Постанова Дніпровський апеляційний суд № 209/3850/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/2449/23 Справа № 209/3850/23 Суддя у 1-й інстанції - Лобарчук О. О. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 листопада 2023 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Горшкової Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Горшкової Лілії Володимирівни, поданої в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 серпня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), - В С Т А Н О В И В : Постановою судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 серпня 2023 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн. 80 коп. У постанові суду зазначено, що 13.06.2023 року о 17.20 годині у м. Кам`янське по Єлизаветівському шосе ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21063 д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (почервоніння очей, розширення зіниць очей). Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння відмовився. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 «Правил дорожнього руху України», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування постанови судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 серпня 2023 року та просить закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконне, необґрунтоване, а висновки суду є помилковими та такими, що ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються належними, допустимими та достатніми доказами. В обґрунтування зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсязі було досліджено відеоматеріали, які містяться в матеріалах справи, та не надано оцінку діям поліцейських і водія, оскільки на відеофайлах не було зафіксовано: рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 ; дотримання поліцейськими вимог ст.279 КУпАП; підстави зупинки, які повинен був повідомити поліцейський ОСОБА_1 при зупинці транспортного засобу; повідомлення поліцейським конкретної підстави для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння із зазначенням ознак, які б могли свідчити про наркотичне сп`яніння, передбачених Інструкцією Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735; відеофіксацію зіниць ока ОСОБА_1 та/або інших ознак, які б свідчили про стан наркотичного сп`яніння; дії поліцейських щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом; відеофіксацію присутніх свідків при відмові. При цьому, звертає увагу, що судом першої інстанції було надано оцінку лише тому, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медзакладі, однак не надано оцінки наявності ознак наркотичного сп`яніння, які вказав поліцейський на відео, а саме «почервоніння очей», які були в нього почервонілі через те, що він не спав ніч, оскільки готувався до захисту диплому, що зафіксовано на відео з боді-камер, а також тому, що поліцейські спочатку вчиняли тиск на ОСОБА_1 , а потім підбурювали його відмовитися від проходження медичного огляду. Разом з тим, зазначає, що в матеріалах справи відсутній рапорт поліцейського, в якому було б зазначено підставу зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а також, всупереч вимог ст.266 КУпАП поліцейськими не забезпечено участь двох свідків при відмові ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та не роз`яснення йому права пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі не пізніше протягом двох годин з моменту виявлення правопорушення. Крім того, вказує, що ОСОБА_1 не був повідомлений судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, оскільки жодної повістки не отримував, а також не надавав суду згоду отримувати повістки про виклик до суду в SMS-повідомленнях на вказаний ним номер телефону. В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисник Горшкова Л.В. підтримали доводи поданої апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, просили апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу і події адміністративного правопорушення. При цьому сторона захисту зазначила, що будь-яких скарг на незаконність дій працівників патрульної поліції не подавалося. Додатково ОСОБА_1 суду пояснив, що у той день повертався на автомобілі з університету додому та зупинився поговорити по телефону. У цей час до нього, коли він сидів за кермом та розмовляв по телефону, підійшли працівники патрульної поліції та попросили надати документи. Під час розмови поліцейські зазначили, що у нього неприродне почервоніння очей та запропонували проїхати до лікарні для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння. Він пояснив, що всю ніч готувався до екзаменів в університеті, а тому відмовився проходити медичний огляд, оскільки у поліцейських не було для того законних підстав. Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі. Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №342101 від 13.06.2023 року; направлення на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та відеозаписи з нагрудних бодікамер працівників патрульної поліції. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №342101 від 13.06.2023 року, складеного у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1) вбачається, що 13.06.2023 року о 17.20 годині у м. Кам`янське по Єлизаветівському шосе, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21063 д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (почервоніння очей, розширення зіниць ока). На законну вимогу пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено На окремому аркуші. Крім того, зафіксовано, що документи не вилучались, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався. Протокол підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та його копія ним отримана. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП і повідомлено місце та час розгляду справи, про що свідчить його особистий підпис. Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.06.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 було виписано направлення до КЗ м. Дніпродзержинська 1-ша міська лікарня для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, однак від проходження огляду він відмовився (а.с.2). Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 13.06.2023 року (а.с.3), наданих ним під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що 13.06.2023 року він рухався по вулиці Єлизаветівського шосе та його зупинила поліція на підставі, що в нього почервоніння очей, тому що він поспішав додому за сімейними обставинами. Почервоніння очей було тому, що він не спав цілу ніч та готувався до захисту диплому. Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозаписи з нагрудних боді-камер працівників патрульної поліції, які містяться у 2 файлах на одному DVD-R диску долученого до матеріалів справи (а.с.4). Так з відеофайлу 0000000_270900_20230613160459_0006 тривалістю 00:00:00 00:30:00, вбачається, що 13.06.2023 року о 16-05 годині працівниками патрульної поліції було зупинено транспортний засіб ВАЗ 21063 д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який говорив по телефону та на прохання поліцейського, в застосунку Дія, надав для огляду посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Під огляду поліцейським вказаних документів, ОСОБА_1 перебував за кермом свого автомобілю та дивно усміхався, після чого поліцейський попрохав його вийти із-за керма та запитав чи вживав він алкогольні напої, наркотичні речовини, на що останній заперечив. Потім, працівником поліції у зв`язку із виявленими у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, останньому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 відповів, що почервоніння очей у нього через те, що він всю ніч не спав, оскільки готувався до захисту диплому. Після чого, поліцейським було роз`яснено водію, що оскільки у нього виявлені саме ознаки наркотичного сп`яніння, а не алкогольного, який дозволяє пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер на місці зупинки транспортного засобу, тому необхідно проїхати до медичного закладу для здачі аналізів (крові, сечі) на його вибір. Далі, ОСОБА_1 запитав у поліцейського скільки це буде по часу, та отримав відповідь, що близько години, після чого поліцейські йому пояснили, що вони не можуть його змусити пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та він може відмовитися від його проходження, однак у такому випадку також передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП як за відмову від проходження огляду та справа буде розглядатися в суді, де він вже буде пояснювати чому відмовився. На вказане поліцейським, ОСОБА_1 запитав чи фіксує все камера, на що отримав відповідь, що так, а потім відійшов порадитися з кимось по мобільному телефону. Подальшою відеозйомкою зафіксовано, як після десяти хвилин розмови ОСОБА_1 по телефону, а потім продовження розмови із поліцейським, останній відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, після чого поліцейські почали процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Відеофайлом 0000000_270900_20230613160459_0006 тривалістю 00:00:00 00:05:42, зафіксовано написання ОСОБА_1 пояснень та процедуру складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення, після завершення якої ОСОБА_1 в повному обсязі було ознайомлено із його змістом та надано копію. Отже зазначені на цих відеофайлах фактичні обставини, а також зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення інформації спростовують твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, що працівниками патрульної поліції було порушено встановлений ст.266 КУпАП та Інструкцією порядок направлення особи на огляд для встановлення стану наркотичного сп`яніння, а також вчинення ними тиску на ОСОБА_1 та підбурювання відмовитися від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Водночас суд апеляційної інстанції враховує той факт, що в поданій апеляційній скарзі захисник не оспорює факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, що також не заперечувалося ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду, а оспорює апелянтом наявність доказів для підтвердження керування ним транспортним засобом. При цьому, апеляційний суд вважає, що хоча вказані відеозаписи і не містять моменту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, на що звертає увагу апелянт, але в цілому відображають усі обставини, які мають значення для повного та об`єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Крім того, під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 не оспорював факт керування ним транспортним засобом та цей факт підтвердив сам ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції. Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду. Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з пункту 12 розділу I Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Отже, на переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння при обставинах встановлених постановою судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 серпня 2023 року, чим було порушено вимоги п.2.5 ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення. Суд апеляційної інстанції відкидає, як аргументи невинуватості, доводи апелянта про недотримання працівниками поліції вимог ч.2 ст.266 КУпАП, оскільки під час відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не було залучено двох свідків, з огляду на наступне. За приписами частини 2 ст.266 КУпАП (Із змінами і доповненнями, внесеними в останнє згідно із Законом України від 16.02.2021 р. N 1231-IX) огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Оскільки надані суду матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що зафіксовано на технічні засоби відеозапису, які долучені до матеріалів справи, тому у працівників патрульної поліції не було підстав для фіксування факту його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у присутності двох свідків. Разом з цим, доводи апеляційної скарги щодо відсутності законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , визначених ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», також не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки вони не є предметом апеляційного розгляду. Щодо доводів сторони захисту про порушення місцевим судом вимог ст.268 КУпАП, у зв`язку із розглядом справи за відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає, що його права, передбачені ст.268 КУпАП, були відновлені шляхом подання апеляційної скарги та надання йому можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді. Всі інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає сторона захисту, суд апеляційної інстанції не вбачає. Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення. Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника Горшкової Л.В. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 серпня 2023 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Горшкової Лілії Володимирівни - залишити без задоволення, а постанову судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 серпня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО