Постанова Одеський апеляційний суд № 495/7160/15-ц

Номер провадження: 22-ц/813/1351/23 Справа № 495/7160/15-ц Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.10.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого судді Сєвєрової Є.С., суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С., за участю секретаря Малюти Ю.С., учасники справи: позивач ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_2 ), відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Білгород-Дністровська міська рада Одеської області, третя особа ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 червня 2017 року у складі судді Прийомової О.Ю., встановив: У жовні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, та з урахуванням уточнень позову просив виділити йому в натурі 4/16 часток в домоволодінні АДРЕСА_1 , які складаються з: житлового будинку літ. «Б», загальною площею 72,1 кв. м., житловою площею 55,4 кв. м., житлового будинку літ. «В», загальною площею 34,5 кв. м., житловою площею 11,4 кв. м., літньої кухні літ. «К», тамбуру літ. «к», гаражу літ. «М», воріт з хвірткою №3, огорожі №4, каналізації №10 та припинити право спільної часткової власності у домоволодінні АДРЕСА_1 ; визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 є власником 4/16 часток домоволодіння АДРЕСА_1 , які згідно листа Комунального підприємства «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» від 21.01.2015 №55 складаються із: житлового будинку літ. «Б», загальною площею 72,1 кв. м, житловою площею 55,4 кв. м, житлового будинку літ. «В», загальною площею 34,5 кв. м, житловою площею 11,4 кв. м, літньої кухні літ. «К», тамбуру літ. «к», гаражу літ. «М», водопроводу № 2, воріт з хвірткою № 3, огорожі № 4 та каналізації №10. Зазначав, що 24/100 часток зазначеного домоволодіння належать Білгород-Дністровській міській раді Одеської області, 22/100 часток ОСОБА_7 , 19/100 часток - ОСОБА_5 та 10/100 часток - ОСОБА_4 03.12.2009 Білгород-Дністровською міською радою Одеської області прийнято рішення № 878-У щодо виділення ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,036 га, для обслуговування житлового будинку. Заявник посилався на те, що саме на зазначеній земельній ділянці розташовані нерухомі об`єкти, що складають 4/16 часток загального домоволодіння. Рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 05.02.2015 № 52 була надана окрема адреса 4/16 часткам домоволодіння, належної позивачу на праві власності, а саме: АДРЕСА_1 . Посилаючись на те, що незважаючи на наявність усіх умов для виділення у приватну власність (в натурі) 4/16 часток зазначеного домоволодіння, він вже певний час намагався виділити належні йому частки в окрему одиницю, тобто виділити об`єкти спільної часткової власності, проте здійснити це, на його думку, не вбачалося можливим. Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.06.2017 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі. Виділено ОСОБА_2 в натурі 4/16 частки в домоволодінні АДРЕСА_1 , які складаються з: житлового будинку літ. «Б», загальною площею 72, 1 кв.м., житловою площею 55,4 кв.м.; житлового будинку літ. «В», загальною площею 34, 5 кв.м., житловою площею 11, 4 кв.м.; літньої кухні літ. «К», тамбуру літ. «к»; гаражу літ. «М»; воріт з хвірткою № 3, огорожі № 4, каналізації №

10. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_2 у домоволодінні АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні уточненого позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що належними та допустимими доказами того, що позивачу належить конкретне нерухоме майно, в даному випадку частка домоволодіння, є правовстановлюючі документи, копії яких наявні у справі, а саме: договір купівлі-продажу частини домоволодіння від 17.08.2006; свідоцтво про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.12.2006. Тому, на думку апелянта, позивач може пред`явити до відповідачів про виділення йому в натурі майна, з договором купівлі-продажу частки домоволодіння від 17.08.2006, яке дійсно належить йому на праві власності, а саме житлового будинку літ. «Б» житловою площею 53,9 кв.м., загальною площею 70,3 кв.м., житлового будинку літ. «В» житловою площею 10,9 кв.м., загальною площею 36,0 кв.м., кам`яного підвалу літ. «Д». дерев`яної вбиральні літ. «С», цегельного сараю літ. «М», літньої кухні літ. «К» та споруд №2-6. Зазначила, що право власності позивача на об`єкти нерухомого майна мають бути підтверджені або правовстановлюючими документами або рішенням суду. Проте, правовстановлюючих документів на підтвердження права власності позивача на водопровід №2, ворота з хвірткою №3, огорожа №4, каналізація №10, суду не надано. Вказані об`єкти становлять окрему систему життєзабезпечення усього домоволодіння (вхід до домоволодіння цілого, водопостачання, водовідведення, каналізація, тощо), виділення яких в натурі одному зі співвласників домоволодіння за законом не дозволяється. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.10.2020 залучено ОСОБА_1 , як правонаступника ОСОБА_2 . Постановою Одеського апеляційного суду від 21.10.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.06.2017 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 26.05.2021 касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, постанову Одеського апеляційного суду від 21.10.2020 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.11.2021 справу призначено до розгляду. 06.07.2023 ухвалою Одеського апеляційного суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_6 . Відповідачі ОСОБА_5 , Білгород-Дністровська міська рада Одеської області в судове засідання 05.10.2023 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач ОСОБА_4 , а також третя особа ОСОБА_6 , в судове засідання 05.10.2023 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Заслухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_3 , її представника, а також представника позивача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить 4/16 частини домоволодіння АДРЕСА_1 на земельній ділянці, розміром 1085,0 кв. м., (земельна ділянка не приватизована, державний акт на право власностіна землю не видавався), та складається в цілому із: кам. бут. житлового будинку літ. «А», житловою площею 103,6 кв. м., загальною площею 154,7 кв. м.; кам. бут. житлового будинку літ. «Б», житловою площею 53,9 кв. м., загальною площею 70,3 кв. м.; кам. бут. житлового будинку літ. «В», житловою площею 10,9 кв. м., загальною площею 36,0 кв. м.; кам`яного підвалу літ. «Д», дерев. вбиральні літ. «Є», цегл. сараю літ. «Ж», цегл. літньої кухні літ. «З», дерев. сараю літ. «І», обш. шифер сараю літ. «Л», яч. бет. гаражу літ. «М», саман. літньої кухні літ. «К», споруди №2-6 на підставі договору купівлі-продажу від 17 серпня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 3441, право власності зареєстровано у КП «Білгород-Дністровського БТІ» 26 грудня 2006 року, номер запису: 1013 в книзі: 37, реєстраційний номер: 8277177 (а. с. 8, 10, т. 1). Рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 03 грудня 2009 року № 878-V, погоджено передачу земельних ділянок у власність, спільну сумісну власність громадянам м. Білгород-Дністровського для будівництва і обслуговування жилого будинку, будівель і споруд, для ведення особистого селянського господарства, згідно списку наведеного у рішенні, зокрема і ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 1517, т. 1). Станом на 18.06.2013 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 в цілому складалось із: житлового будинку літ. «А», житловою площею 97,1 кв. м, загальною площею 163,1 кв. м; житлового будинку літ. «Б», житловою площею 55,4 кв. м, загальною площею 72,1 кв. м, житлового будинку літ. «В», житловою площею 11,4 кв. м, загальною площею 34,5 кв. м, підвалу літ. «Д», убиральні літ. «Є», сараїв літ. «Ж», «І», «Н», літніх кухонь літ. «З», «К», гаражу літ. «М», споруд № 2-10. Відповідно до листа КП «Білгород-Дністровське БТІ» від 16.07.2014 № 1073 станом на 31.12.2012 власниками домоволодіння АДРЕСА_1 є: 22/100 часток ОСОБА_7 , на підставі договору купівлі-продажу від 21 березня 1992 року; 19/100 часток ОСОБА_5 , на підставі договору дарування від 28 лютого 1998 року; 10/100 часток ОСОБА_8 , на підставі договору дарування від 08 травня 1998 року; 4/16 часток ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 17 серпня 2006 року; 24/100 часток Білгород-Дністровська міська рада Одеської області на підставі реєстраційного посвідчення від 19 липня 1991 року (а. с. 13, т. 1). ОСОБА_7 на праві спільної часткової власності належить 22/100 частини домоволодіння, яке складається із трьох житлових будинків під літерами: "А" - житловою площею 97,1 кв. м, загальною площею 163,1 кв. м; "Б" - житловою площею 55,4 кв. м, загальною площею 72,1 кв. м; "В" - житловою площею 11,4 кв. м, загальною площею 34,5 кв. м; надвірних будівель під літерами: "Д" - підвалу, "Є" - убиральні; "Ж, І, Н" - сараї; "З, К" - літніх кухонь; "М" - гаражу та споруд N 210, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 22.07.2014 (а. с. 81, т. 2). Відповідно до листа КП «Білгород-Дністровське БТІ» від 21.01.2015 №55 4/16 часток домоволодіння АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_2 складаються із: житлового будинку літ. «Б», загальною площею 72,1 кв. м, житловою площею 55,4 кв. м; житлового будинку літ. «В», загальною площею 34,5 кв. м; житловою площею 11,4 кв. м; літньої кухні літ. «К», тамбуру літ. «к», гаражу літ. «М», водопроводу № 2, воріт з хвірткою № 3, огорожі № 4, каналізації №10 (а. с. 14, т. 1). Висновком КП «Білгород-Дністровське БТІ» щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 26 квітня 2016 року № 892 встановлено, що за технічними показниками об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , може бути виділено в натурі в окрему одиницю нерухомості, вказаний склад ідеальної частки ОСОБА_2 , та розраховано залишкові частки інших співвласників (а. с. 122, т. 1). Відповідно до заяви підписаної ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 23 квітня 2013 року та посвідченою приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Холудєєвою С. М., зареєстрованою за № № 869, 870, 871, 872, співвласники не заперечували проти оформлення ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, площею 0,0363 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а. с. 30, т. 1). Рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 05 лютого 2015 року № 52 «Про надання окремої адреси частині домоволодіння по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 », на підставі заяви ОСОБА_2 було вирішено надати частині домоволодіння, що складається із: житлового будинку літ. «Б», загальною площею 72,1 кв. м., житловою 55,4 кв. м.; житлового будинку літ. «В», загальною площею 34,5 кв. м., житловою 11,4 кв. м.; літньої кухні літ. «К» з тамбуром літ. «к»; гаражу літ. «М» та належать ОСОБА_2 , окрему адресу АДРЕСА_1 . У цьому рішенні виконкому міської ради зазначено, що частка ОСОБА_2 відокремлена забором від решти домоволодіння та може бути виділена із складу домоволодіння з наданням окремої адреси (а. с. 12, т. 1). Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що оскільки розмір частки позивача в спірному домоволодінні визначений, є технічна можливість виділу частки відповідно до часток співвласників, виділена земельна ділянка, площею 0,036 га, для обслуговування належного позивачу домоволодіння, погодженого із сусідніми землекористувачами, наявна окрема юридична адреса належних позивачу 4/16 часток у спірному домоволодінні, а також відповідачами не надано доказів порушення їх прав виділенням в натурі 4/16 часток позивача у спірному домоволодінні, тому виділ позивачу в натурі 4/16 частки у спірному домоволодінні з припиненням права спільної часткової власності його у цьому домоволодінні є технічно можливим та відповідає його частці у праві спільної часткової власності на домоволодіння. Проте, з такими висновками суду першої інстанції неможливо погодитися з огляду на наступне. Відповідно до ст. 317 ЦК України право володіння, користування та розпорядження своїм майном становлять зміст права власності. Згідно зі статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Статтею 355 ЦК України визначено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України, як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Частинами першою-третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Відповідно до частин першої та другої статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Частиною третьою статті 364 ЦК України визначено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Системний аналіз правових норм статей 183, 358, 364 ЦК України дає підстави для висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі N 6-12цс13. Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток жилих будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проєктних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року №

55. Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 цієї Інструкції поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси. Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Як зазначено вище на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 належить 4/16 частини домоволодіння АДРЕСА_1 на земельній ділянці, розміром 1085,0 кв. м., (земельна ділянка не приватизована, державний акт на право власності на землю не видавався), та складається в цілому із: кам. бут. житлового будинку літ. «А», житловою площею 103,6 кв. м., загальною площею 154,7 кв. м.; кам. бут. житлового будинку літ. «Б», житловою площею 53,9 кв. м., загальною площею 70,3 кв. м.; кам. бут. житлового будинку літ. «В», житловою площею 10,9 кв. м., загальною площею 36,0 кв. м.; кам`яного підвалу літ. «Д», дерев. вбиральні літ. «Є», цегл. сараю літ. «Ж», цегл. літньої кухні літ. «З», дерев. сараю літ. «І», обш. шифер сараю літ. «Л», яч. бет. гаражу літ. «М», саман. літньої кухні літ. «К», споруди №2-6. У листі КП «Білгород-Дністровського БТІ» від 21.01.2015 зазначено, що у фактичній власності ОСОБА_2 перебуває будинок літ. «Б», житловою площею 55,4 кв. м, загальною площею 72,1 кв. м; бут. житлового будинку літ. «В», житловою площею 11,4 кв. м, загальною площею 34,5 кв. м; літньої кухні літ. «К», тамбур літ.к», гараж літ.» М», (був сарай), водопровід №2, ворота з хвірткою №3, огорожа №4, каналізація №10. З викладеного слідує, що наявні розбіжності у площах частин будівель позивача, які виникли за рахунок добудови та реконструкції споруд, правовстановлюючі документи на які у справі відсутні, як і будь-які відомості щодо водопроводу №2, воріт з хвірткою №3 та огорожі №4. Наявне у справі рішення про присвоєння адреси по приміщенням фактичного користування не є ознакою прийняття будинку до експлуатації у встановленому законом порядку. Згідно з нормами статей 364, 367 ЦК України самочинно збудоване нерухоме майно не може бути предметом поділу (виділу), питання щодо поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись лише після введення самочинного будівництва до експлуатації та визнання права власності на них відповідно до закону. Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду України викладеними у постановах від 04 грудня 2013 року у справі N 6-130цс13 та від 30 вересня 2015 року у справі N 6-286цс15, з якими погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 березня 2020 року у справі N 307/3957/14-ц у частині тлумачення норми частини першої статті 376, частини другої статті 376 ЦК України про те, що не можуть бути предметом поділу (виділу) згідно зі статтями 364, 367 ЦК України - самочинно збудовані (конструйовані, переплановані) об`єкти. Питання щодо поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону. Зазначені положення узгоджуються з нормами статей 316, 317, частинами першою, другою статті 376 ЦК України. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі N 344/8200/14-ц (провадження N 14-302цс19). На вказані обставини суду першої інстанції уваги не звернув, експертизу не призначив, отже, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову. Вбачається, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 26.04.2021 у справі №495/254/21 встановлено факт належності житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 106,6 кв. м., житловою площею 66,8 кв. м., ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 106,6 кв. м., житловою площею 66,8 кв. м. Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 17.09.2021 виправлено описку, допущену в рішенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 квітня 2021 року по справі N 495/254/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про встановлення факту належності житлового будинку та визнання права власності в порядку спадкування. Постановлено вважати вірними у тексті рішення технічні дані житлового будинку АДРЕСА_1 : загальною площею 106, 6 кв.м., який складається з житлового літ. «Б», загальною площею 72, 1 кв.м., житловою площею 55,4 кв.м., житлового будинку літ. «В», загальною площею 34, 5 кв.м, в тому числі житловою 11, 4 кв.м., літньої кухні літ. «К» з тамбуром літ. «к», гаражу літ. «М», споруд №2-4, 10. 26.01.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_12 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 106,6 кв. м., житловою площею 66,8 кв. м. Отже, станом на час перегляду даної справи апеляційним судом ОСОБА_1 не є власником будинку, а тому їй не належить право вимоги щодо виділу частки з майна. За наведених обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3 є обґрунтованими, суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставини справи, дав їм неналежну правову оцінку та дійшов необґрунтованого висновку про задоволення заявлених позовних вимог. Вказане, у свою чергу, дає підстави апеляційному суду для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог. Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.06.2017 скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про виділення в натурі частини нерухомого майна, визнання права власності відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 1510,32 грн. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складений 30.10.2023 Головуючий: Судді: