Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 317/3245/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 317/3245/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Запорізького районного суду Запорізької обоасті від 09.08.2023 , (суддя суду першої інстанції Мінгазов Р.В.), прийняте в порядку спрощеного провадження в місті Запоріжжі, в адміністративній справі №317/3245/23 за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у с т а н о в и в : 08.06.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 08.06.2023 №0003103. Адміністративний позов обґрунтований тим, що 11.04.2022 водій ОСОБА_2 пройшов ВГК без перенавантаження, про що свідчить відповідний фіскальний документ. У зв`язку з чим, на думку позивача, відсутній склад адміністративного правопорушення. Крім того, позивач вказує, що він як власник автомобіля не є суб`єктом правопорушення, відтак до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції. Запорізькій районний суд Запорізької області рішенням від 09.08.2023 задовольнив адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнав протиправною та скасував постанову у справі про адміністративне правопорушення від 08.06.2023 №0003103. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що водій ОСОБА_2 , який керував великогабаритним транспортним засобом, 11.04.2023 відмовився від проходження ГВК в рамках проведення рейдової перевірки, про що було складено акт та протокол про адміністративне правопорушення. 08.06.2023 ОСОБА_1 як власника транспортного засобу було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 132-1 КУпАП, за відмову водія від проходження ГВК. Позивача заздалегідь було повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою №0003103 від 08.06.2023 начальником відділу державного (нагляду) контролю у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Романенком А.Ю. позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 132-1 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 51 000 грн. Відповідно до вказаної постанови, 11.04.2023 о 10 год. 21 хв., на 469 км. а/д. Н-08, водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував вантажним автомобілем DAF, н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом BODEX, н.з. НОМЕР_2 , що експлуатувались автомобільним перевізником ТОВ «ЛАН-ІНВЕСТ», перевозив вантаж згідно ТТН № 18 від 10.04.2023, та відмовився від проходження габаритно-вагового контролю, що зафіксовано за допомогою засобів відео зйомки, чим порушив вимоги п. 2.4-1 (б) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 132-1 КУпАП. Не погодившись із правомірністю прийняття означеної постанови позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в цій справі. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що водій ОСОБА_3 пройшов ГВК 11.04.2023, про що свідчить відповідний чек, відтак підстави для застосування адміністративної відповідальності відсутні. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно частини 3 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) ухилення або відмова від проходження габаритно-вагового контролю, а так само перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, розташування транспортних засобів на проїзній частині, вчинення правопорушень, передбачених частиною шостою статті 121 цього Кодексу (Порушення правил керування або експлуатації транспортного засобу, правил користування ременями безпеки або мотошоломами), в зоні габаритно-вагового контролю тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Статтею 14-3 КУпАП визначено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, у тому числі, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами. Суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Як видно з постанові у справі про адміністративне праворорушення від 08.06.2023 позивача притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 132-1 КУпАП, за відмову водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю. Водночас, позивачем до суду надано квитанцію Укртрнасбезпеки № 2051 від 11.04.2023 про проходження габаритно-вагового контролю, відповідно до якої габаритно-ваговий контроль було пройдено о 10 год. 55 хв. Більше того, як видно з протоколу про адміністративне правопорушення від 11.04.2023, складного о 10:21 хв., у відношенні водія ОСОБА_2 за фактом відмови в проходженні габаритно-вагового контролю, останній в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначив, що станом на час складання протоколу він пройшов габаритно-ваговий контроль та перевищень не виявлено. Вищенаведене залишилося поза увагою посадової особи, яка 08.06.2023 прийняла постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене с. 3 ст. 132-1 КУпАП. Відтак постанова у справі про адміністративне правопорушення прийнята посадовою особою відповідача безпідставно, без врахування всіх обставин справи, відтак вона підлягає скасуванню в судовому порядку. При цьому, суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги посилання відповідача на відеозапис з місця події як на доказ відмови водія від проходження ГВК, адже CDR-носій містить відеозапис без звуку, відтак неможливо з`ясувати про що саме спілкуються особи, зафіксовані на відео. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи адміністративного позову не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування судового рішення відсутні. Керуючись ст. ст. 243, 286, 308, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення. Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 09.08.2023 в адміністративній справі № 317/3245/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай