Постанова 4803 № 210/910/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8007/23 Справа № 210/910/23 Суддя у 1-й інстанції - Сільченко В.Є. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 жовтня 2023 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Агєєва О.В., суддів: Кішкіної І.В., Корчистої О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №210/3314/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 лютого 2023 року, якою було повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, постановлену у складі судді Сільченко В.Є., - ВСТАНОВИВ: У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 листопада 2022 року відкрито провадження у справі. 20 лютого 2023 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 лютого 2023 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя повернуто заявнику. Не погодившись з зазначеною ухвалою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати, постановити нове рішення про направлення справи до суду першої інстанції. В обґрунтування скарги зазначив, що 04.03.2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи роботи судів в умовах воєнного стану. Після подання відзиву, відповідач вирішивподати зустрічну позовну заяву, але постійні відключення електрики призвели до того, що він пропустив строк на подання зустрічної позовної заяви і сирени повітряних тривог не дали можливості вчасно це зробити. Вважає, що запровадження воєнного стану на певній території України є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Відзив на апеляційну скаргу сторонами не надано. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч.3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові) розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Таким чином дану справу слід розглядати без повідомлення учасників справи, оскільки апеляційна скарга подана на ухвалу суду про повернення зустрічної позовної заяви. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону. З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Ухвалою суду від 01 листопада 2022 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. 20 лютого 2023 рокучерез підсистему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява про поділ майна подружжя. Постановляючи ухвалу про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви, суд зазначив, що зустрічна позовна заява подана відповідачем до суду першої інстанції з пропуском строку встановленого судом для пред`явлення зустрічного позову. Клопотання про поновлення пропущеного строку для подачі зустрічного позову ОСОБА_2 не заявлено. Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду та зазначає наступне. Згідно статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом. Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку норм ЦПК України. Право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання. Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Згідно з частиною першою статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України). Згідно з частинами першою та другою статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України). Отже, зустрічна позовна заява подана до суду поза межами строку для подання відзиву підлягає поверненню судом заявнику. Відповідно до частини сьомої статті 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 123 ЦПК України). Згідно з пунктом 6 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події (частина четверта статті 124 ЦПК України). Аналізуючи зазначені норми права, можна дійти висновку про те, що обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали суду про відкриття провадження у справі. Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справі перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків. Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках. Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства. Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків. Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 січня 2021 року у справі №175/957/19, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 766/12340/17. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2022 року судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та роз`яснено право відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України, на пред`явлення зустрічного позову, в межах строку для подання відзиву. 22 грудня 2022 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання/заява про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи, в якій останній зазначив, що на його електронну адресу і його електронний кабінет нічого не надходило, бажає ознайомитись з позовом і надати відзив, а скоріше за все відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву він має право на подання зустрічного позову, що буде йому зрозумілим тільки після ознайомлення з позовом. 23 грудня 2022 року позивач ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги. 09 січня 2023 року відповідач ОСОБА_2 ознайомився з матеріалами справи за допомогою фотофіксації (а.с. 33). Таким чином, п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву та зустрічної позовної заяви сплив 24 січня 2023 року. 16 січня 2023 року відповідач ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , зустрічна позовна заява до суду надійшла через підсистему «Елетронний суд» лише 20 лютого 2023 року, що свідчить про пропуск відповідачем ОСОБА_2 строку встановленого судом для подання зустрічної позовної заяви (а.с. 114). Згідно з частиною першою статті статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Відповідно до частин першої, другої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасниками справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). Відповідач ОСОБА_2 не звертався з клопотанням про продовження строку на подання зустрічного позову у передбачений строк. Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 пропустив встановлений ст.193 ЦПК України строк для подання зустрічної позовної заяви, з заявою про його поновлення до суду не звертався, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення зустрічної позовної заяви відповідачу. Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що сирени повітряних тривог перешкоджали відповідачу вчасно подати зустрічну позовну заяву, оскільки наявність сирени повітряних тривог не впливає на роботу підсистеми «Елетронний суд», якою останній користувався. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність правових висновків суду та на законність оскаржуваної ухвали не впливають. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (SeryavinandOthers v. Ukraine) рішення від 10 лютого 2010 року). Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, та розгляд справи по суті не було закінчено, підстав для розподілу судових витрат немає. Керуючись статтями 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 лютого 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Судді: