Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/9583/22

Справа № 308/9583/22 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 23.10.2023 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його захисників, адвокатів Ракущинця А. А. та Сочки В. І., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Лещинця Л. В., в с т а н о в и в: Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 серпня 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого вчителем УС ЗОШ №2 м. Ужгород, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн. Згідно з постановою, 17.07.2022, о 09 год 45 хв, у м. Ужгород, по вул. Дайки,10, ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, керував транспортним засобом марки «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер - 0066», показник якого після проведення тесту становив 0,37 проміле. Цими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. В апеляційній скарзі адвокат Лещинець Л. В. вказує на те, що постанова є необґрунтованою, незаконною, просить її скасувати. Апелянт вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, працівниками поліції порушено процедуру фіксування імовірного правопорушення, зокрема поліцейські діяли з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зазначає, що у протоколі поліцейські не вказали про ознаки алкогольного сп`яніння, крім того, останні не запропонували ОСОБА_1 пройти освідування у закладі охорони здоров`я. Звертає увагу на те, що відповідно до Інструкції з експлуатації приладу для контролю видихування повітря на алкоголь прилад «Драгер» потребує калібрування кожні 6 місяців на заводі виробника або на базі авторизованої компанії, датою проведення останнього калібрування приладу є 18.10.2021, а його застосування інспектором проводилось 17.07.2022 тобто з перевищенням шестимісячного терміну калібрування. Також апелянт вважає, що наявна у матеріалах справи довідка №998-01-677/998-04 від 10.08.2022 Закарпатського обласного центру з гідрометеорології, у якій зокрема вказано, що 17.07.2022 о 10 год 00 хв у м. Ужгород температура повітря становила 18, 9 градусів С тепла, підтверджує ймовірність похибки у роботі приладу «Драгер», згідно з роздруківкою якого освідування ОСОБА_1 проводилось при температурі повітря +25 градусів С. Зазначає, що місцевий суд не взяв до уваги, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, його дії не призвели до жодних шкідливих наслідків, ОСОБА_1 виконував всі вимоги працівників поліції, тому на підставі ст. 22 КУпАП підлягає звільненню від адміністративної відповідальності, з оголошенням йому усного зауваження. Просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі ст. 247 КУпАП. Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його захисників, адвокатів Ракущинця А. А. та Сочки В. І., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має. Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови суду задоволенню не підлягають з таких підстав. Згідно зі статтями 245, 252 КУпАП завданнями провадження в справі про адміністративне правопорушення і обов`язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП ). Суд, у відповідності до приписів ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до приписів частини шостої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Апеляційний суд вважає, що вищевказані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст. 283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 цього адміністративного правопорушення. Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №517402, 17.07.2022, о 09 год 45 хв, у м. Ужгород, по вул. Дайки,10, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер - 6820», показник якого після проведення тесту становив 0,37 проміле. Цими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. У графі «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності», ОСОБА_1 вказав, що: «на жаль, трошки вчора випив, за порушення вибачаюсь». Своїми підписами у протоколі підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений, копію процесуального документу отримав. Роздруківкою приладу «Драгер 6820» підтверджується, що на момент проходження огляду водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, з результатом 0, 37 % проміле. Вказана роздруківка підписана працівником поліції та водієм ОСОБА_1 (а. с. 2). З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів убачається, що освідування водія ОСОБА_1 проводилось за допомогою приладу «Драгер» у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови (а. с. 3). З розписки ОСОБА_1 , яка міститься у матеріалах справи, убачається, що останній зобов`язується залишити свій транспортний засіб марки «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , на місці зупинки автомобіля (а. с. 4). Постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР №5622699 від 17.07.2022, підтверджується, що за порушення вимог ч. 1 ст. 121 КУпАП до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) грн (а. с. 5). На відеозаписі, що міститься на DVD - диску відображена подія, яка мала місце 17.07.2022, яка фіксувалася на бодікамеру поліцейського у хронологічній послідовності. Так, із відеозапису вбачається, що працівники поліції, зупинили водія автомобіля «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 за порушення ним правил дорожнього руху, відтак за наявності у водія ОСОБА_1 очевидних ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота та тремтіння пальців рук) запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки автомобіля за допомогою приладу «Драгер», на що той погодився. Щодо результатів 0, 37 % проміле також не заперечував, при цьому зазначив, що у медичний заклад їхати відмовляється. Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений з тим, що відносно нього складатимуть протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто йому було відомо про вчинене ним правопорушення, а також роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Досліджений апеляційним судом відеозапис інформативний, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовним, містить у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи (а. с. 7). Оцінюючи кожен вищенаведений доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено будь-яких даних, які би давали підстави вважати, що працівник патрульної поліції ОСОБА_2 був упереджений при проведенні освідування водія ОСОБА_1 з метою визначення стану алкогольного сп`яніння та складанні щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та оформленні інших матеріалів справи. Не встановлено під час розгляду апеляційної скарги й будь-яких даних про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусової згоди на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки автомобіля, на такі дані також не вказується в апеляційній скарзі. Тому, апеляційний суд доходить висновку, що вищевказаний поліцейський при виконанні своїх посадових обов`язків діяв виключно у межах наданих йому повноважень. При ухваленні судового рішення, апеляційний суд також бере до уваги приписи таких нормативно правових актів. Так, згідно з п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Твердження апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки працівниками поліції порушено процедуру фіксування імовірного правопорушення, зокрема поліцейські діяли з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - апеляційний суд вважає необґрунтованими і такими, які не підтверджені жодними доказами, у підтвердження цих доводів апелянт, маючи достатньо часу та можливості, не здобув і не надав апеляційному суду будь-які докази. Також апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи адвоката Лещинця Л. В. щодо проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння з порушенням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу, останнє калібрування якого відбулось з порушенням вказаного 6 місячного строку, які суд першої інстанції також оцінив критично. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, тобто законом не встановлено вимог до засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації. Таким чином, газоаналізатори (алкотестери), що вже перебувають в експлуатації, у тому числі і прилад «Drager 6820» можуть надалі експлуатуватись за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» інтервал технічного обслуговування приладів вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, становить один рік. Як вбачається із роздруківки приладу «Drager 6820», яка наявна у матеріалах справи, останнє калібрування газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» проведено 18.10.2021, в той час як огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився працівниками поліції 17.07.2022, тобто в межах одного року. Окрім того, апеляційний суд враховує, що відповідно до відомостей державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення до переліку дозволених для застосування на території України медичних виробів «Газоаналізатори Drager Alcotest» виробництва Drager SafetyAG & Co. KGaA(Німеччина), свідоцтво про державну реєстрацію 14455/2014 належать: Газоаналізатор DragerAlcotest3000, Газоаналізатор DragerAlcotest5510, Газоаналізатор DragerAlcotest 7510 з конфігуруванням, Газоаналізатор Drager Alcotest 6820, Газоаналізатор Drager Alcotest з конфігуруванням, Газоаналізатор DragerAlcotest interloc XT. При цьому, апеляційний суд враховує і те, що стороною захисту не наведено жодних доводів щодо неможливості застосування приладу «Drager Alcotest 6820», або заборони використання його на території України. Суд також бере до уваги те, що зауважень, незгоди чи заперечень щодо процедури проведення огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Drager», у тому числі стосовно імовірної несправності вказаного приладу, ОСОБА_1 не висловлював. Окрім того, огляд на стан сп`яніння проводився за згодою ОСОБА_1 , який, до того ж, відхилив пропозицію поліцейського пройти освідування у закладі охорони здоров`я та погодився з результатами огляду, який був проведений на місці зупинки транспортного засобу. Жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вимагав надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку приладу «Drager», за допомогою якого він проходив огляд на стан сп`яніння, безпосередньо перед проведенням огляду, у матеріалах справи немає. Таким чином, поліцейським правомірно застосований під час огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 газоаналізатор «Drager Alcotest 6820» та його показники є допустимими доказами. Апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що результати приладу «Драгер» є сумнівними, оскільки наявні розбіжності у температурі повітря на момент проведення огляду водія ОСОБА_1 . Так, газоаналізатором приладу «Драгер» відображені відомості щодо температури повітря саме у час (з точністю до хвилин) і у місці, де безпосередньо проводилося тестування. У довідці Закарпатського обласного центру з гідрометеорології від 10.08.2022, долученій стороною захисту, вказано лише межі коливання температури повітря в районі м. Ужгород станом на 17.07.2022. Отже, жодних підстав для визнання результатів приладу «Драгер» недостовірними або сумнівними, апеляційний суд не вбачає. Дослідивши наявний у матеріалах справи відеоматеріал, апеляційний суд визнає такими, що спростовуються належними доказами твердження апелянта про те, що працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 пройти освідування у закладі охорони здоров`я. Відеозаписом підтверджується те, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Тому доводи апелянта у цій частині до уваги не беруться. Твердження апелянта про те, що у протоколі поліцейські не вказали про ознаки алкогольного сп`яніння, є такими, що не впливають на правильність та обґрунтованість висновків місцевого суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, з дослідженого апеляційним судом відеозапису, а також з наявного у матеріалах справи акту медичного огляду убачається, що працівники поліції запропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку з очевидними ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук та порушення мови. Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість висновків місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 , які, на думку апелянта, ґрунтуються на неналежних доказах, - апеляційний суд визнає такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. На інші доводи, які могли б слугувати підставою для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, під час розгляду справи в апеляційному суді такі не встановлені. Щодо доводів апеляційної скарги про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, такі є безпідставними і на увагу на заслуговують. Так, статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Разом з тим, у примітці до цієї статті зазначено, що положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - четвертою статті 126 та статтею 130 цього Кодексу (відповідно до змін, внесених Законом №1231-ІХ від 16 лютого 2021 року). Отже, застосування норми ст. 22 КУпАП до осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП не допускається, в тому числі із врахуванням обставин вчиненого адміністративного правопорушення, особи правопорушника. Отже, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП та є безальтернативним, відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення. Відтак, апеляційний суд вважає, що факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння є доведеним, а отже у діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також, апеляційний суд враховує і рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'HalloranandFrancis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і №25624/02), де Суд наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, крім передбачених законодавством України прав, має ще й певні обов`язки, яких необхідно дотримуватися при експлуатації транспортного засобу за будь-яких обставин. Тому, на переконання апеляційного суду, оскаржувану постанову суду першої інстанції як законну та обґрунтовану необхідно залишити без зміни, а подану стороною захисту апеляційну скаргу без задоволення. Приймаючи рішення беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати свідків тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що до апеляційної скарги не додано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та підтверджували доводи апеляційної скарги, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі й про виклик свідків чи витребування доказів, стороною захисту не заявлялось. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу, яку подав адвокат Лещинець Л. В., залишити без задоволення. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 серпня 2022 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Іван СТАН