Постанова Кропивницький апеляційний суд № 404/1956/23

ПОСТАНОВА Іменем України 17 жовтня 2023 року м. Кропивницький справа № 404/1956/23 провадження № 22-ц/4809/893/23 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач), судді - Головань А.М., Дуковський О.Л., за участю секретаря судового засідання Зубіцької Н. В., учасники справи: заявник - ОСОБА_1 ; заінтересована особа - ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 квітня 2023 року (суддя Іванова Н.Ю.),- В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог, відзиву на позов У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про видачу обмежувального припису, просила суд видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 6 місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 : - заборонити перебувати в місці проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 ; - заборонити перебувати за місцем її роботи та всіх інших місцях відвідування (перебування) ОСОБА_1 ; - заборонити наближатися на відстань ближче 200 метрів до місця проживання (перебування) та інших місць частого відвідування (перебування) ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; - заборонити особисто розшукувати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , якщо вони за власним бажанням будуть перебувати у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними; - заборонити ОСОБА_2 телефонувати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та вести листування особисто і через третіх осіб. В обґрунтування звернення вказує, що з ОСОБА_2 вони спільно проживали однією сім`єю, що на даний час припинено. Мають доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6. ОСОБА_2 систематично, застосовує дії, які загрожують заявниці та дитині. Так, приходить за іх місцем проживання, стукає в двері, висловлюваннями принижує та залякує, застосовує нецензурну лайку, намагається постійно контролювати, телефонує колегам на роботу, по тридцять-сорок раз телефонує доньці на її номер телефону, таким чином здійснює психологічне насилля. Заявниця вказує, що неодноразово викликала співробітників патрульної поліції для фіксації та реагування на вищевказані дії ОСОБА_2 , що не призвело до позитивних наслідків, психологічний тиск триває. 09 липня 2022 року приблизно о 02.30 год заявниці довелось викликати поліцію за місцем проживання її з донькою, так як ОСОБА_2 , будучи в нетверезому стані, вчинив сварку і погрожував, кидавсь до неї і дивно поводився, чим злякав доньку, яка потім тривалий час не могла заспокоїтись. 09 вересня 2022 року до чергової частини ГУНП в Кіровоградській області звернувся ОСОБА_2 та повідомив про те, що не може додзвонитись до членів сім`ї, просив перевірити за місцем проживання. В цей день приблизно о 22.00 год. до її помешкання прибули співробітники патрульної поліції, хоча в цей день він тричі розмовляв з донькою, а потім дитина припинила відповідати на його безперервні дзвінки. 10 вересня 2022 року приблизно о 12.40 год. заявниці знову довелось викликати поліцію, так як ОСОБА_2 стукав у двері, погрожував фізичною розправою, вимагав віддати доньку, яка категорично відмовилась йти до батька, і знову дитина зазнала психологічного тиску. 13 вересня 2022 року близько 11.00 год. ОСОБА_2 приїхав на роботу заявниці з погрозами та безпідставним приниженням. ОСОБА_2 постійно безперервно телефонує доньці, з метою контролю та вимагає від неї повного звіту про своє місцезнаходження, такі дії дитині не подобаються, вона хвилюється, боїться, плаче, що негативно впливає на її психологічний стан. 03 вересня 2022 року на телефоні доньки було 60 відхилених і пропущених. При цьому на дзвінок в 13:51 ОСОБА_4 говорила, куди вона йде, це субота, а в 20:52 теж повторно говорила з батьком. О 22:23 вже дуже нервуючи та зі сльозами підняла трубку і знов він її питав, а вона мала виправдовуватись. 05 вересня 2022 року на телефон доньки було 70 пропущених і відхилених дзвінків і 2 дзвінка з розмовами в 12:09 та 18:42. 07 вересня 2022 року 57 відхилених і пропущених дзвінків. І 3 дзвінка, що донька з ним говорила - в 15:38, в 21:06, в 21:10. Після розмови знову 4 відхилених. 09 вересня 2022 року - 59 пропущених і відхилених. І така атака телефонними дзвінками відбувається щоденно. 23 лютого 2023 року ОСОБА_2 біля під`їзду будинку застосував до ОСОБА_5 фізичний тиск, тому вона викликала поліцію. 24 лютого 2023 року близько 20.00 год. ОСОБА_2 прийшовши до квартири стукав в двері і вимагав, щоб донька пішла з ним у кафе, Вона йому пояснювала, що вже пізно і не бажає нікуди йти, а хоче відпочити, але він не заспокоювався, а тому заявниця змушена була викликати поліцію. 24 лютого 2023 року видано терміновий заборонний припис стосовно кривдника серія АА №164868 на 10 діб до 06 березня 2023 року, але не дивлячись на це, ОСОБА_2 порушив припис та продовжив переслідувати її та доньку. 02 березня 2023 року заявниця вимушена була подати заяву до РУП ГУНП в Кіровоградській області. ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_2 перебував на лікуванні в Обласній психіатричній лікарні. Через постійний психологічний тиск ОСОБА_2 на неї та на доньку, задля убезпечення малолітньої дитини та себе від постійного насилля та погроз, змушена звернутись до суду за захистом своїх прав. У відзиві поданому на заяву представником ОСОБА_2 , адвокатом Анікєєнко Є.О. вказано, що ОСОБА_2 не погоджується з вимогами викладеними в заяві в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Так, подані докази заявником не містять будь-яких підтверджень постійного використання у безпосередньому спілкуванні з донькою погроз, у тому числі фізичною розправою, вживання щодо неї ненормативної лексики, образ та приниження, які кваліфікуються як домашнє насильство у формі психологічного насильства. Мали місце виклик поліції 09 липня 2022 року, 09 вересня 2022 року, 10 вересня 2022 року, 13 вересня 2022 року, що не доводять обставини викладені у зверненні. У зверненнях в поліцію заявниця вказує, що погрози були направлені на неї, однак адміністративний протокол про вчинення домашнього насилля не складався жодного разу, що є підтвердженням відсутності підстав видачі обмежувального припису. Доказами, якими заявниця намагається довести необхідність видачі обмежувального припису, є надання копій роздруківки журналу дзвінків з телефону ОСОБА_3 , що не може бути прийнято до уваги. Копія роздруківки журналу дзвінків не містить номера телефону абонента, який дзвонив і якому дзвонять, більше того навіть якщо це дійсно роздруківка з телефону ОСОБА_3 , то це лише підтверджує занепокоєність батька про дитину. Що стосується посилання заявниці на видачу термінового заборонного припису від 24 лютого 2023 року, то в цей день ОСОБА_2 була подана заява відносно ОСОБА_1 щодо скоєння відносно нього психологічного насилля, яке відобразилось в її ненормативній лексиці, що було зафіксовано боді-камерами поліцейських. Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 березня 2023 року відносно подій що мали місце 24 лютого 2023 року, адміністративне провадження відносно ОСОБА_2 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення. Суд зазначив, що між сторонами існує тривалий конфлікт відносно виховання спільної доньки та порядку зустрічі з нею. Спори між ними носять системний характер, провокуються обома сторонами. Заходи обмежуваного припису встановлюються щодо кривдника, отже у разі, коли особа, звертаючись до суду з відповідною заявою, вважає, що батько стосовно дитини є кривдником, то вона повинна довести такі обставини, оскільки необґрунтоване обмеження одного з батьків у реалізації своїх прав відносно дітей у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви іншого з батьків не може бути визнане як законним, так і справедливим. Саме по собі звернення заявника до органів поліції, служби у справах дітей та внесення відомостей про кримінальні провадження до ЄРДР не є належними доказами на підтвердженням факту вчинення домашнього насильства при розгляді заяви у порядку цивільного судочинства. ОСОБА_2 на обліку у лікаря психіатра не перебуває, що підтверджується довідкою від 17 травня 2022 року. Сам факт лікування ОСОБА_2 в Обласній психіатричній лікарні заявницею не доводиться як доказ вчинення по відношення до неї або до малолітньої ОСОБА_3 домашнього насильства, а просто констатується факт такого лікування. Тобто, заявник не підтвердила того, що саме внаслідок психічних розладів поведінка ОСОБА_2 змінилась та носить загрозу їй та доньці (а.с.43-46). Короткий зміст рішення суду Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено; заборонено ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонено ОСОБА_2 перебувати за місцем роботи ОСОБА_1 та всіх інших місцях відвідування (перебування); заборонено ОСОБА_2 наближатися на відстань ближче 200 метрів до місця проживання (перебування) та інших місць частого відвідування (перебування) ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; заборонено особисто розшукувати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , якщо вони за власним бажанням будуть перебувати у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними; заборонити ОСОБА_2 телефонувати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та вести листування особисто і через третіх осіб; обмежувальний припис видано строком на шість місяців; судові витрати віднесено за рахунок держави. Задовольняючи заяву про видачу обмежувального припису суд дійшов висновку, що існують обґрунтовані ризики вчинення заінтересованою особою домашнього насильства щодо заявниці та дитини. Короткий зміст доводів та вимог апеляційної скарги Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Анікєєнко Євгенія Олександрівна подав апеляційну скаргу. Просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні заяви про видачу обмежувального припису. В обґрунтування мотивів оскарження вказує, що докази, які сторона додала до заяви про видачу обмежувального припису та які були прийняті судом, не містять будь-яких підтверджень погроз, у тому числі фізичною розправою, вживання ненормативної лексики, образ та приниження, які кваліфікуються як домашнє насильство у формі психологічного насильства під час спілкування з донькою ОСОБА_3 . Посилання заявниці на видачу термінового заборонного припису від 24.02.2023, то в цей день і з боку ОСОБА_2 була подана заява відносно ОСОБА_1 про скоєння відносно нього психологічного насилля, яке відобразилось в її ненормативній лексиці, цей факт зафіксований боді-камерами поліцейських. Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.03.2023 щодо подій 24.02.2023 адміністративне провадження відносно ОСОБА_2 за ознаками ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито, за відсутністю події та складу правопорушення. Особа, звертаючись до суду з відповідною заявою, повинна довести обставини неправомірної поведінки, ОСОБА_2 не є кривдником щодо своєї малолітньої дитини, жодного насильства у будь-якій формі він не мав наміру вчиняти, не вчиняв та не створює ризиків для шкоди та здоров`ю доньки. Рух справи в суді апеляційної інстанції 14 серпня 2023 року відкрито провадження у даній справі, встановлено строк для подачі відзиву. 24 серпня 2023 року закінчено підготовчі дії, справу призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 17 жовтня 2023 року, про що постановлено відповідну ухвалу. Учасників справи належним чином повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду справи (а.с.107-109). Ухвалою суду від 13 жовтня 2023 року задоволено клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Анікєєнко Є.О. про участь в судовому засіданні, призначеному на 17 жовтня 2023 року в режимі відеоконференції з Ульяновським районним судом Кіровоградської області. Обставини справи встановлені судом Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.12). Відповіддю начальника Головного УНП в Кіровоградській області від 08 вересня 2022 року, на звернення адвоката Бойко З.С., повідомлено, що згідно інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зверталася до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області в період з 01 червня 2022 по 30 серпня 2022 року з повідомленням: 09 липня 2022 року о 02 год. 30 хв. до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення зі служби 102 від гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняє сварку. В стані сп`яніння несе нісенітниці. Сів в автомобіль Рено білого кольору д/н НОМЕР_2 , який стоїть біля 7 під`їзду. Зі слів заявниці втік з обласної психіатричної лікарні (там проходив лікування). На даний час вони з чоловіком в процесі розлучення (так зазначено у відповіді), але бачитись з дитиною дозволяє. Чоловік приїхав до дитини, але враховуючи що була комендантська година, вона дозволила залишитися, але той почав кидатись до неї і дивно поводитись. Даний факт зареєстровано до інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналу єдиного обліку) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області за № 28913 від 09 липня 2022 року. На місце події направлено наряд з числа поліцейських Управління патрульної поліції в Кіровоградській області. Згідно рапорту поліцейського УШІ в Кіровоградській області Бастон С.В. вказано, що прибувши на місце виклику встановлено, що між подружжям стався конфлікт після чого чоловік пішов на вулицю та сів до машини. ОСОБА_1 хвилюється з приводу того щоб чоловік в алкогольному сп`янінні не поїхав та як наслідок в нього не забрали ключі від машини. Заяв чи скарг не находило. Заявнику роз`яснені положення законодавства щодо можливого вирішення конфлікту. За результатами реагування поліцейськими УНП в Кіровоградській області складено електронний рапорт та долучено до справи у спрощеному порядку (а.с.5). За відповідю начальника Головного УНП в Кіровоградській області від 14 вересня 2022 року, на звернення адвоката Бойко З.С., повідомлено, що згідно інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зверталася до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області в період з 01 вересня 2022 по 12 вересня 2022 року з наступним повідомленням: 10 вересня 2022 року о 12 год 47 хв до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення зі служби 102 від гр ОСОБА_1 ; 30 липня 1985 року про те, що за адресою АДРЕСА_1 , колишній чоловік стукає в двері квартири та вимагає дати йому дитину, в заявниці йде судовий процес, з її слів він самовільно залишив психіатричну лікарню, де проходив лікування. Даний факт зареєстровано до інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналу єдиного обліку) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області за № 39551 від 10 вересня 2022 року. На місце події направлено наряд з числа поліцейських підрозділу протидії домашньому насильству Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області. Згідно рапорту інспектора ППДН Півненко О.В. попередньо зателефонувавши заявнику, остання повідомила, що на даний момент допомоги поліції не потребує, заяву писати по даному факту не буде, так як правопорушник пішов з місця події. Заявнику надані роз`яснення чинного законодавства. За результатами реагування інспектором складено електронний рапорт та долучено до справи у спрощеному порядку (а.с.6). З відповіді начальника Головного УНП в Кіровоградській області від 25 вересня 2022 року, на звернення адвоката Бойко З.С., повідомлено, що відповідно до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» 10 вересня 2022 року до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області 10 вересня 2022 року надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , колишній чоловік стукає в двері квартири та вимагає дати йому дитину. Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Даний факт зареєстровано до ІКС ІПНП (журнал ЄО) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області та присвоєно реєстраційний номер № 39551 від 10 вересня 2022 року та в подальшому розглянуто за спрощеною схемою, у зв`язку з відсутністю в даній події ознак кримінального правопорушення. 09 липня 2022 року до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що звернулась гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прож. по АДРЕСА_2 про те, що чоловік ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняє сварку. В стані сп`яніння несе несинітниці. Сів в автомобіль «Рено» білого кольору д/н НОМЕР_2 (точно не пам`ятає). Автомобіль стоїть біля 7 під`їзду. Зі слів заявниці в понеділок втік з Обласної психіатричної лікарні (проходив лікування), куди його відвезла його мати. Також заявниця додала що на даний час в процесі розлучення, але вона надає чоловікові бачитись з дитиною. Батько приїздив до дитини, враховуючи комендантську годину та заявниця дозволила йому залишитись, однак він почав кидатись до неї та дивно поводитись. Відповідно до електронного рапорту працівників патрульної поліції м. Кропивницький: прибувши на місце виклику було виявлено заявницю та її чоловіка. Заявниця повідомила, що в них виник конфлікт після чого її чоловік пішов на вулицю та сів до машини в стані алкогольного сп`яніння. Заявниці надані роз`яснення. Даний факт зареєстровано до ІКС ІПНП Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області за № 28913 від 09 липня 2022 року та у подальшому розглянуто за спрощеною схемою у зв`язку з відсутністю в даній події ознак кримінального правопорушення. 13 вересня 2022 року до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що колишній чоловік переслідує її та дитину. Прийшов до заявниці на роботу та словесно погрожував їй, що забере доньку. Чоловік лікувався в психіатричній лікарні. Систематично багато разів на день телефонує дитині, говоре, що забере її, донька налякана. Даний факт зареєстровано до ІКС ІПНП Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області за № 40094 від 13 вересня 2022 року та у подальшому розглянуто за спрощеною схемою у зв`язку з відсутністю в даній події ознак кримінального правопорушення. Також повідомлено, що 09 вересня 2022 року до чергової частини ГУПН в Кіровоградській області звернувся гр. ОСОБА_2 та повідомив, що не може додзвонитися до своєї колишньої дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає в АДРЕСА_1 . Повідомив, що ОСОБА_6 не дозволяє бачитися зі спільною донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Вищезазначений факт зареєстровано до ІКС ІПНП Голованівського РВП ГУПН в Кіровоградській області № 2782 від 09 вересня 2022 року, для отримання більш детальної інформації рекомендовано звернутися до Голованівського РВП ГУПН в Кіровоградській області (а.с.4). 24 лютого 2023 року виданий терміновий заборонний припис стосовно ОСОБА_2 , серія АА № 164868 на 10 діб до 06 березня 2023 року (а.с.11). Відповіддю начальника Головного УНП в Кіровоградській області від 07 березня 2023 року, на звернення адвоката Бойко З.С., інформовано про факти звернень до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з 01 лютого по 06 березня 2023 року: 26 лютого 2023 року о 18 год. 07 хв. до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_1 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 колишній чоловік переслідує заявницю та дитину ОСОБА_3 , якій 7 років, чоловік застосував до заявниці фізичну силу. Даний факт зареєстровано до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналу єдиного обліку) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області за № 6903 від 23 лютого 2023 року. Станом на 06 березня 2023 року працівниками сектору дільничних офіцерів поліції Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області по зверненню проводиться перевірка на підставі положень Закону України «Про звернення громадян». 24 лютого 2023 року о 19 год. 42 хв. до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 прийшов колишній чоловік і стукає в двері, чоловік її постійно переслідує, напередодні застосував до неї фізичну силу. Просить пришвидшити наряд поліції, так як вона і дитина налякані. Даний факт зареєстровано до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналу єдиного обліку) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області за № 7054 від 24 лютого 2023 року. Станом на 06 березня 2023 року працівниками сектору дільничних офіцерів поліції Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області по зверненню проводиться перевірка на підставі положень Закону України «Про звернення громадян». 02 березня 2023 року до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшла заява від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , про прийняття заходів до колишнього співмешканця гр. ОСОБА_2 , який порушив припис від 24 лютого 2023 року, неодноразово морально тисне, а 23 лютого 2023 року застосував фізичну силу, що було зафіксовано викликом

102. Даний факт зареєстровано до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналу єдиного обліку) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області за № 7744 від 02 березня 2023 року. Станом на 06 березня 2023 року працівниками сектору дільничних офіцерів поліції Кропивницького районного Управління поліції ГУНП в Кіровоградській області по зверненню проводиться перевірка на підставі положень Закону України «Про звернення громадян» (а.с.7). Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 березня 2023 року (справа № 404/1515/23), відносно ОСОБА_2 складені матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він 24 лютого 2023 року об 20 год. 00 хв. перебуваючи за місцем свого колишнього проживання в квартирі АДРЕСА_3 , висловлювався нецензурною лайкою до колишньої цивільної дружини ОСОБА_1 . Вказаною постановою від 22 березня 2023 року адміністративне провадження відносно ОСОБА_2 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Згідно ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 квітня 2023 року відкрито провадження у справі №404/1669/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 третя особа: Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини (а.с.57). Узагальнені доводи і заперечення учасників справи У судовому засіданні 17 жовтня 2023 року представник скаржника адвокат Анікєєнко Є.О., яка брала участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, наполягала на її задоволенні. ОСОБА_1 заперечила щодо задоволення апеляційної скарги, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції. 17 жовтня 2023 року подано заяву про приєднання додаткових доказів, зокрема, копій постанов у справах, про визнання винним ОСОБА_2 у вчиненні адмінправопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КупАП від 07.08.2023 року; від 11.07.2023 року за ч.1 ст.130 КпАП; від 02.10.2023 року за ч.1 ст. 122-2 КпАП; та ч.1ст.130 КпАП. Дана заява подана адвокатом Бойко З., проте не містить особистого підпису особи, яка її подала, також не містить доказів на підтвердження повноважень адвоката, що вплинуло на можливість розгляду клопотання. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника скаржника та заявниці, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступного. Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з частиною 1 статті 10, частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 13 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства. Згідно з пунктами 3, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника. Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб (частина друга статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»). Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. Згідно з частинами третьою, четвертою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців. Відповідно до частини десятої статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» у разі порушення кримінального провадження у зв`язку із вчиненням домашнього насильства перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов`язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються Кримінальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом України. У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності). Таким чином, видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних обставин і наявності ризиків. Під час вирішення заяви про видачу обмежувального припису суди мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження прав у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви. Також суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві. Обмежувальний припис використовується як ефективний спосіб захисту від вчинення дій з домашнього насильства, однією з характеристик якого є повторюваність. Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 березня 2023 року у справі № 711/3693/22 (провадження № 61-13257св22) зазначено, що: «обмежувальний припис є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію, направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки особи з огляду на наявність передбачених законом ризиків. Вимога, що ґрунтується на застосуванні обмежувального припису залежно від результатів оцінки ризиків, міститься в частині третій статті 26 Закону. Закон не вимагає надавати обґрунтування та перелік факторів, розглянутих у рамках оцінки ризиків, проте стандартом верховенства права є вмотивоване рішення суду. Метою використання інструментів оцінки ризиків є оцінювання летальності та серйозності домашнього насильства з метою запобігання подальшому насильству й керування ризиками». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 127/9600/22 (провадження № 61-8702св22) вказано, що: «обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина третя статті 12, частина перша статті 81 ЦПК України). Заявниця, звернувшись до суду має на меті вжити заходів попередження вірогідного продовження чи повторення вчинення насильства з боку ОСОБА_2 , запобігти настанню тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також шкоди постраждалої особи. Оцінка ризиків існує за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення насильства, що виходить зі свідчень заявниці, письмових доказів, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників й умов, які створюють небезпеку для цієї особи та дитини. Фактор небезпеки (ризику) вчинення домашнього насильства визначений судом за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання негативних наслідків у подальшому, в разі вчинення домашнього насильства Суд першої інстанції задовольняючи заяву, дійшовши висновку щодо дій ОСОБА_2 та вжив заходи протидії насильству, що є одним із важливих напрямів суспільного розвитку, захисту інтересів, з особливою увагою до дитини. Насамперед звернення та висновок суду скерований на захист прав людини і, перш за все, прав жінки та дитини. Будь-яка форма насильства вимагає втручання з боку держави і суспільства, так як невжиття своєчасних обмежувальних заходів щодо кривдника може призвести в подальшому до завдання шкоди здоров`ю потерпілої. Правильними є висновки суду, що факт неодноразового звернення заявниці до різних органів з підстав учинення щодо неї психологічного та фізичного домашнього насильства з зазначенням обставин та іі позиції в суді, підтверджує факт психологічного насильства, що є необхідною умовою для можливості застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Сторона вказувала про використання у безпосередньому спілкуванні з нею та в присутності дитини погроз, у тому числі фізичною розправою, вживанням ненормативної лексики, образ та приниження, які кваліфікуються як домашнє насильство у формі психологічного насильства, за наслідком чого видача обмежувального припису є обов`язковою. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 13 липня 2020 року у справі № 753/10840/19 Звернення ОСОБА_1 не кваліфікується як звернення через конфліктну ситуацію, пов`язану з вихованням дитини, дії ОСОБА_2 є результатом його свідомих намірів, з агресією і бажанням завдати шкоди (психологічної, залякування, погрози), а не прагненням розв`язати конфліктну ситуацію. Питання спілкування з дитиною становить привід вчинити неправомірні дії. Поліцією неодноразово зазначалось про роз`яснення ОСОБА_2 шляхів врегульювання відносин стосовно виховання, спілкування з донькою, про що зазначено у вищевказаних письмових доказах. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд першої інстанції правильно виснував, що ОСОБА_2 систематично, протягом тривалого часу ображає, принижує та залякує ОСОБА_1 , що було неодноразовою підставою для звернення до правоохоронних органів, за наслідком чого психологічне насильство не припинилось. Доказів зворотнього не надано, згідно зі статтею 12 Цивільного кодексу України добросовісність учасників цивільних відносин призюмується. Обгрунтованість позиції заявниці підтверджують обставини звернення про застосування відносно неї та доньки ОСОБА_2 психологічного насильства в розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», визначають ризики продовження/ повторного вчинення насильства та чинники і умови, які створюють або можуть створювати небезпеку для заявниці та її доньки. Вказане є необхідною умовою для застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів протидії домашньому насильству. ОСОБА_2 жодним чином не спростував факт морального тиску на заявницю та дочку, заперечував доведеність викладених обставин. Не заявлялось заінтересованою особою і вимоги про зменшення строків обмежувального припису. На підставі встановленого та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо продовження вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 та малолітньої ОСОБА_3 , суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність видачі обмежувального припису, суду надано достатньо доказів впевнитися що дії ОСОБА_2 створюють психологічну небезпеку членам його сім`ї, які потребують захисту. Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги Частиною першою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 квітня 2023 року , без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. М. Дьомич Судді А.М. Головань О.Л. Дуковський