Постанова 4851 № 520/17290/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 жовтня 2023 р.Справа № 520/17290/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. , за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду та у режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.08.2023, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі №520/17290/2020 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: 11.01.2021 рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/17290/2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 , апелянт) до Міністерства охорони здоров`я України (надалі відповідач, МОЗ України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення шкоди - задоволено частково. Визнано бездіяльність МОЗ України щодо ненадання ОСОБА_1 відповідей на запити від 03.09.2020 та 30.09.2020 протиправною. Зобов`язано МОЗ України надати запитувану ОСОБА_1 інформацію, яка містяться у листах від 03.09.2020 та 30.09.2020 шляхом надіслання такої інформації рекомендованим листом з описом вкладення на адресу ОСОБА_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних МОЗ України судовий збір у розмірі 840,80 грн. 17 серпня 2023 року позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст. 382 КАС України, в якій просить суд: - зобов`язати МОЗ України подати, у встановлений судом строк (10 днів), звіт про виконання судового рішення № 520/17290/2020; - за наслідками розгляду звіту МОЗ України про виконання рішення суду № 520/17290/2020 або у разі неподання такого звіту ухвалою встановити новий строк подання звіту та накласти на керівника МОЗ України, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - половину суми штрафу стягнути на користь позивача, іншу половину - до Державного бюджету України. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2023 р. Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю залишено без задоволення. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати зазначену ухвалу від 27 лютого 2023 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилався на протиправність оспорюваної ухвали з огляду на те, що суд першої інстанції зайняв пасивну роль у реалізації Позивачем прав та законних інтересів, з приводу захисту яких, суд ухвалив відповідне судове рішення, яке не виконується більше 2 років, у тому числі у примусовому порядку. Зазначив, що під час розгляду справи № 520/17290/2020 по суті у 2020-2021 роках, він не міг передбачити та не мав доказів того, що він матиме проблеми з виконанням рішення суду та не міг знати проте, що Відповідач не буде виконувати рішення суду, навіть у примусовому порядку. Вказав, що додав, до заяви про встановлення судового контролю, беззаперечні докази, які підтверджують факт невиконання Відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 по справі №520/17290/2020. Відповідач правом подання відзиву не скористався, що не перешкоджає розгляду справи в силу приписів ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України). Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, що не є перешкодою для розгляду цієї справи в силу приписів ч. 2 ст. 313 КАС України. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відмовляючи у встановленні судового контролю суд першої інстанції виходив того, що такі дії суду є його диспозитивним правом, у той час як позивачем до заявленого ним клопотання не додано належних доказів, які б надали змогу суду встановити обставини щодо виконання відповідачем судового рішення у цій справі та необхідності встановлення судового контролю. Суд апеляційної інстанції не погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції з таких підстав. Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Так, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Згідно з ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Так, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17. Крім того, Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини). У справі Soering vs UK (judgement of 7 July 1989) Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Крім того, будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої - забезпечення і розвиток ідеалів та цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру. Так, матеріалами справи підтверджено, що рішення суду у цій справі безпідставно не виконується МОЗ України впродовж двох років, що не заперечувалося самим МОЗ України. Також подані позивачем матеріали свідчать, що він вчиняв активні дії з метою виконання МОЗ України судового рішення по цій справі у примусовому порядку, що такого призвело до необхідності судового захисту порушених органом виконавчої служби прав позивача, що було предметом розгляду в адміністративній справі № 520/19663/21. Відповідно до п. «ґ» ч. 4 ст. 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з, зокрема резолютивної частини із зазначенням: встановленого судом строку для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій. Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та зобов`язання МОЗ України подати у місячний строк з дня отримання цієї ухвали до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 по справі №520/17290/2020. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування такої ухвали. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 329, 370, 382 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року по справі №520/17290/2020 скасувати. Ухвалити постанову, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - задовольнити частково. Встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 та зобов`язати Міністерство охорони здоров`я України подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по справі № 520/17290/2020 протягом 30 (тридцяти) днів. В задоволенні іншої частини заяви - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 30.10.2023.