Постанова Київський апеляційний суд № 369/10090/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД єдиний унікальний номер справи: №369/10090/2020 номер провадження №22-ц/824/9341/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 жовтня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Білич І.М. суддів Березовенко Р.В., Слюсар Т.А. при секретарі Рагушіній І.В. за участю: позивача ОСОБА_1 представника відповідача - Мокрієнко Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами представника Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» - Мокрієнко Тараса Вікторовича на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2023 року та на додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 травня 2023 року, ухвалені під головуванням судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В., у цивільній справі №369/10090/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» про визнання незаконним рішення комісії по розгляду акту про порушення. в с т а н о в и л а: У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» за результатами розгляду якого просив визнати незаконним рішення комісії по розгляду акта про порушення № К 042203 від 15 травня 2020 року. В обґрунтування позовних вимог зазначаючи, що 15 травня 2020 року він виявив відсутність пломб на дверях ящика в якому знаходиться лічильник електроенергії заводський № 12700700, який належить йому. При цьому пломби, відтиски тавр та захисні магнітні наліпки на лічильнику не були пошкоджено і він працював у звичайному режимі. У зв`язку з наведеним, позивач звернувся до Таращанського РП ПРАТ «Київобленерго» з письмовою заявою від 15 травня 2020 року, яку, в зв`язку з карантинними обмеженнями, залишив у скринці. Представники Калиновецької сільської ради засвідчити вкладення письмово листа від 15 травня 2020 року в поштову скриньку Таращанського підрозділу відповідача. Того ж дня, позивач звернувся у Таращанське відділення національної поліції із письмовою заявою про притягнення до відповідальності винних осіб, які зірвали пломби. 24 червня 2020 року позивач одержав від відповідача лист-повідомлення, де його було запрошено на 01 липня 2020 року на розгляд акту ПРРЕЕ № К 042203 від 15 травня 2020 року, який до цього відповідачем йому не надавався. 25 червня 2020 позивач направив лист-клопотання з проханням про відкладення розгляду справи. 28 липня 2020 року він одержав лист від 20 липня 2020 року з копією не засвідченого протоколу комісії № 041 від 01 липня 2020 року, розрахунком до акту про порушення № К 042203 від 15 травня 2020 року та повідомленням про оплату до акту про порушення. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Рішення комісії по розгляду акта про порушення № К042203 від 15 травня 2020 року яке викладено в протоколі № 041 від 01 липня 2020 року визнано незаконним. Вирішено питання розподілу судових витрат. У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення суду, за результатами розгляду якого просив стягнути на його користь витрати на правничу допомогу у сумі 17 700 грн. Зазначаючи, що у зв`язку з розглядом даної справи судом першої інстанції, позивач поніс витрати на правничу допомогу у зазначеній сумі, які підлягають покладенню на відповідача. Додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 травня 2023 року заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу задоволено. Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені на правничу (правову) допомогу в розмірі 17 700 грн. Не погоджуючись з рішенням суду, представник ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» - Мокрієнко Т.В. подав апеляційну скаргу за результатами розгляду якої, просив скасувати рішення суду та закрити провадження у справі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначаючи, що 01 липня 2014 року між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії №

679. Відповідно до умов зазначеного договору та заяви-приєднання до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 14 січня 2020 року, об`єктом до якого здійснюється постачання електричної енергії за цим договором є нежитлове приміщення - цегляний завод. Позовні вимоги заявлено позивачем з підстав незаконності рішення суб`єкта господарювання, шляхом оскарження рішень його органу, щодо нарахування оперативно-господарської санкції за порушення умов договору про розподіл електричної енергії до нежитлових приміщень - нежитлового приміщення. З вказаного вбачається, що спір між сторонами виник у зв`язку зі здійсненням позивачем господарської діяльності. Виходячи з наведеного та враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 02 жовтня 2019 року у справі № 214/4137/17 та від 09 жовтня 2019 року у справі № 127/23144/18, даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому, та обставина, що позивач не є фізичною особою-підприємцем, не змінює характер правовідносин. Не погоджуючись з додатковим рішенням суду, представник ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» - Мокрієнко Т.