась. З 01.03.2018 р. (з дати підвищення посадового окладу) і до моменту звільнення індексація була обнулена та не було враховано абзаци 4, 6 пункту 5 Порядку №1078. Таку бездіяльність позивач вважає протиправною, що і стало підставою для звернення до суду. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Інституту ВійськовоМорських Сил Національного університету Одеська морська академія про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Інституту військово-морських сил Національного університету Одеська морська академія щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.01.2016 по 28.02.2018 року. Зобов`язано Інститут військово-морських сил Національного університету Одеська морська академія нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018 року, з врахуванням базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянтом зазначено, що коли розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а тому вказує на наявність права для виплати такої. Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю суд апеляційної інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлено, що з 2015 р. по 2019 рік ОСОБА_1 проходив військову службу в науково-дослідному центрі Збройних Сил України Державний океанаріум. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 року №490-р Про реорганізацію науково-дослідного центру Збройних Сил України Державний океанаріум визначено: Погодитися з пропозицією Міністерства оборони щодо реорганізації науково-дослідного центру Збройних Сил України Державний океанаріум шляхом його приєднання до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету Одеська морська академія (м. Одеса). Наказом Міністерства оборони України від 19.09.2018 року №479 Про заходи щодо реорганізації науково-дослідного центру Збройних Сил України Державний океанаріум, на виконання Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 року №490-р наказано реорганізувати науково-дослідний центр Збройних Сил України Державний океанаріум шляхом його приєднання до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету Одеська морська академія. Пунктом 3 цього наказу визначено: Вважати, що Інститут Військово-Морських Сил Національного університету Одеська морська академія є правонаступником майнових прав та обов`язків науково-дослідного центру Збройних Сил України Державний океанаріум. Згідно Витягу з наказу №115 від 03.06.2019 року, полковника ОСОБА_1 , начальника науково-дослідного центру Збройних Сил України Державний океанаріум, який наказом від 11.04.2019 року №180 увільнений від займаної посади та зарахований у розпорядження начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України відповідно до підпункту 7 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, вважати таким, що 31 травня 2019 року справи та посаду начальника науково-дослідного центру Збройних Сил України Державний океанаріум здав і направити для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 м. Одеса. 03 червня 2019 року виключити зі списків особового складу Інституту Військово-Морських Сил Національного університету Одеська морська академія та всіх видів забезпечення. Згідно Витягу з наказу військової частини НОМЕР_1 від 09.09.2019 року №176 полковника ОСОБА_1 , колишнього начальника науково-дослідного центру Збройних Сил України Державний океанаріум Інституту Військово-Морських Сил Національного університету Одеська морська академія, який перебуває у розпорядженні начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України, звільненого наказом начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 14 червня 2019 року №271 з військової служби у відставку за підпунктом б пункту 2 частини 5 (за станом здоров`я) статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, з правом носіння військової форми одягу, вважати таким, що 07 вересня 2019 року вибув для зарахування на військовий облік до Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеси. З 07 вересня 2019 року виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , зняти з усіх видів забезпечення. Із довідки-розрахунку виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 вбачається, що з листопада 2018 року по червень 2019 р. останньому виплачена індексація (базовий місяць березень 2018 р.) Не погодившись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Інституту військово-морських сил Національного університету Одеська морська академія щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.01.2016 по 28.02.2018 року та зобов`язання Інститут військово-морських сил Національного університету Одеська морська академія нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018 року, з врахуванням базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року. Відмовляючи в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки величина індексу споживчих цін з 01.03.2018 року по 30.11.2018 року не перевищила порогу індексації у розмірі 103 відсотка, тому відповідно до п.1-1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення не проводиться. Крім того, суд вказав, що позовні вимоги стосовно застосування щомісячної фіксованої індексації ґрунтуються на положеннях Порядку № 1078 в редакції, яка діяла до 15 грудня 2015 року, тому доводи позивача на обґрунтування позовних вимог щодо нарахування та виплати йому щомісячної фіксованої індексації визнано необґрунтованими. Вивчивши матеріали справи, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Спірним питанням в межах розгляду апеляційної скарги є встановлення наявності у позивача права на отримання щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби та можливого порушення такого права відповідачем. Відповідно до статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Статтею 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що у разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення регулюються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (далі - Порядок №1078) відповідно до пункту 1-1 якого обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 06.02.2003 року №491-IV. У той же час, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної. У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір. У цьому контексті суд встановив, що у цій справі правовідносини щодо нарахування й виплати позивачу поточної індексації з 1 березня 2018 року не є спірними. Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078). Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 згідно довідки-розрахунку індексація грошового забезпечення нараховувалась та виплачувалась з грудня 2018 року по травень 2019 року, натомість з 01.03.2018 року по листопад 2018 року індексація не нараховувалась і не виплачувалась. Натомість, позивач зазначає, що після того, як відповідач розрахує індексацію грошових доходів станом на 01.03.2018 року, виникає необхідність дослідження наявності підстав для виплати фіксованої індексації з березня 2018 року. Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять. Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте постановою Уряду №1013 від 09.12.2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується. З 01.12.2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: - сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); - сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4). Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.03.2023 року у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 року у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 року у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 року у справі №320/8554/21, від 06.07.2023 року у справі №560/6682/22. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію - різницю за період з 1 березня 2018 року. Водночас позивач наполягав на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідач порушив через протиправну бездіяльність. З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу. Отже, для вірного вирішення справи, необхідно підтвердити чи спростувати доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 01.03.2018 року і що це право порушив відповідач. Верховний Суд у вищезазначених справах дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: - розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); - суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); - чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б). Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078). Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А). Для належного обрахунку суми, судом ухвалою від 29.08.2023 року було витребувано з Одеського територіального архівного відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони належним чином засвідчену копію довідки про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням основних та додаткових складових за період проходження військової служби в Інституті Військово-морських Сил Національного університету "Одеська морська академія", а саме 2015-2019 роки. На виконання вимог ухвали суду надано архівну довідку. Згідно п. 1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260 (чинної станом на лютий березень 2018 року), грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий. Згідно представлених відповідачем доказів, різниця між виплаченим позивачу у лютому 2018 року та березні 2018 року грошовим забезпеченням склала у сумі 3620,88 грн. в сторону збільшення. Також, для правильного вирішення спірних правовідносин слід визначити суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, яка з урахуванням абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078, вираховується у спосіб множення розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділеного на 100 відсотків. Актуальний розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб, відповідно до статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2018 рік, становив 1762 гривні. Відповідач під час вирішення справи не зазначив відомостей щодо приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, обмежився лише запереченнями стосовно правових підстав для нарахування та виплати індексації позивачу. Разом з цим, за нормативними правилами, які визначають проведення індексації доходів, розрахунок індексу наростаючим підсумком починається з наступного після перевищення порога місяця до чергового перевищення. Як слідує із матеріалів справи: - грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року 16740,00 грн.; - грошове забезпечення позивача в березні 2018 року 17575,00 грн. Таким чином, дохід позивача в березні 2018 року зріс на 835,00 грн. (17575,00 грн. - 16740,00 грн. ). Також, для правильного вирішення спірних правовідносин слід визначити суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, яка з урахуванням абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078, вираховується у спосіб множення розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділеного на 100 відсотків. Актуальний розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб, відповідно до статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2018 рік, становив 1762 гривні. Відповідач під час вирішення справи не зазначив відомостей щодо приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, обмежився лише запереченнями стосовно правових підстав для нарахування та виплати індексації позивачу. Разом з цим, за нормативними правилами, які визначають проведення індексації доходів, розрахунок індексу наростаючим підсумком починається з наступного після перевищення порога місяця до чергового перевищення. При кожному наступному перевищенні порога індексації приріст рахуватиметься за формулою: ПІСЦн = ІСЦ1 х ІСЦ 2 х … - 100%, де: ПІСЦн - приріст індексу споживчих цін, %; ІСЦ1 - перевищення індексу споживчих цін уперше (розраховується наростаючим підсумком), %; ІСЦ2 - перевищення індексу споживчих цін удруге (розраховується наростаючим підсумком), %. При підрахунку показника ПІСЦ необхідно враховувати, що ІСЦ розраховується наростаючим підсумком. Також кількість ІСЦ залежить від того, скільки разів було перевищено поріг індексації за розглядуваний період (звісно, не перерваний підвищенням зарплати). Наприклад, ІСЦ перевищив поріг один раз - отже слід враховувати лише ІСЦ1, двічі - ІСЦ1 та ІСЦ2, тричі ІСЦ1, ІСЦ2, ІСЦ3 тощо. Судова колегія погоджується із