Постанова Дніпровський апеляційний суд № 185/3709/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/9006/23 Справа № 185/3709/23 Суддя у 1-й інстанції - Зінченко А. С. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 листопада 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Пищиди М.М. суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. за участю секретаря судового засідання - Лопакової А.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві, - В С Т А Н О В И Л А: У березні 2023 року позивач звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що вона є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, який стався на 143 збірному штреку пласта С1 дільниці підготовчих робіт № 4 ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» шахта Благодатна. Нещасний випадок визнаний пов`язаним з виробництвом та причиною настання нещасного випадку встановлено: основні - конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність транспортних засобів, недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки, супутні - порушення технологічного процесу, порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо; невиконання посадових обов`язків, невиконання вимог інструкцій з охорони праці, незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці, що підтверджується складеними актом за формою Н-5 від 09.06.2013 та актом № 6 за формою Н-1 від 09.06.2013, затвердженими начальником Головного управління Держгірпромнагляду по Донецькій області. Комісією також встановлено, що внаслідок схода вагонеток з рейкової колії та подальшого їх опрокиду на бік, електрослюсарі підземні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були смертельно травмовані вагонетками, що вдарились у борт виробки на ПК0+12м. Згідно акту розслідування у нещасному випадку взагалі відсутня вина ОСОБА_2 . Внаслідок втрати батька позивачу, інваліду 2 групи з дитинства, завдана моральна шкода, яка полягає в стражданнях, які вона переносить у зв`язку з втратою близької та дорогої для неї людини - батька, вона більше не відчуває батьківської підтримки та любові, єдиною близькою людиною залишилась мати, яка перебуває в депресивному стані через смерть рідної людини, та її піклування не можу повністю та повноцінно замінити батьківську любов та поради, позивач постійно відчуває серйозний стрес через те, що вона на відміну від однолітків не має повноцінної сім`ї і ніколи не зможе відчути турботи рідного батька, після смерті батька позивач втратила можливість отримувати батьківську підтримку, турботу та допомогу в організації життя та побуту, матеріальне забезпечення, зазнала душевних страждань, що призвело до істотних вимушених змін у житті . Враховуючи вищевикладене, позивачка просила суд стягнути на її користь 540 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю її батька на виробництві, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві - задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 , 300 000 (триста тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті батька на виробництві, без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь держави судовий збір у розмірі 3000 (три тисячі) грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутої моральної шкоди шляхом збільшення її до 540 000 грн. В апеляційній скарзі Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була народжена у шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , рішення суду від 06.06.2012 № 429/5078/12 про розірвання шлюбу. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 . Згідно з копією трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 працював на різних посадах в ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля» , роботу припинено 22.05.2013 у зв`язку зі смертю. Відповідно до акту за формою Н-5 від 09.06.2013 та акту № 6 за формою Н-1 від 09.06.2013, затвердженими начальником Головного управління Держгірпромнагляду по Донецькій області, 22.05.2023 о 13.35 год стався нещасний випадок на 143 збірному штреку пласта С1 дільниці підготовчих робіт № 4 ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» шахта Благодатна. Нещасний випадок визнаний пов`язаним з виробництвом та причиною настання нещасного випадку встановлено: основні - конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність транспортних засобів, недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки, супутні - порушення технологічного процесу, порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо; невиконання посадових обов`язків, невиконання вимог інструкцій з охорони праці, незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці. Комісією також встановлено, що внаслідок схода вагонеток з рейкової колії та подальшого їх опрокиду на бік, електрослюсарі підземні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 біли смертельно травмовані вагонетками, що вдарились у борт виробки на ПК0+12м. Серед винних осіб, та осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці в п. 10, п. 6.2.1 зазначених актів, особа ОСОБА_2 не зазначена. Отже, смерть ОСОБА_2 настала в результаті нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, що підтверджується актами форми Н-1 та Н-5 спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 22.05.2013 о 13 год. 35 хв. на виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління імені Героїв космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що неправомірними діями відповідач завдав позивачеві моральну шкоду, оскільки в результаті нещасного випадку на виробництві загинув батько позивачки, що призвело до хвилювань та моральних страждань зі сторони позивача. Суд виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважав, що з відповідача на користь позивача слід стягнути моральну шкоду у розмірі 300 000,00 грн. оскільки цей розмір суд вважає таким, що відповідає глибині і ступеню моральних страждань позивачки. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Частинами 3 та 4 статті 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті. Відповідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю. Виходячи з аналізу зазначеної норми закону вбачається, що право на відшкодування моральної шкоди чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також особам, які проживали з померлим однією сім`єю виникає у разі, якщо встановлено причинний зв`язок між смертю фізичної особи та ушкодженням здоров`я на виробництві. Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008р. 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Отже, право члена сім`ї померлого на відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю особи, спричиненого професійним захворюванням, виникає з настанням юридичного факту смерті та за наявності професійного захворювання і причинного зв`язку між смертю і професійним захворюванням, а тому правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди члена сім`ї померлого виникають лише після смерті померлого та регулюються законодавством, яке діє на цей момент. Виходячи із наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і він має право на її відшкодування на підставі ч. 2 ст. 1168 ЦК України, яка передбачає відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи членам її сім`ї. Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в Постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)», факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя. Як встановлено судом першої інстанції, внаслідок незабезпечення відповідачем безпечних умов праці, позивач втратив свого батька. Втрата є такою, що не може бути відновлена, а тому її душевні страждання будуть тривати і надалі, що свідчить про їх тривалість. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно виходив з того, що втрата батька завдає позивачу фізичного болю та душевних страждань, які виникли з вини відповідача, яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів. Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Колегія суддів вважає неприйнятними посилання апелянтів в апеляційних скаргах щодо розміру стягнутої моральної шкоди, який на думку колегії суддів відповідає засадам розумності та справедливості. Зокрема, судом першої інстанції враховано, що позивачем пережиті довготривалі явища негативного характеру, такі як: душевні страждання, які вона зазнала у зв`язку із смертю батька; значний душевний біль від втрати найріднішої людини, який вона відчуває усе своє життя; позбавлення необхідної моральної та матеріальної підтримки. Так, смерть рідної людини, не відновлювана втрата, що безумовно спричиняє страждання та хвилювання. Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Позивачу завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях у зв`язку із втратою близької людини, порушенням її нормального способу життя, що потребує докладання додаткових зусиль для організації життя і побуту. Визначений судом розмір компенсації моральної шкоди відповідає засадам справедливості, законності та співмірності. Доводи, викладені в апеляційних скаргах, як позивачки, так і відповідача, зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційних скарг не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому колегія суддів вважає, що підстави для його скасування і задоволення апеляційних скарг відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2023 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства. Судді: