Ухвала ККС ВС № 369/5998/16-к

УХВАЛА 30 жовтня 2023 року м. Київ справа № 369/5998/16-к провадження № 51-3500ск18 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_5 , встановив: У касаційній скарзі порушується питання про перегляд вказаного судового рішення в касаційному порядку. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пунктів 4, 5 ч. 2 та ч. 5 цієї статті. Згідно з пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга, зокрема, повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із відображенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції. Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, при вирішенні питання про наявність яких суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 цього Кодексу. Згідно зі ст. 436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення. Всупереч вищевказаним приписам КПК касаційна скарга містить протиріччя. Так, прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, у мотивувальній частині касаційної скарги посилається на незаконність ухвали Київського апеляційного суду від 21 липня 2022 року, а в прохальній частині просить скасувати ухвалу цього суду від 20 серпня 2023 року. При цьому, всупереч приписам ч. 5 ст. 427 КПК прокурор до касаційної скарги не додав копії судового рішення, яке ним оскаржується. Це не лише становить формальне порушення ч. 5 ст. 427 КПК, але й по суті позбавляє Суд можливості перевірити дотримання суб`єктом подання касаційної скарги вимог статей 424, 426 КПК, зокрема щодо дотримання строків касаційного оскарження, а також визначення Судом правильної кількості доданих копій касаційної скарги з додатками, які необхідні для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження. Крім того, у цьому випадку, зважаючи на суперечності, допущені у касаційній скарзі, відсутність копії оскаржуваного рішення позбавляє Суд можливості встановити, яке саме рішення оскаржує прокурор, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків. Прокурору також необхідно надати докази дотримання встановленого судом строку усунення недоліків. Враховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_5 залишити без руху та надати йому строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали. У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3