Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/6733/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/6733/22 Номер провадження 22-ц/814/3241/23Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О.А. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Кузнєцової О.Ю. суддів: Гальонкіна С.А., Карпушина Г.Л., секретар: Андрейко Я.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Олесів Назара Ярославовича на рішення Київського районного суду м. Полтави від 20 лютого 2023 року та додаткове рішення Київського районного суду м. Полтави від 13 березня 2023 року, постановлені суддею Самсоновою О.А. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В: У вересні 2022 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» заборгованість за Договором №13-03-21-01-І про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 13 березня 2021 року в розмірі 186 920,32 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту 147880,00 грн., відсотків за користування кредитом 5915, 20 грн. та відсотків за неправомірне користування кредитом у розмірі 33 125,12 грн. Також просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» штраф за порушення умов Договору застави транспортного засобу від 13 березня 2021 року - 57 000,00 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» пеню згідно договору поруки від 13 березня 2021 року в сумі 40000,00 грн. Крім того, просив стягнути солідарно з відповідачів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» судові витрати. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» та ОСОБА_1 уклали 13 березня 2021 року Договір № 13-03-21- 01-І про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. За умовами Договору № 13-03-21-01-І надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту кредитодавець ТОВ «Гелексі Фінанс» зобов`язується надати грошові кошти позичальникові ОСОБА_1 в сумі 147880,00 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 48 відсотків річних та інші нараховані суми (за наявності підстав для їх нарахування) на умовах та в строки, встановлених цим Договором. Кредит надається строком на дванадцять місяців від дати отримання позичальником кредиту, тобто з 13 березня 2021 року по 12 березня 2022 року. Зобов`язання відповідача також було забезпечено заставою транспортного засобу згідно укладеного ТОВ «Гелексі Фінанс» та ОСОБА_1 13 березня 2021 року договору застави транспортного засобу. Крім того, 13 березня 2021 року позивач та ОСОБА_2 уклали договір поруки, відповідно до якого поручитель ОСОБА_2 зобов`язується відповідати перед кредитодавцем за виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань, що випливають з договору про надання коштів в позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 13-03-21-01-І від 13 березня 2021 року. Позивачем свої зобов`язання за кредитним договором виконано, надано відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти. Відповідачі в повній мірі свої зобов`язання за договорами не виконали, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку позивач просив суд стягнути з відповідачів на його користь у вказаних вище сумах. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20 лютого 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» заборгованість за Договором №13-03-21-01-І про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 13 березня 2021 року у розмірі 186 920,32 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 147880,00 грн., відсотки за користування кредитом - 5 915, 20 грн., відсотки за неправомірне користування кредитом - 33 125,12 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» штраф за порушення умов Договору застави транспортного засобу від 13 березня 2021 року у розмірі 57 000,00 грн. В задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 пені згідно договору поруки від 13 березня 2021 року відмовлено. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» з ОСОБА_1 2270,80 грн. та ОСОБА_2 1391,78 грн. на відшкодування судових витрат зі сплати судового збору. Додатковим рішенням Київського районного суду м. Полтави від 13 березня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» 3583,10 грн. на відшкодування судових витрат позивача на професійну правничу допомогу. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» 2196,10 грн. на відшкодування судових витрат позивача на професійну правничу допомогу. Не погодившись із вказаними рішеннями, їх в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 адвокат Олесів Назар Ярославович, просив їх скасувати та ухвали нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог та заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права. Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» адвоката Дударенко А.М. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просила рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених частини 1 статті 13 ЦПК України випадках. Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з частиною 1 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що рішення суду першої інстанції може бути переглянуте в апеляційному порядку лише у межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не переглядає рішення суду першої інстанції у частині, що стосується прав та обов`язків осіб, якщо такі особи не оскаржують судове рішення шляхом подання апеляційної скарги. Як вбачається з копії ордеру та договору про надання правничої допомоги від 05.12.2022, апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подано адвокатом Олесів Н.Я. в інтересах лише ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 225). Таким чином, рішення місцевого суду в частині задоволених позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 враховуючи, що вона його не оскаржила та керуючись принципом диспозитивності та змагальності сторін, апеляційним судом не переглядається. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судові рішення ухвалені у справі повною мірою відповідають вказаним вимогам. Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 13 березня 2021 року між ТОВ «Гелексі Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір № 13-03-21-01-І надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (т. 1, а.с. 34-39). Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у сумі 147880,00 грн. на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 48 відсотків річних та інші нараховані суми (за наявності підстав для їх нарахування) на умовах та в строки, встановлених цим договором. Тип процентної ставки - фіксована. Сторонами погоджено механізм зміни розміру нарахування відсотків за користування кредитом, який викладено в п. 7.1 та п. 7.2 договору. Даний механізм зміни розміру нарахування відсотків за користування кредитом застосовується автоматично при наявності передбачених договором підстав для його застосування, є виключним наслідком неналежного виконання позичальником умов договору та діє до повного усунення позичальником порушень у виконанні зобов`язань. Згідно п. 1.3., 1.5 договору № 13-03-21-01-І кредитодавець надає позичальнику кредит з цільовим призначенням - на споживчі цілі, строком на дванадцять місяців від дати отримання позичальником кредиту, тобто з 13 березня 2021 року по 12 березня 2022 року. У разі невиконання / неналежного виконання позичальником зобов`язань з повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, сплати пені, штрафів та інших нарахувань, передбачених договором, дія даного договору продовжується до повного виконання позичальником зобов`язань, включаючи день фактичного та повного розрахунку. Після закінчення строку, на який надано кредит, відсотки за користування кредитом нараховуються у розмірі визначеному в п. 7.1 договору, пеня за неналежне виконання позичальником зобов`язань нараховуються у розмірі, визначеному п. 8.3 договору до повного розрахунку за договором. Згідно пункту 1.7. договору датою надання кредиту вважається дата видачі позичальнику суми кредиту готівкою через касу кредитодавця, а при безготівкових розрахунках - дата списання відповідної суми з рахунку кредитодавця. Датою повернення (погашення) кредиту так само як і датою сплати нарахованих процентів та штрафних санкцій, в разі їх наявності - вважається дата оформлення кредитодавцем прибуткових касових ордерів на отримані суми, а при безготівкових розрахунках - дата зарахування коштів на рахунок кредитодавця. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту, додаткові та супутні послуги третіх осіб, обов`язкові для отримання кредиту складають: орієнтовна реальна річна процента ставка складає 63,49% річних; орієнтовна загальна вартість споживчого кредиту складає 154,44% від суми кредиту (у процентному виразі) або 228 392 гривні 40 копійок та включає в себе проценти (відсотки) за користування споживчим кредитом 48,00 % від суми кредиту (у процентному виразі) або 70 982 грн. 40 копійок. Згідно пункту 1.8.2 договору додаткові та супутні послуги третіх осіб, обов`язкові для отримання кредиту: вартість послуг за встановлення обладнання для стеження за місцезнаходженням автомобіля - 2000,00 грн.; вартість придбання обладнання для стеження за місцезнаходженням автомобіля - 5880,00 грн.; вартість послуг за перепрограмування обладнання для стеження за місцезнаходженням автомобіля 1650,00 грн. Як передбачено пунктом 7.1. договору № 13-03-21-01-І сторони дійшли згоди про те, що у випадку порушення позичальником графіку розрахунків (Додатку № 1 до даного Договору), а саме: ненадходження планового щомісячного платежу в повному обсязі та в строки передбачені графіком розрахунків, з наступного дня кредит за договором автоматично визнається кредитом з підвищеним ризиком. Протягом строку визнання кредиту кредитом з підвищеним ризиком відсотки за користування кредитом нараховуються в розмірі 720 відсотків річних за користування кредитом. 13 березня 2021 року між ТОВ «Гелексі Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір застави транспортного засобу (а.с. 42-44). Як передбачено п. 1.1. договору застави, цей договір забезпечує виконання заставодавцем зобов`язань, які виникають з договору № 13-03-21-01-І про надання коштів у позику, згідно з яким заставодавець зобов`язаний повернути на умовах договору позики заставодержателю отриману суму позики, в розмірі 147 880 гривень з кінцевим терміном повернення заборгованості за договором позики до 12 березня 2022 року, а також нараховані відсотки, штрафи, пені, комісії у розмірі і випадках, передбачених Договором позики та цим договором, з врахуванням змін та доповнень до Договору позики та цього договору, якщо такі будуть укладені. Згідно пункту 2.1., 2.1.2. договору застави предметом застави є транспортний засіб марки HONDA, моделі CR-V, рік випуску 2008, колір - сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . За взаємною згодою сторони оцінюють предмет застави в сумі 190000,00 грн. Крім того, 13 березня 2021 року ТОВ «Гелексі Фінанс» та ОСОБА_2 укладено договір поруки (т. 1, а.с. 50). Згідно пункту 1.1. договору поруки поручитель зобов`язується відповідати перед кредитодавцем за виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань, що випливають з договору про надання коштів у позику № 13-03-21-01-І від 13 березня 2021 року. Згідно п. 1.2. 1.4. договору поруки предметом договору позики є передача кредитодавцем у власність позичальнику коштів у сумі 147880,00 грн. Основний обов`язок позичальника за договором позики, виконання якого забезпечується цим договором - повернути позикодавцю не пізніше 12 березня 2022 року грошові кошти у сумі, в якій вони були отримані, а також нараховані відсотки та можливі неустойки. Позичальник зобов`язується повернути отриману ним суму позики в повному обсязі до 12 березня 2022 року. У разі невиконання позичальником умов договору позики, поручитель зобов`язаний повернути всю суму позики, сплатити нараховані відсотки, пеню і штрафні санкції, а також виконати усі інші зобов`язання за договором позики та іншим договором, укладеним сторонами в забезпечення виконання зобов`язань позичальника (у разі їх укладення). Розділом 2 договору поруки передбачено обсяг відповідальності поручителя. Зокрема, передбачено, що відповідальність поручителя перед кредитодавцем включає: -зобов`язання повернути після спливу строку позики (п. 1.4 цього Договору) суму позики; -зобов`язання відшкодувати позикодавцю шкоду, завдану невиконанням чи неналежним виконанням договору позики; - зобов`язання сплатити позикодавцю неустойку (пеню) за порушення договору позики позичальником у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми кредиту за кожен день прострочення, а також нараховані відсотки. Поручитель у разі прострочення повернення суми позики позичальником позикодавцю зобов`язаний повернути позикодавцю суму позики, відшкодувати шкоду, завдану невиконанням чи неналежним виконанням договору позики, сплатити позикодавцю неустойку (пеню) за порушення договору позики. Кредитодавець має право вимагати від поручителя повернення суми позики у пріоритеті та незалежно від будь-яких інших забезпечувальних зобов`язань позичальника (договору застави, закладу тощо). Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі статтею 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Як встановлено судом, позивач свої зобов`язання виконав належним чином, надав відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в загальній сумі 147880 грн. Вказана обставина підтверджується платіжним дорученням від 15 березня 2021 року № 3840, яким підтверджується перерахування ТОВ «Гелексі Фінанс» Криворучку О.С. 140000 грн. на картковий рахунок НОМЕР_3 згідно договору № 13-03-21-01-І (т. 1, а.с.52); платіжним дорученням від 15 березня 2021 року № 3842, яким підтверджується перерахування ТОВ «Гелексі Фінанс» на рахунок ФОП ОСОБА_3 2000 грн. згідно договору про надання послуг № ВО 13-03-21-01-І від 13 березня 2021 року (т. 1, а.с.53); платіжним дорученням від 15 березня 2021 року № 3840, яким підтверджується перерахування ТОВ «Гелексі Фінанс» на рахунок ФОП ОСОБА_4 оплати згідно договору купівлі-продажу обладнання № КО 13-03-21-01-І (т. 1, а.с. 54). Статтею 1049 ЦК Українивстановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Як встановлено місцевим судом та не заперечується учасниками справи, в період з 31 березня 2021 року по 01 лютого 2022 року відповідач щомісячно сплачував відповідно до умов кредитного договору № 13-03-21-01-І від 13 березня 2021 року відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 5915,20 грн. Але відповідачем не виконано зобов`язання щодо сплати на користь позивача в період з 13 лютого 2022 року до 12 березня 2022 року процентів у розмірі 5915,20 грн. та кредиту в розмірі 147880 грн. Крім того, у зв`язку з не поверненням кредиту в термін до 12 березня 2022 року, починаючи з 13 березня 2022 року відповідачем розпочато користування отриманими в кредит коштами поза межами строків, передбачених кредитним договором. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновоком суду першої інстанції, що відповідач порушив умови договору в частині неповернення кредиту та несплати відсотків за його користування та не виконав взяті на себе зобов`язання, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань. Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Пунктом 4.2. договору застави від 13 березня 2021 року передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання будь-якого з пунктів, а саме: п. 3.3.1. 3.3.5, 3.3.6, 3.3.7, 3.3.8 цього договору заставодавець ( ОСОБА_1 ) сплачує на користь заставодержателя (ТОВ «Гелексі Фінанс») штраф у розмірі 30 % від вартості предмета застави згідно п. 2.2. цього договору та зобов`язується передати предмет застави на зберігання заставодержателю. Згідно п. 2.2. договору застави сторони оцінюють предмет застави в сумі 190000 грн. Пунктом 3.3.1. договору застави передбачено, що заставодавець зобов`язаний негайно передати предмет застави на зберігання заставодержателю у разі порушення заставодавцем умов договору позики або цього договору, шляхом доставки предмету застави у місце, визначене заставодержателем, передати один комплект ключів та оригінал свідоцтва про державну реєстрацію предмету застави у володіння заставодержателя. Пунктами 3.3.5. 3.3.7 також передбачено, що заставодавець зобов`язаний забезпечити безпеку та цілісність предмету застави, підтримувати належний стан предмета застави, у разі потрапляння до дорожньо-транспортної пригоди або у разі значного погіршення стану предмета застави передати його на зберігання заставодержателя. Не рідше ніж один раз на місяць заставодавець зобов`язаний доставити предмет застави за адресою АДРЕСА_1 для огляду предмета застави заставодержателем. Без письмової згоди заставодержателя предмет застави не має залишати межі Київської області. Предмет застави не має право на виїзд за кордон України, а також на тимчасово окуповані території України. Оскільки відповідачем ОСОБА_1 не виконано зобов`язання, передбачене п. 3.3.1. договору застави, а саме не передано негайно предмет застави на зберігання заставодержателю при тому, що ним було порушено умови договору позики, а саме не сплачено заборгованість за кредитом та за відсотками, на підставі пункту 4.2. договору застави від 13 березня 2021 року суд прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача штрафу у розмірі визначеному договором застави. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції з урахуванням встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, прийшов до правильного висновку про порушення відповідачем умов договорів та неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, що свідчить про обгрунтованість позовних вимог. Представником ОСОБА_1 адвокатом Олесів Н.Я. в апеляційному порядку також оскаржено додаткове рішення Київського районного суду м. Полтави від 13 березня 2023 року, яким стягнуто з відповідачів витрати на правову допомогу. В апеляційній скарзі заявник вказав, що заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення подана до суду з порушенням вимог ст. 83 ЦПК України, на адресу відповідача не надходила, що позбавило його можливості надати свої заперечення, а тому вказане додаткове рішення пілягає скасуванню. Відповідно до ч. 1, 9 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача до заяви про відшкодування витрат на правову допомогу було долучено докази направлення відповідачам копії заяви з доказами на підтвердження розміру витрат (т. 1, а.с. 185- 186). Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо недотримання вимог ст. 83 ЦПК України спростовуються матеріалами справи. Посилання на неспівмірність чи необгрунтованість визначеного розміру витрат на правову допомогу апеляційна скарга не містить. Відповідно п. 1 ч. 1ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ч. 1ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з`ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено. Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 1, ст. 375, ст. 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Олесів Назара Ярославовича залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 20 лютого 2023 року та додаткове рішення Київського районного суду м. Полтави від 13 березня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: О. Ю. Кузнєцова Судді : С. А. Гальонкін Г. Л. Карпушин