Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/12959/23

Головуючий І інстанції: Панов М.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 листопада 2023 р. Справа № 520/12959/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ТРАСТНЛАК" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 по справі № 520/12959/23 за позовом Приватного підприємства "ТРАСТНЛАК" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство "Трастнлак" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати: - рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000001/1 від 13.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000021 від 13.04.2023 року; - рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000002/1 від 13.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000022 від 13.04.2023 року; - рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000003/2 від 14.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000023 від 14.04.2023 року; - рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000004/2 від 14.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000024 від 14.04.2023 року; - рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000005/2 від 14.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000025 від 14.04.2023 року; - рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000006/2 від 14.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000026 від 14.04.2023 року; - рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000007/2 від 17.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000027 від 17.04.2023 року; - рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000008/2 від 17.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000028 від 17.04.2023 року. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 відмовлено у задоволенні позову. Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтовування апеляційної скарги позивач зазначив, що відповідачем не підтверджено обґрунтованість сумнівів щодо заявленої митної вартості товару, визначеної за першим методом. Також апелянт зазначив стосовно посилань митного органу на розбіжності в поданих позивачем до митного оформлення інвойсу та експортній МД, що м. Констанца, Румунія, було транзитним пунктом розвантаження товару, після якого товар надійшов до кінцевого призначення в Україну, що відповідає умовам поставки СРТ. Одеська митниця (далі - відповідач) подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Як встановлено судовим розглядом, 02.01.2023 між Приватним підприємством "Трастнлак" (покупець) та ZOHRA RICE ENTERPRISES (продавець) укладено контракт № 02012023. Згідно п. 1 Контракту продавець продає, а покупець купляє IRRI-6 рис, поставка якого буде здійснюватися окремими партіями відповідно до правил ІНКОТЕРМС-2010 та умовами цього договору. Відповідно до п. 2 Контракту поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару та вказуються в рахунку-фактурі. При цьому продавець зобов`язується виконати послуги з митного оформлення, необхідні для вивозу покупцем з території країни продавця товару, продаж якого є предметом цього договору. Всі зобов`язання, включаючи банківські збори, податки і митні збори, понесені на території товару і пов`язані з виконанням даного договору повинні бути сплачені продавцем. Всі зобов`язання, включаючи банківські збори, податки і митні збори, що мали місце на території покупця (порт відправлення, пункт призначення) та пов`язані з виконанням цього договору повинні бути сплачені покупцем. Згідно п. 5 Контракту ціна на товар, що постачається за даним контрактом, встановлюється в Доларах США та вказується в накладній до кожної партії товару (згідно з правилами ІНКОТЕРМС-2010). Загальна сума контракту визначається загальною сумою товару, поставленого за договорм. Товар буде відвантажуватися декількома партіями. З метою митного оформлення вказаних товарів позивачем до Одеської митниці подано митні декларації: №23UA500100001511U1 від 11.04.2023; №23UA500100001512U0 від 11.04.2023; №23UA500100001545U1 від 13.04.2023; №23UA500100001544U2 від 13.04.2023; №23UA500100001546U0 від 13.04.2023; №23UA500100001547U0 від 13.04.2023; №23UA500100001563U2 від 15.04.2023; №23UA500100001564U1 від 15.04.2023. На підтвердження митної вартості товару разом з деклараціями були подані пакети документів: пакувальний лист (Packing list); рахунок-проформа; рахунок-фактура (iнвойс); коносамент; автотранспортна накладна; фітосанітарний сертифікат; сертифiкат про походження товару; банківський платіжний документ; прейскурант (прайс-лист) виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів; договір про надання послуг митного брокера; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі); комерційна пропозиція; копія митної декларації країни відправлення; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів. Щодо вищевказаних митних декларацій відповідачем було направлено позивачу повідомлення стосовно правильності визначення митної вартості в межах проведення консультації між митним органом та декларантом, в яких зазначено, що документи містять розбіжності, що ускладнюють перевірку складових митної вартості товарів. Запропоновано позивачу надати протягом 10 календарних днів такі додаткові документи щодо уточнення розбіжностей. У відповідь на повідомлення відповідача позивач повідомив, що витрати на транспортування включені у вартість товару, що підтверджується контрактом, в якому визначено умови поставки СРТ, тому договір про надання послуг з транспортування (договір про перевезення) не надається. Усі наявні у ПП "Трастнлак" документи додані до митних декларацій, інші документи надаватися не будуть. В подальшому відповідачем прийнято: - рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000001/1 від 13.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000021 від 13.04.2023 року; - рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000002/1 від 13.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000022 від 13.04.2023 року; - рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000003/2 від 14.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000023 від 14.04.2023 року; - рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000004/2 від 14.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000024 від 14.04.2023 року; - рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000005/2 від 14.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000025 від 14.04.2023 року; - рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000006/2 від 14.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000026 від 14.04.2023 року; - рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000007/2 від 17.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000027 від 17.04.2023 року; - рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000008/2 від 17.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000028 від 17.04.2023 року. В обґрунтування вказаних рішень про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: - щодо МД від 11.04.2023 №23UA500100001511U1 та №23UA500100001512U0 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте, до митного оформлення жоден з наведених документів не надано. Згідно наданому транспортному документу (CMR від 03.04.2023) перевезення здійснювалось ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ", втім, договір про надання послуг з транспортування (договір (контракт) про перевезення) серед поданих документів також відсутній; у наданому до митного оформлення Price List від 04.02.2023 вказано ціну товару 570 дол. США/т., у Proforma Invoice від 26.01.2023 № ZRTC-0245-2023 зазначено вартість товару 30780 дол. США, ціну товару 570 дол. США/т., а кількість товару 54 т. натомість, у Commercial Invoice (рахунок-фактура) від 04.02.2023 № ZRTC-0245-2023 зазначено вартість товару 30281,25 дол. США, ціну товару 570 дол. США/т., а кількість товару 53,125 т., в той час як у банківському платіжному документі від 06.03.2023 №230306/000900392 вказана сума переказу 30780 дол. США. Згідно пункту 6 контракту від 02.01.2023 № 02012023 умови оплати визначаються і узгоджуються сторонами по кожній окремій партії товару і вказуються в рахунку- фактурі, а згідно пункту 7 контракту термін доставки: 15 календарних днів після отримання продавцем заяви продавця і передоплати, згідно з відповідним рахунком- фактурою. Відповідно відомостей коносамента від 08.02.2023 №MEDUPV658612 порт відвантаження товару - порт Qasim (Пакистан), порт розвантаження - порт Constanta (Румунія). Місце доставки - відсутні відомості. Декларантом визначено та заявлено митну вартість за основним методом - «ціною договору» на підставі Commercial Invoice (рахунок-фактура) від 04.02.2023 № ZRTC-0245-2023, а саме: товару 570 дол. США/т. на умовах CPT Харків (Інкотермс 2010). Так, відповідно правил інтерпретації Інкотермс 2010, термін СРТ означає, що продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до зазначеного місця призначення, а покупець приймає на себе всі ризики та будь-які витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару в зазначений спосіб. Таким чином, за заявлених митниці умов поставки СРТ Харків, декларантом заявлено, що у загальну вартість товару вже включені витрати на транспортування (страхування) оцінюваних товарів з порту Qasim (Пакистан) до міста Харків (Україна). Разом з тим, відповідно до відомостей, зазначених у митній декларації Пакистану від 04.02.2023 №KPPE-SB-162434 країною призначення (графа 20) є Румунія, порт розвантаження (графа 27) - порт Constanta (Румунія), місце доставки (графа 28) -Constanta (Румунія). При цьому, у наданих документах відсутня інформація щодо обов`язкових складових витрат на умовах CPT: вартість фрахту та перевезення. - щодо МД від 13.04.2023 №23UA500100001545U1, №23UA500100001544U2, №23UA500100001546U0, №23UA500100001547U0 та від 15.04.2023 №23UA500100001563U2, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте, до митного оформлення жоден з наведених документів не надано. Згідно наданому транспортному документу (CMR від 07.04.2023) перевезення здійснювалось ТОВ "ІТЛ ГРУП", втім, договір про надання послуг з транспортування (договір (контракт) про перевезення) серед поданих документів також відсутній; у наданому до митного оформлення Commercial Invoice (рахунок-фактура) від 20.01.2023 №ZRTC-0242-2023 зазначено вартість товару на рівні 570 дол. США/т., на умовах поставки CPT та відповідно копії митної декларації країни відправлення від 20.01.2023 KPPE-SB-151900 вартість товару складає 384,81 дол. США/т., на умовах поставки FOB. За оформленою МД № UA500100/2023/001550 від 13.04.2023 за Commercial Invoice (рахунок-фактура) від 04.02.2023 № ZRTC-0245-2023 зазначено вартість товару на рівні 570 дол. США/т. (за тим же контрактом, таким же маршрутом та умовах поставки) але згідно копії митної декларації країни відправлення від 04.01.2023 KPPE-SB-162434 вартість товару складає 513,53 дол. США/т., на умовах поставки FOB; у коносаменті від 26.01.2023 № MEDUPV641899 зазначено: порт відвантаження товару - порт Qasim (Пакистан), порт розвантаження - порт Constanta (Румунія), одержувача товару- «to order», місце доставки - відсутні відомості. Декларантом визначено та заявлено митну вартість за основним методом - «ціною договору» на підставі Commercial Invoice (рахунок-фактура) від 20.01.2023 № ZRTC-0242-2023, а саме: товару 570 дол. США/т. на умовах CPT Харків (Інкотермс 2010). Так, відповідно правил інтерпретації Інкотермс 2010, термін СРТ означає, що продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до зазначеного місця призначення, а покупець приймає на себе всі ризики та будь-які витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару в зазначений спосіб. Таким чином, за заявлених митниці умов поставки СРТ Харків, декларантом заявлено, що у загальну вартість товару вже включені витрати на транспортування оцінюваних товарі з порту Qasim (Пакистан) до міста Харків (Україна). Разом з тим, відповідно до відомостей, зазначених у митній декларації Пакистану від 20.01.2023 KPPE-SB-151900 країною призначення (графа 20) є Румунія, порт розвантаження (графа 27) - порт Constanta (Румунія), місце доставки (графа 28) -Constanta (Румунія). При цьому, у наданих документах та розрахунку відсутні числові значення щодо складових витрат вартості фрахту та перевезення. Також у коносаменті від 26.01.2023 № MEDUPV641899 зазначено,що вантаж прямує до України транзитом та вантажоодержувач здійснює подальше перевезення власним траспортом, з оплатою та рисками за власний рахунок; у банківських платіжних документах: від 10.01.2023 №230110/000849413, від 27.01.2023 №230127/000865306, від 09.02.2023 №230209/000877814, від 24.02.2023 №230224/000892173, від 02.02.2023 230302/CRE/97412 зазначено дата Commercial Invoice (рахунок-фактура) від 05.01.2023 №ZRTC-0242-2023, що не відповідає даті 20.01.2023 у поданому Commercial Invoice (рахунок-фактура) № ZRTC-0242-2023. У гр.23 копії митної декларації країни відправлення від 20.01.2023 KPPE-SB-151900 зазначено ZRTC-0242-23 (Commercial Invoice (рахунок-фактура)), що не відповідає № ZRTC-0242-2023 у поданому Commercial Invoice (рахунок-фактура). - щодо МД 23UA500100001564U1 від 15.04.2023, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте, до митного оформлення жоден з наведених документів не надано. Згідно наданому транспортному документу (CMR від 05.04.2023) перевезення здійснювалось ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ", втім, договір про надання послуг з транспортування (договір (контракт) про перевезення) серед поданих документів також відсутній; у наданому до митного оформлення Commercial Invoice (рахунок-фактура) від 20.01.2023 ZRTC-0242-2023 зазначено вартість товару на рівні 570 дол. США/т., на умовах поставки CPT та відповідно копії митної декларації країни відправлення від 20.01.2023 KPPE-SB-151900 вартість товару складає 384,81 дол. США/т., на умовах поставки FOB. За оформленою МД №UA500100/2023/001558 від 14.04.2023 за Commercial Invoice (рахунок-фактура) від 20.01.2023 №ZRTC-0242-2023 зазначено вартість товару на рівні 570 дол. США/т. (за тим же контрактом, таким же маршрутом та умовах поставки) але згідно копії митної декларації країни відправлення від 04.01.2023 KPPE-SB-162434 вартість товару складає 513,53 дол. США/т.. на умовах поставки FOB; у коносаменті від 26.01.2023 № MEDUPV641899 зазначено: порт відвантаження товару - порт Qasim (Пакистан), порт розвантаження - порт Constanta (Румунія), одержувача товару- «to order», місце доставки - відсутні відомості. Декларантом визначено та заявлено митну вартість за основним методом - «ціною договору» на підставі Commercial Invoice (рахунок-фактура) від 20.01.2023 № ZRTC-0242-2023, а саме: товару 570 дол. США/т. на умовах CPT Харків (Інкотермс 2010). Так, відповідно правил інтерпретації Інкотермс 2010, термін СРТ означає, що продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до зазначеного місця призначення, а покупець приймає на себе всі ризики та будь-які витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару в зазначений спосіб. Таким чином, за заявлених митниці умов поставки СРТ Харків, декларантом заявлено, що у загальну вартість товару вже включені витрати на транспортування оцінюваних товарі з порту Qasim (Пакистан) до міста Харків (Україна). Разом з тим, відповідно до відомостей, зазначених у митній декларації Пакистану від 20.01.2023 KPPE-SB-151900 країною призначення (графа 20) є Румунія, порт розвантаження (графа 27) - порт Constanta (Румунія), місце доставки (графа 28) -Constanta (Румунія). При цьому, у наданих документах та розрахунку відсутні числові значення щодо складових витрат вартості фрахту та перевезення. Також у коносаменті від 26.01.2023 № MEDUPV641899 зазначено, що вантаж прямує до України транзитом та вантажоодержувач здійснює подальше перевезення власним траспортом, з оплатою та рисками за власний рахунок; у банківських платіжних документах: від 10.01.2023 №230110/000849413, від 27.01.2023 №230127/000865306, від 09.02.2023 №230209/000877814, від 24.02.2023 №230224/000892173, від 02.02.2023 230302/CRE/97412 зазначено дата Commercial Invoice (рахунок-фактура) від 05.01.2023 № ZRTC-0242-2023, що не відповідає даті 20.01.2023 у поданому Commercial Invoice (рахунок-фактура) № ZRTC-0242-2023. У гр.23 копії митної декларації країни відправлення від 20.01.2023 KPPE-SB-151900 зазначено ZRTC-0242-23 (Commercial Invoice (рахунок-фактура)). що не відповідає № ZRTC-0242-2023 у поданому Commercial Invoice (рахунок-фактура). Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості та картками відмови, позивач звернувся з даним позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення та картки відмови відповідача є правомірними, оскільки позивачем до митного оформлення не надано всі необхідні документи, які підтверджують правомірність та обґрунтованість застосування ним першого методу визначення митної вартості товару. Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України (далі МК України) декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Відповідно до ч. ч 2, 3, 5 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Відповідно до ч. 6 ст. 57 МК України при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Відповідно до ч .ч. 1-3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу. Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларантові. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи. Колегія суддів зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених уст. 58 МК України. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Однак, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість. Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 19.03.2019 по справі № 810/4116/17, від 13.10.2020 по справі № 826/13139/15. При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 по справі № 809/1469/16. У ході судового розгляду судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення митного органу про коригування митної вартості прийнято з огляду на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, не надано всіх витребуваних додаткових документів, подані декларантом документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Колегія судів зазначає, що у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, які є підставою для витребування відповідачем додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості. Позивачем надано документи, які підтверджують всі складові митної вартості, сплату визначеної згідно з умовами контракту ціни за товар. При цьому, цінова інформація, викладена в автоматизованій системі АСМО «Інспектор» не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митних деклараціях, поданих позивачем, оскільки автоматизована система з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар. Таким чином, документами, наданими позивачем контролюючому митному органу при здійсненні митного оформлення товару, у їх сукупності підтверджуються всі складові заявленої ним митної вартості товару за ціною договору і наявні в них відомості надають можливість перевірити її правильність. Отже, щодо посилання митного органу на відомості з бази даних АСМО «Інспектор», та Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (ЄАІС), з урахуванням митних оформлень аналогічних товарів з вартістю вище, ніж заявлено декларантом, колегія суддів зазначає наступне. Судовим розглядом встановлено, що оскаржувані рішення відповідача не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості такого товару, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товару, відсутнє її коригування, не зазначено фактів, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості, тощо. Втім, суд звертає увагу, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, а тому не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості. З рішень відповідача вбачається, що за основу для коригування митної вартості товару за резервним методом митним органом взято митну вартість товару, оформленого за митними деклараціями № UA209170/2023/017529 від 06.03.2023, № UA403070/2023/000556 від 12.04.2023, № UA500100/2023/001550. Тобто, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 у справі №808/454/18, від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а, від 02.03.2018 у справі №804/2997/17. Однак, як вбачається з графи 33 оскаржуваних рішень, у них зазначено лише дату та номер митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованими та вмотивованими у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України. Щодо посилань митного органу на невідповідність реквізитів у рахунку-фактурі та банківських платіжних документах, колегія суддів вважає їх необгунтованими, оскільки банківські платіжні документи були сформовані на підставі проформи-інвойсу. Стосовно посилань митного органу на розбіжності в поданих позивачем до митного оформлення інвойсу та експортної декларації слід зазначити наступне. Так, митним органом зазначено, що у інвойсі вказані умови поставки CPT, що суперечить умовам поставки вказаним у експортній МД. Із матеріалів справи встановлено, що відповідно до п. 2 Контракту поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару та вказуються в рахунку-фактурі. При цьому продавець зобов`язується виконати послуги з митного оформлення, необхідні для вивозу покупцем з території країни продавця товару, продаж якого є предметом цього договору. Всі зобов`язання, включаючи банківські збори, податки і митні збори, понесені на території товару і пов`язані з виконанням даного договору повинні бути сплачені продавцем. Всі зобов`язання, включаючи банківські збори, податки і митні збори, що мали місце на території покупця (порт відправлення, пункт призначення) та пов`язані з виконанням цього договору повинні бути сплачені покупцем. В інвойсі вказані умови поставки CPT Харків. Також зазначено, що транзитним портом розвантаження є м. Константа, Румунія. Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати щодо транспортування товару покладаються на продавця. При цьому, в графі 27 митної декларації країни відправлення зазначено порт розвантаження м. Констанца, Румунія, яка є транзитною країною, а не кінцевою точкою доставки товару. Так, позивачем,окрім іншого, надано до митного органу CMR, в яких вказані обставини щодо відправлення та переміщення партії товару, а саме: місцем навантаження товару є Констанца, місцем розвантаження Україна, що узгоджується з умовами п. 2 Контракту та інвойсом. Тобто, м. Констанца, Румунія, було транзитним пунктом розвантаження товару, після якого товар надійшов до кінцевого призначення в Україну, що відповідає умовам поставки СРТ. За таких обставин, колегія суддів вважає помилковими доводи відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, про те, що умови контракту свідчать про відсутність обов`язку продавця нести витрати на доставку товару з порту Констанца. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваних рішень. За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не обґрунтовано наявності розбіжностей або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв`язку з чим оскаржувані рішення та картки відмови відповідача є неправомірними та підлягають скасуванню. З огляду на встановлені у справі обставини, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Суд першої інстанції вищенаведене не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку щодо відсутність підстав для задоволення позову. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому останнє підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Керуючись ст.ст.311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ТРАСТНЛАК" - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 по справі № 520/12959/23 скасувати. Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Приватного підприємства "ТРАСТНЛАК" - задовольнити. Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000001/1 від 13.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000021 від 13.04.2023 року; рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000002/1 від 13.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000022 від 13.04.2023 року; рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000003/2 від 14.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000023 від 14.04.2023 року; рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000004/2 від 14.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000024 від 14.04.2023 року; рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000005/2 від 14.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000025 від 14.04.2023 року; рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000006/2 від 14.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000026 від 14.04.2023 року; рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000007/2 від 17.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000027 від 17.04.2023 року; рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000008/2 від 17.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000028 від 17.04.2023 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов І.С. Чалий