Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/15533/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 380/15533/22 пров. № А/857/2923/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Гудима Л.Я., Курильця А.Р., розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року (головуючий суддя: Братичак У.В., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, встановив: ОСОБА_1 , 01.11.2022 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зміни базового місяця індексації розміру пенсії та утримання її частини у вигляді індексації з 01.04.2019; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії без зміни базового місяця проведення індексації пенсії наростаючим підсумком відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 з 01.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. Вказує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/23809/21 відповідача зобов`язано здійснити перерахування пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром. Згідно з розпорядженням про перерахунок пенсії підсумковий розмір пенсії позивача становить 28594,85 грн (в тому числі індексація 3444,50 грн), однак при розрахунку розміру пенсії для виплати з 01.10.2022 визначено її розмір 25017,85 грн, тобто без урахування індексації. Також зазначає, що згідно з розрахунком на доплату пенсії згідно з судовим рішенням, відповідачем безпідставно утримано її частину у вигляді індексації з 01.04.2019. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 у повному розмірі з 01.03.2022. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.03.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без застосування обмеження пенсійних виплат максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. З цим рішенням суду першої інстанції не погодилися сторони та оскаржили його в апеляційному порядку. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області покликається на те, що судом першої інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносин рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, оскільки розглядувані правовідносини стосуються обмеження розміру пенсії позивача за період, що розпочався з 01.03.2022. Зазначає, що пенсія позивачу перерахована та виплачується у відповідності до вимог чинного законодавства. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги ОСОБА_1 покликається на те, що предметом спору у цій справ є зміна базового місяця індексації пенсії та утримання її частини у вигляді індексації з 01.04.2019, а не обмеження максимального розміру пенсії з 01.03.2022, обставини зміни відповідачем базового місяця індексації пенсії та утримання її частини судом першої інстанції не розглядалася та не досліджувалося. Таким чиним, судом першої інстанції не вірно визначено предмет спору, не з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а відтак, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Позивач 19.04.2023 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи те, що апеляційні скарги подано на рішення суду першої інстанції, ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.12.2021 у справі № 380/23809/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2022 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження призначеної ОСОБА_1 пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, при здійсненні її перерахунку із 01.04.2019. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її величини десятьма прожитковими мінімумами, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення набрало законної сили 18.07.2022. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання вищевказаного рішення суду здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019, що підтверджується перерахунком пенсії за пенсійною справою № ХВ55884-Міноборони від 20.09.2022 та розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії, наявним в матеріалах справи. З вказаного перерахунку пенсії судом першої інстанції встановлено, що при проведенні такого Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області обмежило виплату загального розміру нарахованої позивачу пенсії максимальним розміром, а саме підсумок пенсії (з надбавками) становить 28594,85 грн., проте, сума до виплати становить 25017,85 грн (з урахуванням максимального розміру пенсії). Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі стосується правомірності дій пенсійного органу щодо врахування при перерахунку пенсії позивача на підставі Постанови № 118 норм щодо обмеження пенсійних виплат максимальним розміром. Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що обмеження пенсії максимальним розміром, призначеної згідно із Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, а належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.03.2022 перерахунок та виплату пенсії відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без застосування обмеження пенсійних виплат максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі Закон № 2262-ХІІ). Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 (далі - 3668-VI), максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Законом № 3668-VI внесено зміни у ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 (далі - № 2262-XII), яку викладено в такій редакції, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016. Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI. Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом. Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII. При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Тобто, наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. З огляду на вищенаведене, до спірних правовідносин, застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016, № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI. Аналогічні правові висновки щодо застосування вищенаведених правових норм викладено у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19. Отже, не може застосовуватися обмеження максимального розміру пенсії до осіб, право на пенсійне забезпечення яких встановлене Законом № 2262-ХІІ. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» установлено, що з 1 березня 2022 року: перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» установлено, що з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Аналіз наведеної Постанови надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що з 1 березня 2022 року проводиться перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14. Однак, п. 2 Постанови № 118 містить застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Стосовно наявності у п. 2 цієї Постанови положення про підвищення пенсій з 01.03.2022 у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, то суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. У спірних правовідносинах наведені положення постанови № 118 від 16.02.2022, суперечать приписам Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем. Окрім того, безпідставним слід вважати надання суб`єктом владних повноважень переваги найменш сприятливому для позивача підходу та застосування положень ст. 2 Закону № 3668-VI. Крім цього, законодавець не уповноважував пенсійний орган на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат. Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.12.2021 у справі № 380/23809/21, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача. Крім цього, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», відповідач провів індексацію пенсії позивача, внаслідок чого, загальний розмір нарахованої пенсії позивача, з урахуванням індексації (3444,50 грн), доплат та підвищень (506,75 грн та 40 грн), становив 28594,85 грн (а. с. 30). Однак, з урахуванням максимального розміру, пенсія позивача становить 25017,85 грн (а. с. 30). Разом з тим, за встановлених обставин справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, та відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону № 3668-VI, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, у зв`язку із застосуванням Постанови № 118, є протиправними. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на здійснення перерахунку пенсії з 01.03.2022, з урахуванням положень Постанови № 118, без обмеження пенсійних виплат максимальним розміром. Щодо зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату його пенсії із врахуванням індексації, без зміни базового місяця проведення індексації пенсії, то суд апеляційної інстанції зазначає, що такі задоволенню не підлягають, з огляду на наступне. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що при здійсненні розрахунку індексації базового ОСНП згідно з Постановою КМУ № 118 відповідачем був врахований розмір грошового забезпечення позивача на рівні 35148 грн, який вказаний в оновленій довідці військової частини НОМЕР_1 від 27.04.2021 № 222/4/167/239/279, із застосуванням відсоткового значення у 70% (розмір відсотків від грошового забезпечення) та з урахуванням вимог пункту 2 Постанови КМУ № 118 (у розмірі 1,14), тобто: 35148 грн х 0,70% = 28048,10 грн; 28048,10 х 0,140 = 3444,50 грн. Отже, цей розрахунок індексації перевірений судом апеляційної інстанції та є вірним. Таким чином, оскільки відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивача вже було нараховано індексацію, однак не здійснено виплату у зв`язку з протиправним обмеженням пенсійних виплат максимальним розміром, а тому позивач має право на здійснення перерахунку пенсії, з урахування індексації установленої Постановою КМУ № 118, разом з тим лише з 01.03.2022, так як за період з 01.04.2019 до 28.02.2022 Постанова КМУ № 118 не застосовується, у зв`язку з тим, що набрала чинності з 01.03.2022. Щодо покликання позивача, що до спірних правовідносин необхідно застосувати висновки Верховного Суду у постановах від 13.02.2018 у справі № 464/1211/16-а, від 20.02.2018 у справі № 576/1724/17, від 07.03.2018 у справі № 727/5413/17, від 04.05.2018 у справі № 688/213/17, від 26.06.2018 у справі № 497/4/17, від 02.10.2018 у справі № 552/3407/17, від 15.08.2019 у справі № 576/1393/17, від 20.12.2019 у справі № 201/8002/16-а (2-а/201/927/2016), від 19.02.2020 у справі № 686/9748/16-а, від 24.02.2021 у справі № 398/402/17, то суд апеляційної інстанції вважає такі покликання безпідставними. Оскільки, відповідачем у спірних правовідносинах не здійснювалася зміна базового місяця для проведення індексації пенсії, натомість пенсійним органом не здійснено перерахунок пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ з урахуванням положень Постанови КМУ № 118 без обмеження пенсійних виплат максимальним розміром. Тобто, правовідносини у цій справі та у зазначених позивачем справах не є подібними. Таким чином, апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та ОСОБА_1 не спростовують правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводяться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року у справі № 380/15533/22 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. М. Гінда судді Л. Я. Гудим А. Р. Курилець