Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/9325/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 160/9325/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року у справі № 160/9325/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 03 травня 2023 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за №046350012481 від 24.03.2023 року про відмову у призначенні позивачці пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи за Списком №2 зайнятість на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у ДП "Науково-виробниче об`єднання" Павлоградський хімічний завод на посаді лаборанта дільниці фізико-механічних випробувань й чутливості дослідницького блоку та лаборанта з хімічного аналізу дільниці фізико-механічних випробувань й чутливості дослідницького блоку за період з 10.07.1998 по 02.03.2001, з 06.04.2006 по 31.01.2021 та призначити, нарахувати і виплатити позивачці, з 17.03.2023 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.б частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням рішення КСУ №1-5/2018 (746/15) від 23.01.2020 року №1-р/2020. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року у справі № 160/9325/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову у призначенні пенсій позивачці від 24.03.2023 року №046350012481; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до пільгового стажу роботи позивачки за Списком №2 період роботи з 10.07.1998 по 02.03.2001, з 06.04.2006 по 23.06.2016, з 24.06.2016 по 31.01.2021 згідно довідки від 10.03.2023 №5 виданої ДП "Наукова-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод"; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 від 17.03.2023 року, з урахуванням норм Закону України Про пенсійне забезпечення, в редакції, що діяла до ухвалення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення № 213-VІІІ від 02.03.2015р. та висновків суду, викладених у даній справі. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Судом зазначено, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. Судом досліджено, що позивачка надала пенсійному органу усі необхідні документи, у зв`язку з чим у нього були відсутні підстави для відмови у зарахуванні до пільгового стажу роботи позивачки періодів роботи згідно довідки від 10.03.2023 №5. Відтак, суд вважав, що належним способом захисту прав позивачки є зобов`язання пенсійного органу зарахувати до пільгового стажу роботи позивачки за Списком №2 період роботи з 10.07.1998 по 02.03.2001, з 06.04.2006 по 23.06.2016, з 24.06.2016 по 31.01.2021 згідно довідки від 10.03.2023 №5. Також, судом встановлено, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 позивачка досягла необхідного віку (50 років) та у неї наявний необхідний загальний стаж для призначення такої пенсії (32 роки), тобто більше 20 років. Разом з тим, суд дійшов висновку, що задоволення повністю позовних вимог, без перевірки суб`єктом владних повноважень, дотримання заявником усіх визначених законом умов, буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а відтак позов слід задовольнити частково, шляхом зобов`язання пенсійного органу повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Не погодившись з рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подало апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року у справі № 160/9325/23 в частині задоволення позовних вимог, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує, що ним правомірно не зараховано до пільгового стажу позивачки період роботи згідно довідки №5 від 10.03.2023. Вважає, що станом на час звернення позивачки її пільговий стаж складав 1 рік 7 місяців 18 днів, а отже рішення про відмову у призначенні пенсії позивачці за віком на пільгових умовах є правомірним. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає: Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 17.03.2023 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Заяву позивачки за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій від 24.03.2023 №046350012481 позивачці відмовлено у призначенні пенсії. В рішенні від 24.03.2023 №046350012481, зазначено зокрема наступне. Вік заявниці 52 роки. Страховий стаж становить 32 роки 9 місяців 13 днів (з урахуванням кратності 33 роки 9 місяців 13 днів). Необхідний пільговий стаж не менше 10 років. Пільговий стаж особи - 1 рік 7 місяців 18 днів. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (Список №2). За доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки від 10.03.2023 №5, оскільки згідно наказів про проведення атестації робочих місць №142 від 29.03.1995, №567 від 14.12.1999, №391 від 27.02.2006, №1214 від 18.08.2011, №1320 від 31.05.2017 посаду - лаборант, атестовано в розрізі лабораторій, у вищезазначеній довідці не зазначено в яких лабораторіях працювала заявниця. В наказі №142 від 29.03.1995 відсутня посада лаборант. У зв`язку з тим, що відсутній у позивачки необхідний пільговий стаж, прийнято рішення відмовити їй у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Не погоджуючись із рішенням відповідача щодо відмови в призначенні пенсії, позивачка звернулась до суду з даним позовом. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною другою пунктом 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в чинній редакції, згідно із висновками рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ, а не Закону № 1058-ІV. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року у справі №360/3611/20. Апеляційним судом досліджено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 24.03.2023 №046350012481 позивачці відмовлено у призначенні пенсії. Так, скаржником у спірному рішенні вказано, що пільговий стаж позивачки - 1 рік 7 місяців 18 днів. Згідно з частиною 1 статі 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Згідно приписів п.20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Як правильно встановлено судом першої інстанції, згідно наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1 , у спірний період вона працювала (мовою оригінала): - запис 7 - 10.07.1998 - переведена в ЦЗЛ зд 521 лаборантом физико-механических испытаний по 3 разряда уч-ка ППД (приказ 33 от 06.07.98); - запис 8 - 17.07.1998 - переведена в ЦЗЛ зд 521 лаборантом физико-механических испытаний 5 разряда участок ППД код 3111 (приказ 505 от 12.10.98); - запис 9 - 02.03.2001 - уволена по сокращению штатов ст.40 п.1 КЗпП (приказ 176 от 02.03.2001); - запис 18 - 06.04.2006 - переведена лаборантом 3/4 разряда (кп 3111) участка физико-механических испытаний и чувствительности лаборатории физико-механических испытаний исследовательского блока НШВЭМ по 01.10.2006 (приказ 278 от 06.04.2006); - запис 19 - 01.10.2006 - переведена лаборантом 3/4 разряда (кп 3111) участка физико-механических испытаний чувствительносты лаборатории физико-механических испытаний исследовательского блока НШВЭМ по 31.12.2006 (приказ 414 от 29.09.2006); - запис 20 - 31.12.2006 - переведена лаборантом 3/4 разряда (кп 3111) участка физико-механических испытаний чувствительности лаборатории физико-механических испытаний исследовательского блока НШВЭМ на постоянной основе (приказ 481/ок от 20.12.2006)4 - запис 21 - 16.08.2007 - переведена в НШВЭМ лаборатории лаборантом участка физико-механических испытаний у чувствительности лаборатории физико-механического исследовательского блока 4/4 разряда (приказ 1706 от 16.08.2007); - запис 22 - 01.02.2011 - переведена лаборантом 5/4 разряда участка физико-механических испытаний и чувствительности лаборатории физико-механических испытаний исследовальского блока НШВЭМ (приказ №2 от 24.01.2011); - запис 23 - 01.08.2011 - переведена лаборантом 5/4 разряда участка физико-механических испытаний и чувствительности лаборатории физико-механических испытаний лабораторного комплекса научных производственных испытаний и сертификации высокоэнергетических материалов и продукции спец химич исследовательского блока (3111) НШВЭМ (приказ 137 от 01.08.2011); - запис 24 - 06.07.2017 - переведена лаборантом хімічного аналізу бр (к 8159) дільниця фізико-механічних випробувань і чутливості лабораторії фізико-механічних випробувань лабораторного комплексу наукових, виробничих випробувань та сертифікації викосоенергетичних матеріалів і продукції спехімії дослідницького блока НДІВЕМ (наказ 37 від 03.07.2017). Разом з тим, згідно наявної в матеріалах справи довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10.03.2023 №5 виданої ДП "Наукова-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод", позивачка працювала повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці на ДП "Наукова-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод": - за період з 10.07.1998 по 02.03.2001 виконувала роботу у хімічному виробництві за професією лаборант що передбачена Списком №2 розділ Х підрозділ А.3 код КП 2110А030/1754 постанови КМУ від 11.03.1994р. №162 (2 роки 07 місяців 23 дні); - за період з 06.04.2006 по 23.06.2016 виконувала роботи з дослідження вибухових речовин за професією лаборант що передбачена Списком 2 розділ ХІ підрозділ 6 код КП 11.6-1б постанови КМУ від 16.01.2003 №36. - за період з 24.06.2016 по 31.01.2021 виконувала роботи з дослідження вибухових речовин за професією лаборант, лаборант хімічного аналізу що передбачена Списком №2 розділ ХІ підрозділ 6 постанови КМУ від 24.06.2016 №461. Накази про проведення атестації робочих місць за умовами праці: №142 від 29.03.1995, .№567 від 14.12.1999, №391 від 27.02.2006, №1241 від 18.08.2011, №1320 від 31.05.2017. Зі змісту рішення №046350012481 вбачається, що за доданими документами до пільгового стажу позивачки скаржником не зараховано періоди роботи згідно довідки від 10.03.2023 №5, оскільки відповідно до наказів про проведення атестації робочих місць №142 від 29.03.1995, №567 від 14.12.1999, №391 від 27.02.2006, №1214 від 18.08.2011, №1320 від 31.05.2017 посаду - лаборант, атестовано в розрізі лабораторій, у вищезазначеній довідці не зазначено в яких лабораторіях працювала заявниця. В наказі №142 від 29.03.1995 відсутня посада лаборант. Колегія суддів зазначає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17, від 11 липня 2019 року у справі №607/14795/16-а, від 31 липня 2019 року у справі №750/10916/16-а, від 19 вересня 2019 року у справі №229/1905/17 та від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а. Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачкою подано пенсійному органу усі необхідні документи, а отже у скаржника відсутні підстави для відмови у зарахуванні позивачці до пільгового стажу роботи періоди роботи згідно довідки від 10.03.2023 №5. Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив, що пенсійним органом безпідставно не враховано до пільгового стажу позивачки за Списком №2 періоди роботи згідно довідки від 10.03.2023 №5, у зв`язку з чим, наявні підстави для визнання протиправним та скасування спірного рішення від 24.03.2023 року №046350012481, а також зобов`язання скаржника зарахувати до пільгового стажу роботи позивачки за Списком №2 періоди роботи з 10.07.1998 по 02.03.2001, з 06.04.2006 по 23.06.2016, з 24.06.2016 по 31.01.2021 згідно довідки від 10.03.2023 №5. Натомість, доводи скаржника про те, що ним правомірно не зараховано до пільгового стажу позивачки періоди роботи згідно довідки №5 від 10.03.2023, а станом на час звернення позивачки її пільговий стаж складав 1 рік 7 місяців 18 днів, свого підтвердження не знайшли, та суперечать матеріалам справи. Приписами ч.1 ст. 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права. Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року у справі № 160/9325/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко