Ухвала КЦС ВС № 761/8100/22

УХВАЛА 30 жовтня 2023року м. Київ справа № 761/8100/22 провадження № 61-14613ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 напостанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву», третя особа - Головне управління державної казначейської служби України у місті Києві, про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, ВСТАНОВИВ: У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому з урахування уточнення, просила стягнути з відповідача несплачену компенсацію за невикористану відпустку в сумі 12 691,86 грн, середній заробіток в сумі 330 175,04 грн станом на 23 серпня 2022 року та здійснити розподіл судових витрат. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 23 серпня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. Постановою Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволеночастково. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 серпня 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37027405, яке знаходиться у м. Київ, вул. Платона Майбороди, 19, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка зареєстрована у АДРЕСА_1 , 12 691,86 грн компенсації за невикористану відпустку та середній заробіток за час затримки розрахунку 13 000,00 грн, повернення сплаченого судового збору у сумі 322грн 53коп., витрати на правову допомогу у сумі 4 370,00 грн, а всього 30 384,39 грн. В іншій частині позову відмовлено. У жовтні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шилін В. А. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин. Предметом касаційного оскарження є судове рішення, ухвалене у справі про стягнення з відповідача несплаченої компенсації за невикористану відпустку в сумі 12 691,86 грн та середнього заробітку в сумі 330 175,04 грн, тобто дана справа виникає з трудових правовідносин. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України). З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ціна позову в цій справі становить суму 342 868,90 грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 250 = 671 000,00 грн). Отже, справа № 761/8100/22, на судове рішення у якій подана касаційна скарга, є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Касаційна скарга містить посилання заявника на підстави, передбачені підпунктами «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, а саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа має виняткове значення для учасника справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваними судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа має виняткове значення для учасника справи. Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет і ціну позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження. У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 напостанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву», третя особа - Головне управління державної казначейської служби України у місті Києві, про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:М. Є. Червинська А. Ю. Зайцев В. М. Коротун