Ухвала Велика Палата ВС № 161/13621/17

УХВАЛА 04 жовтня 2023 року м. Київ Справа № 161/13621/17 Провадження № 13-75кс23 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду матеріалів провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження у судах першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року щодо ОСОБА_19 і встановила: вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 січня 2022 року ОСОБА_19 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК) та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення. Органом досудового розслідування ОСОБА_19 обвинувачувався у тому, що він у період часу з кінця квітня по 14 липня 2017 року в м. Луцьку Волинської області, будучи службовою особою, відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Волинській області, обіймаючи посаду завідувача сектору оренди державного майна цього Регіонального відділення, просив надати неправомірну вигоду в сумі 1 000 доларів США директора ПП «Рекатек» ОСОБА_20 за сприяння у вирішенні питання щодо пришвидшення оформлення документів, необхідних для укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, - групи інвентарних об`єктів за адресою: м. Луцьк, вул. Андрія Марцинюка, 7, та в подальшому одержав неправомірну вигоду в сумі 500 доларів США як завдаток від вказаної вище загальної суми неправомірної вигоди. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року вказаний вище вирок залишено без зміни. Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, прокурор подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати таке рішення апеляційного суду щодо ОСОБА_19 з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції. На думку прокурора, суд апеляційної інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме не застосував ч. 1 ст. 368 КК, що призвело до безпідставного виправдання ОСОБА_19 . Окремо прокурор вказує на те, що апеляційний суд безпідставно погодився з доводами суду першої інстанції щодо недопустимості доказів - матеріалів слідчих і негласних слідчих (розшукових) дій (ухвал слідчого судді), протоколів освідування та огляду місця події від 14 липня 2017 року. Мотиви передачі кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду Ухвалою від 12 вересня 2023 року колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі - колегія суддів, Суд, Касаційний кримінальний суд) передала матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) з підстави, передбаченої ч. 5 ст. 434-1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки, на переконання колегії суддів, матеріали провадження містять виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Обґрунтовуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати, колегія суддів зазначила, що необхідно розтлумачити питання про те, чи вправі суд касаційної інстанції розглядати доводи касаційної скарги прокурора, поданої на погіршення становища виправданого або засудженого, які не зазначались в апеляційній скарзі, зважаючи на те, що предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції. Як зазначає Суд, прокурор подав касаційну скаргу, в якій оскаржує ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_19 і просить її скасувати з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції. При цьому серед доводів касаційної скарги прокурор наводить й ті, що не зазначались у поданій ним апеляційній скарзі. Зокрема те, що апеляційний суд, всупереч положенням статей 370 та 419 КПК, належно не перевірив доводи його апеляційної скарги та безпідставно погодився з мотивами суду першої інстанції щодо недопустимості доказів - матеріалів слідчих і негласних слідчих (розшукових) дій (ухвал слідчого судді), протоколів освідування та огляду місця події від 14 липня 2017 року. Колегія суддів вказує, що у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_19 прокурор обґрунтовує свою касаційну скаргу доводами, які ним не зазначались в апеляційній скарзі під час апеляційного провадження, у зв`язку із чим наявна подібна виключна правова проблема, що вже була окреслена в ухваліколегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 липня 2023 року, якою передано на розгляд Великої Палати кримінальне провадження щодо ОСОБА_21 (справа № 304/1035/20, провадження № 51-5370км20). Разом з тим Суд зауважує, що на відміну від кримінального провадження щодо ОСОБА_21 , яке передано на розгляд Великої Палати, у цій справі апеляційну скаргу подавала сторона обвинувачення, а не захисту, що з огляду на положення ч. 2 ст. 404 КПК позбавляло суд апеляційної інстанції будь-якої можливості вийти за межі апеляційних вимог прокурора у бік погіршення становища обвинуваченого. На переконання колегії суддів, відповідні питання не були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12 вересня 2018 року (справа № 523/6472/14-к, провадження № 13-32кс18). Врахувавши викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі кримінального провадження щодо ОСОБА_19 на розгляд Великої Палати для забезпечення розвитку права й формування єдиної правозастосовчої практики. Позиція Великої Палати Законом України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики. Велика Палата за певних умов переглядає судові рішення в касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права. Порядок та спосіб виконання завдань судочинства, покладених на Верховний Суд, визначено процесуальним законом. За змістом положень ч. 5 ст. 4341 КПК підставою для передачі кримінального провадження на розгляд Великої Палати є обґрунтований висновок суду, який розглядає справу в касаційному порядку, про те, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Відповідно до ч. 4 ст. 4342 КПК ухвала про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати має бути належним чином умотивована. Як раніше вже неодноразово наголошувалось у рішеннях Великої Палати, виключну правову проблему належить оцінювати з урахуванням кількісного та якісного критеріїв. З огляду саме на ці критерії має бути підтверджено той факт, що проблема наявна не в одному конкретному провадженні, але й існує в інших, або вона може виникнути з урахуванням позиції, щодо якої постає питання юридичної невизначеності. Виключна правова проблема може полягати у недостатньому законодавчому врегулюванні правовідносин, у відсутності сталої судової практики, тривалому існуванні колізій у застосуванні норм права і неусуненні розбіжностей. За своєю правовою природою така проблема має зачіпати фундаментальні права та свободи особи. Отже, передаючи справу на розгляд Великої Палати, колегія суддів повинна обґрунтувати факт наявності виключної правової проблеми, тобто відсутність, суперечливість, неповноту, невизначеність (неясність, нечіткість) або/та неефективність правового регулювання охоронюваних прав, свобод та інтересів, у тому числі внаслідок неоднакової судової практики. Згідно із ч. 6 ст. 4342 КПК Велика Палата перевіряє підстави для передачі кримінального провадження на її розгляд. Перевіривши наведені колегією суддів доводи щодо наявності виключної правової проблеми, Велика Палата дійшла висновку про відсутність підстав для передачі кримінального провадження на її розгляд. Колегія суддів не наводить жодного прикладу, який би свідчив про розбіжності у судовій практиці Касаційного кримінального суду в контексті розгляду ним доводів касаційної скарги прокурора, поданої на погіршення становища виправданого або засудженого, які не зазначались в апеляційній скарзі сторони обвинувачення. Відтак оцінити з урахуванням кількісного критерію, чи існує у цьому випадку виключна правова проблема, неможливо. Велика Палата звертає увагу на те, що прокурор, обґрунтовуючи доводи стосовно безпідставного, на його думку, виправдання ОСОБА_19 , в апеляційній скарзі зазначав про те, що оцінка місцевим судом доказів сторони обвинувачення (у тому числі протоколів освідування і огляду місця події від 14 липня 2017 року, а також протоколів слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій) не відповідає вимогам ст. 94 КПК. Апеляційний суд перевірив ці докази та зробив у рішенні відповідні висновки. Як убачається з матеріалів провадження, будь-яких доводів на погіршення становища виправданого, які б не ставились перед судом апеляційної інстанції, прокурор у касаційній скарзі не зазначає, що спростовує наявність правової проблеми, про яку зазначено в ухвалі Касаційного кримінального суду про передачу матеріалів кримінального провадження на розгляд Великої Палати. В ухвалі Касаційного кримінального суду не сформульовано, у чому саме полягає виключність правової проблеми з огляду на її якісний критерій, а також не наведено обґрунтування неможливості вирішення зазначеного питання колегією суддів під час касаційного розгляду з урахуванням положень ст. 433 КПК. З огляду на викладене кримінальне провадження згідно з правилами ч. 6 ст. 4342 КПК підлягає поверненню колегії суддів для подальшого розгляду в межах її повноважень, відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Керуючись статтями 4341, 4342 КПК, Велика Палата Верховного Суду постановила: Кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження у судах першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року щодо ОСОБА_19 повернути колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду для подальшого розгляду. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_10 ОСОБА_3 ОСОБА_11 ОСОБА_4 ОСОБА_12 ОСОБА_5 ОСОБА_13 ОСОБА_6 ОСОБА_14 ОСОБА_7 ОСОБА_15 ОСОБА_8 ОСОБА_16 ОСОБА_9 ОСОБА_17 ОСОБА_18