Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/7891/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 140/7891/22 пров. № А/857/13360/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Носа С. П., суддів Кухтея Р. В., Шевчук С. М.; розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі № 140/7891/22 (головуючий суддя Валюх В.М., м. Луцьк) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» до Волинської митниці про визнання протиправними і скасування рішень,- ВСТАНОВИВ: 01 грудня 2022 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» до Волинської митниці про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 08.06.2022 №UA205030/2022/000031/2, №/2022/000032/2. В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що позивач через уповноваженого декларанта ПП «РЕСПЕКТ БРОК» подав до Волинської митниці митні декларації (далі - МД) №UA205030/2022/015721, №UA205030/2022/015713 від 07.06.2022, згідно з якими було заявлено до митного оформлення товар, а саме: лопатка свинна заморожена. Декларантом були заявлені та надані до митного оформлення документи, на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України. Проте, Волинська митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів від 08.06.2022 №UA205030/2022/000031/2, №UA205030/2022/000032/2. У графі №33 вказаних рішень зазначено, що митна вартість товарів, що ввозяться не може бути визнана за основним методом, адже подані документи містять ряд розбіжностей. Позивач не погодився з сумнівами та твердженнями митного органу, викладеними у графі №33 оскаржуваних рішень, та вважав, що Волинська митниця не врахувала фактичні обставини справи та усі подані документи, прийнявши протиправні рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач стверджує, що при визначенні митної вартості ввезеного товару ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» було дотримано усі встановлені митним законодавством вимоги, тому будь-які сумніви щодо неправильно визначеної та непідтвердженої митної вартості імпортованих товарів виключаються. Митний орган безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, а надані до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості усього товару. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 08 червня 2022 року №UA205030/2022/000031/2, №/2022/000032/2. Стягнуто з Волинської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» судові витрати в загальному розмірі 8969 гривень 60 копійок. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем Волинською митницею, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою позов залишити без задоволення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару за МД №UA205030/2022/015721, №UA205030/2022/015713 від 07.06.2022 не може бути визнана у зв`язку з тим, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності. Так, в наданих до митного оформлення документах виявлено розбіжності: - по МД №UA205030/2022/015721 від 07.06.2022: рахунок-фактура від 06.06.2022 №PL/050606979/2022-009/0374 містить інформацію щодо вартості товару - 52738,56 євро, що відрізняється від суми попередньої оплати, зазначеної в платіжному дорученні від 07.06.2022 №0410001 - 52740 євро; в платіжному дорученні від 07.06.2022 № 0410001 відсутня інформація стосовно оплати за конкретну партію поставки товару; до митного оформлення не подано зовнішньоекономічний договір від 29.09.2021 №29882021; - по МД №UA205030/2022/015713 від 07.06.2022: до митного оформлення подано платіжне доручення в іноземній валюті №165 від 07.06.2022 без підпису уповноваженої особи та відбитка печатки банку; у платіжному дорученні в іноземній валюті №165 від 07.06.2022 відсутнє посилання щодо інвойсу №PL/050606979/2022-009/0375 від 06.06.2022; в інвойсі №PL/050606979/2022-009/0375 від 06.06.2022 вартість товару зазначено 52436,48 євро, згідно платіжного доручення в іноземній валюті №165 від 07.06.2022 сума переказу становить 52735,00 євро; до митного оформлення не подано зовнішньоекономічний договір від 29.09.2021 №29882021; до митного оформлення надано МД №UA205140/2022/034473 від 28.05.2022, де відправник та отримувач товару відрізняється від зазначених у поданій до митного оформлення декларації. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту у всіх випадках надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, проте, декларант не надав інших документів для підтвердження митної вартості, у зв`язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, Волинською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, які скасуванню не підлягають. Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме за МД від 28.05.2022 №UA205030/2022/13966, де митна вартість товару становить 2,96 євро за кг. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено у справі незначної складності, суд апеляційної інстанції в порядку ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін з таких підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Встановлено, що ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» через уповноваженого декларанта ПП «РЕСПЕКТ БРОК» подало на митний пост Волинської митниці МД №UA205030/2022/015721 та №UA205030/2022/015713 від 17.02.2022 (а.с. 63,75), за якими задекларовано ввезення товарів: «лопатка свинна заморожена без кості, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі приправ та інших домішок, не консервована, вага нетто - 20601 кг.» ціна товару згідно графи 42 МД №030/2022/015721 від 07.06.2022 - 52738,56 євро (а.с.63); «лопатка свинна заморожена, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших харчових домішок, не консервована, вагою 20483 кг.», ціна товару згідно графи 42 МД №/2022/015713 від 07.06.2022 - 52436,48 євро (а.с.75). На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаних МД були подані такі документи: - товар №1 «лопатка свинна заморожена без кості, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі приправ та інших домішок, не консервована, вага нетто - 20601 кг.» (МД №/2022/015721 від 07.06.2022): сертифікат якості від 06.06.2022, рахунок-фактура №PL/050606979/2022-009/0374, автотранспортна накладна 06.06.2022, міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво від 06.06.2022 №2469/00209/22/01/UA, зовнішньоекономічний контракт № 29882021 від 29.09.2021, договір про надання послуг митного брокера від 09.12.2020 № 73, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими державними органами від 07.06.2022 №8556328, витяг №13730 від 07.04.2022 (а.с. 18 зворот, 21-24, 36-39, 63, 65-68); - товар №2 «лопатка свинна заморожена, буз будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших харчових домішок, не консервована, вагою 20483 кг.» (МД №/2022/015713 від 07.06.2022): сертифікат якості від 06.02.2022, рахунок-фактура № PL/050606979/2022-009/0375 від 06.06.2022, автотранспортна накладна 06.06.2022, міжнародний ветеринарний сертифікат № 2469/00207/22/01/UA від 06.06.2022, зовнішньоекономічний контракт № 29882021 від 29.09.2021, договір про надання послуг митного брокера від 09.12.2020 № 73, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими державними органами від 07.06.2022 №8556328 (а.с. 29-33, 36-39, 75, 77-80). З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що митна вартість товару за МД №UA205030/2022/015721, №UA205030/2022/015713 від 07.06.2022 не була визнана митним органом у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності: - по МД №UA205030/2022/015721 від 07.06.2022: рахунок-фактура від 06.06.2022 №PL/050606979/2022-009/0374 містить інформацію щодо вартості товару - 52738,56 євро, що відрізняється від суми попередньої оплати, зазначеної в платіжному дорученні від 07.06.2022 №0410001 - 52740 євро; в платіжному дорученні від 07.06.2022 №0410001 відсутня інформація стосовно оплати за конкретну партію поставки товару; до митного оформлення не подано зовнішньоекономічний договір від 29.09.2021 №29882021; - по МД №UA205030/2022/015713 від 07.06.2022: до митного оформлення подано платіжне доручення в іноземній валюті №165 від 07.06.2022 без підпису уповноваженої особи та відбитка печатки банку; у платіжному дорученні в іноземній валюті №165 від 07.06.2022 відсутнє посилання щодо інвойсу №PL/050606979/2022-009/0375 від 06.06.2022; в інвойсі №PL/050606979/2022-009/0375 від 06.06.2022 вартість товару зазначено 52436,48 євро, згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 165 від 07.06.2022 сума переказу становить 52735 євро; до митного оформлення не подано зовнішньоекономічний договір від 29.09.2021 №29882021; до митного оформлення надано МД №UA205140/2022/034473 від 28.05.2022, де відправник та отримувач товару відрізняється від зазначених у поданій до митного оформлення декларації. В зв`язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України у вказаних випадках митного оформлення декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості (а.с.71 зворот; 84). Листом від 08.06.2022 №08/06-01 (а.с. 70,82), у відповідь на вимогу щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» повідомило митний орган про подання вичерпного переліку документів на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару. 08.06.2022 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 08.06.2022 №UA205030/2022/000031/2, №/2022/000032/2 (а.с. 16, 26), якими рівень митної вартості товарів визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме на рівні 2,96 євро за кг. (а.с.72). Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне. Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України. Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до ст.49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно із ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2 ст.52 МК України). Як визначено ч.ч.1 і 2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст.54 МК України). Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України). Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше. Відповідно до ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України). У частині 3 ст.53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У п.2 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом. Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України. Як обумовлено ч.3 ст.57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. За правилами, встановленими ч.ч.4-8 ст.57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Уповноважена особа ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подала до митного органу ряд документів та застосувала перший метод визначення митної вартості за ціною договору На переконання митного органу, існують розбіжності та невідповідності у поданих до митного оформлення документах. Проте, апеляційний суд із такими доводами митного органу не погоджується з таких підстав. Дослідивши подані декларантом згідно із ч.2 ст.53 МК України документи, які подавалися із митною декларацією, колегія судів приходить до переконання про те, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними. Так, одна з розбіжностей, виявлених митним органом, стосується не подання до митного оформлення декларантом контракту від 29.09.2021 №29882021. Однак, у сформованих Волинською митницею картках відмови №UA205030/2022/000408, №UA205030/2022/000409 відображена інформація про документи, що надавались позивачем до митного контролю, серед яких в обох випадках наявна інформація про контракт від 29.09.2022 №29882021 (а.с. 17,27). Таким чином, твердження митного органу про відсутність контракту у поданих до митного оформлення документах не відповідає фактичним обставинам справи. У зазначених вище митних оформленнях згідно з МД №UA205030/2022/015721, №UA205030/2022/015713 від 07.06.2022 постачання товарів здійснювалося на виконання контракту від 29.09.2021 №29882021, укладеного між компанією POL-EXPORT (РП) та ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» (а.с. 36-38). Зазначений контракт на момент проведення митного оформлення товарів був чинним, оскільки сторонами контракту 31.12.2021 була підписана додаткова угода, відповідно до якої контракт діє до 31.12.2022 (а.с. 39). В оскаржуваних рішеннях вказано також, що числове значення вартості товару в рахунку-фактурі та в інвойсі відрізняється від числового значення, вказаного в платіжному дорученні. З цього приводу слід зазначити, що на виконання умов контракту № 29882021 від 29.09.2021, товар постачається партіями на умовах, узгоджених сторонами в даному контракті та проформах-інвойсах згідно із правилами Інкотермс 2010 (пункт 1), відповідно оплати проводяться за партію товару. Сума сплачена згідно з платіжними дорученнями № 0410001 від 07.06.2022 (а.с. 68 зворот), № 165 від 07.06.2022 (а.с. 78) перекриває вартість поставки партії товару за рахунками-фактурами №PL/050606979/2022-009/0374 від 06.06.2022 (а.с.18 зворот), №PL/050606979/2022-009/0375 від 06.06.2022 (а.с.29), що також підтверджує відсутність заборгованості перед експортером та свідчить про належне виконання позивачем зобов`язань по сплаті за ввезені на митну територію України товари. Відсутність у платіжних дорученнях інформації стосовно оплати за конкретну партію товару та посилання на інвойс не впливає на рівень митної вартості товару. З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Щодо твердження апелянта про завищену суму оплати правничої допомоги позивачу слід зазначити наступне. За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Як вбачається із наявних у справі письмових доказів, а саме договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 (а.с.14-15), рахунку-фактури №1-000000355 від 28.11.2022 (а.с.39 зворот), попереднього орієнтовного розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу №30/11-01 від 30.11.2022 (а.с.41), квитанції від 30.11.2022 №355-к (а. с. 40 зворот), ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» оплатило 10000 грн. за правову допомогу. Судом першої інстанції було стягнуто з відповідача на користь позивача половину вказаної суми. Підстави для подальшого зменшення суми витрат позивача на правничу допомогу відсутні. Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення адміністративного позову. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі №140/7891/22 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук