Постанова 4854 № 420/18732/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/18732/23 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. Дата і місце ухвалення: 14.09.2023р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,- В С Т А Н О В И Л А : В липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.12.2021р. №0856100-2404-1511, від 30.06.2022р. №0410133-2404-1511 та №0410533-2404-1511, а також податкової вимоги від 12.04.2023р. №0005157-1306-1532. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірні податкові повідомлення-рішення направлено на адресу, за якою ОСОБА_1 не проживає та не зареєстрований. Податковими повідомленнями-рішеннями від 30.12.2021р. №0856100-2404-1511, від 30.06.2022р. №0410133-2404-1511 та №0410533-2404-1511 Головне управління ДПС в Одеській області визначило ОСОБА_1 до сплати грошові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2020-2021р.р., без зазначення адреси об`єкта оподаткування. Крім того, спірні податкові повідомлення-рішення сформовані з використанням ставки податку на нерухоме майно в розмірі 1,5% без врахування пільги у розмірі 93% до ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, площа яких перевищує 500 кв.м., встановленої рішенням Болградської міської ради від 25.06.2019р. №1925-VII. Незастосування пільги передбачено лише для об`єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на земельних ділянках, відповідно до яких уповноваженими органами встановлено порушення податкового та/або земельного законодавства. Будь-яких порушень ОСОБА_1 податкового та/або земельного законодавства уповноваженими органами встановлено не було. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 14.09.2023р. з ухваленням по справі нового судового рішення про задоволення його позову у повному обсязі. В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом не з`ясовано питання щодо правомірності нарахування Головним управлінням ДПС в Одеській області податку на нерухоме майно без врахування пільги у розмірі 93%, яка передбачена рішенням Болградської міської ради від 25.06.2019р. №1925-VII. Порушення ОСОБА_1 земельного законодавства, в т.ч. використання не за цільовим призначенням землі, на якій розміщені об`єкти нежитлової нерухомості, не встановлено та належним чином не зафіксовано. Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що ОСОБА_1 Болградською районною державною адміністрацією 07.07.2004р. надано розпорядження про прийняття в експлуатацію магазину промислових товарів та магазину з реалізації автозапчастин, без приписів про зміну цільового призначення землі. До того ж, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а тому не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (інформаційна довідка №344488971 від 29.08.2023р.) ОСОБА_1 є власником, серед іншого, нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Податковим повідомленням-рішенням від 30.12.2021р. №0856100-2404-1511 Головне управління визначило ОСОБА_1 до сплати грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, за 2020 рік в сумі 34243,61 грн. Об`єкт оподаткування: нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею 527,30 кв.м. Ставка податку 1,5% від мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року. Податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2022р. №0410533-2404-1511 Головне управління визначило ОСОБА_1 до сплати грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, за 2021 рік в сумі 47457,00 грн. Об`єкт оподаткування: нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею 527,30 кв.м. Ставка податку 1,5% від мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року. Податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2022р. №0410133-2404-1511 Головне управління визначило ОСОБА_1 до сплати грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, за 2021 рік в сумі 6361,08 грн. Об`єкт оподаткування: нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 загальною площею 963,80 кв.м. Ставка податку 0,11% від мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року. 12.04.2023р. Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано та направлено на адресу ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» №0005157-1306-1532, якою повідомлено позивача про наявність у нього станом на 11.04.2023р. податкового боргу в сумі 97088,96 грн., з яких: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, - 88061,53 грн.; земельний податок з фізичних осіб 837,43 грн.; єдиний податок з фізичних осіб - 8190,00 грн. Вважаючи неправомірними податкові повідомлення-рішення від 30.12.2021р. №0856100-2404-1511, від 30.06.2022р. №0410133-2404-1511 та №0410533-2404-1511, а також податкову вимогу від 12.04.2023р. №0005157-1306-1532 ОСОБА_1 оскаржив їх в судовому порядку. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , виходив з того, що позивач є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, в силу положень ст.266 ПК України. При цьому, суд визнав необґрунтованими посилання позивача про неправомірне незастосування Головним управлінням ДПС в Одеській області пільги зі сплати відповідного податку на підставі рішення Болградської міської ради від 25.06.2019р. №1925-VII, зазначивши, що застосування пільги у розмірі 93% до ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебуває у власності фізичних та юридичних осіб, площа яких перевищує 500 кв.м., може мати місце лише для об`єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на земельних ділянках, відповідно до яких уповноваженими органами не встановлено порушення податкового та/або земельного законодавства. Суд зазначив, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 надана ОСОБА_1 для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), але на ній збудований магазин, а отже земельна ділянка використовується за комерційним призначенням (не за цільовим). А відтак, за висновками суду, до позивача не застосовуються пільги, встановленні рішенням міської ради від 25.06.2019р. №1925-VII. Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного. 01 січня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII, яким запроваджено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Відповідно до пп.265.1.1 п.265.1 ст.265 ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, входить до складу податку на майно. Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено ст.266 Податкового кодексу України. У розумінні ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України). Згідно пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Приписами пп.266.6.1 п.266.6 ст.266 ПК України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Згідно п.12.3 ст.12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Відповідно до частини першої статті 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України. Згідно з пунктом 24 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях відповідної місцевої ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України. Підпунктом 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 ПК України встановлено, що копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них. Сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (пп. 266.4.2 п.266.4. ст. 266 ПК України). Як вбачається з матеріалів справи рішенням Болградської міської ради Одеської області №1925-VII від 25.06.2019р. встановлено податок та пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста Болград. Зазначене рішення введено в дію з 01.01.2020р. Відповідно до даного рішення ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2020 рік на нежитлові будівлі становить 1,5% розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв.м. Додатком 2 до рішення міської ради №1925-VII від 25.06.2019р. встановлено перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПК України, зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Зокрема, для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебуває у власності фізичних та юридичних осіб, площа яких перевищує 500 кв.м. розмір пільги становить 93% суми податкового зобов`язання за рік. Також зазначено, що пільга не застосовується для об`єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на земельних ділянках, відповідно до яких уповноваженими органами, встановлено порушення податкового та/або земельного законодавства (використання землі з порушенням законодавства про плату за землю, не цільове використання землі). Також, рішенням Болградської міської ради Одеської області №2400-VII від 25.06.2020р. встановлено податок та пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста Болград. Зазначене рішення введено в дію з 01.01.2021р. Відповідно до даного рішення ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2021 рік на нежитлові будівлі становить 1,5% розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв.м. Додатком 2 до рішення міської ради №2400-VII від 25.06.2020р. встановлено перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПК України, зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Зокрема, для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебуває у власності фізичних та юридичних осіб, площа яких перевищує 500 кв.м. розмір пільги становить 93% суми податкового зобов`язання за рік. Також зазначено, що пільга не застосовується для об`єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на земельних ділянках, відповідно до яких уповноваженими органами, встановлено порушення податкового та/або земельного законодавства (використання землі з порушенням законодавства про плату за землю, не цільове використання землі). ОСОБА_1 не заперечує, що належні йому на праві власності нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 були в 2020-2021р.р. об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. При зверненні з даним позовом до суду та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 , передусім, посилається на те, що при визначені відповідних сум грошового зобов`язання зі сплати вказаного податку Головним управлінням ДПС в Одеській області необґрунтовано не застосовано пільгу (93% суми податкового зобов`язання за рік), встановлену рішенням міської ради. Суд першої інстанції не прийняв до уваги такі посилання ОСОБА_1 , зазначивши, до нього не застосовується відповідна пільга, так як має місце не цільове використання землі. При цьому, судом не обґрунтовано таких висновків з посиланням на докази, які це підтверджують. Як вбачається з матеріалів справи, Болградська міська рада Одеської області листом від 25.05.2021р. вих. №170 надіслала Головному управлінню ДПС в Одеській області перелік фізичних та юридичних осіб, які використовують об`єкти нежитлової і житлової нерухомості, площа яких перевищує 500 кв.м., до яких пільга щодо сплати податку на нерухоме майно не застосовується. У вказаному переліку, серед інших, значиться ОСОБА_1 Адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 . Саме зазначену інформацію враховано відповідачем при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень, про що останній зазначив у відзиві на позовну заяву. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019р. №227 затверджено Положення про Державну податкову службу України (далі - Положення). Відповідно до п.п.1-2 Положення Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. ДПС у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Згідно п.3 Положення основними завданнями ДПС є, зокрема, реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону. Відповідно до п.п.14-15 п.4 Положення ДПС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: застосовує до платників податків (платників єдиного внеску) передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення вимог податкового законодавства чи законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС; складає стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносить постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом. Пунктом 7 Положення передбачено, що ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення). Таким чином, уповноваженими органами, які встановлюють порушення податкового законодавства, є ДПС та її територіальні органи, в тому числі ГУ ДПС в Одеській області. Матеріали справи не містять доказів прийняття уповноваженими суб`єктами рішень, внаслідок порушення ОСОБА_1 норм податкового законодавства, які стали підставою для незастосування контролюючим органом пільг зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Щодо порушень земельного законодавства, то колегія суддів зауважує, що згідно приміток до додатку 2 до рішень міської ради №1925-VII від 25.06.2019р. та №2400-VII від 25.06.2020р. уповноваженими органами у даних рішеннях слід вважати структурні підрозділи Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотримання вимог законодавства України про охорону земель), комісію міської ради по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам. Проте, матеріали справи також не містять доказів прийняття уповноваженими органами будь-яких рішень, складення актів тощо, з яких являлося б за можливе встановити порушення ОСОБА_1 вимог земельного законодавства, що тягне за собою незастосування пільг зі сплати податку не нерухоме майно. Більше того, листом від 25.05.2021р. вих. №170 Болградська міська рада Одеської області повідомила Головне управління ДПС в Одеській області щодо незастосування пільги щодо сплати податку на нерухоме майно до об`єкту оподаткування за адресою: АДРЕСА_1 . Щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , то матеріали справи не містять відомостей, а відповідач не зазначає, чому у даному випадку пільга зі сплати податку на нерухоме майно застосована не була. При вирішенні спору суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини та обмежився посиланням на нецільове використання ОСОБА_1 земельної ділянки, що належним чином не зафіксовано. Відповідно до положень ч.ч. 1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку, що Головним управлінням ДПС в Одеській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов`язок доказування, не доведено правомірності нарахованих ОСОБА_1 податковими повідомленнями-рішеннями від 30.12.2021р. №0856100-2404-1511, від 30.06.2022р. №0410133-2404-1511 та №0410533-2404-1511 сум грошових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, за 2020-2021р.р. А відтак, вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Відповідно, скасуванню підлягає й податкова вимога Головного управління ДПС в Одеській області від 12.04.2023р. №005157-1306-1532, до складу визначеної якою суми боргу позивача увійшли суми грошових зобов`язань, визначені ОСОБА_1 до сплати податковими повідомленнями-рішеннями від 30.12.2021р. №0856100-2404-1511, від 30.06.2022р. №0410133-2404-1511 та №0410533-2404-1511. Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи. З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що постановлене Одеським окружним адміністративним судом рішення від 14.09.2023р. підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 . Відповідно до ч.1, ч.3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною шостою статті 139 КАС України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. При зверненні з даним позовом до суду позивачем сплачено 2147,20 грн. судового збору згідно квитанцій до платіжних інструкцій про переказ готівки №66411617 від 17.07.2023р. та №66643728 від 08.08.2023р., а при поданні апеляційної скарги 4831,20 грн. згідно квитанції до платіжної інструкції про переказ готівки №67226059 від 02.10.2023р. А відтак, у зв`язку із задоволенням позову, на підставі ст.139 КАС України, з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 6978,40 грн. судового збору. Враховуючи, що дану справу правомірно віднесено судом першої інстанції до категорії справ незначної складності та розглянуто за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року скасувати. Ухвалити по справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 30 грудня 2021 року №0856100-2404-1511, від 30 червня 2022 року №0410133-2404-1511 та №0410533-2404-1511. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу форми «Ф» від 12 квітня 2023 року №0005157-1306-1532. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) 6978,40 грн. судового збору. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 14 листопада 2023 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук