Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/1407/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 листопада 2023 року справа №200/1407/23 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гайдара А.В., Компанієць І.Д., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 червня 2023 року у справі № 200/1407/23 (головуючий І інстанції Шинкарьова І.В.) за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії щодо припинення нарахування та виплати страхових виплат з 01.10.2022 року; зобов`язати поновити нарахування та виплату страхових виплат з 01.10.2022 року; зобов`язати виплатити заборгованість з щомісячних страхових виплат, яка виникла за період з 01.10.2022 року по день поновлення такої виплати на рахунок, відкритий у АТ «Державний ощадний банк України». Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року позов задоволено частково: - визнано протиправною та скасовано постанову Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 07.11.2022 року № 14018/246522/6842/2 про припинення/затримання щомісячних страхових виплат позивачу; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відновити нарахування страхових виплат та виплатити позивачу заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період, починаючи з 01.10.2022 року, на рахунок, відкритий у АТ «Державний ощадний банк України»; - в іншій частині позовних вимог відмовлено. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані правомірність припинення позивачу страхових виплат відповідно до пункту 6 частини 1 статті 46, ч. 2 ст. 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Саме надходження рекомендацій Міністерства фінансів України за наслідками проведеної верифікації страхових виплат стало підставою для припинення (зупинення) нарахування позивачу страхових виплат, що відповідало вимогам законодавства та необхідно для завершення перевірки правомірності призначеної страхової виплати. Суд першої інстанції не врахував, що позивач перетнув державний кордон України, вибувши на територію російської федерації, тобто змінив місце фактичного проживання (перебування) та не повідомив про це у встановлений Порядком №27 строк відділення Фонду, яке розташоване на підконтрольній українській владі території, тому відділення Фонду припинило щомісячні страхові виплати позивачу. З 1 жовтня 2022 року ОСОБА_2 , як внутрішньо переміщена особа не звертався до органів Фонду соціального страхування України, а з 01.01.2023 року - до територіальних органів Пенсійного фонду України за продовженням страхових виплат. Отже, позивач не реалізував своє право на страхові виплати у спірному періоді. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду». За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3). Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України). За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію. Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд». Відповідно до ст. 311 КАС України апеляційний розгляд справи здійснений в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, і дійшов висновку про наявність підстав для зміни рішення, з наступних підстав. Згідно листа управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 09.03.2023 року №04-02-628 позивач, як внутрішньо переміщена особа, перебував на обліку в Краматорському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з 01.10.2014 року по 31.03.2017 року. У березні 2021 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду у справі № 200/9144/20-а позивачу нараховано та вплачено страхові виплати за період з 2017 року по 31.01.2021 року та поновлено виплати з 01.02.2021 року. З 01.10.2022 року нарахування щомісячних страхових виплат позивачу припинено (затримано) у зв`язку з тим, що за результатом перевірки в рамках Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» від 03.12.2019 року № 324-ІХ та Методики верифікації державних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 26.07.2021 №426 була встановлена наступна невідповідність - за даними Державної прикордонної служби, ОСОБА_2 22.03.2021 року перетнув державний кордон України через пункт перетину «Мілове», вибувши на територію російської федерації. Інформація про повернення на територію України на час проведення поточної верифікації відсутня. Надалі, ОСОБА_2 за продовженням щомісячних страхових виплат до відділення не звертався, у зв`язку з чим щомісячні страхові виплати за період з 01.10.2022 року по 31.12.2022 року йому не нараховувались та не виплачувались. Постановою Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 07.11.2022 року №14018/246522/6842/2 позивачу затримано щомісячну страхову виплату з 01.10.2022 року на підставі п. 6 ч.1 ст.46, ч.2 ст.16 Закону № 1105-XIV (невідоме місце мешкання). Згідно ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом. З 01.01.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 21.09.2022 року № 2620-IX. Згідно п. 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення Закону» № 2620-IX припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01.01.2023. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. КМУ у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цього Закону. Згідно п. 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 1105-XIV від 23.09.1999 року (далі - Закон № 1105-XIV) особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України. Статтею 3 Закону №1105-XIV визначені принципи, на яких здійснюється соціальне страхування, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав (пп. 1, 3 ч. 1 ст. 3). Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який відповідними указами продовжено і діє дотепер. За пп. 2 п. 4 цього Указу Кабінету Міністрів України невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України. За ст. 1, ч. 2 ст. 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. За преамбулою Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» від 03.12.2019 року № 324-ІХ (далі - Закон №324-ІХ) цей Закон визначає правові та організаційні засади здійснення верифікації та моніторингу державних виплат в Україні. Метою цього Закону є підвищення адресності державних виплат, сприяння розбудові системи соціального забезпечення, а також забезпечення ефективного використання бюджетних коштів. Згідно ст. 1 Закону № 324-ІХ верифікація - комплекс заходів щодо збору та перевірки достовірності інформації, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання та розмір таких виплат, а також виявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних; державні виплати - пенсії, допомоги, пільги, субсидії, соціальні стипендії, інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування; моніторинг - систематична діяльність з проведення аналізу інформації, отриманої під час верифікації, та аналізу результатів верифікації; орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику; органи, що здійснюють державні виплати, - розпорядники бюджетних коштів, інші органи, установи та організації, що призначають, нараховують та/або здійснюють державні виплати; реципієнти - фізичні особи, яким призначено, нараховано та/або здійснено державні виплати, а також фізичні особи, які звернулися за призначенням державних виплат. За п.1 ч. 1 ст.4 Закону № 324-ІХ завданнями органу, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, є здійснення верифікації достовірності інформації, поданої реципієнтами під час призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат, що впливає на визначення права на отримання та розмір державних виплат. Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 324-ІХ верифікація державних виплат здійснюється в інформаційно-аналітичній платформі шляхом застосування комплексу заходів із збору, проведення аналізу та порівняння параметрів інформації, отриманої від суб`єктів надання інформації, за кожним реципієнтом з подальшим визначенням відповідності інформації визначеним законодавством вимогам, що впливають на визначення права на отримання та розмір державних виплат, а також виявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних. За ст. 16 Закону № 324-ІХ за результатами верифікації орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, надає органам, що здійснюють державні виплати, підтвердження відповідності наданої реципієнтом інформації вимогам законодавства, що впливають на визначення його права на отримання та розмір державних виплат, під час здійснення превентивної верифікації або рекомендації щодо: 1) проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності; 2) усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати. Орган, що здійснює державні виплати, опрацьовує отримані рекомендації у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня їх отримання. За результатами опрацювання наданих рекомендацій орган, що здійснює державні виплати, приймає рішення щодо: 1) призначення (перерахунку) державної виплати; 2) припинення нарахування та/або здійснення державної виплати; 3) поновлення нарахування та/або здійснення державної виплати; 4) усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати. Прийняття рішення про припинення державних виплат, а також про перегляд розміру або строку їх призначення приймається органом, що здійснює державні виплати, відповідно до законодавства, що регламентує здійснення державних виплат. Згідно пункту 1.12 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 №11, у разі надходження рекомендацій Міністерства фінансів України за наслідками проведеної верифікації страхових виплат нарахування страхових виплат припиняється до завершення перевірки правомірності призначеної страхової виплати. У разі підтвердження інформації щодо неправомірно призначеної виплати видається постанова про відмову у страховій виплаті. Якщо інформація Міністерства фінансів України не підтверджується, нарахування виплат відновлюється з моменту припинення. Надходження рекомендацій Міністерства фінансів України за наслідками проведеної верифікації страхових виплат є підставою для припинення (зупинення) нарахування позивачу страхових виплат, що відповідає вимогам законодавства та необхідно для завершення перевірки правомірності призначеної страхової виплати. Як вбачається матеріалів справи позивач перетнув кордон України. Зворотного перетину кордону (в`їзду на територію України) не здійснено, що також підтверджується матеріалами справи та не спростовано позивачем шляхом надання на адресу суду будь яких доказів стосовно місцезнаходження позивача на території України. Щодо осіб, які виїхали за межі України, на час виникнення спірних правовідносин застосовувалася стаття 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (натепер це стаття 40 цього ж Закону) та Порядок здійснення страхових виплат, призначених у зв`язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 року № 998, який є чинним натепер. Цей Порядок застосовувався та застосовується у разі, якщо міжнародними договорами України не встановлено інші правила здійснення страхових виплат, призначених у зв`язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали на постійне місце проживання за межі України (далі - потерпілий). За п.п. 4-6 Порядку № 998 для перерахування (переказу) відповідних грошових сум потерпілий подає Фонду: а) заяву за формою, що затверджується Фондом, із зазначенням способу перерахування (переказу) грошових сум; б) довідку дипломатичного представництва або консульської установи України про постійне місце свого проживання за кордоном. Страхові виплати потерпілий одержує за своїм вибором шляхом: а) перерахування грошових сум на його рахунок, відкритий у банківській установі на території України; б) перерахування грошових сум на його рахунок у кредитній установі країни його постійного проживання за межами України; в) поштового переказу грошових сум на адресу потерпілого в країні його постійного проживання, якщо Україною укладено з нею угоду про обмін поштовими грошовими переказами. Страхові виплати здійснюються за умови подання потерпілим Фонду щороку в грудні свідоцтва, яким засвідчується факт перебування потерпілого в живих, виданого відповідно до законодавства України дипломатичним представництвом або консульською установою України. Замість зазначеного свідоцтва потерпілий може подати Фонду документ, яким засвідчується факт перебування потерпілого в живих, виданий відповідною місцевою установою згідно із законодавством країни проживання потерпілого і легалізований в установленому порядку дипломатичним представництвом чи консульською установою України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Легалізований документ подається до Фонду разом з перекладом його українською мовою. Переклад засвідчується в дипломатичному представництві чи консульській установі України за місцем постійного проживання потерпілого або в нотаріальному порядку на території України. У разі ненадходження зазначеного документа в установлений термін перерахування (переказ) сум страхових виплат потерпілому зупиняється до його надходження. З 1 січня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2022 року № 1350, якою, в тексті цього Порядку слово «Фонд» в усіх відмінках замінено словами «Пенсійний фонд України» у відповідному відмінку. Таким чином, позивач не позбавлений права на відновлення щомісячних страхових виплат в разі їх правомірного призначення, в тому числі шляхом його звернення до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України. Після отримання зміненої інформації про місце перебування позивача або перебування в країні з якою Україною укладений відповідний міжнародний договір, щомісячні страхові виплати позивачу можуть бути відновлені з місяця затримання. Суд зазначає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження спростування інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України про перетин ним кордону України, як і не пред`явлено відмітки в закордонному паспорті про повернення позивача в Україну, як і не надано доказів місцезнаходження позивача на території України та звернення позивача до територіального органу Пенсійного фонду України для поновлення щомісячних страхових виплат. Право позивача на вільний вибір місця проживання в Україні відповідачем не порушено, з огляду на що відповідні посилання позивача є безпідставними. При цьому, апеляційний суд враховує наступне. Згідно ч. 1 ст. 46 Закону № 1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством. Згідно ч. 2 ст. 16 Закону № 1105 застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з`являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі лікарсько-консультативною комісією (далі - ЛКК) чи МСЕК, втрачають право на таку допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності. Водночас, в спірній постанові Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 07.11.2022 року № 14018/246522/6842/2, якою припинено нарахування та виплату позивачу щомісячних страхових виплат з жовтня 2022 року, зазначено інші підстави припинення виплат позивачу, а саме: п.6 ч.1 ст.46, ч.2 ст.16 Закону № 1105-ХІV, тоді як за обставинами справи, які встановлені в ході розгляду справи, позивач виїхав за кордон та має в такому разі застосовуватися п. 1 ч. 1 ст. 46 Закону № 1105. Таким чином, спірну постанову Краматорським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 07.11.2022 року № 14018/246522/6842/2 4 прийнято на підставі, у межах повноважень, однак не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправною та скасування постанови Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 07.11.2022 року № 14018/246522/6842/2. Похідні вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплатити щомісячні страхові виплати позивачу з 01.10.2022 року також підлягають задоволенню, враховуючи скасування спірної постанови. При цьому, суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення не надав оцінку підставам, за яких фактично позивачу припинено страхові виплати, тобто невірно встановив обставини справи. Таким чином, суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення не надав оцінку підставам, за яких фактично позивачу припинено страхові виплати, тобто невірно встановив обставини справи, внаслідок невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, внаслідок чого рішення суду першої інстанції підлягає зміні в мотивувальній частині щодо встановлених апеляційним судом обставин справи, фактичних підстав припинення позивачу страхових виплат та норм права, якими врегульовано спірні правовідносини; в іншій - без змін. Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 червня 2023 року у справі № 200/1407/23 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - змінити в мотивувальній частині щодо встановлених апеляційним судом обставин справи, фактичних підстав припинення позивачу страхових виплат та норм права, якими врегульовано спірні правовідносини. Повний текст постанови складений 6 листопада 2023 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді А.В. Гайдар І.Д. Компанієць