LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873927/411/23

від 24.10.2023 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 24 липня 2023 року - без змін.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "24" жовтня 2023 р. Справа№ 927/411/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Козир Т.П. суддів: Яковлєва М.Л. Коробенка Г.П. при секретарі Вага В.В. за участю представників сторін: прокурора: Гаврилюк О.М. за посвідченням; від позивача: не з`явився; від відповідача: не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.07.2023 (повний текст підписано 03.08.2023) у справі №927/411/23 (суддя Сидоренко А.С.) за позовом заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 313 516,22 грн, УСТАНОВИВ: У березні 2023 року заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури (далі - прокурор) звернувся у Господарський суд Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області (далі - позивач, ТУ ДСАУ в Чернігівській області) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (далі - відповідач, ТОВ "Енера Чернігів"), в якому просив суд: - визнати недійсними укладені між позивачем та відповідачем Додаткові угоди №1 від 04.03.2021, №2 від 27.08.2021, №3 від 31.08.2021, №4 від 07.10.2021, №5 від 11.10.2021, №6 від 09.11.2021 та №7 від 22.11.2021 про внесення змін та доповнень до Договору №3104168ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021; - стягнути з відповідача на користь позивача вартість оплаченої, але недопоставленої електричної енергії в сумі 313 516,22 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між позивачем та відповідачем, за результатами проведення відкритих торгів, був укладений Договір №3104168ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021, за умовами якого відповідач повинен був поставити електричну енергію в обсязі 900000 кВт/год за ціню 1,987 грн за 1 кВт/год з ПДВ, загальною вартістю 1 788 524,00 грн, однак в подальшому за ініціативою відповідача були укладені додаткові угоди №№1-7, що стосуються зміни ціни за одиницю товару та обсягів постачання електричної енергії, внаслідок чого вартість 1 кВт/год зросла на 1,47 грн (+74,16 %), а її обсяг зменшився на 233747 кВт/год (-35,09%), що призвело до повного нівелювання результатів відкритих торгів. Спірні додаткові угоди укладені з порушенням п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", що є підставою для визнання їх недійсними та стягнення безпідставно та надмірно сплачених коштів в сумі 313 516,22 грн. Також прокурор вказав, що позивач не здійснює належний захист інтересів держави, що зумовило у прокурора виникнення права на звернення до суду із даним позовом. Позивач у письмових поясненнях вказав, що під час укладення спірних додаткових угод він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України і як наслідок - були дотримані встановлені діючим законодавством України вимоги, які є необхідними для чинності правочину, а тому відсутні підстави для визнання спірних додаткових угод недійсними. Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що у даному випадку відсутні законні підстави для представництва прокуратурою інтересів держави в особі позивача; додаткові угоди укладені з дотриманням приписів п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", яким дозволено змінювати істотні умови договору про закупівлю після його підписання в разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни товару на ринку; для підтвердження коливання ціни відповідачем надавались відповідні висновки уповноважених органів, тому відсутні правові підстави для визнання недійсними додаткових угод; додаткові угоди укладені за згодою обох сторін і позивач мав право їх не підписувати; кошти, стягнення яких вимагає прокурор, сплачені на підставі договору і додаткових угод, отже не можуть вважатись безпідставно набутими коштами. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24 липня 2023 року позов задоволено. Визнано недійсними додаткові угоди №1 від 04.03.2021, №2 від 27.08.2021, №3 від 31.08.2021, №4 від 07.10.2021, №5 від 11.10.2021, №6 від 09.11.2021, №7 від 22.11.2021 про внесення змін та доповнень до Договору № 3104168ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021, укладену між Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Чернігівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів". З Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" стягнуто на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області 313 516,22 грн безпідставно отриманих коштів. Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволення позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки у даному випадку відсутні підстави представництва прокурором інтересів держави в особі позивача, який позов не підтримав, а питання здійснення закупівель можуть перевірятись під час одного із видів державного фінансового контролю; прокурором обрано неналежний спосіб захисту прав, які він вважає порушеними, оскільки він повинен довести факт того, що спірні додаткові угоди нікчемними; спірні додаткові угоди були укладені з додержаннями вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а прокурором не доведено, що вони укладені з порушенням вимог закону; наявними у матеріалах справи експертними висновками підтверджується коливання цін електроенергії на ринку, що стало підставою для укладання додаткових угод; при укладенні додаткових угод сторони дотримувались підвищення ціни на одиницю товару у межах 9,99%; позивач, як споживач, мав право ініціювати внесення змін до договору в разі коливання цін на ринку (у тому числі у сторону зменшення) або змінити постачальника електричної енергії; при укладанні договору фактично неможливо передбачити коливання зміни ціни на ринку електричної енергії; зміна ціни відбувалась за згодою обох сторін; судом не враховано відшкодування частини електричної енергії за рахунок орендарів та існування додаткових угод №8-11, які не визнані недійсними; витрати по сплаті судового збору мали бути покладні на обидві сторони, оскільки додаткові угоди, за висновком суду, укладені внаслідок неправомірних дій обох сторін. Також просить долучити до матеріалів справи копію додаткової угоди №11 від 24.12.2021. Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що прокурор у позовній заяві належним чином обґрунтував підстави представництва інтересів держави в особі позивача; порушення сторонами ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" є підставою для визнання додаткових угод недійсними, а не нікчемними, тому прокурором обрано правильний спосіб захисту; укладення спірних додаткових угод про зміну істотних умов відбулось з порушенням норм чинного законодавства; розподіл судових витрат здійснено правильно, оскільки позов було задоволено повністю. Сторони належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвали суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи на повідомлені офіційні адреси електронної пошти, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних документів 24.10.2023 відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки відповідач не може взяти участь у судовому засіданні у зв`язку з великою завантаженістю у роботі відділу з правового забезпечення, звільненням 5 працівників відділу із 7 згідно штатного розпису, у тому числі керівника відділу - Бузиної Н.В., яка подавала до суду усі процесуальні документи. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилено судом, оскільки воно не підтверджено жодними доказами. Також судом враховано, що апеляційна скарга подавалась адвокатом Бузиною Н.В., що здійснює адвокатську діяльність індивідуально і діяла на підставі ордеру серії СВ №1059674 від 08.08.2023, а не керівником відділу, як зазначив відповідач. Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників позивача і відповідача. Частиною 3 ст. 269 ГПК України встановлено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відповідачем до апеляційної скарги додана копія додаткової угоди №11 від 24.12.2021 до договору. Однак, відповідач не обґрунтував належним чином причин неподання вказаного доказу суду першої інстанції, тому вказаний доказ не приймається судом апеляційної інстанції. Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві. Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 08.12.2020 на веб-сайті "Prozorro" (ідентифікатор закупівлі № UA- 2020-12-08-014083-с) ТУ ДСАУ в Чернігівській області оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю 900 000 кВт/год електричної енергії з терміном постачання до 31.12.2021, з очікуваною вартістю 2 295 000 грн з ПДВ. У відкритих торгах взяли участь 2 учасники, які надали наступні пропозиції: - ТОВ "Енера Чернігів" з ціновою пропозицією 1944000грн з ПДВ та остаточною пропозицією 1788525 з ПДВ; - ТОВ "Хмельницькенергозбут" з ціновою пропозицією 1935000 грн з ПДВ та остаточною пропозицією 1788525 грн з ПДВ. За результатами проведеної процедури закупівлі, відповідно до рішення замовника від 31.12.2020, переможцем визнано TOB "Енера Чернігів" з найвигіднішою ціновою пропозицією 1 788 524 грн з ПДВ. 19.01.2021 між Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Чернігівській області (споживач) та ТОВ "Енера Чернігів" (постачальник) укладено договір № 3104168ВЦ про постачання електричної енергії споживачу. Вказаний договір позивач та відповідач уклали за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", На момент підписання Договору сторонами погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі". Відповідно до п.2.1 договору постачальник (відповідач у справі) продає електричну енергію: ДК 021:2015 09310000-5 "Електрична енергія" споживачу (позивачу у справі) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Початком постачання електричної енергії споживачу є дата підписання договору. (п.3.1 Договору). Згідно п. 2.2, 5.1 умов договору та додатку № 2 Комерційна пропозиція до договору загальний обсяг електричної енергії складає 900 000 кВт/год, за ціною 1,987 грн за 1 кВт/год з ПДВ, загальною вартістю 1 788 524 грн з ПДВ. Відповідно до п. 13.3 договору його умови можуть бути змінені за згодою сторін у порядку, визначеному законодавством України, шляхом укладання додаткової угоди до цього договору. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язання сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Сторони протягом дії цього договору вносять зміни в договір у частині збільшення ціни за одиницю товару в разі коливання ціни товару на ринку. У такому випадку Постачальник письмово звертається до Споживача щодо збільшення ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою (завіреними копіями довідок) компетентного органу (Торгово-промислової палати України та/або її регіональних представництв, або ДП "Держзовнішінформ" або ДП "Укрпромзовнішекспертиза" чи іншого погодженого Сторонами органу щодо величини коливання на роздрібному ринку, або інформацією з сайту https://www.oree.com.ua. У подальшому, за ініціативою TOB "Енера Чернігів" із позивачем укладено ряд додаткових угод, якими збільшено ціну за одиницю товару та зменшено обсяг постання електричної енергії, які встановлено Договором №3104168ВЦ від 19.01.2021. Так, 19.02.2021 ТОВ "Енера Чернігів" звернулось до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області з листом, яким повідомило, що згідно з експертним висновком Чернігівської регіональної торгово-промислової палати середньозважена ціна по ОЕС України на РДН за 10 днів лютого складає 1698,79 грн/кВт*год без ПДВ. Порівняно з січнем 2021 року середньозважена ціна по ОЕС України на ринку РДН збільшилась на 16,15% і ТОВ "Енера Чернігів" не має змоги постачати електричну енергію за збитковою ціною. У зв`язку з вищевикладеним, ціна на лютий 2021 року збільшується на 9,99% та становить 1,791887 грн/кВт*год відтак, споживачем має бути підписана відповідна додаткова угода до Договору, примірник якої додано постачальним до цього листа, разом з експертним висновком №ЧК-57 від 15.02.2021. Експертним висновком Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ЧК-57 від 15.02.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України за 1 мВт/год у січні 2021 року становила 1462,52грн (без ПДВ); за 10 днів лютого 2021 року - 1698,79грн; тенденція росту цін +16,15%. 04.03.2021 між ТОВ "Енера Чернігів" та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Чернігівській області укладено додаткову угоду №1 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №31041680ВЦ від 19.01.2021, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.02.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну на 1 кВт/год на 9,99% і викласти в новій редакції: абзац 1 пункту 1.1, п.1.2 та абзац 2 пункту 1.6 Додатку №2 "Комерційна пропозиція" до Договору про постачання електричної енергії споживачу №3104168ВЦ від 19.01.2021: Вартість поставленої електричної енергії за кодом ДК 021:2015 код 09310000-5 Електрична енергія згідно проведеної закупівлі становить 1788523,77 грн з ПДВ, тариф на постачання електричної енергії складає 2,15265 грн, загальний обсяг постачання складає 831769 кВт/год. 16.08.2021 ТОВ "Енера Чернігів" звернулось до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області з листом, яким повідомило, що 30.07.2021 вступила в дію нова постанова НКРЕКП №1227 "Про внесення змін до постанови НЕРЕКП від 08.04.2020 №766, згідно якої були підвищені ціни на електричну енергію, що 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", коливання ціни підтверджено експертним висновком Харківської ТПП №1842/21 від 10.08.2021. Враховуючи зазначене, споживачу направлено додаткову угоду щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з експертним висновком Харківської ТПП. Експертним висновком Харківської торгово-промислової палати №1842-21 від 10.08.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 мВт/год у липні 2021 року становила 1444,05грн; станом на 05.08.2021 - 1988,79грн; відсоток коливання +37,72%. 27.08.2021, між ТОВ "Енера Чернігів" та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Чернігівській області укладено додаткову угоду №2 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №31041680ВЦ від 19.01.2021, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.08.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну на 1 кВт/год на 9,99% і викласти в новій редакції: абзац 1 пункту 1.1, п.1.2 та абзац 2 пункту 1.6 Додатку №2 "Комерційна пропозиція" до Договору про постачання електричної енергії споживачу №3104168ВЦ від 19.01.2021: Вартість поставленої електричної енергії за кодом ДК 021:2015 код 09310000-5 Електрична енергія згідно проведеної закупівлі становить 1788523,47 грн з ПДВ, тариф на постачання електричної енергії складає 2,329840 грн, загальний обсяг постачання складає 794710 кВт/год. 20.08.2021 ТОВ "Енера Чернігів" звернулось до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області з листом, яким повідомило, що 30.07.2021 вступила в дію нова постанова НКРЕКП №1227 "Про внесення змін до постанови НЕРЕКП від 08.04.2020 №766, згідно якої були підвищені ціни на електричну енергію, що 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", коливання ціни підтверджено експертним висновком Харківської ТПП №1934/21 від 18.08.2021. Враховуючи зазначене, споживачу направлено додаткову угоду щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з експертним висновком Харківської ТПП. Експертним висновком Харківської торгово-промислової палати №1934/21 від 18.08.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 мВт/год станом на 05.08.2021 становить 1988,79грн; станом на 09.08.2021 - 2240,53грн; відсоток зміни ціни +12,65%. 31.08.2021, між ТОВ "Енера Чернігів" та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Чернігівській області укладено додаткову угоду №3 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №31041680ВЦ від 19.01.2021, що поширює свою дію на відносини сторін з 05.08.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну на 1 кВт/год на 9,99% і викласти в новій редакції: абзац 1 пункту 1.1, п.1.2 та абзац 2 пункту 1.6 Додатку №2 "Комерційна пропозиція" до Договору про постачання електричної енергії споживачу №3104168ВЦ від 19.01.2021: Вартість поставленої електричної енергії за кодом ДК 021:2015 код 09310000-5 Електрична енергія згідно проведеної закупівлі становить 1788522,25 грн з ПДВ, тариф на постачання електричної енергії складає 2,527354 грн, загальний обсяг постачання складає 758463 кВт/год. 30.09.2021 ТОВ "Енера Чернігів" звернулось до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області з листом, яким повідомило, що 30.07.2021 вступила в дію нова постанова НКРЕКП №1227 "Про внесення змін до постанови НЕРЕКП від 08.04.2020 №766, згідно якої були підвищені ціни на електричну енергію, що 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", коливання ціни підтверджено експертним висновком Харківської ТПП. Враховуючи зазначене, споживачу направлено додаткову угоду щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з експертним висновком Харківської ТПП. За ціновою довідкою Харківської ТПП №2277-4/21 від 21.09.2021 середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 МВт/год станом на 06.09.2021 становила 2261,59грн; станом на 14.09.2021 - 2596,47грн; відсоток зміни ціни +14,86%. 07.10.2021 між ТОВ "Енера Чернігів" та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Чернігівській області укладено додаткову угоду №4 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №31041680ВЦ від 19.01.2021, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.09.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну на 1 кВт/год на 9,99% і викласти в новій редакції: абзац 1 пункту 1.1, п.1.2 та абзац 2 пункту 1.6 Додатку №2 "Комерційна пропозиція" до Договору про постачання електричної енергії споживачу №3104168ВЦ від 19.01.2021: Вартість поставленої електричної енергії за кодом ДК 021:2015 код 09310000-5 Електрична енергія згідно проведеної закупівлі становить 1788521,49 грн з ПДВ, тариф на постачання електричної енергії складає 2,744599 грн, загальний обсяг постачання складає 727715 кВт/год. 30.09.2021 ТОВ "Енера Чернігів" звернулось до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області з листом, яким повідомило, що 30.07.2021 вступила в дію нова постанова НКРЕКП №1227 "Про внесення змін до постанови НЕРЕКП від 08.04.2020 №766, згідно якої були підвищені ціни на електричну енергію, що 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", коливання ціни підтверджено експертним висновком Харківської ТПП. Враховуючи зазначене, споживачу направлено додаткову угоду щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з експертним висновком Харківської ТПП. За ціновою довідкою Харківської ТПП №2405/21 від 04.10.2021 середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 МВт/год станом на 14.09.2021 становила 2596,47грн; станом на 23.09.2021 - 2805,51грн; відсоток зміни ціни +8,05%. 11.10.2021 між ТОВ "Енера Чернігів" та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Чернігівській області укладено додаткову угоду №5 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №31041680ВЦ від 19.01.2021, що поширює свою дію на відносини сторін з 02.09.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну на 1 кВт/год на 9,99% і викласти в новій редакції: абзац 1 пункту 1.1, п.1.2 та абзац 2 пункту 1.6 Додатку №2 "Комерційна пропозиція" до Договору про постачання електричної енергії споживачу №3104168ВЦ від 19.01.2021: Вартість поставленої електричної енергії за кодом ДК 021:2015 код 09310000-5 Електрична енергія згідно проведеної закупівлі становить 1788519,98 грн з ПДВ, тариф на постачання електричної енергії складає 2,937146 грн, загальний обсяг постачання складає 704401 кВт/год. 02.11.2021 ТОВ "Енера Чернігів" звернулось до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області з листом, яким повідомило, що відповідно до постанови НКРЕКП від 30.07.2021 №1227 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 08.04.2020 №766" відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", зокрема, для годин мінімального навантаження - з 1243,71грн до 2000грн за 1МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження - з 2655,99грн до 4000грн за 1МВт/год (зростання ціни 50,60%); коливання ціни підтверджено експертним висновком Харківської ТПП. Враховуючи зазначене, споживачу направлено додаткову угоду щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з експертним висновком Харківської ТПП. Експертним висновком Харківської торгово-промислової палати №2710/21 від 29.10.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 мВт/год за 03.10.2021 становить 2535,12 грн, 28.10.2021 - 3113,44грн, відсоток зміни ціни +22,81%; за 19.10.2021 - 2840,05 грн, за 28.10.2021 - 3113,44 грн, відсоток зміни ціни +9,63%. 09.11.2021 між ТОВ "Енера Чернігів" та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Чернігівській області укладено додаткову угоду №6 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №31041680ВЦ від 19.01.2021, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.10.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну на 1 кВт/год на 9,62% і викласти в новій редакції: абзац 1 пункту 1.1, п.1.2 та абзац 2 пункту 1.6 Додатку №2 "Комерційна пропозиція" до Договору про постачання електричної енергії споживачу №3104168ВЦ від 19.01.2021: Вартість поставленої електричної енергії за кодом ДК 021:2015 код 09310000-5 Електрична енергія згідно проведеної закупівлі становить 1788518,09 грн з ПДВ, тариф на постачання електричної енергії складає 3,185767 грн, загальний обсяг постачання складає 682017 кВт/год. 15.11.2021 ТОВ "Енера Чернігів" звернулось до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області з листом, яким повідомило, що відповідно до постанови НКРЕКП від 30.07.2021 №1227 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 08.04.2020 №766" відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", зокрема, для годин мінімального навантаження - з 1243,71грн до 2000грн за 1МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження - з 2655,99грн до 4000грн за 1МВт/год (зростання ціни 50,60%); коливання ціни підтверджено експертним висновком Харківської ТПП. Враховуючи зазначене, споживачу направлено додаткову угоду щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з експертним висновком Харківської ТПП. Експертним висновком Харківської торгово-промислової палати №2849/21 від 10.11.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 мВт/год за 28.10.2021 становить 3113,44грн, за 06.11.2021 - 3415,42 грн, відсоток зміни ціни +9,70%. 22.11.2021 між ТОВ "Енера Чернігів" та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Чернігівській області укладено додаткову угоду №7 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №31041680ВЦ від 19.01.2021, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.11.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну на 1 кВт/год на 9,70% і викласти в новій редакції: абзац 1 пункту 1.1, п.1.2 та абзац 2 пункту 1.6 Додатку №2 "Комерційна пропозиція" до Договору про постачання електричної енергії споживачу №3104168ВЦ від 19.01.2021: Вартість поставленої електричної енергії за кодом ДК 021:2015 код 09310000-5 Електрична енергія згідно проведеної закупівлі становить 1788517,09 грн з ПДВ, тариф на постачання електричної енергії складає 3,460573 грн, загальний обсяг постачання складає 666253 кВт/год. На виконання умов договору між позивачем та відповідачем підписано наступні акти прийому-передачі електроенергії: 1. акт прийому-передачі електричної енергії від 11.03.2021 №3104168ВЦ/28706/1 про постачання електричної енергії у січні 2021 року обсягом 29153 кВт/год на загальну суму 57927 грн з ПДВ. Позивачем на рахунок TOB "Енера Чернігів" перераховано кошти згідно платіжних доручень від 11.03.2021 № 480 - 20748,25 грн та від 11.03.2021 №484-37178,75 грн; 2. акт прийому-передачі електричної енергії від 19.03.2021 № 3104168ВЦ/3 3460/1 про постачання електричної енергії у лютому 2021 року обсягом 54161 кВт/год на загальну суму 116460,47 грн з ПДВ. Позивачем на рахунок TOB "Енера Чернігів" перераховано кошти згідно платіжних доручень від 19.03.2021 № 590 - 4841,03 грн, від 19.03.2021 № 591 - 54029,95 грн та від 19.03.2021 № 592 - 57589,49 грн; 3. акт прийому-передачі електричної енергії від 21.04.2021 №3104168ВЦ/48468/1 про постачання електричної енергії у березні 2021 року обсягом 49384 кВт/год на загальну суму 106188,66 грн з ПДВ. Позивачем на рахунок TOB "Енера Чернігів" перераховано кошти згідно платіжних доручень від 23.04.2021 № 1079 - 36219,23 грн, від 23.04.2021 № 1080 - 12776,69 грн та від 23.04.2021 № 1082 - 57192,74 грн; 4. акт прийому-передачі електричної енергії від 26.05.2021 №3104168ВЦ/64830/1 про постачання електричної енергії у квітні 2021 року обсягом 50458 кВт/год на загальну суму 108498,04 грн з ПДВ. Позивачем на рахунок TOB "Енера Чернігів" перераховано кошти згідно платіжних доручень від 26.05.2021 № 1530 - 6334,30 грн, від 26.05.2021 № 1446 - 41294,06 грн та від 26.05.2021 № 1449 - 60869,68 грн; 5. акт прийому-передачі електричної енергії від 18.06.2021 №3104168BU/81540/1 про постачання електричної енергії у травні 2021 року обсягом 43454 кВт/год на загальну суму 93437,59 грн з ПДВ. Позивачем на рахунок TOB "Енера Чернігів" перераховано кошти згідно платіжних доручень від 24.06.2021 № 1808 - 38652,82 грн, від 24.06.2021 № 1809- 16943,01 грн та від 24.06.2021 № 1810-37841,76 грн; 6. акт прийому-передачі електричної енергії від 21.07.2021 №3104168ВЦ/97418/1 про постачання електричної енергії у червні 2021 року обсягом 41685 кВт/год на загальну суму 89633,77 грн з ПДВ. Позивачем на рахунок TOB "Енера Чернігів" перераховано кошти згідно платіжних доручень від 22.07.2021 № 2169 - 43327,83 грн, від 22.07.2021 № 2185 - 37973,35 грн та від 22.07.2021 № 2186 - 8332,59 грн; 7. акт прийому-передачі електричної енергії від 26.08.2021 №3104168ВЦ/116314/1 про постачання електричної енергії у липні 2021 року обсягом 56159 кВт/год на загальну суму 120756,70 грн з ПДВ. Позивачем на рахунок TOB "Енера Чернігів" перераховано кошти згідно платіжних доручень від 26.08.2021 № 2584 - 57910,92 грн, від 26.08.2021 № 2585 - 46239,79 грн та від 26.08.2021 № 2586 - 16605,99 грн; 8. акт прийому-передачі електричної енергії від 20.09.2021 №3104168ВЦ/128812/1 про постачання електричної енергії у серпні 2021 року обсягом 46020 кВт/год на загальну суму 115135,97 грн з ПДВ. Позивачем на рахунок TOB "Енера Чернігів" перераховано кошти згідно платіжних доручень від 23.09.2021 № 2913 - 53930,15 грн та від 23.09.2021 № 2914 - 61205,82 грн; 9. акт прийому-передачі електричної енергії від 25.10.2021 №3104168ВЦ/144920/1 про постачання електричної енергії у вересні 2021 року обсягом 47144 кВт/год на загальну суму 138166,28 грн з ПДВ. Позивачем на рахунок TOB "Енера Чернігів" перераховано кошти згідно платіжних доручень від 27.10.2021 № 3391 - 73948,30 грн, від 27.10.2021 № 3394 - 35646,33 грн та від 27.10.2021 № 3395 - 28571,65 грн; 10. акт прийому-передачі електричної енергії від 24.11.2021 №3104168ВЦ/160648/1 про постачання електричної енергії у жовтні 2021 року обсягом 65890 кВт/год на загальну суму 209910,20 грн з ПДВ. Позивачем на рахунок TOB "Енера Чернігів" перераховано кошти згідно платіжних доручень від 24.11.2021 № 3745 - 91548,33 грн, від 24.11.2021 № 3746 - 81628,54 грн та від 24.11.2021 № 3747 - 36733,33 грн; 11. акт прийому-передачі електричної енергії від 17.12.2021 №3104168ВЦ/175923/1 про постачання електричної енергії у листопаді 2021 року обсягом 58088 кВт/год на загальну суму 201017,77 грн з ПДВ. Позивачем на рахунок TOB "Енера Чернігів" перераховано кошти згідно платіжних доручень від 17.12.2021 № 4204 - 80752,20 грн, від 17.12.2021 № 4207 - 50000 грн та від 17.12.2021 № 4227 - 70265,57 грн; 12. акт прийому-передачі електричної енергії від 24.12.2021 №3104168ВЦ/178381/2 про постачання електричної енергії обсягом 22079 кВт/год на загальну суму 76405,99 грн. з ПДВ. Позивачем на рахунок TOB "Енера Чернігів" перераховано кошти згідно платіжних доручень від 28.12.2021 № 4620 - 2095,82 грн, від 28.12.2021 № 4622 - 735,03 грн, від 28.12.2021 № 4631 - 62553,08 грн, та від 28.12.2021 №4632- 11022,06 грн. Таким чином, у 2021 році за договором від 19.01.2021 № 3104168ВЦ позивачу фактично поставлено електричної енергії в обсязі 563675 кВт/год, за яку сплачено 1 433 538,44 грн. Прокурор в позовній заяві вказує, що позивач відповідно до ціни електричної енергії, зазначеної у Договорі, повинен був сплатити за поставлену електроенергію кошти у розмірі 1120022,22 грн, натомість сплатив 1 433 538,44 грн, а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 313516,22 грн, які прокурор просить стягнути з відповідача. Прокурор звертався до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області листом №15/3/2-8вих23 від 06.01.2023 про надання інформації щодо проведення процедури закупівлі та укладення спірних додаткових угод до Договору. Зокрема, прокурор просив повідомити чи вживалися заходи щодо стягнення з ТОВ "Енера Чернігів" надмірно сплачених коштів за недопоставлену електричну енергію за договором від 19.01.2021 №3104168ВЦ. Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області, на звернення прокурора, листом №01-15/126/23-вих від 24.01.2023 повідомила, що договір між ТУ ДСАУ та ТОВ "Енера Чернігів" та додаткові угоди до нього було укладено відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про публічні закупівлі" та інших нормативних актів законодавства України. У зв`язку із викладеними обставинами прокурор звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави в особі позивач, просив визнати недійсними додаткові угоди до договору та стягнути з відповідача на користь позивача переплачені кошти в сумі 313 516,22 грн. Заперечуючи проти позову, як у суді першої інстанції, так і у апеляційній скарзі, відповідач посилався на відсутність у прокурора підстав для представництва в суді інтересів держави в особі обраного ним позивача, відповідність спірних додаткових угод нормам чинного законодавства та відсутність правових підстав для стягнення грошових коштів за поставлену електричну енергію. За результатами даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що прокурором доведено наявність правових підстав для захисту інтересів держави в особі Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області, позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими і підлягають задоволенню. Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі зазначеного ним позивача. Частиною 4 ст. 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що Верховним Судом розглядався ряд спорів, у яких надані висновки щодо права прокурора на звернення до суду із позовами в інтересах держави. Так, у постановах Верховного Суду, зокрема, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 23.01.2019 у справі №920/331/18, правові позиції яких підтримані Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18, містяться наступні висновки: - відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом; - розглядаючи кожен випадок окремо, суд повинен вирішити, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідає принципу рівноправності сторін; - у Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належить до сфери кримінального права, наголошено, що вкрай важливо забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і щоб загальні завдання щодо захисту інтересів держави вирішувалися через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій було засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи; - з огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу стосовно рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено; - отже, прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України); - положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначено виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру"; - так, за змістом частини 3 статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. - отже, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду. Наведені висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі №911/2169/20. Отже, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб`єктом звернення. Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. Згідно викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 правової позиції прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Таким чином, суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. За висновками Великої Палати Верховного Суду, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності та встановлення судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такої бездіяльності, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18). Прокурором у даній справі в якості позивача визначено Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області у зв`язку із невиконанням останнім своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави в суді. Так, Указом Президента України від 29.08.2002 № 780/2002 було створено Державну судову адміністрацію України, як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, а Законом України "Про судоустрій України" утворено її територіальні управління. Завданнями ТУ ДСАУ в області являються організаційне забезпечення діяльності місцевих судів області, створення належних умов їх роботи, організація будівництва та ремонту приміщень судів, їх технічне оснащення, запровадження ефективної системи безпеки судів і суддів, організація комп`ютеризації судів для здійснення судочинства, ведення діловодства, а також розвиток в судах новітніх інформаційних технологій. Крім того, здійснення представництва в установленому законодавством порядку інтересів ТУ ДСАУ в області та ДСАУ України в судах, органах державної влади, на підприємствах установах організаціях, веде претензійно-позовну роботу. Згідно п.4.3 Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області, затвердженого головою Державної судової адміністрації України 25.09.2015, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області здійснює функції розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності ТУ ДСАУ України у Чернігівській області та місцевих загальних судів Чернігівської області. Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області є розпорядником бюджетних коштів у розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України, що уповноважене на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, водночас, зобов`язане ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави в бюджетній сфері. Статтею 26 Бюджетного кодексу України, передбачено контроль за дотриманням бюджетного законодавства, спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами, та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (пункт 3 частини 1 статті 26). Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за електричну енергію після укладення договору про закупівлю не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення інтересів держави. Як наслідок, укладення додаткових угод з порушенням вимог законодавства призводить до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету, та свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері. Прокурор звертався до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області листом №15/3/2-8вих23 від 06.01.2023 про надання інформації щодо проведення процедури закупівлі та укладення спірних додаткових угод до Договору. Зокрема, прокурор просив повідомити чи вживалися заходи щодо стягнення з ТОВ "Енера Чернігів" надмірно сплачених коштів за недопоставлену електричну енергію за договором від 19.01.2021 №3104168ВЦ. Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області, на звернення прокурора, листом №01-15/126/23-вих від 24.01.2023 повідомила, що договір між ТУ ДСАУ та ТОВ "Енера Чернігів" та додаткові угоди до нього було укладено відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом №922-VIII та інших нормативних актів законодавства України. Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Чернігівській області підтверджено нездійснення жодних заходів, спрямованих на звернення до суду з відповідним позовом. Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що такі дії позивача свідчать про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави. З урахуванням наведених обставин, прокурор правильно визначив позивача у цій справі, оскільки Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області є замовником послуг при здійсненні процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів за законодавством України. Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є стороною спірних правочинів, юридичною особою, що може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету за законодавством України і має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів. Отже, компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення законодавства в сфері публічних закупівель, та у позивача було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте останній самостійно не захистив інтереси держави в суді. У порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області до ТОВ "Енера Чернігів" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів. За таких обставин, прокурором доведено факт бездіяльності Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави. При цьому, можливість використання відповідачем безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес. Разом з тим, потенційно факт перерахування відповідачу зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання публічних коштів, унеможливлює їх раціональне та ефективне використання, що підриває фінансово-економічні основи держави. З наведеного слідує, що при вирішенні даного спору наявний як державний, так і суспільний інтерес. Щодо доводів відповідача про те, що належним позивачем має бути відповідний орган державного фінансового контролю, то згідно із пунктом 8 частини першої статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, крім іншого, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства. Отже, орган держаного фінансового контролю наділений лише правом порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, за результатами проведених заходів державного фінансового контролю. Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його дії. Однак, у матеріалах справи відсутні докази того, що Північним офісом Держаудитслужби здійснювались заходи державного фінансового контролю (державні фінансові аудити, інспектування, перевірки закупівель та моніторинг процедури закупівлі) ТУ ДСАУ у Чернігівської області та що ним перевірялись питання укладенні спірного договору та додаткових угод до нього. Таким чином, оскільки підставою для звернення до суду з позовом у даній справі не є результати державного фінансового контролю, тому відсутні підстави для залучення прокурором Північного офісу Держаудитслужби в якості позивача у справі. Щодо позовних вимог про визнання додаткових угод недійсними. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Права та обов`язки між позивачем і відповідачем у даній справі виникли на підставі Договору №3104168ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021, який за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу. За приписами статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. Договір був укладений за результатами процедури відкритих торгів, отже, спірні правовідносини позивача 2 і відповідача врегульовані положеннями Цивільного Кодексу України та Господарського кодексу України (далі - ГК України), Законом України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про публічні закупівлі". Прокурор вважає, що спірні додаткові угоди до Договору були укладені з порушенням приписів пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Відповідно до положень статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Положеннями статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладання договору) було визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням. Відповідно до частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладання договору), на порушення якої посилається прокурор, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті. Законом України №1530-ІХ від 03.06.2021 (набрав чинності 26.06.2021) у пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" були внесені зміни: у першому реченні слова "підписання договору про закупівлю" замінено словами "підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару"; друге речення після слів "дизельного пального" доповнено словом "природного"; У абзаці 2 частини 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку. Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни електричної енергії на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього. Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов договору в разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку. Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише в випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення). Відповідно до п. 13.3 договору його умови можуть бути змінені за згодою сторін у порядку, визначеному законодавством України, шляхом укладання додаткової угоди до цього договору. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язання сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Сторони протягом дії цього договору вносять зміни в договір у частині збільшення ціни за одиницю товару в разі коливання ціни товару на ринку. У такому випадку Постачальник письмово звертається до Споживача щодо збільшення ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою (завіреними копіями довідок) компетентного органу (Торгово-промислової палати України та/або її регіональних представництв, або ДП "Держзовнішінформ" або ДП "Укрпромзовнішекспертиза" чи іншого погодженого Сторонами органу щодо величини коливання на роздрібному ринку, або інформацією з сайту https://www.oree.com.ua. Таким чином, відповідач повинен довести належними доказами наявність підстав для внесення змін до договору в частині збільшення ціни товару та для застосування пункту 2 частини 5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі". Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №924/1240/18, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо. Виходячи з умов пунктів 2.2., 5.1. Договору, Комерційної пропозиції загальний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік складав 900000кВт/год; тариф на постачання електричної енергії на момент укладання Договору - 1,987 грн за 1кВт/год (з ПДВ); загальна сума Договору - 1788524грн (з ПДВ). Матеріалами справи підтверджено факт укладання між відповідачем та позивачем додаткових угод №№1-7 до договору, якими було змінено істотні умови Договору, зокрема, за підсумком: збільшено ціну за одиницю товару з 1,987 грн до 3,460573 грн за 1кВт/год та зменшено кількість товару з 900000кВт/год до 666253т/год. Фактично ціна за 1кВт/год (одиницю товару) збільшилася на 74,16%, а кількість електричної енергії, яка підлягала поставці, було зменшено на 35,09%, порівняно з погодженою під час закупівлі. Зміна істотних умов договору ініціювалась відповідачем, а обґрунтуванням укладання додаткових угод відповідач вказав коливання ціни електричної енергії на ринку, на підтвердження якого (коливання) ним надано експертні висновки Чернігівської та Харківської торгово-промислової палати. Тобто оспорювані додаткові угоди були укладені на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Так, з наданих експертних висновків Чернігівської та Харківської торгово-промислової палати вбачається, що у них зазначені середньозважені ціни на РДН в ОЕС України за певні несистематизовані періоди. Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний ринок "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовий ринок (ВДР). Купівля-продаж електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку здійснюється за правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку. Особливості проведення торгів, оприлюднення результатів, розрахунків та вказаних ринків визначаються Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308, відповідно до яких: - розрахунковий період - мінімальний відрізок часу, щодо якого визначаються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії на РДН/ВДР (60 хвилин); - торги на РДН - процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на РДН; - торги на ВДР - процес визначення обсягів та цін на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання після завершення торгів на РДН та впродовж доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на ВДР. Відповідно до частин 5 та 6 статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" визначається для кожного розрахункового періоду оператором ринку за принципом граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції, а на внутрішньодобовому ринку - за принципом ціноутворення "по заявленій (пропонованій) ціні" відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку. Ціни на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку є вільними (ринковими) цінами. За результатами торгів відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники. Експертні висновки Чернігівської регіональної торгово-промислової палати №ЧК-57 від 15.02.2021, Експертні висновки Харківської торгово-промислової палати №1842/21 від 10.08.2021, №1934-21 від 18.08.2021, №2710/21 від 29.10.2021, №2849/21 від 10.11.2021 та цінові довідки Харківської торгово-промислової палати №2277-4/21 від 21.09.2021, №2405/21 від 04.10.2021 містять лише інформацію щодо середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України за різні періоди часу, що є відмінними за тривалістю. Визначаючи наявність коливання ціни на електричну енергію, відповідач використовував лише дані щодо середньозваженої ціни, а отже порівняння таких цін є некоректним, а відтак не може підтвердити реальне коливання ціни на електричну енергію. З огляду на вимоги п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає дотримання пропорційності збільшення ціни за одиницю товару до коливання ціни на ринку. Пропорційність означає рівність, співрозмірність двох відношень до порівняння. За вірним висновком суду першої інстанції, ціну електроенергії на ринку необхідно порівнювати за співмірні проміжки часу, наприклад, місяць з місяцем, декаду з декадою, а не на вибіркові дати в різних розрахункових періодах, при цьому, таке порівняння має бути проведено починаючи з моменту укладення Договору, що відображатиме реальну тенденцію коливання ціни на ринку. Однак, в Експертних висновках Чернігівської регіональної торгово-промислової палати №ЧК-57 від 15.02.2021, Харківської торгово-промислової палати №1842/21 від 10.08.2021, №1934-21 від 18.08.2021, №2710/21 від 29.10.2021, №2849/21 від 10.11.2021 та цінових довідках Харківської торгово-промислової палати №2277-4/21 від 21.09.2021, №2405/21 від 04.10.2021 відсоток коливання визначений шляхом порівняння середньозваженої ціни електроенергії на РДН в ОЕС не тільки не за календарний місяць, а й не за неспівмірні проміжки часу (місяць з декадою, місяць з ціною на певну дату тощо), що не відповідає принципу пропорційності. Таким чином, як вірно відзначив суд першої інстанції, застосування нових цін електричної енергії з дат, указаних в оспорюваних додаткових угодах, є неправомірним, тому вказані документи не є належними доказами, які підтверджують наявність коливання ціни електроенергії в порівняні з моментом укладення Договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до Договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару, а отже не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Крім того, укладання шістьох спірних угод №2-7 протягом трьох місяців, дають підстави для висновку, що такий підхід до оформлення змін до ціни Договору був зумовлений не відповідними коливаннями на ринку товару, а формальним дотриманням приписів щодо не перевищення 10% одноразового збільшення, який сутнісно дотриманий не був - тобто укладання спірних угод не мало легітимної мети у розумінні ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України. Вказаний висновок суду першої інстанції підтвердив й відповідач, зазначивши у апеляційній скарзі про те, що при укладенні додаткових угод сторони дотримувались підвищення ціни на одиницю товару у межах 9,99%. Також, як вірно встановив суд першої інстанції, у період дії договору відбувалось і зменшення середньозваженої ціни електричної енергії, проте відповідач додаткових угод щодо такої зміни ціни (у бік зменшення) з позивачем не укладав, хоча така можливість передбачена у п. 6 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що свідчить про недобросовісність його поведінки. Отже, відповідач у період зниження середньозваженої ціни отримував більше доходів з продажу електроенергії позивачу, оскільки договірна ціна не зменшувалась. Небажання відповідача зменшувати ціну, у разі її падіння, і одразу збільшення ціни при підвищенні середньозваженої вартості електроенергії свідчить про використання відповідних коливань виключно на свою користь, що не відповідає принципу справедливості. З урахуванням зазначеного, є юридично правильним висновок суду першої інстанції про те, що додаткові угоди №1-7 укладені за відсутності належного підтвердження факту коливання ціни на електроенергію за певні періоди дії Договору, починаючи з моменту його укладення. Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору. Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, відповідач самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару до сезонного здорожчання та його зберігання. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору. В силу особливостей функціонування ринків РДН та ВДР ціна купівлі-продажу електричної енергії є динамічною, тобто коливання ціни відбуваються постійно в залежності від попиту та пропозиції, часу доби та сезону, інших чинників, що не міг не знати та не враховувати відповідач, здійснюючи свою діяльність з купівлі електроенергії на майданчиках РДН та ВДР, та формуючи тендерну пропозицію щодо спірної закупівлі. Також матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що відповідач у спірному періоді дійсно був змушений придбавати електричну енергію для її подальшої реалізації кінцевому споживачу (позивачу) за цінами, вказаними в відповідних експертних висновках та цінових довідках. Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області мало беззаперечне право на отримання електроенергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, однак, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача про збільшення ціни, підписало спірні додаткові угоди, як наслідок, ціна 1кВт/год електричної енергії значно збільшилась, а обсяг поставки електроенергії за Договором зменшився. Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. Також є слушними доводи прокурора про те, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору, який укладався за результатами проведених відкритих торгів, на яких саме пропозиція відповідача була визнана найбільш економічно вигідною. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №913/166/19. Як зазначив Верховний Суд в постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну. Верховний Суд у постанові від 04.08.2021 у справі №912/994/20 виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п.57 постанови). Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі". Враховуючи встановлені обставини справи, наведені правові позиції Верховного Суду, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що при укладенні позивачем спірних додаткових угод до договору, сторони договору не дотримали вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінили істотні умови договору, кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни електричної енергії в період виконання умов договору. Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом. Таким чином, оскільки додаткові угоди №1 від 04.03.2021, №2 від 27.08.2021, №3 від 31.08.2021, №4 від 07.10.2021, №5 від 11.10.2021, №6 від 09.11.2021 та №7 від 22.11.2021 укладено з порушенням вимог п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", то відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, а позовні вимоги прокурора в цій частині підлягають задоволенню. Щодо позовних вимог про стягнення сплачених позивачем грошових коштів. Так, згідно з приписами ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Недійсність спірних додаткових угод не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов`язання є договірними (подібні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №927/550/20, від 18.06.2021 у справі №927/491/19). У частині 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до ст. 695 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Приписами ст. 699 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 Цивільного кодексу України. Відповідно до умов Договору №3104168ВЦ від 19.01.2021 відповідач повинен був поставити позивачу - 900000кВт/год електричної енергії за ціною 1,987грн за 1 кВт/год. Наявними у матеріалах справи актами прийому-передачі електричної енергії підтверджується, що відповідач, у період січень-грудень 2021 року, поставив позивачу електричну енергію у кількості 563675кВт/год, за яку останній розрахувався в повному обсязі, сплативши відповідачу кошти в сумі 1 433 538,44 грн, що підтверджено копіями платіжних доручень, наявними у матеріалах справи.. Враховуючи первісну ціну у договорі, позивач повинен був сплатити відповідачу за спожиту в спірному періоді електричну енергію 1 120 022,22грн (563675кВт/год х 1,9874грн / кВт/год), а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 313 516,22 грн (1 433 538,44 грн - 1 120 022,22 грн). Доводи відповідача про те, що судом першої інстанції не враховано відшкодування частини електричної енергії за рахунок орендарів, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки з наявних у матеріалах справи платіжних доручень вбачається, що платником було саме ТУ ДСАУ у Чернігівській області, а походження коштів, у даному випадку, не має юридичного значення. Отже, є правильним висновок суду першої інстанції про те, що отримана відповідачем оплата у сумі 313 516,22 грн (за товар, який не був поставлений) підлягає стягненню з відповідача в межах заявлених вимог на підставі частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, а тому позов прокурора в цій частині також підлягає задоволенню. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного суду №917/1062/21 від 22.06.2022. Оцінивши подані докази в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення в повному обсязі позову прокурора в інтересах держави в особі позивача. Згідно частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги були задоволені повністю, суд першої інстанції обґрунтовано поклав на відповідача у повному обсязі відшкодування на користь Чернігівської обласної прокуратури понесених нею витрат по сплаті судового збору. За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції. Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Чернігівської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні. Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 24 липня 2023 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Чернігівської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 01.11.2023. Головуючий суддя Т.П. Козир Судді М.Л. Яковлєв Г.П. Коробенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»