Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/13/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 260/13/23 пров. № А/857/7900/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Гудима Л.Я., Довгополова О.М. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року (суддя Маєцька Н.Д., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення м.Ужгород, дата складання повного тексту не зазначено), в адміністративній справі №260/13/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, про визнання відмови протиправною і зобов`язання вчинити дії, встановив: У січні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просив визнати протиправною відмову відповідача врахувати при обчисленні пенсії довідку про заробітну плату від 23 серпня 2018 року №01-39-ВНГ-1405, видану ПАТ Варьєганнафтогаз, та зобов`язати відповідача врахувати таку довіку та здійснити перерахунок пенсії, починаючи з дати призначення пенсії. Відповідач позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 року позовну заяву задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у врахуванні при обчисленні ОСОБА_1 пенсії за віком довідки про заробітну плату від 23 серпня 2018 року №39-ВНТ-1405, виданої Публічним акціонерним товариством Варьєганнафтогаз. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням довідки про заробітну плату від 23 серпня 2018 року №39-ВНТ-1405, виданої Публічним акціонерним товариством Варьєганнафтогаз, починаючи з дати призначення пенсії. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн.. З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду ухвалене із порушенням норм матеріального, процесуального права та дискреційних повноважень Головного управління, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що підставою для відмови у врахуванні наданої позивачем довідки є відсутність відповіді від відділу пенсійного фонду російської федерації по Ханти-Мансійському автономному округу щодо відповідності довідки первинним документам. Судом першої інстанції не взято до увалі, що пенсійне законодавство визначає дві умови зарахування періодів роботи до страхового стажу, для призначення пенсії, на підставі даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В даному випадку суд повинен був прийти до переконання, що відповідач правомірно не врахував довідку про заробітну плату №39- ВНГ-1405 від 23.08.2018 року за період роботи з липня 1983 року по червень 1988 року, видану ПАТ «Варьсганиафтогаз, оскільки відсутні нарахування заробітної плати та сплата страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації. Отже, судом першої інстанції проігноровано вимоги абзаців 1 та 2 п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Крім цього, зробити запити щодо проведення перевірки обґрунтованості та достовірності видачі вищезазначеної довідки про заробітну плату на даний час немає можливості, оскільки АГ «Укрпошта» з 24.02.2022 тимчасово припинило приймання всіх видів міжнародних поштових підправлень, призначених до Російської Федерації та Республіки Білорусь. Крім того, під час розгляду спірних правовідносин по суті судом першої інстанції здійснено фактичне втручання у дискреційні повноваження пенсійного органу. Оскільки правовідносини щодо призначення, перерахунку та виплати пенсій належать до виключної компетенції та дискреційних повноважень Пенсійного фонду України, суд при здійсненні захисту прав та свобод особи не може перебирати на себе функції даного органу державної влади та втручатися в делеговані йому повноваження. Також наголошує апелянт, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернений до суду, передбачений ч.2 ст.122 КАС України. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 30.03.2023 року та ухвалити нове рішення, яким апеляційну скаргу задовольнити, відмовивши в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Позивач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржене рішення суду - без змін. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити. Судом встановлено такі фактичні обставини справи. Позивач ОСОБА_1 03 вересня 2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 5). До вказаної заяви позивач надав зокрема довідку про заробітну плату №39-ВНТ-1405 від 23.08.2018 року, видану ПАТ Варьєганнафтогаз російської федерації, однак вищевказана довідка не врахована відповідачем при призначенні пенсії. Головне управління Пенсійного фонду України листом від 30 серпня 2022 року №3076-3179/Ф-02/8-0700/22 на звернення позивача повідомило, що в матеріалах пенсійної справи наявна довідка про заробітну плату №39-ВНТ-1405 від 23.08.2018 року за період роботи з липня 1983 року по червень 1988 року, видану ПАТ Варьєганнафтогаз. Для можливості врахування вказаної довідки для обчислення пенсії спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області направлено запит від 20 грудня 2021 року до відділу пенсійного фонду російської федерації по ханти-мансійському автономному округу щодо підтвердження видачі вказаної довідки актом перевірки. Однак, відповіді від відділу пенсійного фонду російської федерації по ханти-мансійському автономному округу щодо відповідності довідки первинним документам не надходило. Також позивача було повідомлено, що після отримання даних перевірки довідки про заробітну плату у випадку підтвердження її первинними документами, обчислення (перерахунок) пенсії буде переглянуто з дати призначення (а.с. 7). Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою від 27 жовтня 2022 року, в якій зазначив, що надіслав електронною поштою від свого імені звернення до відділення Пенсійного фонду російської федерації по ханти-мансійському автономному округу стосовно підтвердження факту видачі архівної довідки №39-ВНТ-1405 від 23.08.2018 року, а також достовірності її даних. За результатами розгляду даного звернення відділення Пенсійного фонду російської федерації по Ханти-Мансійському автономному округу-Югра надіслало позивачу лист-відповідь від 13.10.2022 р. №290108/22, в якому зазначено, що видана ПАТ Варьєганнафтогаз довідка про заробітну плату оформлена у відповідності до чинного законодавства і містить всю необхідну інформацію. У зв`язку з чим, просив врахувати вищевказану довідку та здійснити відповідний перерахунок (обчислення) пенсії з дати її призначення (а.с. 13). В подальшому позивач звертався до відповідача із заявами від 28 жовтня 2022 року та 14 листопада 2022 року щодо врахування вищевказаної довідки (а.с. 15, 16). Відповідач листом від 29 листопада 2022 року №4326-4401/Ф-02/8-0700/22 за результатами розгляду вищевказаних звернень позивача повідомив, що керуючись ч.3 ст.44 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для можливості врахування вказаної довідки для обчислення пенсії спеціалістами Головного управління було направлено запит №0700-0212-10/50675 від 20.12.2021 року до відділу пенсійного фонду російської федерації по ханти-мансійському автономному округу щодо підтвердження видачі вказаної довідки актом перевірки. Також, зазначено, що поданий позивачем лист пенсійного фонду російської федерації №266485/02-16 від 08 листопада 2022 року з долученою інформацією Публічного акціонерного товариства Варьєганнафтогаз носить інформаційний характер. Вищезазначена довідка не підтверджена актом зустрічної перевірки, а відтак правові підстави для обчислення пенсії згідно наданої довідки про заробітну плату відсутні (а.с. 17). Не погоджуючись з відмовою пенсійного органу у врахувати спірної довідки при обчисленні пенсії, позивач звернувся з цим позовом до суду. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з врахуванням наступного. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із частинами 1 та 2 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру, в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім`ї цих виплат у визначених законом випадках. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон №1058-IV). Спірним у вказаній справі підлягає вирішенню питання врахуванням Головним управління ПФУ в Закарпатській області при обчисленні пенсії з дати її призначення довідку про заробітну плату від 23.08.2018 року №01-39-ВНГ-1405, видану ПАТ Варьєганнафтогаз. Встановлено, що довідка про заробітну плату позивача від 23.08.2018 року №01-39-ВНГ-1405, видана суб`єктом господарювання ПАТ Варьєганнафтогаз, який розташований на території Російської Федерації. Відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Згідно ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно ч.1 ст.4 Закону №1058-IV, законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається, зокрема, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору. Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають. Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав. Статтею 5 Угоди передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди. Частинами 2-3 статті 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Отже, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу, його пільгового обчислення. Враховуючи, що наведеною вище Угодою визначено стаж, який підлягає врахуванню при визначенні розміру пенсії, відтак і заробіток за відповідний період підлягає включенню при обчисленні пенсії. Суд встановив, що позивач надав пенсійному органу для призначення пенсії довідку про заробітну плату №39-ВНТ-1405 від 23.08.2018 року, видану ПАТ Варьєганнафтогаз за період роботи з липня 1983 року по червень 1988 року. Проте, відповідач при призначенні пенсії позивачу не врахував вказану довідку та в подальшому відмовив у її врахуванні з підстави відсутності відповіді від відділу пенсійного фонду РФ по Ханти-Мансійському автономному округу щодо відповідності довідки первинним документам. Надаючи правову оцінку діям відповідача, правильно зазначив суд першої інстанції, що неможливість проведення перевірки не ставить у залежність питання про призначення пенсії відповідній особі і не може бути підставою для відмови у врахуванні заробітної плати. Колегія суддів також враховує, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією держави-терориста Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжувався. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві. Водночас, позивач набув трудовий стаж, звернувся за призначенням пенсії, у тому числі зі спірними документами до введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією РФ проти України. Вірно вказав окружний суд, всі первинні документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який вона отримувала на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україною у зв`язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво та обмін поштою з російською федерацією та неможливістю отримати відповідь на поданий пенсійним органом запит щодо звірки достовірності видачі вищенаведених довідок. Тому ненадання відповідачу первинних документів пенсійним органом російської федерації не може бути підставою для позбавлення особи права врахування розміру виплаченої йому заробітної плати при обчисленні пенсії, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постановах від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а. Враховуючи, що відмова відповідача у врахуванні при обчисленні пенсії позивача за віком довідки про заробітну плату від 23 серпня 2018 року №39-ВНТ-1405 обґрунтована відсутністю можливості її звірити з первинними документами, і такі дії відповідача визнаються протиправними, за наявності встановленого судом відповідного права позивача, обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача із врахуванням дискреції відповідача щодо перерахунку пенсії, окружний адміністративний суд правильно визначив спосіб захисту позивача шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у врахуванні при обчисленні пенсії позивача за віком довідки про заробітну плату від 23 серпня 2018 року №39-ВНТ-1405, виданої ПАТ Варьєганнафтогаз, зобов`язавши ГУ ПФУ в Закарпатській області врахувати вищевказану довідку та здійснити перерахунок пенсії позивача з дати її призначення. Щодо доводів апелянта про те, що прийняття оскаржуваного рішення є дискреційними повноваженнями відповідача і втручання до яких з боку суду є неприпустимим, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи №11(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень та яке він вважає найкращим за даних обставин. Окрім цього, згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16- а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає, що задоволення судом позовних вимог не буде мати наслідком втручання у дискреційні повноваження Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Так, згідно з положеннями пунктів 2, 4 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язання вчинити певні дії. Тобто, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Крім того, згідно п.70 рішення у справі «Рисовський проти України» (№29979/04), ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків. Що ж стосується покликань апелянта на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ч.2 ст.122 КАС України, то колегія суддів зазначає наступне. Частиною 2 статтею 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Апеляційний суд враховує, що 03.09.2021 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком, до якої надав довідку про заробітну плату №39-ВНТ-1405 від 23.08.2018 року, видану ПАТ Варьєганнафтогаз. Однак пенсійний орган листом від 30.08.2022 повідомив позивача, що після отримання даних перевірки довідки про заробітну плату у випадку підтвердження її первинними документами, обчислення (перерахунок) пенсії буде переглянуто з дати призначення. Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою від 27.10.2022 року, в якій зазначив, що надіслав від свого імені звернення до відділення Пенсійного фонду російської федерації по ханти-мансійському автономному округу стосовно підтвердження факту видачі архівної довідки №39-ВНТ-1405 від 23.08.2018 року, а також достовірності її даних. За результатами розгляду даного звернення отримав лист-відповідь від 13.10.2022 р., в якому зазначено, що видана ПАТ Варьєганнафтогаз довідка про заробітну плату оформлена у відповідності до чинного законодавства і містить всю необхідну інформацію. У зв`язку з чим, просив врахувати вищевказану довідку та здійснити відповідний перерахунок (обчислення) пенсії з дати її призначення. У подальшому позивач звертався до відповідача із заявами від 28.10.2022 року та 14.11.2022 року щодо врахування вищевказаної довідки. Відповідач листом від 29.11.2022 року за результатами розгляду вищевказаних звернень позивача повідомив, зокрема, що вищезазначена довідка не підтверджена актом зустрічної перевірки, а відтак правові підстави для обчислення пенсії згідно наданої довідки про заробітну плату відсутні. Таким чином, звертаючись у січні 2023 року з позовною заявою до Закарпатського окружного адміністративного суду, позивач дотримався строку звернення до суду, оскаржуючи дії відповідача, виражені листом від 29.11.2022, у відмові здійснити перерахунок пенсії згідно наданої довідки про заробітну плату. Загалом доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та підлягають відхиленню як необґрунтовані. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції в оскарженій частині винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року в адміністративній справі №260/13/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання відмови протиправною і зобов`язання вчинити дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов