Ухвала КЦС ВС № 686/6038/23

УХВАЛА 10 листопада 2023 року м. Київ справа № 686/6038/23 провадження № 61-15238ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 квітня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 червня 2023 року у справі за позовом Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання приміщень та комунальні послуги, ВСТАНОВИВ: У березні 2023 року Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (далі - Національна академія) звернулася до суду з позовом, просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за утримання приміщення та комунальні послуги у розмірі 23 695,55 грн. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 квітня 2023 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Національної академії заборгованість за надані комунальні послуги та послуги з утримання приміщень та прибудинкових територій у розмірі 23 695,55 грн, з яких 6 641,34 грн - заборгованість за утримання приміщень, 17 054,21 грн - комунальні послуги. Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 червня 2023 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 квітня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Національної академії заборгованість за надані комунальні послуги та послуги з утримання приміщень та прибудинкових територій за період з травня 2021 року до вересня 2021 року та з серпня 2022року до лютого 2023року у розмірі 12 555,26 грн. Провадження у справі в частині вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані комунальні послуги та послуги з утримання приміщень та прибудинкових територій за період з жовтня 2021 року до липня 2022 року у розмірі 13 388,02 грн, закрито з огляду на наявність рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2023 року у справі № 686/17738/22, яке набрало законної сили.Вирішено питання розподілу судових витрат. 20 жовтня 2023 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 квітня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 червня 2023 року у справі № 686/6038/23. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню, оскільки вказаний строк пропущений з поважних причин. Разом із тим, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії», № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шамоян проти Вірменії»). Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна позову у справі № 686/6038/23 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2023 року (2 684 грн х 100 = 268 400 грн). Отже, справа № 686/6038/23 є малозначною в силу закону. Розмір оспорюваної суми за касаційною скаргою становить 14 363, 78 грн. З огляду на імперативні положення пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України належність справи до категорії малозначних для її учасників була передбачуваною. Заявник посилалась на те, що справа має для неї виняткове значення, оскільки вона є особою з інвалідністю та одинокою матір`ю. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у тому числі не встановлено, що справа має виняткове значення для особи, яка подає скаргу. ОСОБА_1 мала можливість надавати докази на підтвердження своїх заперечень проти позову в судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору. Сама по собі незгода із встановленими судом обставинами та наданою оцінкою доказам не свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц). Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі; належність справи до категорії малозначних була передбачуваною; відповідач використала своє право на апеляційний перегляд; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а наявність випадків, визначених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не встановлена, то відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, статтею 390, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 квітня 2023 року та постанови Хмельницького апеляційного суду від 26 червня 2023 року у справі № 686/6038/23. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 квітня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 червня 2023 року уцивільній справі № 686/6038/23. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников