Постанова Київський апеляційний суд № 364/547/23

Постанова Іменем України Єдиний унікальний номер справи 364/547/23 Номер провадження 22-ц/824/13935/2023 Головуючий у суді першої інстанції Ю.О.Глазкова Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач 03 листопада 2023 року місто Київ Номер справи 364/547/23 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого - Поливач Л.Д. (суддя - доповідач), суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І. сторони позивач ОСОБА_1 відповідачі ОСОБА_2 розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (їх представників) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Володарського районного суду Київської області від 27 липня 2023 року, у с т а н о в и в: В липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Володарського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу участі матері у вихованні малолітньої дитини. Звертаючись до суду з позовом позивач зазначив, що зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 . Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 27.07.2023 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Тетіївська міська рада Білоцерківського району Київської області, Виконавчий комітет Тетіївської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Тетіївської міської ради про зміну способу участі матері у вихованні малолітньої дитини, передано за підсудністю до Тетіївського районного суду Київської області. Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм процесуального права, не з`ясування судом обставин, що мають значення для вирішення питання про передачу справи за підсудністю до іншого суду, просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що при зверненні до Володарського районного суду Київської області з позовною заявою про зміну способу участі матері у вихованні малолітньої дитини апелянт вказав, що між ним та ОСОБА_2 наявний і інший спір щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 справа № 940/448/23, розгляд якої у відповідності до розпорядження Голови Тетіївського районного суду Київської області на виконання п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 31 ЦПК України передано до Володарського районного суду Київської області, оскільки після задоволення заявлених відводів було неможливо утворення нового складу суду. Апелянт зауважує, що зважаючи на об`єктивні сумніви, щодо неупередженості розгляду справи у Тетіївському районному суду Київської області, вважав за необхідне пред`явити позов, в межах найбільш територіально наближеного суду по територіальній підсудності до Тетіївського районного суду Київської області, а саме: до Володарського районного суду Київської області. Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, в Тетіївському районному суді Київської області, після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для неупередженого, законного та об`єктивного розгляду справи з тим же суб`єктним складом учасників справи, а також позовними вимогами, що тісно пов`язані з предметом розгляду справи № 940/448/23 переданої за розпорядженням Голови Тетіївського районного суду Київської області на виконання п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 31 ЦПК України до Володарського районного суду Київської області. Отже, на думку апелянта, висновок суду першої інстанції про передачу справи до іншого суду є помилковим. Своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу позивача, відповідач не скористалася. У відповідності до вимог п.13 ст.7, п. 6 ч.1 ст. 353, ч.2 ст. 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги здійснюється апеляційним судом у письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання, оскільки апеляційна скарга на ухвали суду про передачу справи на розгляд іншого суду розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Ухвалюючи оскаржуване рішення щодо передачі цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу участі матері у вихованні малолітньої дитини за підсудністю до Тетіївського районного суду Київської області, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки зареєстроване місце проживання відповідачки - ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 , тому згідно положень ч. 1 ст. 27 ЦПК України, справа Володарському районному суду Київської області не підсудна та відповідно на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України підлягає передачі до Тетіївського районного суду Київської області. З таким висновком суду погоджується і суд апеляційної інстанції з огляду на таке. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за № 3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права. За змістом п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 ЦК України). Разом з тим, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності. При цьому підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції. Згідно з нормами процесуального закону завданням інституту підсудності є розподіл цивільних справ між судами загальної юрисдикції для більш швидкого і правильного розгляду і вирішення справи, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб`єктів права. Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції. Параграфом 3 глави 2 розділу І ЦПК України визначено територіальну юрисдикцію (підсудність) справи. Відповідно до частини другої статті 27 ЦПК України позови до фізичних осіб пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленим законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачене законом. Суд відкриває провадження у справі за правилами, встановленими у статті 187 ЦПК України. Частиною 6 ст. 187 ЦПК України встановлено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Згідно положень ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», «реєстрація» - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Згідно п.1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Матеріалами справи підтверджується, що в липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , про зміну способу участі матері у вихованні малолітньої дитини, в якому зазначено місце зареєстрованого проживання відповідача: АДРЕСА_1 . (а. с. 1). Судом першої інстанції в порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо наявної інформації про особу відповідачки ОСОБА_2 . Відповідно до отриманої судом першої інстанції відповіді № 159424 від 26.07.2023, зареєстроване місце проживання відповідачки зазначено: АДРЕСА_1 .(а.с. 184). Водночас ст. 28 ЦПК України містить перелік цивільних справ, в яких встановлена підсудність за вибором позивача. Тобто останньому надається право вибору підсудності залежно від категорії справи або за наявності інших зазначених у законі умов. Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох вказаних в законі судів. Апеляційний суд звертає увагу на ту обставину, що альтернативна підсудність є пільговою, вона встановлена для невеликої категорії справ, які мають особливо важливе значення для громадян. Специфіка цього виду територіальної підсудності полягає в тому, що залежно від характеру матеріальних правовідносин та предмета спору, особистих обставин (стан здоров`я, наявність малолітніх дітей тощо) позивач може обирати серед декількох судів, які будуть компетентними розглянути таку справу. Оскільки спір у даній справі виник щодо зміни способу участі матері у вихованні малолітньої дитини, що не віднесений до переліку справ, підсудність яких визначається за вибором позивача, положення діючого процесуального законодавства та зміст спірних правовідносин не надають право позивачу обирати на власний розсуд суд, який має розглядати його позовну заяву, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про визначення підсудності за зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_2 . Розгляд справи судами з порушенням правил підсудності є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 369/238/15-ц (провадження № 14-117цс18)). За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, ухвала суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду за встановленою територіальною юрисдикцією (підсудністю) постановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства і обґрунтовані підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги про те, що в іншій справі судді Тетіївського районного суду Київської області заявили самовідводи і в зв`язку с тим, що в цьому суді неможливо створити суд, який розгляне справу, справа за Розпорядженням голови суду передана для розгляду саме до Володарського районного суду Київської області суд оцінює критично, оскільки зазначені апелянтом обставини стосуються іншої справи і ці обставини не наділяють повноваженнями Володарський районний суд Київської області розглянути справу № 364/547/23 з дотриманням правил територіальної юрисдикції (підсудності). Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У такому разі розподіл судових витрат у вигляді сплаченого позивачем судового збору за подання апеляційної скарги не проводиться згідно зі статтями 141, 382 ЦПК України. Керуючись статтями 367 - 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Володарського районного суду Київської області від 27 липня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус О.І. Шкоріна