Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/3265/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/3265/22 Номер провадження 22-ц/814/3169/23Головуючий у 1-й інстанції Ткачук Ю.А. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 жовтня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Кузнєцової О.Ю. суддів: Карпушина Г.Л., Лобова О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адвоката Каплі Аліни Степанівни на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 01 березня 2023 року, ухвалену суддею Ткачук Ю.А. по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - В С Т А Н О В И В: У вересні 2022 року представник ФОП ОСОБА_1 адвокат Капля А.С. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 01 березня 2023 року позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишено без розгляду. Ухвала суду мотивована тим, що позивач будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явилася в судове засідання, заяв від позивача не надходило, тому суд прийшов до висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Не погодившись із ухвалою місцевого суду, її в апеляційному порядку оскаржила представник ФОП ОСОБА_1 адвокат Капля А.С., просила дану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що в позовній заяві представник позивача просила здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Окрім того, до позовної заяви долучено клопотання про розгляд справи без участі, в якому представник позивача просила у разі прийняття судом рішення про розгляд справи з викликом сторін проводити її розгляд без участі позивача та її представника, що виключає можливість залишення позову без розгляду. Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надходило. Відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що позивач втретє не з`явилась в судове засідання, про день та час розгляду справи, що були призначені на 08.11.2022, 26.12.2022, 01.03.2023 повідомлялась належним чином, про що свідчить довідки про доставку повідомленнь на електронну адресу представника позивача, зазначену в позовній заяві. Заяв або клопотань від позивача не надходило. Враховуючи вищевикладене місцевий суд прийшов до висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Проте, з таким висновком колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзакріплює право на справедливий суд. У ч. 1 цієї статті встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Частиною 1 ст. 6 Конвенції закріплені такі елементи права на судовий захист, як право на розгляд справи, справедливість судового розгляду, публічність розгляду справи та проголошення рішення, розумний строк розгляду справи, розгляд справи судом, встановленим законом, незалежність і безсторонність суду. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Згідно ч. ч. 1, 3, 5 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. У відповідності до ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Верховний Суд зазначає, що правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи (ухвали Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 січня 2019 року у справі № 346/3736/15-ц, від 25 березня 2019 року у справі № 757/5359/18-ц, від 31 січня 2019 року у справі № 442/2263/18). З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду із даним позовом, представник позивача просила здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 13.09.2022 року відкрито провадження у даній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. До позовної заяви представником позивача адвокатом Каплею А.С. долучено клопотання про розгляд справи без участі, в якому просила у разі прийняття судом рішення про розгляд справи з викликом сторін проводити її розгляд без участі позивача та її представника (а.с. 46). При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише у тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання. Проте, судом першої інстанції не постановлювалася ухвала про визнання явки позивача обов`язковою. Оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності позивача чи його представника має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності. Обставини, які свідчать що позивач здійснює свої права та обов`язки недобросовісно, колегією суддів не встановлено. Не встановлено також обставин, які за відсутності позивача унеможливлюють розгляд справи. Європейський Суд з прав людини у рішенні «МПП «Голуб» проти України» від 18 жовтня 2005 року відзначив, що право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Загалом Європейський Суд з прав людини у своїй практиці критично оцінює надмірну формалізованість вимог національного законодавства різних держав-учасниць, що перешкоджають доступу до суду. При цьому, позивач не відмовлялася в будь-який опосередкований спосіб від своїх вимог і в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази про втрату її інтересу до власного позову, а відтак, районним судом використаний процесуальний засіб у виді залишення позовної заяви без розгляду, що не є пропорційним досягнутій цілі обмеження позивача. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року (справа № 756/13550/16). У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо вона постановлена з порушення норм процесуального права чи неправильним застосуванням норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвалу про залишення позову ФОП ОСОБА_1 без розгляду підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 6, ст. 379 ч. 1 п. 4, ст. 382 ЦПК України,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адвоката Каплі Аліни Степанівни задовольнити. Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 01 березня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: О. Ю. Кузнєцова Судді: Г. Л. Карпушин О. А. Лобов