Постанова Полтавський апеляційний суд № 638/6070/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 638/6070/21 Номер провадження 22-ц/814/1223/23Головуючий у 1-й інстанції Подус Г.С. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 листопада 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Кузнєцової О.Ю. суддів: Дряниці Ю.В., Лобова О.А. імена (найменування) сторін: позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" відповідач: ОСОБА_1 розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2021 року, постановлене суддею Подус Г.С. по справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В : У квітні 2021 року представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із вказаним позовом та просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 05.06.2009 року в сумі 10437,78 грн. та понесені судові витрати. В обґрунтування позовних вимог вказав, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву № б/н від 05.06.2009 року. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, у подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 6500.00 грн. Вказав, що АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого ліміту, однак відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору свої зобов`язання за договором не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість станом на 28.03.2021 року у загальному розмірі 10437,78 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредита - 7459,79 грн. та заборгованості за простроченими відсотками - 2977,99 грн. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2021 року позов Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 05.06.2009 року в загальному розмірі 7459,79 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат. Рішення суду мотивоване тим, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, тому наявні правові підстави для стягнення тіла кредиту. В свою чергу, місцевий суд вказав, що позивачем недоведено, що між сторонами обумовлено процентна ставка за користування кредитом, тому в частині стягнення процентів в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням в частині відмовлених позовних вимог, його в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду оскаржив представник АТ КБ «ПриватБанк», просив скасувати його в даній частині та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги банку щодо стягнення процентів, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надходило. Відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 року № 14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду Полтавському апеляційному суду. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині відмови у стягненні процентів, тому в іншій частині рішення суду в силу ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається. Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення місцевого суду в оскаржуваній частині не відповідає вказаним вимогам. Відмовляючи в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність узгодження між сторонами відсоткової ставки за користування кредитом, а тому відсутність підстав для їх стягнення. Колегія суддів не погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 05.06.2009 року, в якій вказано тип отриманої картки «Gold» та базову відсоткову ставку за користування кредитом - 2,5 % на місяць (а.с. 32). 17 червня 2009 року ОСОБА_1 додатково ознайомлено з умовами кредитування, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про умови кредитування із використанням кредитки «Універсальна Gold», яка підписана відповідачем (а.с. 33). Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків. За правилами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За правилами ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість по процентам за користування кредитними коштами. На підтвердження обізнаності ОСОБА_1 щодо умов кредитування позивач надав суду заяву про надання банківських послуг та довідку про умови кредитування з використання кредитної картки «Універсальна Gold», яка містить відмітку про ознайомлення позичальника з фінансовими умовами надання послуг за допомогою кредитної картки 17 червня 2009 року. Із матеріалів справи вбачається, що сторонами кредитного зобов`язання, шляхом підписання довідки про умови кредитування з використання платіжної картки «Універсальна Gold» узгоджено розмір базової відсоткової ставки - 2,5 % на місяць (30 % річних), що нараховується на залишок заборгованості виходячи із розрахунку 360 днів на рік. Відповідачем не спростовано факт отримання кредитної картки ПриватБанк, використання кредитних коштів на споживчі цілі та свою обізнаність із базовою відсотковою ставкою в 2,5% на місяць, а тому хибними є висновки суду першої інстанції про відсутність домовленостей між сторонами щодо сплати відсотків за користування кредитним коштами. До суду апеляційної інстанції позивачем надано додаткові пояснення щодо розрахунку заборгованості. Зазначено, що заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами складається з наступного: тіло кредиту 7459,79 грн.; відсоткова ставка згідно довідки про умови кредитування 30 % на рік (2,5 % на місяць, 0,0083 % в день); дата виникнення прострочки по відсоткам 01.01.2020; вимоги банку заявлені станом на 28.03.2021. Період з 01.01.2020 року по 28.03.2021 року становить 452 днів. Таким чином, сума нарахованих відсотків за вказаний період складає 2798,61 грн. (7459,79 грн. (тіло кредиту) ? 0,083 % (відсоткова ставка за день) / 100 ? 452 дні). Враховуючи вищевикладене, висновки суду першої інстанції про недоведеність вимог у частині підстав нарахування та розміру заборгованості за відсотками є необґрунтованим, у зв`язку із чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню із постановленням нового про стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції, в оскаржуваній частині скасуванню, із постановленням нового рішення про задоволення позову та стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості по відсоткам. В іншій частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України). Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, тому необхідно здійснити перерозподіл судових витрат. При зверненні до суду першої інстанції позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2270 грн. (а.с. 1) та 3405 грн. до суду апеляційної інстанції (а.с. 70), який відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк». Отже, загальна сума судових витрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь банку за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції становить 5675 грн. (2270 грн. + 3405 грн.). Керуючись ст. ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 2, 376 ч. 1 п.п. 3, 4, 381-384, 389-391 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2021 року в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками та розподілу судових витрат скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за відсотками у розмірі 2798,61 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 5675 грн. судового збору. В іншій частині рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: О. Ю. Кузнєцова Судді: Ю. В. Дряниця О. А. Лобов