Постанова 4870 № 914/2579/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "26" жовтня 2023 р. Справа №914/2579/19 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючої судді Орищин Г.В., суддів Галушко Н.А., Желіка М.Б., секретар судового засідання Костерева О.А. розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» від 07.09.2023 за № 2579-24 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.08.2023 (повний текст рішення складено 28.08.2023, суддя Сухович Ю.О.) про відмову в задоволенні заяви відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 914/2579/19 за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз», місто Київ до відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», місто Львів про стягнення 1154691284,86 грн. за участю представників: позивача Косинська Л.В. (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів); відповідача Гарбузюк Р.О., Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» 13.04.2023 звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в частині щодо стягнення 212926,84 грн. пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за період з 20.11.2018 по 09.12.2018 у справі №914/2579/19 за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про стягнення 1154691284,86 грн. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.08.2023 в задоволенні заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про визнання виконавчого документа (наказу) таким, що не підлягає виконанню в частині у справі «№ 914/2579/19 відмовлено, оскільки з поданого відповідачем платіжного доручення за № 5837 від 13.05.2019 про сплату АТ «Львівгаз» на розрахунковий рахунок АТ «Укртрансгаз» філія оператор Газотранспортної системи України 212926,84 грн. не можливо чітко та однозначно встановити факт припинення обов`язку боржника добровільним виконанням. АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», не погодившись із постановленою ухвалою місцевого господарського суду, оскаржив її в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає про сплату ним в добровільному порядку на користь АТ «Укртрансгаз» пені, 3% річних та інфляційних втрат за період з 20.11.2018 по 09.12.2018 в сумі 212926,84 грн. до звернення АТ «Укртрансгаз» до суду з цим позовом, за невиконання умов договору транспортування природного газу № 1512000709 від 17.12.2015. Водночас, скаржник зазначає, що ті обставини, що АТ «Укртрансгаз» у вимогах позову не врахувало отриманих коштів, а АТ «Львівгаз» у ході судового розгляду не заперечило вимог в частині вже сплаченої пені, 3% річних та інфляційних втрат в сумі 212926,84 грн. не змінюють юридичного факту виконання боржником обов`язку частково і припинення у зв`язку з цим зобов`язання щодо сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат в сумі 212926,84 грн. З огляду на вказане, відповідач просить суд скасувати оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду та визнати таким, що не підлягає виконанню в сумі 212926,84 грн. наказ Господарського суду Львівської області від 02.12.2022 у справі № 914/2579/19. Позивач, заперечуючи доводи апеляційної скарги, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що 10.12.2019 АТ «Укртрансгаз» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до АТ «Львівгаз» про стягнення з останнього заборгованості в розмірі 1154691284,86 грн. Разом з тим, звертає увагу суду на те, що грошові кошти у сумі 212926,84 грн. надійшли на рахунок АТ «Укртрансгаз» в якості виконання зобов`язань АТ «Львівгаз» за договором № 1512000709 від 17.12.2015 задовго до звернення позивача з даним позовом до суду 13.05.2019. Окрім того, скаржником протягом всього часу розгляду справи за № 914/2579/19 по суті, не спростовувалась та жодним чином не заявлялась грошова сума в розмірі 212926,84 грн як така, що сплачена АТ «Львівгаз» раніше та не врахована позивачем при розрахунку суми заборгованості. З огляду на вказане, АТ «Укртрансгаз» просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін. Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображений у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду; за клопотанням представниці позивача розгляд справи відбувався в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. 25 вересня 2023 на розгляд Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» від Шияна М.В. надійшла заява про вступ у справу як представника, в якому останній зазначає, що є адвокатом та працює у АТ «Львівгаз» на посаді радника АТ «Львівгаз» з договірних відносин, завданням якого є представлення та захист інтересів АТ «Львівгаз» в судах загальної юрисдикції України, в т.ч. у Верховному Суді, при розгляді справ, що виникають з господарських відносин. В порядку забезпечення контролю за роботою юристів АТ «Львівгаз» і забезпечення інтересів товариства, Шиян М.В. прийняв рішення взяти участь у розгляді даної справи, відтак звернувся до суду з означеною заявою, в якій просив залучити його в якості представника АТ «Львівгаз», який діє в порядку самопредставництва та надати доступ до електронної справи № 914/2579/19 в підсистемі «Електронний суд». Розглянувши клопотання про вступ у справу як представника, судова колегія відмовила в задоволенні такого та в наданні доступу до даної справи в підсистемі «Електронний суд», позаяк адвокатом Шияном М.В. не долучено до його клопотання належних та допустимих доказів, які б з достовірністю свідчили про його повноваження для здійснення представництва інтересів АТ «Львівгаз» у даній справі в порядку самопредставництва (довіреність, ордер, тощо). В дане судове засідання прибув представник скаржника, а представниця позивача вийшла на зв`язок із судом в режимі відеоконференції. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає за доцільне зазначити наступне: Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 17.02.2021 року у справі №914/2579/19 у задоволенні позову відмовлено повністю. Акціонерне товариство «Укртрансгаз», не погодившись з вказаним рішенням від 17.02.2021, оскаржило його в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 року скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 17.02.2021 року у даній справі та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги АТ «Укртрансгаз» задоволено; з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь позивача стягнуто 972489963,55 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 134739968,69 грн пені, 12512750,49 грн 3% річних та 34948602,13 грн інфляційних втрат. На примусове виконання вказаної постанови суду апеляційної інстанції у справі № 914/2579/19, Господарським судом Львівської області 02.12.2022 року видано наказ про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (код ЄДРПОУ 03349039) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (код ЄДРПОУ 30019801) 972489963,55 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 134739968,69 грн пені, 12512750,49 грн 3% річних та 34948602,13 грн інфляційних втрат. В матеріалах справи міститься копія платіжного доручення №5837 від 13.05.2019, відповідно до якого ПАТ «Львівгаз» (код ЄДРПОУ 03349039) перерахувало на розрахунковий рахунок АТ «Укртрансгаз» філія оператор Газотранспортної системи України (код ЄДРПОУ 41635376) 212926,84 грн. В графі призначення платежу зазначено: «пеня, 3% річних, інфляційні витрати за період з 20.11.18р. по 09.12.18р. за прострочення платежу за договором від 17.12.15р. №1512000709, без ПДВ». Відповідач зазначає, що зобов`язання АТ «Львівгаз» сплатити на користь АТ «Укртрансгаз» пеню, 3 % річних та інфляційні втрати за період з 20.11.2018 по 09.12.2018 виникло до звернення АТ «Укртрансгаз» з даним позовом до суду і було добровільно, належним чином, ним виконане, відтак, вказане зобов`язання з цих підстав було припинене. Водночас, наказ на виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 у справі № 914/2579/19 пред`явлений до виконання виконавцю в повній сумі без повідомлення про його виконання в частині. Задля запобігання повторного стягнення коштів в сумі 212926,84 грн., відповідач звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в сумі 212926,84 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. За змістом статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 1, 2 ст. 328 ГПК України). Стаття 328 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав, які дають право боржникові вимагати визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню. Наведені підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання. Таким чином, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 16.01.2018 у справі N 755/15479/15-ц. З наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення №5837 від 13.05.2019 вбачається, що ПАТ «Львівгаз»(код ЄДРПОУ 03349039) оплатило на розрахунковий рахунок АТ «Укртрансгаз» філія оператор Газотранспортної системи України (код ЄДРПОУ 41635376) 212926,84 грн. В графі призначення платежу зазначено: «пеня, 3% річних, інфляційні витрати за період з 20.11.18р. по 09.12.18р. за прострочення платежу за договором від 17.12.15р. №1512000709, без ПДВ». В ході дослідження долученої відповідачем копії платіжного доручення №5837 від 13.05.2019 на суму 212926,84 грн. судом, не вбачається чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням, оскільки з реквізитів здійсненого платежу не можливо встановити, що зазначена сума грошових коштів була сплачена АТ «Львівгаз» саме в рахунок погашення тієї заборгованості, яка була стягнута судом з боржника в межах справи № 914/2579/19. Варто зауважити, що означена сума була сплачена відповідачем ще до подання позову у справі № 914/2579/19 (13.05.2019), однак, ні у відзиві на позов, ні в додатково поданих поясненнях по суті спору в ході розгляду даної справи судом першої інстанції відповідач не вказував про сплату вказаних коштів і про те, що зазначена сума включена позивачем в розрахунок заборгованості до позовної заяви у даній справі. Підсумовуючи наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення заяви АТ «Львівгаз» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в частині, та, відповідно, скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 23.08.2023 у даній справі. Відхиляючи доводи скаржника, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі «Проніна проти України», в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»). З урахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала постановлена відповідно до норм чинного законодавства, наведених правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи. Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування постановленої у цій справі ухвали. Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника. Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: Ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.08.2023 про відмову в задоволенні заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 914/2579/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» без задоволення. Судові витрати покласти на скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення. повний текст постанови складено 30.10.2023 Головуючий суддя Г.В. Орищин суддя Н.А. Галушко суддя М.Б. Желік