аргументами позивача, що розрахунок величини приросту індексу споживчих цін слід починати з лютого 2008 року, як місяця наступного за тим, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців. За офіційними даними Державної служби статистики України за період з січня 2008 року по березень 2018 року (https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm) поріг індексації перевищував 38 разів, а саме: у 2008 році 9 разів: січень-травень, вересень-грудень; у 2009 році 5 разів: січень, лютий, березень, червень, листопад; у 2010 році 4 рази: січень, лютий, серпень, вересень; у 2011 році 3 рази: січень, березень, квітень; у 2012 році поріг індексації не перевищував 101%; у 2013 році поріг індексації не перевищував 101%; у 2014 році 8 разів: березень-червень, вересень-грудень; у 2015 році 8 разів: січень-травень, вересень-листопад; у 2016 році 1 раз: квітень; у 2017 році поріг індексації не перевищував 103%; у січні - березні 2018 року поріг індексації не перевищував 103%. Таким чином, розрахунок величини приросту індексу споживчих цін за вказаний період має наступний вигляд: 2008 рік: 1,027*1,038*1,031*1,013*1,002 (1,008*0,995*0,999)* 1,011*1,017* 1,015* 1,021* 2009рік: 1,029*1,015*1,014*1,014 (1,009*1,005)*1,011*1,014 (0,999*0,998* 1,008*1,009) *1,011* 2010 рік: 1,018*1,019*0,993 (1,009*0,997*0,994*0,996 *0,998)*1,012*1,029* 1,016 (1,005* 1,003*1,008)* 2011 рік: 1,01*1,009*1,014*1,013*1,009 (1,008*1,004* НОМЕР_2 ) * березень 2014 року-грудень 2014 року: 1,022* 1,033* 1,038* 1,01*1,012(1,004*1,008)*1,029*1,024*1,019*1,03 * 2015 рік-березень 2016 року: 1,031* 1,053* 1,108*1,14*1,022*0,986 (1,004*0,99*0,992) *1,023 *0,987 *1,02 *1,022 (1,007*1,009* 0,996*1,01)* квітень 2016: 1,035 * травень 2016-березень 2018: 1,245 (1,001*0,998* 0,999* 0,997*1,018* 1,028* 1,018*1,009*1,011*1,01*1,018*1,009*1,013*1,016*1,002*0,999*1,02* 1,012* 1,009*1,01*1,015*1,009) = 253,30%. За наведеними колегією суддів розрахунками, з урахуванням актуальної практики Верховного Суду, сума можливої індексації грошового забезпечення позивачки в березні 2018 року складала 1762 грн*253,30%= 4 463,15 грн. Оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року складав 835,00 грн., що не перевищує суму можливої індексації, вірними є доводи позивача про наявність у нього права на отримання щомісячної індексації різниці період з 01.03.2018 року по 07.09.2019 року у розмірі 3628,15 грн. (4463,15-835,00) щомісячно. За період з 01.03.2018 року по 07.09.2019 року відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачу вказаний вид індексації у розмірі 66153,27 грн. (3628,15 грн.*18 повних місяців служби + 846,57 грн. (7 днів) за вересень 2019 року пропорційно відпрацьованому часу). Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзацу 3, 4, пункту 5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачу у розмірі 3628,15 грн. щомісячно до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини (у даному випадку виключення зі списків особового складу), а не у розмірі 4463,15 грн, як про це зазначено у апеляційній скарзі. При цьому, до чергового підвищення посадового окладу (після березня 2018 року), до визначеної суми індексації «Різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу» повинна додаватися сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (103 %). Відтак, відповідач, вказуючи про відсутність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по вересень 2019 року врахував лише норми абз. 1 та 2 п. 5 Порядку № 1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач у межах спірних правовідносин безпідставно оминув норми абз. 4, 5, 6 п. 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати Позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року); не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу Позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки індексація грошового забезпечення позивача у період з 01.03.2018 року по 07.09.2019 року нараховувалася та виплачувалася не у повному обсязі. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 Позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Вищенаведене у сукупності свідчить про необхідність частково задовольнити апеляційну скаргу з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення відповідних позовних вимог. Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Згідно з положеннями ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Враховуючи викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового судового рішення про задоволення адміністративного позову. Керуючись ст. ст. 308, 311, ст.315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року скасувати. Ухвалити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Інституту Військово-морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії- задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Інституту військово-морських сил Національного університету Одеська морська академія щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.01.2016 по 28.02.2018 року; Зобов`язати Інститут військово-морських сил Національного університету Одеська морська академія нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018 року, з врахуванням базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року; Визнати бездіяльність Інституту військово-морських сил Національного університету Одеська морська академія щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 07.09.2019 р. включно, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3628,15 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, у розмірі 66153,27 грн. протиправною; Зобов`язати Інститут військово-морських сил Національного університету Одеська морська академія нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 07.09.2019 р. із застосуванням березня 2018 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3628,15 грн. з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, , у розмірі 66153,27 грн. з урахуванням раніше виплачених сум індексації. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено та підписано 14 листопада 2023 року . Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова