Ухвала ККС ВС № 688/1271/21

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 листопада 2023 року м. Київ справа № 688/1271/21 провадження № 51-3736км22 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 20 березня 2023 року, які постановлені в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000000049, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК України), Суть питання За вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2021 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців. Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 20 жовтня 2022 року змінив вирок місцевого суду та перекваліфікував дії ОСОБА_4 із ч. 2 ст. 121 КК України на ст. 128 КК України і призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. В решті вирок суду першої інстанції залишив без змін. Верховний Суд постановою від 15 лютого 2023 року скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. За наслідком нового апеляційного розгляду Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 20 березня 2023 року залишив вирок місцевого суду без змін. Не погоджуючись із указаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, сторона захисту, в межами строку на касаційне оскарження, неодноразово зверталась до Верховного Суду із касаційними скаргами, за наслідками розгляду яких, касаційний суд постановив такі рішення: - ухвалою 01 травня 2023 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу засудженого без руху через її невідповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) і надав строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків; - ухвалою 26 червня 2023 року Верховний Суд на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України відмовив засудженому у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на вищевказані рішення судів попередніх інстанцій, оскільки з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень вбачалось, що підстав для задоволення скарги немає; - ухвалою 05 червня 2023 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу захисника без руху через її невідповідність вимогам ст. 427 КПК України і надав строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків; - ухвалою 18 липня 2023 року Верховний Суд на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України відмовив захиснику у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на вищевказані рішення судів попередніх інстанцій, оскільки з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень вбачалось, що підстав для задоволення скарги немає. Засуджений повторно звернувся з касаційною скаргою до суду, однак вже поза межами строку на касаційне оскарження, в якій просить скасувати рішення місцевого суду стосовно нього. При цьому засуджений не подав клопотання про поновлення йому строку на касаційне оскарження. Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) касаційну скаргу на судові рішення може бути подано протягом трьох місяців із дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення. Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Воно надає особі, яка має право на касаційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу, визначитися з своїми аргументи та їх обґрунтуванням. При цьому правило початку перебігу строку на касаційне оскарження, визначене ст. 426 КПК України, є загальним для всіх учасників кримінального провадження за винятком засудженого, який перебуває під вартою. Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку касаційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення. Ухвалу апеляційного суду стосовно ОСОБА_4 ухвалено 20 березня 2023 року. Однак засуджений ОСОБА_4 , подавши повторно касаційну скаргу до суду касаційної інстанції лише 25 жовтня 2023 року (згідно його підпису на касаційній скарзі), тобто після закінчення визначеного ч. 2 ст. 426 КПК України строку на касаційне оскарження, питання про поновлення йому строку на касаційне оскарження судових рішень не порушує. При цьому Верховний Суд звертає увагу засудженого на тому, що ухвалою від 26 червня 2023 року Верховний Суд на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України вже відмовив йому у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на вищевказані рішення судів попередніх інстанцій, а тому його клопотання про поновлення строку на усунення недоліків, наданих ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2023 року, є безпідставним. Таким чином, керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, Верховний Суд вважає за необхідне повернути касаційну скаргу, оскільки засуджений ОСОБА_4 подав її після закінчення строку касаційного оскарження і не порушує питання про поновлення йому цього строку. На цих підставах Верховний Суд постановив: Повернути касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 з усіма доданими до неї матеріалами. Ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3