Постанова Київський апеляційний суд № 367/7569/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 367/7569/18 Головуючий у 1 інстанції: Кравчук Ю.В. Провадження №22-ц/824/12954/2023 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р. 19 вересня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Гаращенка Д.Р. суддів Олійника В.І., Сушко Л.П. при секретарі Дуб С.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 04 липня 2023 року про закриття провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вишгородського управління юстиції Київської області про визнання батьківства,- ВСТАНОВИЛА: У жовтні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вишгородського управління юстиції Київської області про визнання батьківства. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 04 липня 2023 року провадження у справі закрито. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, 15 липня 2023 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 04 липня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що підстави позову по справах за №367/7569/18 та № 367/6178/16 не є тотожними. ОСОБА_3 було відмовлено у задоволені позову по справі № 367/6178/16 з тих підстав, що матеріали справи містили відомості про батька дитини - ОСОБА_4 , 2010 р.н., зазначені у відповідності до ч.1 ст. 135 СК України, а інших відомостей, що засвідчують походження дитини не було надано. При вирішенні справи № 367/6178/16 судом не була встановлена та досліджена жодна з обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги по справі №367/7569/18, і найголовніше суд не досліджував експертного Висновку про біологічне батьківство дитини № MGT1516 від 12.10.2017, яким підтверджено кровну спорідненість батька і сина, а також не проводив судову молекулярно-генетичну експертизу в рамках розгляду справи № 367/6178/16. Важливим є й те, що на момент ухвалення рішення у справі № 367/6178/16 Висновок про біологічне батьківство дитини № MGT1516 від 12.10.2017 не існував, а тому не міг бути поданий ОСОБА_5 разом з позовною заявою по справі №367/6178/16. Вважає, що підстави позовів у вище зазначених справах не є ідентичними, та як наслідок відсутні будь-які підстави для закриття провадження у справі №367/7569/18. Доводи ОСОБА_2 про те, що експертний висновок про біологічне батьківство досліджувався судами раніше - не відповідають дійсності та спростовуються, в тому числі висновком викладеним Верховним Судом в постанові від 04.07.2018 по справі № 367/1965/17 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вишгородського управління юстиції Київської області про визнання батьківства «Додані до касаційної скарги додатки, а саме: експертний висновок про біологічне батьківство, довідка про навчання дитини, фотокартки та клопотання про виклик свідків стосуються вирішення спору по суті, а тому в силу статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не досліджуються та не перевіряються.» Зауважив, що встановлення батьківства відносно сина - ОСОБА_4 , 2010 р.н. відповідає інтересам дитини. Син, самостійно віднайшов контактний номер телефона ОСОБА_3 та таємно від матері спілкується з ним, що підтверджується скріншотами листування з мессенджеру. Відзиву подано не було. У судовому засіданні адвокат Северин Я.В. - представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи без його участі. Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи по суті, причини неявки суду не повідомили. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 10 серпня 2016 року ОСОБА_7 звернувся із позовом до ОСОБА_2 , Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини (справа №367/6178/16-ц), в якому просив: визнати його батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вишгородського управління юстиції Київської області внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », ім`я, по батькові, дату народження та місце народження залишити без змін; в графі відомості про батька дитини вказати батьком « ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України» та видати свідоцтво про народження дитини з урахуванням вказаних змін. Позов був обґрунтований тими обставинами, що з 2009 по 2015 рік позивач перебував у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_2 , проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_4 . Оскільки сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі, в свідоцтві дитини відомості про батька зазначені у відповідності до ч.1 ст.135 СК України, зокрема, в розділі «батько» записаний ОСОБА_11 , тобто прізвище відповідачки, а ім`я та по-батькові позивача. Позивач зазначав, що бере участь в утриманні та вихованні сина з його народження, створює необхідні умови для його проживання, вважає себе батьком ОСОБА_4 , має численні фотографії та відео, де вони зображені разом, той факт, що це його дитина також зможуть підтвердити сусіди, лікар, завідуюча дитячим садком та вихователі. ОСОБА_2 відмовляється визнати батьківство позивача, а тому, на підставі ст.128 СК України, ОСОБА_3 звернувся до суду. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 09 листопада 2016 року у справі №367/6178/16-ц відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_2 , Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини. Рішення суду про відмову у позові обґрунтоване тим, що в судовому засіданні встановлено, що відомості про батька ОСОБА_4 зазначені у відповідності до ч.1 ст.135 СК України, інших відомостей, що засвідчують походження ОСОБА_4 від позивача суду не надано. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 листопада 2016 року у справі №367/6178/16-ц в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили. 23 червня 2017 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області у справі № 367/1965/17 закрито провадження по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 , Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки по аналогічній справі, між тими самими сторонами з тим самим предметом спору і з тих самих підстав прийнято рішення, рішення по справі не оскаржувалось до апеляційного суду та набрало законної сили. 26 липня 2017 року ОСОБА_7 звернувся із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів громадянського стану реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області про визнання батьківства (справа №367/4883/17), в якому просив: визнати його батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вишгородського управління юстиції Київської області внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 »; в графі відомості про батька дитини вказати батьком « ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України» та видати свідоцтво про народження дитини з урахуванням вказаних змін. Підставами позову позивач зазначив, що він є батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідачкою визнається факт його батьківства, з моменту народження дитини він проживав разом з ним, брав участь в його утриманні та вихованні, дитина вважає його батьком, просив призначити у справі судово-генетичну експертизу. 04 вересня 2017 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області у справі №367/4883/17 відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_7 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів громадянського стану реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області про визнання батьківства. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 04 жовтня 2017 року, постановленою у справі №367/4883/17, ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 04 вересня 2017 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №367/4883/17 ухвалу Апеляційного суду Київської області від 04 жовтня 2017 року залишено без змін. 29 жовтня 2018 року ОСОБА_7 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вишгородського управління юстиції Київської області про визнання батьківства (справа №367/7569/18). Позивач просить: визнати ОСОБА_7 батьком малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вишгородського управління юстиції Київської області внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », ім`я, по батькові, дату народження та місце народження залишити без змін. На обґрунтування позову позивач зазначив наступні обставини: з 2009 року до березня 2015 року позивач проживав спільно з ОСОБА_2 , після народження дитини ОСОБА_4 продовжив проживати спільно з ОСОБА_2 і своїм сином ОСОБА_4 , брав участь у вихованні та утриманні дитини, влаштував дитину у дошкільний заклад, особисто він писав заяву про влаштування дитини до школи, приділяв багато часу його навчанню, висновком про біологічне батьківство №MGT1516 було підтверджено факт його батьківства, відповідач чинить перешкоди в його спілкуванні з дитиною та участі у його вихованні, а тому на підставі ст.128 СК України просив визнати його батьківство. Відповідно до копії свідоцтва про зміну імені (т.2, а.с.152), ОСОБА_7 змінив прізвище та ім`я на ОСОБА_6 , про що Вишгородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено відповідний актовий запис №6 від 02 березня 2021 року. Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не змінено підстави позову, а лише доповнено їх новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин. Посилався на наявність рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 листопада 2016 року у справі №367/6178/16-ц, яке було ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав, яке набрало законної сили. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне. У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішені по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав. Позови вважаються тотожними тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів, позови не можна вважати тотожними, що позбавляє суд права закрити провадження у справі. Також, із змісту правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду України у справі №6-1133цс15 від 21 жовтня 2015 року, що прийнята в порядку п.2 ч.1 ст. 355 ЦПК України та у якій йдеться про схожі правовідносини, вбачається таке: згідно з пунктом 2 частини першої статті 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо є таке, що набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Як вбачається із матеріалів справи, підстави позову по справах за №367/7569/18 та № 367/6178/16 не є тотожними, оскільки ОСОБА_3 було відмовлено у позові по справі № 367/6178/16 з тих підстав що відомості про батька дитини - ОСОБА_4 , 2010 р.н., зазначені у відповідності до ч.1 ст. 135 СК України, а інших відомостей, що засвідчують походження дитини суду не було надано. Крім того судом в рамках розгляду справи не досліджувався експертний висновок про біологічне батьківство дитини та не призначалась судова молекулярно-генетична експертиза. Звертаючись з новим позовом ОСОБА_3 зазначив нові доводи і підстави позову (обставини, якими обґрунтовано звернення до суду). З урахуванням викладеного у суду першої інстанції не було підстав для закриття провадження із наведеної ним підстави. Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Керуючись ст. ст. 367, 368, 376, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 04 липня 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 19 жовтня 2023 року. Головуючий Д.Р. Гаращенко Судді В.І. Олійник Л.П. Сушко