Постанова 4856 № 240/38970/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/38970/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева Марія Сергіївна Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 06 листопада 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості, В С Т А Н О В И В : у листопаді 2021 року Головне управління ДПС у Житомирській області (ГУ ДПС у Житомирській області) звернулось в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 325915,23 грн. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року позовні вимоги задоволено. Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав. Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 325 915,23 грн., з яких: 224 439,85 грн, - основний платіж, 56 279,96 грн. - штрафна санкція та 45 195,42 грн. пені. Вказаний податковий борг виник за наступними податками: -військовий збір, що сплачується фізичною особою за результатами річного декларування на суму 25057,32 грн., серед яких: 17 264,60 грн. - основний платіж, 4 316,15 грн. - штрафна санкція і 3 476,57 грн. пені, що підтверджується податковим повідомленням - рішенням № 0033661305 від 19.11.2018; - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 325 915,23 грн., серед яких: 224 439,85 грн. - основний платіж, 56 279,96 грн. - штрафна санкція і 45 195,42 грн. пені, що підтверджується податковим повідомленням - рішенням № 0033671305 від 19.11.2018. Також, відповідачу було нараховано грошове зобов`язання на суму 170,00 грн. - штрафна санкція, що підтверджується податковим повідомленням - рішенням № 0033651305 від 19.11.2018. У подальшому, ГУ ДПС у Житомирській області було виставлено податкову вимогу форми "Ф" №201185-51 від 12.12.2018. Так, ГУ ДПС у Чернівецькій області вважаючи, що податкові зобов`язання, які виникли на підставі податкових повідомлень-рішень є узгодженими, набули статусу податкового боргу, та є несплаченим, у зв`язку з цим, звернувся з позовом про його стягнення в судовому порядку. За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. При цьому, згідно із п.14.1.175 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податку набуває статусу податкового боргу з моменту його узгодження та несплати у порядку, визначеному Податковим кодексом України. Отже, факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом. Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Так, письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, підтверджується те, що ГУ ДПС у Житомирській області було виставлено податкову вимогу форми «Ф» від 12.12.2018 року №201185-51, яка отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про отримання поштового відправлення. Вказана податкова вимога не була оскаржена в судовому порядку, а відтак податкове зобов`язання є узгодженим. Крім того, обгрунтування апеляційної скарги зводиться до не погодження ОСОБА_1 із прийнятими ГУ ДПС у Житомирській області податковими повідомленнями-рішеннями, які не є предметом розгляду в даній справі. Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що податковим органом доведено наявність правових підстав для стягнення заявленого у даній справі податкового боргу, а тому наявні підстави для задоволення позову. Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що наведенні в апеляційній скарзі доводи повністю спростовуються встановленими у справі обставинами та письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.