Ухвала КАС ВС № 420/9461/22

УХВАЛА 27 жовтня 2023 року м. Київ справа № 420/9461/22 адміністративне провадження № К/990/33967/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Ювченка Андрія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у справі № 420/9461/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі - ГУ НП в Херсонській області) про скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ НП в Херсонській області, в якому просив: - визнати протиправним і скасувати наказ ГУ НП в Херсонській області від 31 травня 2022 року №401 про застосування дисциплінарного стягнення в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним і скасувати наказ ГУ НП в Херсонській області від 22 червня 2022 року №441 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення; - поновити позивача на посаді старшого слідчого Відділу розслідування особливо тяжких злочинів Слідчого управління ГУ НП в Херсонській області; - визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Херсонській області щодо ненарахування та невиплати позивачу всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, а саме щомісячної додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн за період з 24 лютого по 22 червня 2022 року, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168; - зобов`язати ГУ НП в Херсонській області нарахувати та виплатити позивачу щомісячну додаткову винагороду в розмірі 30000 грн за період з 24 лютого по 22 червня 2022 року, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168; - стягнути з ГУ НП в Херсонській області на користь позивача середній заробіток з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, за час вимушеного прогулу. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року, у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2023 року касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Ювченко Андрій Васильович, була повернута на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 10 жовтня 2023 року до Верховного Суду надійшла повторна касаційна скарга Ювченка Андрія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у справі № 420/9461/22. Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Статтею 330 КАС України визначено обов`язкові вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, серед яких відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник на виконання вимог статті 330 КАС України як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 у взаємозв`язку із пунктами 1, 4 частини другої статті 353 цього Кодексу. Так, за змістом пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. Водночас аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку про те, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв`язку порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Тобто порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження судових рішень. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів. Водночас згідно з приписами частини першої статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Указаним положенням установлено пряму заборону при розгляді та вирішенні адміністративної справи для суду брати до уваги докази з порушенням законної процедури їх одержання (нелегітимні докази, включаючи сфальсифіковані) як під час розгляду клопотання про долучення доказу до справи, так і в межах судового розгляду. Слід зауважити, що у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, тобто такими, що одержані з порушенням законної процедури. Проте, всупереч викладеному, касаційна скарга не містить необхідних обґрунтувань. З огляду на викладене Суд відхиляє посилання заявника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку з пунктами 1, 4 частини другої статті 353 цього Кодексу. Інші аргументи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій. Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а позивач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі. Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження. Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У контексті наведеного необхідно зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. При цьому такі недоліки касаційної скарги зумовлюють її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За викладених обставин касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень). Одночасно Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення. Керуючись статтями 248, 328, 330, 332, 341, 355, 359 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Ювченка Андрія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у справі № 420/9461/22 - повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддяЖ.М. Мельник-Томенко