В. подав апеляційну скаргу за результатами розгляду якої, просив скасувати додаткове рішення суду та відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначаючи, що на виконання вимог ч. 1 ст. 134 ЦПК України, позивач у позовній заяві вказав очікуваний розмір понесених судових витрат - 17 000 грн. При цьому, зазначений розмір, не містить їх розрахунку. Таким чином, виходячи зі змісту ч. 2 зазначеної статті, суд може відмовити у стягнення витрат на правничу допомогу. Вказуючи, що витрати на правничу допомогу є неспівмірними із витраченим адвокатом часом на її надання, суми ринкової вартості робіт є завищеними. Договір про надання правової допомоги та розрахунок до нього, не містить вартості послуг та/або порядку обчислення таких витрат, а сам по собі акт виконаних робіт методику обчислення вартості послуг не підтверджує. Адвокат не брала участь у судових засіданнях. Даний спір не є складним. Витрати позивача належним чином не обґрунтовані та непропорційні до предмету спору. 25 липня 2023 року на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу з якого вбачається, що позивач не погоджується з доводами апеляційних скарг та просить залишити їх без задоволення, а оскаржувані рішення та додаткове рішення суду без змін. Вказуючи, що висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду на які посилається відповідач у апеляційній скарзі, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Також, вказуючи, що надані йому адвокатом послуги, є співмірними із складністю справи, витраченим часом та виконаною роботою. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційних скарг та просив їх задовольнити, з підстав, зазначених у них. Позивач заперечував проти доводів апеляційних скарг та просив залишити їх без задоволення, а оскаржувані рішення суду без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що подані апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Так, судом при розгляді справи встановлено, що 01 липня 2014 року між ПАТ «Київобленерго» та ОСОБА_1 укладено договір про постачання електричної енергії № 679ДП 10953971, згідно умов якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 80 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно «Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» та зазначається у Додатку № 1 «Загальна однолінійна схема електропостачання», що є невід`ємною частиною цього договору. Об`єктом споживання є цегельний завод. 14 січня 2020 року ОСОБА_1 , як фізична особа, звернувся до ПрАТ «Київобленерго» та підписав заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Об`єктами споживання є нежитлові приміщення (цегельний завод) за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлове приміщення (тимчасова споруда) за адресою: АДРЕСА_2 . 15 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «Київобленерго» із заявою, у якій вказав, що 15 травня 2020 року ним було виявлено зрив пломби на ящику, де знаходиться лічильник електроенергії в с. Калинове (цегельний завод). Пошкодження здійснено невідомими особами, про що буде подано заяву до поліції. Згідно акту (повідомлення Таращанське РП ПрАТ «Київобленерго» про зникнення пломб на ящику, де знаходиться лічильник ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ) від 15 травня 2020 року, 15 травня 2020 року о 11 год. 35 хв. в АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 в присутності комісії вклав письмову заяву (додаток № 1 до акту) до ПрАТ «Київобленерго» де повідомив письмово про зникнення пломби з ящика, де знаходиться лічильник електроенергії. Зазначений акт підписано ОСОБА_1 , сільським головою с. Калинове ОСОБА_2 , жителями села ОСОБА_3 , ОСОБА_4 15 травня 2020 року уповноваженими особами ПрАТ «Київобленерго» складено акт про порушення № К0422203, з якого вбачається, комісією виявлено факт порушенян пп. 8 п. 5.5.5, п. 8.2.4, пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи розподілу, встановлених у місцях, указаних в акті про пломбування, який підтверджує факт пломбування і передачу на відповідальне зберігання приладу обліку та встановлених пломб, індикаторів. Акт складено у присутності ОСОБА_5 , який зазначений споживачем послуги. 01 липня 2020 року комісією у складі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , складено протокол № 041 засідання комісії по розгляду акту № К042203 від 15 травня 2020 року про порушення правил роздрібного ринку електричної енергії. Згідно вказаного протоколу, комісією прийнято рішення щодо проведення розрахунку згідно п. 8.4.10 ПРРЕЕ, формула

4. За період з 18 лютого 2020 року по 15 травня 2020 року ОСОБА_1 нараховано обсяг електричної енергії спожитої за адресою: АДРЕСА_1 , яка підлягає оплаті у сумі 167 971 грн. 30 коп. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявний у матеріалах справи акт про порушення № К 042203 від 15 травня 2020 року підтверджує лише факт відсутності пломб, що на об`єкті споживача, за адресою: АДРЕСА_1 , а не факт порушення, здійсненого саме позивачем. Явні ознаки втручання в роботу засобів вимірювальної техніки мають бути доведені оператором системи, що відповідачем не було здійснено. Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює, виходячи з наступного. Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Так, згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії. Згідно п.п. 2.3.1-2.3.3 ПРРЕЕ визначено, що на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку. Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки. Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії Згідно пп. 1-4, 8, 19-20, п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об`єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії. Відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені; відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їхній власник (пункт 2.3.4 ПРРЕЕ). Частиною 1, п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку. Пунктом 8.2.4 ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором. Згідно п.8.2.5. ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті. Згідно п. 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: 1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки); 2) пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах вимірювальної техніки (вузлах обліку) (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії), та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені такі пломби та які закривають доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб); 3) пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо); 4) фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів); 5) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку; 6) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку; 7) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку; 8) використання "штучного нуля", що призвело до споживання необлікованої електричної енергії; 9) пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки. Відповідно до п.8.4.4 ПРРЕЕ факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом. У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 2 - 4 пункту 8.4.2 цієї глави (у частині відсутності засобів вимірювальної техніки, пломб, індикаторів та фіксації впливу фізичних полів індикатором), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи. Отже, факт пошкодження засобів вимірювальної техніки має бути підтверджений експертизою проведеною належним чином. Тільки у випадку встановлення порушень зазначених у підпунктах 2-4 пункту 8.4.2 цієї глави, зокрема у частині відсутності засобів вимірювальної техніки, пломб, індикаторів та фіксації впливу фізичних полів індикатором (не підпадає під порушення, які були виявлені), вартість необлікованої енергії визначається оператором системи без проведення експертизи. Згідно п. 8.4.1 ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави. У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються. Звертаючись до суду з позовом, позивач вказував на те, що виявивши відсутність пломб на дверях ящика, в якому знаходився лічильник електроенергії, який обліковував електроенергію, що постачалася за адресою: АДРЕСА_1 , він одразу звернувся із письмовою заявою ПрАТ «Київобленерго», вказуючи, що пошкодження здійснено невідомими особами. Тобто, позивач не визнавав факту втручання ним у роботу засобу вимірювання чи вчинення інших дій, які б призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки. Доказів на підтвердження явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки саме позивача, відповідачем до суду не надано, що згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, є його процесуальним обов`язком. З огляду на наведене, та виходячи з приписів п. 8.4.1 ПРРЕЕ, слід погодитися з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання рішення комісії по розгляду акта про порушення № К042203 від 15 травня 2020 року, яке викладено в протоколі № 041 від 01 року 2020 року, незаконним. При цьому, доводи апеляційної скарги в частині того, що спір між сторонами виник у зв`язку зі здійсненням позивачем господарської діяльності у зв`язку з чим, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, на думку колегії суддів, не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки договір про постачання електроенергії від 01 липня 2014 року укладено між ПАТ «Київобленерго» та ОСОБА_1 , як фізичною особою. Не ґрунтуються на нормах діючого законодавства також посилання скаржника на висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 02 жовтня 2019 року у справі № 214/4137/17 та від 09 жовтня 2019 року у справі № 127/23144/18. Оскільки у зазначених справах, на час виникнення спірних правовідносин, стороною у справі була фізична особа-підприємець. В той же час, як вказує позивач, останній не є фізичною особою-підприємцем, і доказів на спростування зазначеного, матеріали справи не містять. Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, колегія суддів виходить з наступного. Стягуючи з відповідача витрати на правничу допомогу у сумі 17 700 грн., суд першої інстанції виходив із складності справи та виконаних робіт, принципів співмірності та розумності судових витрат. Судом при розгляді справи встановлено, що інтереси ОСОБА_1 у суді першої інстанції представляла адвокат Колибаба І.О. Згідно договору № 0210Л (про надання правничої допомоги) укладеного 10 серпня 2020 року між адвокатом Колибаблю І.О. та Якименком І.В., клієнт доручає адвокату представляти клієнта у справі пов`язаній з визнанням незаконним рішення комісії ПАТ «Київобленерго» викладеного у протоколі № 041 від 01 липня 2020 року, без представництва в судовому засіданні. Розмір гонорару є фіксованим, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами в акті виконаних робіт, де зазначається дата надання послуг, перелік наданих послуг, їх вартість. Підтвердженням виконання робіт є акт виконаних робіт підписаний сторонами. 09 вересня 2020 року між адвокатом Колибабою І.О. та Якименком І.В. укладено додаткову угоду № 1 до вищевказаного договору, згідно якої сторони погодили, що клієнт доручає адвокату представляти інтереси клієнта у справі № 369/10090/20 пов`язаній з визнанням незаконним рішення комісії ПАТ «Київобленерго» викладеного у протоколі № 041 від 01 липня 2020 року. 22 березня 2023 року адвокатом Колибабою І.О. та Якименком І.В. підписано акт виконаних робіт № 1 до договору, згідно якого, ОСОБА_1 були надані наступні послуги: підготовка позовної заяви - 4 год. - 3 000 грн.; підготовка листа-повідомлення до ПАТ «Київобленерго» від 14 серпня 2020 року - 20 хв. - 200 грн.; підготовка запиту до ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» від 22 листопада 2022 року - 30 хв. - 300 грн.; консультація позивача щодо участі у підготовчому засіданні 09 листопада 2020 року - 40 хв. - 400 грн.; підготовка письмового клопотання від 09 листопада 2020 року щодо витребування доказів - 1 год. - 600 грн.; підготовка письмового клопотання від 09 листопада 2020 року щодо заміни відповідача, отримання інформації з ЄДР юридичних осіб - 1 год. 30 хв. - 900 грн.; консультація позивача щодо участі у підготовчому судовому засіданні 26 жовтня 2020 року - 1 год. - 600 грн.; підготовка письмової відповіді від 31 жовтня 2021 року, на відзив від 21 жовтня 2020 року - 2 год. - 1 200 грн.; консультація та письмова підготовка запитів 25 жовтня 2022 року - 1 год. - 600 грн.; консультація по одержаній письмовій відповіді від відповідача, 22 листопада 2020 року - 20 хв. - 200 грн.; консультація по одержаному письмовому запереченню на відповідь на відзив, 23 листопада 2020 року - 30 хв. - 300 грн.; консультація та письмова підготовка запитань до свідка відповідача, 20 січня 2021 року - 1 год. - 600 грн.; підготовка адвокатського запиту № 1 від 13 січня 2021 року - 1 год. - 600 грн.; підготовка адвокатського запиту № 2 від 13 січня 2021 року - 1 год. - 600 грн.; підготовка адвокатського запиту № 3 від 13 січня 2021 року - 1 год. - 600 грн.; підготовка адвокатського запиту № 4 від 13 січня 2021 року - 1 год. - 600 грн.; консультація до судового засідання, призначеного на 18 лютого 2021 року - 30 хв. - 300 грн.; консультація та письмова підготовка запитань до свідка, 20 квітня 2021 року - 1 год. - 600 грн.; консультація та письмова підготовка запитань до свідка, 22 травня 2021 року - 1 год. - 600 грн.; консультація по результатах фотографування матеріалів справи, 20 травня 2021 року - 50 хв. - 500 грн.; консультація по одержаній письмовій відповіді, 14 червня 2022 року - 40 хв. - 400 грн.; підготовка письмового клопотання № 17/07 від 09 липня 2021 року - 30 хв. - 300 грн.; консультація по одержаній письмовій відповіді, 20 січня 2021 року - 30 хв. - 300 грн.; консультація по одержаній письмовій відповіді, 21 січня 2021 року - 30 хв. - 300 грн.; консультація по одержаній письмовій відповіді, 17 січня 2021 року - 30 хв. - 300 грн.; підготовка скарги від 11 лютого 2021 року - 30 хв. - 300 грн.; підготовка письмового клопотання від 12 лютого 2021 року - 1 год. 30 хв. - 900 грн.; підготовка письмових клопотань щодо розгляду справ в режимі відеоконференції - 50 хв. - 500 грн.; консультація по основних позиціях, які потрібно заявити в судових дебатах, 22 березня 2023 року - 30 хв. - 300 грн.; підготовка письмової заяви на додаткове рішення суду, 27 березня 2023 року - 1 год. 30 хв. - 900 грн. Загальна вартість наданих послуг - 17 700 грн. Згідно квитанції № 47418739 від 27 березня 2023 року, ОСОБА_1 сплатив на користь ОСОБА_9 кошти за договором №0210Л від 10 серпня 2020 року у сумі 17 700 грн. Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України). Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ч.ч. 1-2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Частиною 2 ст. 174 ЦПК України встановлено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Пунктом 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України визначено, що відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з даним позовом, позивач, на виконання вимог ч. 1 ст. 134 ЦПК України вказав попередній (орієнтовний) розмір витрат на правничу допомогу, який він очікує понести - 17 000 грн. Згідно протоколу судового засідання Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2023 року, до судових дебатів, позивачем у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України зроблено відповідну заяву щодо витрат на правничу допомогу. 27 березня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення суду щодо стягнення на його користь витрат на правничу допомогу у сумі 17 700 грн. до якої долучив докази на підтвердження їх понесення. Тобто, позивач виконав вимоги ч. 1 ст. 134 ЦПК України та ч. 8 ст. 141 ЦПК України. При цьому, неподання позивачем разом із позовною заявою розрахунку понесених витрат, на що посилається відповідач у апеляційній скарзі, не може бути безумовною підставою для відмови у їх стягненні, адже ч. 2 ст. 134 ЦПК України закріплено лише право, а не обов`язок суду відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу у разі неподання попереднього розрахунку суми судових витрат. Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частиною 3 ст. 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Згідно ч.ч. 4-5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України). У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч.ч. 5,6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Перевіряючи розмір витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 700 грн. є співмірними та справедливими відносно складності справи та часу, витраченого адвокатом на представництво позивача у суді першої інстанції, враховуючи те, що до вартості таких витрат входить: консультації; підготовка позовної заяви; підготовка клопотань. Доводи апеляційної скарги в частині того, що витрати на правничу допомогу є неспівмірними із витраченим адвокатом часом на її надання, суми ринкової вартості робіт є завищеними, колегія суддів вважає не обґрунтованими, враховуючи складність даної справи та обсяг виконаних робіт. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законними та обґрунтованими і підстав для їх скасування на підставі доводів викладених у апеляційній скарзі немає. Керуючись ст.ст. 367, 368, 372, 374, 375, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,- п о с т а н о в и л а: Апеляційні скарги представника Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» - Мокрієнко Тараса Вікторовича на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2023 року та додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 травня 2023 року залишити без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2023 року та додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 травня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено 03 листопада 2023 року. Суддя - доповідач: Судді: