Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/3411/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3411/23 Суддя (судді) першої інстанції: Валентин ГАРАЩЕНКО ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 жовтня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Партнер» до Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,- В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Партнер» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаської митниці, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14.04.2023 №902090/2023/000001/2; - визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного використання від 14.04.2023 №UA902090/2023/000004. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року позов задоволено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позов залишити без задоволення. До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Партнер» 13.04.2023 до підрозділу митного оформлення Черкаської митниці було подано митну декларацію типу ІМ-40 ДЕ (далі - МД) №23UA902090991160U3, за якою в режимі імпорт задекларовано товар: «Напівпричіп-цистерна для перевезення нафтопродуктів по дорогах загального користування, трьохвісний», задекларована позивачем митна вартість за одиницю товару 32798,46 EUR /шт. Митна вартість товарів заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Поставка вказаних товарів здійснювалась на виконання зовнішньоекономічного договору з компанією HARSAN TANKER TREYLER ITH. IHR. SAN. TIC. LTD. STI., Туреччина. У порядку здійснення митного контролю Черкаською митницею встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження митної вартості товарів містять розбіжності та не містять всі відомості щодо фактично сплаченої ціни, а також числових значень обов`язкових складових митної вартості товару, які відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинні включатись/додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені, зокрема: - до митниці не надано документів щодо страхування вантажу та не надано інформації щодо - до митниці не надано документів щодо страхування вантажу та не надано інформації щодо відсутності такого страхування; - у пункті 1.1. контракту від 15.07.2022 №314 МАТ зазначено, що продавець продає, а покупець приймає та оплачує товар відповідно до рахунку-фактури на кожну поставку та є невід`ємною частиною контракту, однак у рахунку-фактурі від 03.04.2023 №HAR2023000000045 та у рахунку-проформі від 27.01.2023 №XAP_2424012023-01 відсутні посилання на зазначений контракт, що не дає змоги пов`язати ці документи; - подана до митного оформлення рахунок-проформа від 27.01.2023 №XAP-2424012023- 01 виставлена на товар «напівпричіп-цистерна марки SAF» хоча згідно товаросупровідних документів марка напівпричепа-цистерни є «HARSAN»; - до митного оформлення подано два документи рахунка-фактури з однаковим номером «№HAR2023000000045», але від різних дат, одна від 03.04.2023 інша від 04.04.2023; - згідно додатку 1 до рахунку-фактури від 03.04.2023 №HAR2023000000045 передбачено подання технічної документації. До митного оформлення не подавалась, в зв`язку з чим не можливо перевірити комплектацію товару; - подана до митного оформлення декларація відправника від 04.04.2023 №23411300ЕХ00018005 не відповідає формату митних декларацій та не містить будь-яких відміток митних органів. Оскільки у Черкаської митниці була наявна інформація про вартість подібного товару щодо оцінюваного товару, тому митну вартість товару позивача було визнано митницею і видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 14.04.2023 №UA902090/2023/000004. Крім того, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 14.04.2023 №902090/2023/000001/2. Позивач не погоджуючись з прийнятими рішеннями відповідача звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України. Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Згідно ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в ч. 2 ст. 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 15 липня 2022 року між позивачем (як покупцем) та фірмою HARSAN TANKER TREYLER ITN.IHR.SANAYI TICARET LTD.STI (Турція) (як продавцем) укладено Контракт №314 МАТ, предметом якого стало зобов`язання продавця продавати, а покупця приймати і оплачувати сільськогосподарську техніку відповідно до рахунків-фактур по кожній окремій поставці. Копія надається в додатках. На виконання вимог вищевказаного контракту продавець надав позивачу рахунок-проформу від 27.01.2023 №ХАР-2424012023-02 на придбання позивачем напівпричепа-цистерни для палива HARSAN Tanker HRSN3 без насоса та лічильника 2023 року випуску, кузов НОМЕР_1 вартістю 32 000,00 евро. Вартість вказаної цистерни визначена продавцем з урахуванням того, що дана цистерна не була укомплектована насосом для перекачки палива та лічильником. На виконання вимог вищевказаного контракту продавець надав інвойс від 27.01.2023 на придбання позивачем цистерни напівпричепу для палива HARSAN Tanker HRSN3 без насоса та лічильника 2023 року випуску, кузов НОМЕР_1 вартістю 32 000,00 евро. Вартість вказаної цистерни визначена продавцем з урахуванням того, що дана цистерна не була укомплектована насосом для перекачки палива та лічильником. На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем до митної декларації від 13.04.2023 №23UA902090991160U3 надано: - рахунок-проформа ХАР-2424012023-02 від 27.01.2023; - рахунок-фактура НАК2023000000045 від 03.04.2023; - сертифікат про походження товару 20136067 від 05.04.2023; - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 03.04.2023; - банківські платіжні документи від 30.01.2023 та від 31.03.2023; - довідка про транспортні витрати №1 від 05.04.2023; - контракт №314 МАТ від 15.07.2022; - договір про надання послуг митного брокера №02/09/2021 від 02.09.2021; - договір на перевезення №06032023 від 06.03.2023; - заява декларанта про не обов`язковість державного експортного контролю від 13.04.2023; - технічні характеристики транспортного засобу від 03.04.2023 та від 10.04.2023; - копію митної декларації країни відправника №23411300ЕХ00018005 від 04.04.2023 та №MRN23TR41130000082541 від 06.04.2023. З матеріалів справи вбачається, що у рішенні Черкаської митниці про коригування митної вартості товарів від 14.04.2023 №902090/2023/000001/2 відсутні посилання на належні та допустимі докази того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару ніби то є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. З аналізу наведених норм вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості. Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність и визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням технічного стану придбаної техніки, виробника, комплектації та ін. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №826/16046/16. Щодо витребування відповідачем документів, які підтверджують страхування придбаного товару, то необхідно зазначити, що такі документи надаються до митного органу в разі наявності саме обставин страхування придбаного товару, що кореспондується із положеннями п. 3 статті 53 МК України. Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, до митного оформлення позивачем надано довідку №1 від 05.04.2023, відповідно до змісту якої, страхування вантажу по даному завантаженню не проводилося. Відтак доводи митного органу, що не включення позивачем до митної вартості витрат на страхування вантажу вплинуло на вартість ввезеного позивачем товару є безпідставними. Крім того, посилання митниці на те, що у пункті 1.1. контракту від 15.07.2022 №314 МАТ зазначено, що продавець продає, а покупець приймає та оплачує товар відповідно до рахунку-фактури на кожну поставку та є невід`ємною частиною контракту, однак в рахунку-фактурі від 03.04.2023 №HAR2023000000045 та у рахунку-проформі від 27.01.2023 №XAP_2424012023-01 відсутні посилання на зазначений контракт, а подана до митного оформлення рахунок-проформа від 27.01.2023 №XAP-2424012023- 01 виставлена на товар «напівпричіп-цистерна марки SAF» хоча згідно товаросупровідних документів марка напівпричепа-цистерни є «HARSAN» та не подання митному органу технічної документації, що не дає змоги зв`язати ці документи, не надання заявки та технічної документації, є також цілком безпідставними, оскільки вищезазначені документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару у повній мірі усувають сумніви митниці у митній вартості імпортованого товару (у тому числі витрати по доставці товару до кордону України), заявленого до митного оформлення згідно митної декларації від 13.04.2023 №23UA902090991160U3 за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Також, цілком безпідставними є доводи митного органу, що відсутність відмітки митного органу на декларації країни відправника, у даному випадку, може слугувати підставою для коригування митної вартості. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, митна декларація країни відправлення №23411300ЕХ00018005 від 04.04.2023 оформлена в електронній формі, що виключає можливість проставлення на ній відміток митного органу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 по справі №820/2014/17, в якій Верховний Суд також вказав, що формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості свідчать про відсутність практичної реалізації в діяльності відповідача принципу належного урядування і принципів адміністративної практики, рекомендованих Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28,09.1977 «Про захист особи відносно актів адміністративних органів». Таким чином, надані для визначення митної вартості товарів документи, дають змогу встановити договір, за яким здійснювалась поставка товарів, визначено відправника, вид товару, загальну вагу, контейнер, в якому здійснювалось морське перевезення, здійснення оплати за товари, підтверджено вартість перевезення товарів до кордону митної зони України, підтверджує фактичну вартість товару, тощо. Крім того, як вірно зауважено судом першої інстанції, спірне рішення про коригування митної вартості не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів. Оцінка для митних цілей повинна ґрунтувати на найближчому еквіваленті дійсної вартості, якщо дійсну вартість імпортованого товару неможливо визначити за ціною такого ж чи подібного товару. Тож, що ціна товару, імпортованого за іншими мовами поставки, ніж оцінюваний товар, може вважатися таким найближчим еквівалентом тільки у тому випадку, якщо митниця доведе, що в її розпорядженні немає інформації про ціну товару, оставленого за такими ж умовами поставки, що й оцінюваний товар. Окрім цього, рішення про коригування заявленої митної вартості не містить докладної інформації стосовно джерел, які безпосередньо використовувалися ним при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Також, відповідач не обґрунтував у достатній мірі неможливість застосування певних другорядних методів і не конкретизував підстави незастосування попередніх методів, а лише перелічив їх, хоча й з посиланням на відсутність вартості операцій з ідентичними - подібними (аналогічними) товарами. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Черкаської митниці про коригування митної вартості товарів 14.04.2023 №902090/2023/000001/2, а також картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 14.04.2023 №UA902090/2023/000004. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Партнер» до Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування рішень залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови складено 31.10.23)