Постанова 4852 № 160/19850/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 160/19850/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Головко О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу в м. Дніпрі за апеляційною скаргою Дніпровської митниці на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року (суддя Калугіна Н.Є.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Полімер» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж Полімер» звернулося до суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року адміністративний позов задоволено. Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Полімер» про вирішення питання про розподіл судових витрат задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Полімер» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. Не погодившись з додатковим рішенням суду, Дніпровською митницею подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні заяви відмовити повністю. Вважає, що стягнуті судові витрати не є співмірними зі складністю справи. Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків. Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ТОВ «Престиж Полімер» та Адвокатським бюро «Майя Сергєєва та партнери» укладено договір, відповідно до якого сторони домовились, що клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання здійснити оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби, а саме: UA110130/2022/000134/1 від 18.08.2022 в суді першої інстанції. На підтвердження суми витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн до суду надано: - договір про надання правничої допомоги №56 від 01.11.2022; (а.с.62) - додаткову угоду №1 від 01.11.2022 до договору про надання правничої допомоги №56 від 01.11.2022; (а.с.64) - ордер на надання правничої (правової) допомоги АЕ № 1166376 від 01.11.2022; (а.с.65) - акт надання послуг №2 від 13.01.2023; (а.с.234) - рахунок на оплату №94 від 18.11.2022; (а.с.233) - платіжне доручення №3973 від 22.12.2022 на суму 5000,00 грн. (а.с.235) Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України. Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат. Частина 4 статті 134 КАС України передбачає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно з частиною 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною 7 статті 134 КАС України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно матеріалів справи в апеляцій скарзі, тобто до закінчення судових дебатів по справі, представником позивача зроблено письмову заяву про те, що просить стягнути з державного бюджету на користь товариства всі документально підтверджені судові витрати, зазначаючи, що відповідно до договору про надання правничої допомоги №56 від 01.11.2022 ТОВ «Престиж Полімер» має сплатити на користь Адвокатського бюро «Майя Сергєєва та партнери» гонорар у розмірі 5000,00 грн. Представником позивача 04.04.2023, тобто у п`ятиденний строк від дня після ухвалення рішення суду, подано заяву про вирішення питання про розподіл судових витрат. (а.с. 163) На підтвердження надання правничої допомоги позивачем надано такі копії: - договір про надання правничої допомоги №56 від 01.11.2022; (а.с.62) - додаткову угоду №1 від 01.11.2022 до договору про надання правничої допомоги №56 від 01.11.2022; (а.с.64) - ордер на надання правничої (правової) допомоги АЕ № 1166376 від 01.11.2022; (а.с.65) - акт надання послуг №2 від 13.01.2023; (а.с.234) - рахунок на оплату №94 від 18.11.2022; (а.с.233) - платіжне доручення №3973 від 22.12.2022 на суму 5000,00 грн. (а.с.235) Отже, представником позивача дотримано процедуру звернення до суду із заявою про стягнення додаткових витрат, пов`язаних з розглядом справи. Перевіривши зміст наданих позивачем документів стосовно витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає таке. Заявником надано до суду такі докази понесення позивачем витрат на правову допомогу на загальну суму 5 000,00 грн: акт надання послуг №2 від 13.01.2023, рахунок на оплату №94 від 18.11.2022, платіжне доручення №3973 від 22.12.2022 на суму 5000,00 грн. Згідно з рахунком на оплату №94 від 18.11.2022 адвокатом надано позивачу таку послугу: - оскарження в судовому порядку рішення про корегування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби, а саме №UA110130/2022/00013/1 від 18.08.2022 в суді першої інстанції. Для реалізації зобов`язань, передбачених п. 1.1 Договору про надання правничої допомоги №56 від 01.11.2022, адвокатське бюро зобов`язується надавати клієнту протягом строку дії цього договору правничу допомогу у наступному: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів у судах під час здійснення адміністративного судочинства, а також в інших державних органах, органах місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, перед фізичними та юридичними особами; інша правова допомога за погодженням сторін. Розділом 3 договору передбачено, що вартість послуг за юридичне супроводження процесу оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби, а саме: UA110130/2022/000134/1 від 18.08.2022 в кожній інстанції передбачається у додаткових угодах. Строк оплати за юридичне супроводження процесу оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби, а саме: UA110130/2022/000134/1 від 18.08.2022, в кожній інстанції передбачається у додаткових угодах. Відповідно до укладеної між ТОВ «Престиж Полімер» та Адвокатським бюро «Майя Сергєєва та партнери» додаткової угоди №1 від 01.11.2022, сторони домовились, що клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання здійснити оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби, а саме: UA110130/2022/000134/1 від 18.08.2022 в суді першої інстанції. Гонорар є фіксованим і включає в себе повне юридичне супроводження процесу оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості Дніпровської митниці Держмитслужби, а саме: UA110130/2022/000134/1 від 18.08.2022 в суді першої інстанції та складає 5 000 (п`ять тисяч) гривень. Оплата вартості послуг (Гонорару), передбачена п.1 цієї Додаткової угоди, здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту виставлення рахунку на оплату. Всі інші умови Договору про надання правничої допомоги № 56 від 01.11.2022 залишаються незмінними. Загальна вартість наданих послуг за цим актом та договором складає 5 000,00 грн. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною 7 цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 по справі №922/2685/19. З огляду на вказані норми, а також з огляду на висновок Верховного Суду в постанові від 15 квітня 2021 року у справі №160/6899/20 про те, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, колегія суддів вважає, що позивач має право на відшкодування витрат на правничу допомогу. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 16.05.2023 у справі №340/8992/21, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Отже, витрати на професійну правничу допомогу є витратами, що пов`язані з розглядом справи і такі підлягають розподілу в залежності від результату розгляду справи по суті. Розмір витрат на правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат, зокрема і на правничу допомогу. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19). Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні належні докази щодо надання Адвокатським бюро «Майя Сергєєва та партнери», в особі керуючої Майї Сергєєвої правових послуг позивачу. Разом з цим, позивачем подано документи в підтвердження понесених витрат та розрахунок таких витрат. Отже, витрати на професійну правничу допомогу є доведеними, наявні документи на підтвердження надання такої допомоги та витрати на професійну правничу допомогу є співмірними з урахуванням складності справи. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Керуючись статтями 139, 143, 241-245, 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дніпровської митниці залишити без задоволення. Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров суддя О.В. Головко