Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/25809/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/25809/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 листопада 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Чаку Є.В. суддів: Коротких А.Ю. Єгорової Н.М. при секретарі: Дудин А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення вартості відібраних зразків продукції та суми витрат на проведення їх експертизи,- В С Т А Н О В И В : Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві (далі також - Головне управління, позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі також -відповідач), в якому просило суд стягнути з відповідача вартість відібраних зразків продукції та суму витрат на проведення їх експертизи на загальну суму 94 356,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач поніс витрати у вигляді вартості відібраних зразків, пов`язаних з проведенням експертизи, які відповідач не відшкодував у добровільному порядку, тому такі витрати мають бути стягнуті з відповідача в судовому порядку. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2022 року даний адміністративний позов задоволено. Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано до суду жодних документів, що підтверджують сплату вартості відібраних зразків та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, що здійснені позивачам, а в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують понесені позивачем витрати, та повідомлення відповідача про необхідність їх відшкодування, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі. Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Крім того апелянтом надано до суду додаткові письмові пояснення. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, зазначив про її безпідставність, просив залишити в силі оскаржуване рішення. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін з наступних підстав. Судом встановлено, що на підставі секторального плану державного ринкового нагляду на 2020 рік, начальником ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві видано наказ від 15 жовтня 2020 року №5550 «Про проведення планового заходу», яким доручено здійснити планову перевірку характеристик продукції, яка розміщена за адресою: м. Київ, Чоколівський бульвар, магазин іграшок « NANA » у термін з 20 жовтня 2020 року по 23 жовтня 2020 року, а також видано направлення на проведення перевірки від 15 жовтня 2020 року №4010, предметом якої були іграшки (з відбором зразків для проведення їх експертизи (випробування)). 21 жовтня 2020 року ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві прийнято рішення №356 про відбір зразків продукції, а саме: 1) іграшка «Залізниця музична», ІЕ 274, арт. Т-21-080, дата виготовлення 03.2012; 2) гра розвиваюча «Збудуй свій сад», арт. Т15-009, Китай, виробник Мастер Люкс, Польща, дата виготовлення 03.2012; 3) модель на р/к ІМ 226, арт. Т36-022, виробник Мастер Люкс, Польща, дата виготовлення 03.2012; 4) Машина Поліція ІМ 408, арт. Т65-009, ref L 10098, виробник Мастер Люкс, Польща; 5) іграшковий набір «Весела Ферма», арт. Т21-101, виробник Мастер Люкс, Польща, дата виготовлення 03.2012; 6) іграшка «Летающая мечта», арт. Т21-009, NO 038А, виробник Мастер Люкс, Польща, дата виготовлення 03.2012; 7) іграшка модель на радіокеруванні ІМ 235, арт. Т-36-031, виробник Мастер Люкс, Польща, дата виготовлення 03.2012; 8) лялька В2 32-206 ID 277B, No 928A, виробник Мастер Люкс, Польща, дата виготовлення 07.2014; 9) модель на радіокеруванні ІМ 222, арт. Т36-018, Китай, виробник Мастер Люкс, Польща, дата виготовлення 03.2012; 10) кукла ID-31, Китай, No 18, дата виготовлення невідома. 21 жовтня 2020 року посадовими особами позивача складено акт відбору зразків продукції від №356, у якому зазначено, що кількість відібраних зразків складає 20 одиниць загальною вартістю 4 356,00 грн., які направлені до ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт») для проведення лабораторних досліджень. ДП «Укрметртестстандарт» було складено наступні протоколи: -протокол випробування іграшок №9909/20-і від 04 грудня 2020 року, відповідно до якого іграшка «Железная дорога музыкальная ІЕ 274», арт. Т-21-080, не відповідає вимогам пунктів 11, 19, 38 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №151; - протокол випробування іграшок №9908/20-і від 04 грудня 2020 року, відповідно до якого іграшка розвиваюча «Збудуй свій сад», арт. Т15-009 за маркованням не відповідає вимогам пунктів 19, 37 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №151; - протокол випробування іграшок №9907/20-і від 04 грудня 2020 року, відповідно до якого іграшка «Модель на радіокерування ІМ 226», арт. Т36-022 за маркованням не відповідає вимогам пунктів 11, 19, 38 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №151; - протокол випробування іграшок №9906/20-і від 04 грудня 2020 року, відповідно до якого іграшка дерев`яна машинка «Поліція ІМ408», ref L10098, арт. Т65-009, за маркованням не відповідає вимогам пунктів 19, 37 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №151; - протокол випробування іграшок №9905/20-і від 04 грудня 2020 року, відповідно до якого іграшковий набір «Веселая ферма ІЕ292», арт. Т21-101, за маркованням не відповідає вимогам пунктів 11, 19, 38 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №151; - протокол випробування іграшок №9904/20-і від 04 грудня 2020 року, відповідно до якого іграшка «Летающая мечта», арт. Т21-009, за маркованням не відповідає вимогам пунктів 11, 19, 38 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №151; - протокол випробування іграшок №9903/20-і від 04 грудня 2020 року, відповідно до якого іграшка «Модель на радіокерування ІМ 235», арт. Т36-031, за маркованням не відповідає вимогам пунктів 11, 19, 38 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №151; - протокол випробування іграшок №9902/20-і від 04 грудня 2020 року, відповідно до якого іграшка «ID277B Лялька В2» арт. 62-209, за маркованням не відповідає вимогам пунктів 11, 19, 38 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №151; - протокол випробування іграшок №9901/20-і від 04 грудня 2020 року, відповідно до якого іграшка «Модель на радіокерування ІМ222», арт. Т36-018, за маркованням не відповідає вимогам пунктів 11, 19, 38 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №151; - протокол випробування іграшок №9900/20-і від 04 грудня 2020 року, відповідно до якого іграшка «Кукла ID31», арт. Т26-014, за маркованням не відповідає вимогам пунктів 11, 19, 38 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №151; - протокол випробування виробів №10384/20-в від 07 грудня 2020 року, відповідно до якого іграшка «Модель на радіокерування ІМ 226», арт. Т36-022, зразки прилюту плати та прилюту плати пульта керування (реєстраційні №10384-1, №10384-2) за вмістом свинцю, зразок пластика захисної оболонки антени білого кольору (реєстраційний №10384-3) за вмістом диізобутил фталата (DIBR), дибутилфталата (DBR) та біс (2-етилгексил) фталата (DЕНR) не відповідають вимогам Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №139 (пункт 7 додатку №1, додаток №2); - протокол випробування виробів №10383/20-в від 07 грудня 2020 року, відповідно до якого іграшка «Модель на радіокерування ІМ 235», арт. Т36-031, зразки прилюту плати та прилюту плати пульта керування (реєстраційні №10383-1, №10383-2) за вмістом свинцю, зразок пластика захисної оболонки антени білого кольору (реєстраційний №10383-3) за вмістом диізобутил фталата (DIBR), дибутилфталата (DBR) та біс (2-етилгексил) фталата (DЕНR) не відповідають вимогам Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №139 (пункт 7 додатку №1, додаток №2); - протокол випробування виробів №10382/20-в від 07 грудня 2020 року, відповідно до якого іграшка «Модель на радіокерування ІМ222», арт. Т36-018, зразки прилюту плати та прилюту плати пульта керування (реєстраційні №10382-1, №10382-2) за вмістом свинцю не відповідають вимогам Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №139 (пункт 7 додатку №1, додаток №2). Головним управлінням було скеровано відповідачу лист від 01 червня 2021 року №06.2/8463 «Щодо відшкодування суб`єктом господарювання вартості відібраних зразків нехарчової продукції» на загальну суму 94 356,00 грн., а саме: кошти, витрачені на придбання зразків продукції у розмірі 4 356,00 грн; кошти, витрачені на експертизу у розмірі 90 000,00 грн. Також позивач зобов`язав вказаним листом надати документи, що підтверджують оплату витрат, у тижневий строк з дня отримання такого листа. Згідно відомостей сайту АТ "Укрпошта" вказаний лист повернувся на адресу ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві 05 липня 2021 року з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання». Зважаючи на те, що у відповідача, як суб`єкта господарювання, у якого за результатами випробувань виявлено невідповідність продукції встановленим вимогам, на підставі норм Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Порядку відшкодування суб`єктом господарювання вартості відібраних зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи (випробування), виник обов`язок з відшкодування вартості відібраних зразків та проведення їх випробувань та несплати такої суми у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», безпечна нехарчова продукція (далі - продукція) - будь-яка продукція, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам, з урахуванням: характеристик продукції, у тому числі її складу, упаковки, вимог щодо встановлення і технічного обслуговування; впливу продукції на іншу продукцію, якщо вона буде використовуватися разом з нею; попереджень, що містяться на етикетці продукції, в інструкції з її використання та знищення, а також в іншій інформації стосовно продукції; застережень щодо споживання чи використання продукції певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, людьми похилого віку тощо). Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» державний ринковий нагляд - це діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; державний контроль продукції - діяльність органів доходів і зборів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам. Згідно статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції. Відповідно до статті 13 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відбір зразків продукції здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу) згідно із законом. У рішенні про необхідність відбору зразків продукції зазначаються кількість зразків для кожного виду або типу продукції, необхідних для експертизи, а також місце здійснення цієї експертизи. Відбір зразків продукції здійснюється в кількості не менш як два екземпляри, один (контрольний) з яких залишається у суб`єкта господарювання. Відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженої ним особи (фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним особи) і засвідчується актом відбору зразків продукції (ст.14 вказаного Закону). До початку відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов`язана пред`явити рішення про відбір зразків продукції та роз`яснити суб`єкту господарювання порядок відбору зразків продукції. Суб`єкт господарювання має право бути присутнім при всіх діях посадової особи органу державного нагляду (контролю) під час відбору зразків продукції і заявляти клопотання з приводу цих дій, про що вноситься запис до акта відбору зразків продукції. Правила відбору зразків продукції затверджуються Кабінетом Міністрів України. Кількість зразків продукції, що відбираються, має відповідати кількості, зазначеній у рішенні органу державного нагляду (контролю) про відбір зразків продукції. Згідно статті 17 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для з`ясування питань, пов`язаних зі здійсненням державного нагляду (контролю), за рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу) може призначатися експертиза (випробування). Посадові особи, які здійснюють державний нагляд (контроль), зобов`язані ознайомити суб`єкта господарювання з рішенням про призначення експертизи (випробування), а після її закінчення - з висновком експертизи (випробування). Залучення експертів здійснюється на договірних засадах за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) відповідно до законодавства. У ст.27 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» зазначено, що відбір зразків продукції здійснюється за умови повного відшкодування власнику такої продукції їх вартості. Відбір зразків продукції і проведення їх експертизи (випробування) здійснюються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі вмотивованого письмового рішення керівника органу ринкового нагляду або його заступника. Експертиза (випробування) зразків продукції проводиться у випробувальних лабораторіях чи інших організаціях, акредитованих на право проведення таких робіт Національним органом з акредитації, на підставі договорів, укладених з ними органами ринкового нагляду. Витрати, пов`язані з відбором, доставкою та проведенням експертизи (випробування), у тому числі з оплатою зразків продукції, фінансуються за рахунок органу ринкового нагляду. Якщо за результатами експертизи (випробування) зразків продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, відповідний суб`єкт господарювання відшкодовує вартість відібраних зразків та проведення їх експертизи (випробування) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Аналогічні за змістом приписи містяться у статті 16 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У пункті 2 Порядку відшкодування суб`єктом господарювання вартості відібраних зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи (випробування), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року № 921 (далі також - Порядок № 921), вказано, що орган державного ринкового нагляду в тижневий строк після ознайомлення суб`єкта господарювання з висновком експертизи, під час проведення якої встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, готує документи, що підтверджують вартість відібраних зразків та витрати, пов`язані з проведенням експертизи, включаючи витрати на доставку зразків продукції до місця проведення експертизи, та надсилає їх суб`єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення або листом з оголошеною цінністю чи вручає під розписку. Суб`єкт господарювання в тижневий строк з моменту надходження зазначених документів відшкодовує органу державного ринкового нагляду вартість відібраних зразків та витрати, пов`язані з проведенням експертизи, шляхом перерахування коштів до державного бюджету. Суб`єкт господарювання відшкодовує вартість відібраних зразків продукції за умови оплати вартості таких зразків органом державного ринкового нагляду. У разі незгоди суб`єкта господарювання з результатами експертизи орган державного ринкового нагляду проводить повторну експертизу за заявою суб`єкта, яка подається в тижневий строк після ознайомлення з висновком основної експертизи. Якщо за результатами проведення повторної експертизи встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, суб`єкт господарювання відшкодовує органу державного ринкового нагляду вартість відібраних зразків та витрати, пов`язані з проведенням основної і повторної експертизи, відповідно до пункту 2 цього Порядку (п.3 Порядку). У разі відмови суб`єкта господарювання від відшкодування органу державного ринкового нагляду вартості відібраних зразків та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, зазначені кошти стягуються в судовому порядку (п.4 Порядку). Як зазначалося вище, за результатами проведених випробувань встановлено, що продукція, яка була предметом дослідження, є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, а відтак наявні підстави для відшкодування суб`єктом господарювання вартості відібраних зразків продукції за умови оплати вартості таких зразків органом державного ринкового нагляду. Згідно ч.ч 1, 3 статті 18 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) у разі незгоди з результатами експертизи (випробування) суб`єкт господарювання має право оскаржити їх у суді. Суб`єкт господарювання за своєю ініціативою може провести експертизу (випробування) зразка, що залишився в нього, в уповноваженій та/або акредитованій організації. У разі розходження результатів експертизи (випробування), проведених органом державного нагляду (контролю) та суб`єктом господарювання, спір вирішується судом. В даному випадку у матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем результатів випробування чи проведення повторної експертизи, яка прийшла до висновків про відповідність продукції всім необхідним нормативам. Суд враховує, що рішення про відбір зразків продукції від 21 жовтня 2020 року №356 було вручено довіреній особі відповідача, а саме ОСОБА_2 (довіреність від 10 жовтня 2020 року №10), що підтверджується її підписом на вказаному рішенні. Вказаній особі під підпис було роз`яснено порядок відбору зразків продукції. Клопотань та зауважень від ОСОБА_2 під час відбору зразків продукції не надходило. На переконання колегії суддів вказані обставини свідчить про обізнаність відповідача щодо проведення перевірки та здійснення відбору зразків продукції На підтвердження вартості зразків та випробувань позивачем надано до суду копії відповідних актів здачі-приймання виконаних робіт, рахунків, платіжних доручень, що підтверджують заявлені до стягнення суми щодо відшкодування вартості зразків та випробувань. За таких обставин, відповідач зобов`язаний відшкодувати витрати Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, а саме - вартість відібраних зразків та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи у розмірі 94356,00 грн. Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано. Фактично несплата відповідачем коштів з відшкодування на проведену експертизу є відмовою, а тому, відповідно пункту 4 Порядку №921 наявні підстави для відшкодування вартості відібраних зразків та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, в судовому порядку. Щодо доводів апелянта про порушення процедури проведення перевірки та невідповідності його дій нормам чинного законодавства, в тому числі й етапності перевірки, порушення процедури відібрання зразків тощо, колегія суддів зазначає, що такі доводи не входять до предмету розгляду даної справи та не є обставинами, які підлягають доказуванню в даній адміністративній справі, оскільки вимогою заявленого позову є стягнення суми витрат за проведені випробування. Отже, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення такої суми в судовому порядку, встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту. Так, відповідач не надав жодних документів, що підтверджують сплату вартості відібраних зразків та витрат, пов`язаних з проведенням випробування, що здійснені позивачем, натомість в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують понесені позивачем витрати, та повідомлення відповідача про необхідність їх відшкодування, отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2022 року- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 01.11.2023. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: А.Ю. Коротких Н.М. Єгорова