Постанова Київський апеляційний суд № 363/3099/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження 33/824/4645/2023 Категорія: ч. 2 ст. 130 КУпАП ЄУН: 363/3099/23 Суддя у І інстанції: Дьоміна О.П. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 жовтня 2023 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А. за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 13 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, працюючий ФОП « ОСОБА_2 », проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу «PEUGEOT», д/н НОМЕР_1 , В С Т А Н О В И Л А: Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 12 січня 2023 року о 23.40 год. у м. Вишгород по вул. Набережна, 22, керував транспортним засобом «PEUGEOT», д/н НОМЕР_1 у стані наркотичного сп`яніння. Огляд проводився у медичному закладі, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння за № 186 від 13 січня 2023 року. Зазначеними діями водій порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КупАП. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, що протокол відносно нього складено за ч. 2 ст. 130 КУпАП, в той час як він в апеляційному порядку оскаржує попередню постанову за ч. 1 ст. 130 КУпАП, отже, як в даному випадку у працівників поліції не було правових підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Як далі зазначає апелянт, тест, який був використаний в закладі охорони здоров`я для встановлення стану наркотичного сп`яніння, не є остаточним та потребує перевірки в лабораторних умовах, немає кількісного показнику наявності наркотичної речовини у крові та виду наркотичного засобу, що, на переконання апелянта, має суттєве значення для встановлення стану наркотичного сп`яніння. Відеозапис, долучений до матеріалів справи, не підтверджує наявність у нього ознак сп`яніння, з огляду на що у працівників поліції були відсутні підстави для його огляду. Крім того, як зазначає ОСОБА_1 , матеріали справи не містять обов`язкового направлення на огляд, у той час як суд першої інстанції у оскаржуваній постанові стверджує про його наявність, що не відповідає дійсності. Апелянт вважає, що при складанні матеріалів про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не зібрано переконливих доказів його винуватості, огляд на стан сп`яніння є недійним, оскільки проведений з порушенням Розділів ІІ, ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і діагноз на стан сп`яніння необхідно було встановлювати лікарем за результатами огляду особи та лабораторними дослідженнями на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, що є обов`язковим. Апелянт зазначає, що тест «Wondfo» не призначений для кількісного визначення концентрації наркотичних речовин або рівня інтоксикації, а відтак не гарантує 100% точності результату та можливості коректно визначити ступінь інтоксикації організму водія, оцінити величину прийнятої дози, час останнього вживання заборонених препаратів, а також уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп`яніння. Даний тест, як зазначає апелянт, використовується для експрес діагностики, забезпечує лише якісні попередні показники і не є засобом лабораторного дослідження, а тому не може використовуватись для встановлення наркотичного сп`яніння у водіїв. Як вказує апелянт, в матеріалах справи щодо нього відсутні будь-які лабораторні дослідження наявності вмісту наркотичної речовини, концентрації та можливості впливу на реакцію і увагу людини, а інші форми і методи діагностики - огляд зовнішнього виду, оцінка поведінки, стан свідомості, орієнтування на місці, у часі та власній особистості, мовна здатність, які зафіксовані у висновку лікаря-нарколога, на переконання ОСОБА_1 , виключають у нього стан наркотичного сп`яніння. Зазначає апелянт і про те, що у матеріалах справи відсутнє направлення до закладу охорони здоров`я з метою виявлення у нього стану наркотичного сп`яніння, де б були зазначені ознаки наркотичного сп`яніння, які передбачені п. 4 Розділу І Інструкції. Згідно показань свідка, акту і висновку таких ознак, як: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість у нього виявлено не було. Вказане, на переконання апелянта, вказує на те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв його у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння. У додатках до апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що за попередньою постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції прийняв остаточне рішення лише 24 лютого 2023 року, з огляду на що на час складання протоколу про адміністративне правопорушення у даній справі, тобто станом на 13 січня 2023 року у працівників поліції не було правових підстав кваліфікувати його дії за ч. 2 ст. 130 КУпАП. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 у повному обсязі підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, акцентувавши увагу на тому, що швидкий тест, який був використаний у закладі охорони здоров`я для встановлення стану наркотичного сп`яніння, не є остаточним та потребує перевірки в лабораторних умовах, не містить кількісного показнику наявності наркотичної речовини у крові та виду наркотичного засобу. Також зазначив, що наркотичні засобі не вживає останні три місяці, а тому для нього було здивуванням, отримавши позитивний тест. ОСОБА_1 зазначив, що останній раз вживав заборонені речовини у вересні 2022 року, а також декілька разів, коли їздив додому на Закарпаття, з друзями вживав. Думав, що тест для встановлення стану наркотичного сп`яніння нічого не покаже, і речовина до цього часу «вийде» з організму. Не думав, що так довго в організмі тримається наркотична речовина. Оскільки подія мала місце впритул до настання комендантської години, то не зміг скористуватися своїм правом та самостійно здати аналізи сечі на спростування того висновку, який отриманий у «Вишгородській центральній районній лікарні». Зазначив, що був тверезий, може заборонені речовини і були наявні у крові//сечі, проте був впевнений, що результат буде негативний, оскільки, як вказував раніше, протягом останніх трьох місяців нічого забороненого не вживав. ОСОБА_1 на підтвердження своєї позиції надав суду апеляційної інстанції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31 січня 2023 року, відповідно до якого він у стані будь-якого сп`яніння не перебував. Зазначив, що після досліджуваних подій, тижня через два, був зупинений працівниками поліції та за добровільною згодою проходив медичний огляд у закладі охорони здоров`я, що, на його переконання, свідчить про те, що наркотичні речовини в його організмі відсутні. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційних вимог, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Всупереч доводів апеляційної скарги, суддя місцевого суду у повній мірі врахував положення вищезазначених норм закону. Відповідно до пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. За результатами перевірки матеріалів справи та доводів апеляційної скарги підстав вважати, що суддя місцевого суду неправильно застосував норми матеріального закону, у суду апеляційної інстанції немає. З провадження у справі та змісту постанови вбачається, що суддя місцевого суду під час розгляду справи вислухав пояснення ОСОБА_1 , інспектора Вишгородського РУП ГУНП у Київській області Савчука В.В., дослідив письмові докази у справі, відеозапис досліджуваних подій, у тому числі додатково витребувані документи з Комунального некомерційного підприємства «Вишгородська центральна районна лікарня», та усім дослідженим доказам надав оцінку в оскаржуваній постанові, спростувавши низку тверджень ОСОБА_1 щодо недопустимості наявних доказів, дійшов висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд погоджується з таким висновком судді першої інстанції. Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху доводиться наявними у справі та дослідженими судом доказами в їх сукупності, а саме: - даними світлокопії направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12 січня 2023 року, в якому зафіксовані ознаки наркотичного сп`яніння, виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 , як-то зіниці очей не реагують на світло (ас. 49); - даними акту огляду на стан, зокрема, наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що огляд проведений у зв`язку з виявленням ознак: зіниці очей не реагують на світло. Даний акт підписаний ОСОБА_1 без будь-яких застережень (ас. 4); - даними світлокопії журналу реєстрації медичних оглядів осіб, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Вишгородська центральна районна лікарня» з записом проходження ОСОБА_1 медичного огляду у вказаному медичному закладі (ас. 50); - даними світлокопії акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 186 від 13 січня 2023 року, проведеного о 00.30 год. лікарем КНП «Вишгородська центральна районна лікарня», зі змісту якого вбачається, що тест позитивний, у ОСОБА_1 встановлено наркотичне сп`яніння (амфетаміни, конопля) (ас. 48); - даними висновку лікаря КНП «Вишгородська центральна районна лікарня» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 186 від 13 січня 2023 року стосовно ОСОБА_1 , відповідно до якого останній перебував у стані наркотичного сп`яніння (ас. 5); - даними розписки ОСОБА_1 від 13 січня 2023 року, відповідно до якої останній зобов`язується не керувати транспортним засобом «Пежо 305», д.н.з. НОМЕР_1 протягом 24 годин і автомобіль буде стояти на стоянці (ас. 7); - повідомленням начальника САП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Є.Щіпкова про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав у сервісному центрі посвідчення водія серії НОМЕР_2 , яке перебуває на тимчасовому зберіганні в Регіональному сервісному центрі МВС України в Київській області (ас. 19); - даними відеозапису, що міститься на компакт-диску, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, та з якого вбачається, що у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 було проведено дослідження на визначення наркотичного засобу з метою виявлення наявних речовин, що здатні спричинити стан наркотичного сп`яніння. У ОСОБА_1 , за його добровільною згодою, були відібрані зразки біологічного середовища (сеча). За наслідками проведеного лікарем тесту у сечі ОСОБА_1 виявлені амфетаміни та конопля, засвідчено факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння (ас. 26); - поясненнями інспектора Вишгородського РУП ГУНП у Київській області Савчука В.В., який вказав, що 12 січня 2023 року ним був зупинений водій автомобіля PEUGEOT, д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 у якого виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, зіниці його очей не реагували на світло і водію було запропоновано прослідувати до медичного закладу для проходження відповідного огляду. Водій погодився і вже в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 з власної згоди в присутності працівників поліції здав зразок сечі на відповідний аналіз. Після проведення лікарем відповідного тесту в сечі ОСОБА_1 були виявлені наркотичні речовини, про що був складений висновок та акт, а після цього працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Ці докази, які суддя місцевого суду поклав в основу своїх висновків, є належними, допустимими та достовірними, здобуті вони з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи та об`єктивно узгоджуються між собою. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31 січня 2023 року, наданий ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції, який, на його переконання, свідчить про те, що наркотичні речовини в його організмі відсутні, до уваги не береться, оскільки означений висновок не має відношення до досліджуваних подій, що мали місце 12 січня 2023 року, а стосується інших обставин, які не є предметом розгляду у даному провадженні. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на необ`єктивне та неповне з`ясування обставин справи з огляду на те, що у матеріалах справи відсутнє направлення до закладу охорони здоров`я з метою виявлення у нього стану наркотичного сп`яніння, що, на переконання апелянта, вказує на те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв його у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння, є безпідставними, оскільки, по-перше, у провадженні наявне вказане направлення (ас. 49), а по-друге, проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції 13 січня 2023 року у КНП «Вишгородська центральна районна лікарня» самим ОСОБА_1 не заперечувалось. Огляд у медичному закладі проведено за добровільною згодою ОСОБА_1 у присутності працівників поліції, як-то передбачено приписами ч. 4 ст. 266 КУпАП. Доводи ОСОБА_1 в частині того, що відсутність відповідного направлення свідчить, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв його у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння, є безпідставними та не заслуговують на увагу з огляду на наступне. Так, огляд особи на стан сп`яніння проводиться відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 9 листопада 2015 року, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами). Згідно з вказаними нормативними документами, якщо водій погодився на проведення огляду у медичному закладі, він направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції (п. 8 розділу ІІ Інструкції від 9 листопада 2015 року). З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (п. 9 розділу ІІ Інструкції від 09 листопада 2015 року та п. 7 Порядку від 17 грудня 2008 року). Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку, перший примірник якого видається під підпис поліцейському (п.п. 17, 20 розділу ІІІ Інструкції від 9 листопада 2015 року, п. 13 Порядку від 17 грудня 2008 року). Отже, за змістом даних норм направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння складається не для вручення водію//інформування останнього про його оформлення та водієві не передається, як помилково вважає апелянт, а складається працівником поліції для лікаря, як підстава проведення цим лікарем огляду особи. Безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу є доводи апелянта про те, що у лікарні використовувався тест, який не є засобом лабораторного дослідження, а отже і не може свідчити про його ( ОСОБА_1 ) перебування у стані наркотичного сп`яніння, оскільки відповідно до п. 9 розділу ІІІ Інструкції використання у закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Крім того, відповідно до пунктів 3, 8, 15, 16 розділ у ІІІ означеної Інструкції вбачається, що огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем. Після цього проводиться лабораторне дослідження (за допомогою приладів), метою якого є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння видається на підставі акту медичного огляду у якому, серед іншого, зазначаються ознаки сп`яніння особи, що безпосередньо виявлені та встановлені лікарем. За результатами огляду на стан сп`яніння та на підставі лабораторних досліджень встановлюється діагноз, який також вноситься до акту медичного огляду. Тобто огляд особи щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я, а не приладом, прилад лише фіксує показники щодо ступеню стану сп`яніння, а лікар під час огляду особи виявляє та фіксує ознаки сп`яніння, тому показники тесту не слід ототожнювати із поняттям «медичний огляд». Доводи апелянта про те, що тест «Wondfo» не призначений для кількісного визначення концентрації наркотичних речовин або рівня інтоксикації, а відтак не гарантує 100% точності результату та можливості коректно визначити ступінь інтоксикації організму водія, на увагу не заслуговують, оскільки будь-яких вимог про встановлення кількісного визначення вмісту наркотичного засобу або психотропної речовини та їх допустимого порогового рівня діючим законодавством не передбачено, особа може або перебувати у стані наркотичного сп`яніння, або ні. Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині того, що станом на 13 січня 2023 року у працівників поліції не було правових підстав кваліфікувати його дії за ч. 2 ст. 130 КУпАП з огляду на те, що лише 24 лютого 2023 року суд апеляційної інстанції прийняв остаточне рішення за результатом розгляду його апеляційної скарги на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 16 березня 2022 року, оскільки факт повторного, протягом року вчинення ОСОБА_1 будь-якого з правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується належним чином завіреною копією постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 16 вересня 2022 року, що набрала законної сили 22 листопада 2022 року, винесеної стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, якою останній визнаний винуватим у вчинення зазначеного правопорушення (ас. 52-53). Отже, під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б доводили позицію ОСОБА_1 про безпідставне притягнення його до адміністративної відповідальності. Висновки судді місцевого суду в постанові від 13 вересня 2023 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, за встановлених судом першої інстанції обставин, всупереч доводів апеляційної скарги, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах, а тому немає законних підстав для скасування судового рішення і закриття провадження у справі згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, як про це просить ОСОБА_1 . Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП. Таким чином, судове рішення постановлено з дотримання вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - П О С Т А Н О В И Л А: Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 13 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу «PEUGEOT», д/н НОМЕР_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду М.А.Васильєва