Постанова 4855 № 620/6109/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/6109/22 Суддя (судді) першої інстанції: Василь НЕПОЧАТИХ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 жовтня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Грибан І. О., Парінова А. Б. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року (місце ухвалення: місто Чернігів, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 09.08.2023) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправними дій та стягнення коштів, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради, в якому просив суд: - визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року у меншому розмірі ніж це передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; - стягнути з Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради на користь позивача 7354,00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями та бездіяльністю щодо недоплати мені, як учаснику бойових дій грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги. В решті позову відмовлено. ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо невиконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 у справі № 620/6109/22. Свою заяву мотивує невиконанням Департаментом соціальної політики Чернігівської міської ради рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 у справі № 620/6109/22. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції, вважаючи, що оскаржувана ухвала прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції прийнята оскаржувана ухвала без перевірки як форми так і змісту довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, тобто на думку апелянта, суд не здійснив остаточного захисту позивача у ефективний спосіб. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року та призначено справу до розгляду в судовому засіданні. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, з належними документами, що посвідчують право представників представляти їх інтереси, в судове засідання не з`явилися. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке. Статтею 124 Конституції України закріплено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень, являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Згідно зі ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до приписів ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання. Приписами статті 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. При цьому, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України можливо у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами. Встановлення судового контролю є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 26.03.2020 року у справі № 823/175/17, від 23.06.2020 року у справі № 802/357/17-а. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 04.03.2020 року у справі № 539/3406/17, від 11.06.2020 року у справі № 640/13988/19. Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Департаментом соціальної політики Чернігівської міської ради здійснено перерахунок ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, який з урахуванням попередньо виплаченої суми та становить 7354,00 грн. Тобто, відповідачем рішення суду виконується добровільно, в межах покладених судом зобов`язань. При цьому, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень діяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи (постанова Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 804/2076/17). Відповідно до частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Як вірно зауважено судом першої інстанції, Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради не наділений повноваженнями самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати виплату коштів. Згідно пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України, зокрема, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства. Виділення коштів із державного бюджету на фінансування програми «Забезпечення виконання рішень суду» не залежить від окремого керівника структурного підрозділу з питань соціального захисту населення і виконання ним дій, які виходять за межі його повноважень, немає правових підстав. У відповідності до пункту 9 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду у 2021 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 № 902 (далі - Порядок) розподіл бюджетних коштів між боржниками здійснюється Мінсоцполітики з дотриманням пріоритетності напрямів пропорційно потребі в забезпеченні виконання рішень на підставі інформації, наданої Мінсоцполітики Нацсоцслужбою та регіональними органами соціального захисту населення за встановленою Мінсоцполітики формою. Регіональні органи соціального захисту населення розподіляють бюджетні кошти між районними органами соціального захисту населення та центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат з дотриманням пріоритетності їх спрямування пропорційно потребі в забезпеченні виконання рішень на підставі інформації, сформованої відповідно до черговості. В силу вимог пункту 11 Порядку районні органи соціального захисту населення та центри з нарахування та здійснення соціальних виплат щомісяця до 5 числа подають регіональним органам соціального захисту населення інформацію про потребу в бюджетних коштах для забезпечення виконання рішень, підготовлену відповідно до пріоритетності з дотриманням черговості їх виконання за встановленою Мінсоцполітики формою. Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано апелянтом, відповідачем подано до Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації інформацію щодо потреби в бюджетних асигнуваннях для забезпечення грошових зобов`язань, які виникли на підставі рішень на користь стягувана за бюджетною програмою за КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду», сума коштів, які підлягають виплаті станом на 01.07.2023 року склала 26135945,00 грн. Відтак, відсутні підстави вважати, що відповідачем рішення суду у даній справі не виконується, чи відповідачем не вживається вичерпний перелік дій спрямованих на повне виконання рішення суду , що набрало законної сили. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю. Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з достатнім обґрунтуванням нормами процесуального права необхідності зупинення провадження у справі, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Керуючись ст. ст. 229, 236, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправними дій та стягнення коштів залишити без задоволення. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови складено 31.10.2023)