Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 594/834/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 594/834/23 пров. № А/857/14751/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 21 липня 2023 року про повернення його позовної заяви до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, суддя(і) у І інстанції Губіш О.А., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Борщів, дата складення повного тексту рішення 21 липня 2023 року, ВСТАНОВИВ : 08 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив скасувати постанову інспектора СРПП відділення поліції № 1 (м.Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області капітана поліції Атаманчук М.В. серії БАД № 646666 від 17 червня 2023 року. При цьому позивач просив поновити строк звернення до суду, який був пропущений у зв`язку із тим, що відповідачем не було вчасно надано матеріалів справи на ознайомлення. Ухвалою судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 13 липня 2023 року у справі 594/834/23 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків, а саме подати заяву (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших причин пропуску строку. Ухвалою цього ж судді від 21 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто позивачу відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому суддя виходив з того, що жодних підстав, які б свідчили про наявність істотних обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення до суду позивачем у заяві від 20 липня 2023 року не зазначено, а наведені позивачем у вказаній заяві про поновлення строку обставини не є об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, а є результатом суб`єктивних дій самого позивача. Тому суд визнав неповажними причини пропуску позивачкою строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, який встановлений частиною 2 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України. ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що строк звернення до суду із цим позовом пропущено саме через невчасне надання відповідачем для ознайомлення копії оскаржуваної постанови. Вже через два дні з моменту ознайомлення із оскаржуваною постановою позивач звернувся до суду з вимогою про скасування цієї постанови. Відповідно до частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення суддею першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів. Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом. При цьому за змістом частини третьої статті 2 вказаного Кодексу основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; неприпустимість зловживання процесуальними правами. Згідно з частинами першою та третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже наведеними положеннями законодавства початок перебігу строку звернення до суду пов`язується не лише з моментом, коли особа дізналася, але й коли вона повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною другою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (стаття 289 КУпАП). Таким чином, процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Сам по собі інститут строку звернення до адміністративного суду має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин. Поважними ж причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Частинами першою другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Необхідно підкреслити, що відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як встановлено суддею першої інстанції та слідує з матеріалів справи, оскаржувану постанову серії БАД № 646666 у справі про адміністративне правопорушення винесено 17 червня 2023 року. При цьому в позовній заяві позивачем зазначено, що розгляд адміністративної справи на місці події працівником поліції не проводився, а було лише винесено постанову, яку надано на підпис порушнику. Тому позивач просив поновити строк звернення до суду з тих підстав, що його представник не був вчасно ознайомлений з матеріалами справи. Визнавши наведені підстави для поновлення строку звернення із заявленим позовом неповажними, суд першої інстанції залишив позовну заяву без руху та надав позивачу десятиденний строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду, оскільки вважав, що наведенні в позові обставини свідчать лише про зволікання ОСОБА_2 щодо отримання правової допомоги адвокатом, і не може розцінюватись судом як підставою для поновлення йому строку для звернення до адміністративного суду. На виконання вказаної ухвали про залишення позовної без руху позивачем подано заяву про поновлення процесуального строку та зазначено, що пропуск строку звернення до суду пов`язаний із неврученням копії оскаржуваної постанови позивачу. Тому вважав зазначене поважною причиною для поновлення строку звернення до адміністративного суду. Разом із тим, апеляційний суд погоджується з висновком судді першої інстанції про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду, оскільки про винесену постанову у справі про адміністративне правопорушення він знав з моменту її складення, що ним не заперечується. При цьому у додатках до позову представника позивача Пацули В.О., який у подальшому було повернуто ухвалою судді від 21 липня 2023 року, зазначено копію оспорюваної постанови (а.с. 6). Відтак, на переконання апеляційного суду, позивачем не було зазначено доказів на підтвердження того, що існували певні об`єктивні обставини, що перешкоджали йому скористатися правом на звернення до адміністративного суду у встановлений законом строк. Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Приписами частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком судді першої інстанції, що вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду підстави є неповажними, а тому позовну заяву слід повернути. Доводи, на які посилається скаржник, на думку апеляційного суду, є надуманими і свідчать про переоцінку ним фактичних обставин справи на свою користь, довільне, невиправдано спрощене і неправильне трактування вимог діючого законодавства. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи вказане процесуальне питання, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 241, 243, 308, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 21 липня 2023 року у справі № 594/834/23 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк