Постанова 4857 № 380/10344/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/10344/22 пров. № А/857/10456/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В. Кузьмича С.М. з участю секретаря судового засідання Зінчук Ю.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року, ухвалене суддею Клименко О.М. у м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі № 380/10344/22 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» до Львівської митниці про зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом, у якому, з уточненням позовних вимог просить суд: - визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару.1 №UA209000/22/000010, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, відповідно до поданої позивачем заяви для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 15.06.2022 та зобов`язати відповідача видати такий сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД №А209140/2021/064837 від 27.06.2021 за рахунком-фактурою № 19 від 25.06.2022 року; - визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000007, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, відповідно до поданої позивачем заяви для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 19.05.2022 та зобов`язати відповідача видати такий сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UА209140/2021/049816 від 20.05.2021 за рахунком-фактурою № 16 від 19.05.2021; - визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №UA209000/22/000005, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, відповідно до поданої позивачем заяви для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою.1 від 29.04.2022 та зобов`язати відповідача видати такий сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД №А209140/2021/046611 від 12.05.2021 за рахунком-фактурою № 14 від 28.04.2021; - визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №UA209000/22/000006, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, відповідно до поданої позивачем заяви для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 19.05.2022 та зобов`язати відповідача видати такий сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД №А209140/2021/049814 від 20.05.2021 за рахунком-фактурою № 17 від 19.05.2021; - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, відповідно до поданої позивачем заяви для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 02.02.2022 та зобов`язати відповідача видати такий сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UА209140/2021/046535 від 12.05.2021 за рахунком-фактурою № 12 від 28.04.2021. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000010 від 15 червня 2022 року. Зобов`язано Львівську митницю видати товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UA209140/2021/064837 від 27 червня 2021 року за рахунком-фактурою № 19 від 25 червня 2021 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000007 від 20 травня 2022 року. Зобов`язано Львівську митницю видати товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UA209140/2021/049816 від 20 травня 2021 року за рахунком-фактурою № 16 від 19 травня 2021 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000005 від 30 квітня 2022 року. Зобов`язано Львівську митницю видати товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UA209140/2021/046611 від 12 травня 2021 року за рахунком-фактурою № 14 від 28 квітня 2021 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000006 від 19 травня 2022 року. Зобов`язано Львівську митницю видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UA209140/2021/049814 від 20 травня 2021 року за рахунком-фактурою № 17 від 19 травня 2021 року. Визнано протиправною бездіяльність Львівської митниці щодо розгляду поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» заяви про видачу сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 02 лютого 2022 року. Зобов`язано Львівську митницю розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» про видачу сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 02 лютого 2022 року та прийняти рішення відповідно до Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2021 року №

139. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» 9097,00 грн сплаченого судового збору. Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав достатні та належні документи для підтвердження походження металобрухту, а висловлені відповідачем зауваження до них є формальними та необґрунтованими. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, який просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що правомірно відмовив у видачі сертифікатів, у зв`язку із тим, що позивач не подав документів про підтвердження відомостей щодо процесу одержання відходів та брухту в результаті виробничих операцій, а також документів про факт придбання/ набуття у власність металобрухту від суб`єктів господарювання, які є його першими власниками. Також суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач не дотримав форми та змісту декларації постачальника товарів, що мають преференційний статус походження. Крім цього ця декларація оформлена з помилками, а саме, не зазначено посади уповноваженої особи підприємства. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що, відповідно до контракту № 01/13 від 07 лютого 2013 року, укладеного зі Словацькою юридичною особою - товариством з обмеженою відповідальністю «Белле експорт-імпорт СК» позивач, як продавець, зобов`язався здійснити поставку вуглецевого брухту і відходів чорних металів. Отримувачем товару визначено ТзОВ «Ю.С. Стіл» (U.S. Steel Kosice s.r.o.), Кошіце, Словаччина. На кожну партію товару продавець надає наступні документи: рахунок, накладну, сертифікат походження. На виконання контракту № 01/13 від 07 лютого 2013 року, позивач експортував та поставив покупцю: на підставі рахунку № 12 від 28.04.2021 року, брухт сталевий № 3 вид 3, в кількості 23 т на суму 6670,00 євро; на підставі рахунку № 14 від 28.04.2021 року, брухт сталевий № 3 вид 3, в кількості 24 т на суму 6960,00 євро; на підставі рахунку № 17 від 19.05.2021 року, брухт сталевий № 3 вид 3, в кількості 24 т на суму 6960,00 євро; на підставі рахунку № 16 від 19.05.2021 року, брухт сталевий №3 вид 3, в кількості 24 т на суму 6960,00 Євро; на підставі рахунку № 19 від 25.06.2021 року, брухт сталевий №3 вид 3, в кількості 106,85 т на суму 30452,25 Євро. 29.04.2022 року позивач звернувся до Львівської митниці із заявою № 11-22 про видачу сертифікату перевезення товару (ретроспективно), з України за формою EUR.1 на товар «Брухт сталевий № 3 (1RR) габаритні розміри 1200*900*500 мм, товщиною не менше 4 мм (навалом)» в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Разом із заявою від 29.04.2022 року № 11-22, позивач подав наступні документи: інвойс, Контракт (додаткові положення та додатки до нього), декларація експортера, декларація постачальника товару, що мають преференційний статус походження, експортна декларація, приймально-здавальний акт на закупівлю металобрухту від ТзОВ «Балкер», довідка від ТзОВ «Балкер» про переробку металобрухту, прихідний ордер ПрАТ «Конвеєр» № 054 від 15.03.2021 року, внутрішні приймально-здавальні акти ПрАТ «Конвеєр» про передачу металобрухту на склад, акт списання товарно-матеріальних цінностей ПрАТ «Конвеєр», акти списання групи основних засобів ПрАТ «Конвеєр», прихідний ордер ПрАТ «Конвеєр» № 1а від 15.03.2021 року, автотранспортна накладна (СМР), приймально-здавальні акти ТзОВ «Балкер» на закупівлю металобрухту від ПрАТ «Конвеєр», заповнений сертифікат EUR.1. 30 квітня 2022 року Львівська митниця прийняла рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000005. Це рішення мотивовано тим, що: декларація постачальника товарів, що мають преференційний статус походження заповнена з помилками (не зазначено посади уповноваженої посадової особи підприємства); у пакеті документів відсутній твердий примірник акту списання групи основних засобів ПрАТ «Конвеєр» № 1а від 15.03.2021 року зазначений на зворотній стороні заяви для видачі сертифіката перевезення товару з України за формою EUR.1 декларації експортера; порушено вимоги Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правила походження та Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката перевезення (походження) товару EUR.1, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2021 року № 139. 19.05.2022 року позивач звернувся до Львівської митниці із заявою № 15-22 про видачу сертифікату перевезення товару (ретроспективно), з України за формою EUR.1 на товар «Брухт сталевий №3 (1RR) габаритні розміри: 1200*900*500 мм, товщиною не менше 4 мм (навалом)» в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Разом із заявою від 19.05.2022 року № 15-22, позивач надав наступні документи: інвойс, контракт (додаткові положення та додатки до нього), декларація експортера, декларація постачальника товару, що мають преференційний статус походження, експортна декларація, приймально-здавальний акт на закупівлю металобрухту від ПП «Корбіз», довідка від ПП «Корбіз» про переробку металобрухту, видаткова накладна, товарно-транспортні накладні, акти оцінки непридатних деталей, вилучених з вагонів цистерн власності АТ «Укрспецтрансгаз», автотранспортна накладна (СМР), заповнений сертифікат EUR.1. 19 травня 2022 року Львівська митниця прийняла рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000006. Це рішення мотивовано тим, що, з урахуванням норм національного законодавства, походження металобрухту має бути підтверджене також і документами, визначеними Законом України «Про металобрухт». Таким чином, сертифікат не може бути видано митницею в зв`язку з відсутністю документально підтверджених відомостей щодо процесу одержання відходів та брухту в результаті виробничих операцій, а також документів про факт придбання/набуття власності металобрухту від суб`єктів господарювання, які є його першими власниками. Не дотримано форми та змісту документів затверджених наказом МФУ від 02.03.2021 року № 139, а саме декларації постачальника товарів, що мають преференційний статус походження. 19.05.2022 року позивач звернувся до Львівської митниці із заявою № 14-22 про видачу сертифікату перевезення товару (ретроспективно), з України за формою EUR.1 від на товар «Брухт сталевий № 3 (1RR) габаритні розміри: 1200*900*500 мм, товщиною не менше 4 мм (навалом)» в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Разом із заявою від 19.05.2022 року № 14-22, позивач подав наступні документи: інвойс, Контракт (додаткові положення та додатки до нього), декларація експортера, декларація постачальника товару, що мають преференційний статус походження, експортна декларація, приймально-здавальний акт на закупівлю металобрухту від ПП «Корбіз», довідка від ПП «Корбіз» про переробку металобрухту, видаткова накладна, товарно-транспортні накладні, акти оцінки непридатних деталей, вилучених з вагонів цистерн власності АТ «Укрспецтрансгаз», автотранспортна накладна (СМР), заповнений сертифікат EUR.1. 20 травня 2022 року Львівська митниця прийняла рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000007. Це рішення мотивовано тим, що, з урахуванням норм національного законодавства, походження металобрухту має бути підтверджене також і документами, визначеними Законом України «Про металобрухт». Таким чином, сертифікат не може бути видано митницею в зв`язку з відсутністю документально підтверджених відомостей щодо процесу одержання відходів та брухту в результаті виробничих операцій, а також документів про факт придбання/набуття власності металобрухту від суб`єктів господарювання, які є його першими власниками. А також не дотримано форми та змісту документів затверджених наказом МФУ від 02.03.2021 року № 139, а саме декларації постачальника товарів, що мають преференційний статус походження». 15.06.2022 року позивач звернувся до Львівської митниці із заявою № 17-22 про видачу сертифікату перевезення товару (ретроспективно), з України за формою EUR.1 на товар «Брухт сталевий №3 (1RR) габаритні розміри: 1200*900*500 мм, товщиною не менше 4 мм (навалом)» в рамках Угоди асоціацію між Україною та ЄС. Разом із заявою від 15.06.2022 року № 17-22, позивач подав наступні документи: інвойс, Контракт (додаткові положення та додатки до нього), декларація експортера, декларація постачальника товару, що мають преференційний статус походження, експортна декларація, залізничні накладні, приймально-здавальні акти на закупівлю металобрухту від ТзОВ «Балкер», від ПП «Корбіз», довідки ТзОВ «Балкер», ПП «Корбіз» про переробку металобрухту, видаткова накладна АТ «Укрспецтрансгаз», приймально-здавальні акти від ПрАТ «Конвеєр» для ТзОВ «Балкер» про передачу металобрухту, акти оцінки непридатних деталей, вилучених з вагонів цистерн власності АТ «Укрспецтрансгаз», прихідні ордери ПрАТ «Конвеєр», приймально-здавальні акти ПрАТ «Конвеєр», акти списання групи основних засобів ПрАТ «Конвеєр», акти списання ТМЦ, заповнений сертифікат EUR.1. 15 червня 2022 року Львівська митниця прийняла рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000010. Це рішення мотивовано тим, що, з урахуванням норм національного законодавства, походження металобрухту має бути підтверджене також і документами, визначеними Законом України «Про металобрухт». Таким чином, сертифікат не може бути видано митницею в зв`язку з відсутністю документально підтверджених відомостей щодо процесу одержання відходів та брухту в результаті виробничих операцій, а також документів про факт придбання/набуття власності металобрухту від суб`єктів господарювання, які є його першими власниками. А також не дотримано форми та змісту документів затверджених наказом МФУ від 02.03.2021 року № 139, а саме декларації постачальника товарів, що мають преференційний статус походження». 02.02.2022 року позивач звернувся до Львівської митниці із заявою № 04-22 про видачу сертифікату перевезення товару (ретроспективно), з України за формою EUR.1 на товар «Брухт сталевий № 3 (1RR) габаритні розміри: 1200*900*500 мм, товщиною не менше 4 мм (навалом)» в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Разом із заявою від 02.02.2022 року № 04-22, позивач подав наступні документи: інвойс, Контракт (додаткові положення та додатки до нього), декларація експортера, декларація постачальника товару, що мають преференційний статус походження, експортна декларація, приймально-здавальний акт на закупівлю металобрухту від ТОВ «Балкер», довідка ТОВ «Балкер» про переробку металобрухту, акт списання групи основних засобів ПрАТ «Конвеєр», акт на списання товарно-матеріальних цінностей ПрАТ «Конвеєр», приймально-здавальні акти ТзОВ «Балкер» на закупівлю металобрухту від ПрАТ «Конвеєр», внутрішні приймально-здавальні акти ПрАТ «Конвеєр» про передачу металобрухту на склад, ліцензія Мінпромполітики України, опис документів для проведення реєстраційних дій, автотранспортна накладна (СМР), заповнений сертифікат EUR.1. Львівська митниця не прийняла рішення щодо розгляду цієї заяви. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи (далі - МК України). Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу. Пунктом 14 статті 544 МК України визначено, що, здійснюючи митну справу, митні органи виконують такі основні завдання, зокрема, проведення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України та видача у випадках, встановлених чинними міжнародними договорами, сертифікатів походження. Відповідно до ст. 46 МК України, у разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походження товару з України в тих випадках, коли він необхідний і це відображено у національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку, видається органом або організацією, уповноваженими на це відповідно до закону. 08.11.2017 року Верховною Радою України прийнято Законом України № 2187-VIІI «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження». Статтею 1 частини І Загальні положення Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі Конвенція) передбачено, що ця Конвенція встановлює положення про походження товарів, що продаються згідно із відповідними угодами, укладеними між Договірними Сторонами. Згідно з п. «а» ч. 1 ст. 15 розділу V Підтвердження походження Доповнення І Конвенції, товари, що походять з однієї з договірних сторін, і ввозяться в інші договірні сторони, підпадають під дію цієї угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження, зокрема, сертифікат з перевезення товару ЕUR. 1, зразок якого наведений у Додатку III а. Стаття 16 Доповнення І Конвенції визначає процедуру видачі сертифіката з перевезення товару ЕUR.1 або ЕUR-МЕD. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Доповнення І Конвенції, сертифікат з перевезення товару ЕUR. 1 або ЕUR-МЕD має бути виданий митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або під відповідальність експортера, його уповноваженим представником Частиною 2 ст. 16 Доповнення І Конвенції передбачено, що для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару ЕUR. 1 або ЕUR-МЕD, а також бланк заявки, зразок якої наведений у Додатку III а і b. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і відповідно до норм національного законодавства країни експорту. Якщо ці бланки заповнюються від руки, вони повинні заповнюватися ручкою друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього графі, не залишаючи вільних рядків. Якщо графа не заповнена повністю, під останнім рядком опису проставляється горизонтальна лінія, вільне місце перекреслюється Згідно з ч. 3 ст. 16 Доповнення І Конвенції, експортер, який подає заявку про видачу сертифіката з перевезення товару ЕUR. 1 або ЕUR-МЕD, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Договірної сторони- експортера, у якій видається сертифікат з перевезення товару ЕUR. 1 або ЕUR-МЕD, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цієї Конвенції Відповідно до ч. 4 ст. 16 Доповнення І Конвенції, без обмеження розуміння пункту 5 сертифікат з перевезення товару ЕUR. 1 має бути виданий митними органами договірної сторони-експортера в наступних випадках, зокрема: (а) якщо товари експортуються з однієї з договірних сторін відповідно до статті 3(1) до однієї з інших договірних сторін відповідно до статті 3(1) та (і) відповідні товари можуть вважатися такими, що походять з договірної сторони-експортера, з договірної сторони-імпортера чи однієї з інших договірних сторін відповідно до статті 3(1), з якими застосовується кумуляція, без застосування кумуляції з матеріалами, що походять з однієї з договірних сторін відповідно до статті 3 (2), та виконують інші вимоги цієї конвенції; (b) якщо товари експортуються з однієї з договірних сторін відповідно до статті 3(1) до однієї з договірних сторін відповідно до статті 3(2) чи з однієї з договірних сторін відповідно до статті 3(2) до однієї з договірних сторін відповідно до статті 3(1) та (і) відповідні товари можуть вважатися такими, що походять з договірної сторони-експортера, з договірної сторони-імпортера, без застосування кумуляції з матеріалами, що походять з однієї з інших договірних сторін, та виконують інші вимоги цієї Конвенції..; (с) якщо товари експортуються з однієї з договірних сторін відповідно до статті 3(2) до однієї з договірних сторін відповідно до статті 3(2) та (і) відповідні товари можуть вважатися такими, що походять з договірної сторони-експортера, чи з договірної сторони-імпортера, без застосування кумуляції з матеріалами, що походять з однієї з договірних сторін, та виконують інші вимоги цієї Конвенції. Відповідно до ч. 1 ст. 4 розділу II Визначення поняття «Походження товарів» доповнення І Конвенції до товарів, які цілком вироблені в певній країні, відповідно до наступних товарів, які повинні вважатися цілком виробленими в договірній стороні, коли вони експортуються в іншу договірну сторону відносяться зокрема (і) відходи та брухт одержані в результаті виробничих операцій на території країни; (b) вироби, що були у вжитку, зібрані там та придбані виключно для відновлення сировинних матеріалів, включаючи використані шини, придатні лише їхнього для відновлення або використання для відходів. Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару ЕUR. 1 або ЕUR-МЕD передбачений наказом Міністерства фінансів України № 139 від 02.03.2021 року (далі - Наказ №139). Відповідно до п. 3 розділу І Наказу № 139, сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1 (далі - сертифікат EUR.1) - оригінал паперового документа, що підтверджує статус преференційного походження товару(ів), форму та бланк якого наведено у додатках до Конвенції та Угод. Відповідно до вимог п. 3 розділу III Наказу № 139, для отримання сертифіката EUR.1 або EUR-MED експортер має подати структурному підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката, такі документи: - письмову або електронну заяву, що містить декларацію від експортера, за формою, визначеною Конвенцією та Угодами; - електронну копію сертифіката EUR. 1 або EUR-MED у разі заповнення його машинописом та (за наявності) заповнений відповідно до вимог Конвенції або Угод бланк сертифіката EUR.1 або EUR-MED; - декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження (додаток 1) та/або декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного статусу походження (додаток 21 та/або довгострокову декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження (додаток 31 та/або довгострокову декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного статусу походження (додаток 41, що підтверджують преференційне походження товарів з України відповідно до правил визначення преференційного походження, встановлених Конвенцією та Угодами, та/або їх електронні (скановані) копії. Пунктом 6 розділу III Наказу № 139 передбачено, що посадова особа митниці перед видачею сертифіката EUR.1 або EUR-MED перевіряє наявність документів, зазначених у пункті 3 цього розділу, та їх відповідність вимогам Конвенції або Угод, зокрема, наявності відомостей, що містяться в деклараціях, для підтвердження преференційного походження товару(ів) з України, зазначеного(их) у сертифікаті EUR.1 або EUR-MED. Згідно з п. 7 розділу III Наказу № 139, рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED приймається у найкоротший строк, але не більше восьми робочих годин після реєстрації письмової заяви у підрозділі митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED, або з часу відправлення посадовою особою митниці на адресу експортера електронного повідомлення про переведення електронної заяви, розміщеної в програмно-інформаційному комплексі автоматизованої системи митного оформлення, у статус «в роботі». Пунктом 1 Розділу IV Наказу № 139 передбачено, що сертифікат EUR.1 або EUR-MED може бути видано після експорту (реекспорту) відповідної партії товару(ів), якщо експортер разом із документами, зазначеними в пункті 3 розділу III цього Порядку, додатково надає митниці інформацію про те, що сертифікат: не було видано на момент здійснення експорту товару(ів) через помилки або через особливі обставини, або видано, але митні органи країни імпорту не прийняли його з технічних причин. Пунктом 3 Розділу IV Наказу № 139 передбачено, що посадова особа митниці перевіряє, чи всі дані, зазначені в сертифікаті EUR.1 або EUR-MED та заяві експортера про видачу сертифіката, відповідають даним митниці щодо експорту (реекспорту) відповідної партії товару(ів). Посадова особа митниці видає сертифікат EUR.1 або EUR-MED чи приймає рішення про відмову у видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED у строк, встановлений пунктом 7 розділу III цього Порядку. Апеляційний суд встановив, що позивач звернувся до Львівської митниці із заявами від 02.02.2022 року № 04-22, від 29.04.2022 року № 11-22, від 19.05.2022 року № 15-22, від 19.05.2022 року № 14-22, від 15.06.2022 року № 17-22 для видачі сертифікатів перевезення товару з України за формою EUR.1 після експорту (реекспорту) відповідної партії товару(ів) (ретроспективно). Щодо заяви позивача від 02.02.2022 року № 04-22, то відповідач не прийняв з цього приводу жодного рішення. Щодо заяв від 29.04.2022 року № 11-22, від 19.05.2022 року № 15-22, від 19.05.2022 року № 14-22, від 15.06.2022 року № 17-22, то відповідач прийняв рішення № UA209000/22/000010 від 15.06.2022 року, № UA209000/22/000007 від 20.05.2022 року, № UA209000/22/000005 від 30.04.2022 року, № UA209000/22/000006 від 19.05.2022 року, відповідно, про відмову у видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1. Кожне із цих рішень мотивоване тим, що з урахуванням норм національного законодавства, походження металобрухту має бути підтверджене також і документами, визначеними Законом України «Про металобрухт» щодо процесу одержання відходів та брухту в результаті виробничих операцій, а також документів про факт придбання/набуття власності металобрухту від суб`єктів господарювання, які є його першими власниками. Не дотримано форми та змісту документів декларації постачальника товарів, що мають преференційний статус походження, як це передбачено наказом МФУ від 02.03.2021 року №

139. Щодо тверджень відповідача, що на партію товару не надано документів, які визначені Законом України «Про металобрухт», які мають відомості щодо процесу одержання відходів та брухту в результаті виробничих операцій, а також документів про факт придбання/набуття у власність металобрухту від суб`єктів господарювання, які є його першими власниками, суд зазначає наступне. Відповідно до приписів ст. 4 Закону України «Про металобрухт», приймання металобрухту від суб`єктів господарювання оформляється актом приймання, в якому зазначаються найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) та місцезнаходження з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Порядок приймання, зберігання і методи випробувань металобрухту чорних та кольорових металів встановлюються відповідно до вимог законодавства. Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов`язковим. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року. На підтвердження набуття позивачем права власності на брухт та відходи, відповідно до приписів ст. 4 Закону України «Про металобрухт», відповідачу було надано: - разом із заявою від 29.04.2022 року № 11-22 приймально-здавальний акт на закупівлю металобрухту від ТзОВ «Балкер», довідка від ТзОВ «Балкер» про переробку металобрухту, приймально-здавальні акти ТзОВ «Балкер» на закупівлю металобрухту від ПрАТ «Конвеєр», прихідний ордер ПрАТ «Конвеєр» № 054 від 15.03.2021 року, внутрішні приймально-здавальні акти ПрАТ «Конвеєр» про передачу металобрухту на склад, акт списання товарно-матеріальних цінностей ПрАТ «Конвеєр», акти списання групи основних засобів ПрАТ «Конвеєр»; - разом із заявою від 19.05.2022 року № 15-22 приймально-здавальний акт на закупівлю металобрухту від ПП «Корбіз», довідка від ПП «Корбіз» про переробку металобрухту, видаткова накладна, товарно-транспортні накладні, акти оцінки непридатних деталей, вилучених з вагонів цистерн власності АТ «Укрспецтрансгаз»; - разом із заявою від 19.05.2022 року № 14-22 приймально-здавальний акт на закупівлю металобрухту від ПП «Корбіз», довідка від ПП «Корбіз» про переробку металобрухту, акти оцінки непридатних деталей, вилучених з вагонів цистерн власності АТ «Укрспецтрансгаз»,; - разом із заявою від 15.06.2022 року № 17-22 приймально-здавальні акти на закупівлю металобрухту від ТзОВ «Балкер» та ПП «Корбіз», довідки ТзОВ «Балкер» та ПП «Корбіз» про переробку металобрухту, видаткова накладна АТ «Укрспецтрансгаз», приймально-здавальні акти від ПрАТ «Конвеєр» для ТзОВ «Балкер» про передачу металобрухту, акти оцінки непридатних деталей, вилучених з вагонів цистерн власності АТ «Укрспецтрансгаз», прихідні ордери ПрАТ «Конвеєр», приймально-здавальні акти ПрАТ «Конвеєр», акти списання групи основних засобів ПрАТ «Конвеєр», акти списання ТМЦ. З вищенаведеного встановлено, що позивач виконав вимоги Закону України «Про металобрухт» та подав документи, які мають відомості щодо процесу одержання відходів та брухту в результаті виробничих операцій, а також документів про факт придбання/набуття у власність металобрухту від суб`єктів господарювання, які є його першими власниками. Щодо твердження відповідача про те, що позивач не дотримав форми та змісту декларації постачальника товарів, що мають преференційний статус походження документів, яка передбачена наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2021 року № 139 (далі наказ 139), то апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до п. 6, п. 7 розділу VIII Наказу № 139, декларація(ї) виготовляється (ються) машинописом на папері формату А-4 або на інвойсі, накладній або іншому комерційному документі, до якого додається декларація, та заповнюється українською мовою або друкованими літерами від руки чорнилами чорного або синього кольору. Декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження (додаток 1), та декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного статусу походження (додаток 2), складають експортери та/або постачальники (виробники). Згідно із п. 10 розділу VIII наказу № 139, декларація постачальника (виробника) має бути власноруч підписана експортером або постачальником (виробником), що її склав, проте експортер або постачальник (виробник) не має підписувати декларації, якщо він склав її в електронній формі та надав митниці письмове зобов`язання, що він відповідає за всі декларації, у яких він зазначений, як за підписані ним власноруч. Водночас, апеляційний суд встановив, що у спірних рішеннях, відповідач не зазначив, які недоліки щодо форми та змісту декларації постачальника товарів, що мають преференційний статус походження документів, допустив позивач. Крім того, у рішенні № UA209000/22/000005 від 30 квітня 2022 року, відповідач зазначив, що декларація постачальника товарів, що мають преференційний статус походження заповнена з помилками (не зазначено посади уповноваженої посадової особи підприємства), у пакеті документів відсутній твердий примірник акта списання групи основних засобів ПрАТ «Конвеєр» № 1а від 15.03.2021 року. З цього приводу апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до п. 10 Порядку № 139, декларація постачальника (виробника) має бути власноруч підписана експортером або постачальником (виробником), що її склав, проте експортер або постачальник (виробник) не має підписувати декларації, якщо він склав її в електронній формі та надав митниці письмове зобов`язання, що він відповідає за всі декларації, у яких він зазначений, як за підписані ним власноруч. Вимог про необхідність зазначення у декларації постачальника (виробника) інформацію про посади уповноваженої посадової особи підприємства розділ VIII Порядку № 139 не містить. Як встановлено з переліку супровідних документів, які додані до заяви від 29.04.2022 року №11-22, примірник акта списання групи основних засобів ПрАТ «Конвеєр» № 1а від 15.03.2021 року був наданий разом із цією заявою. При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідач, отримавши заяву позивача, зобов`язаний був тільки перевірити відповідність зазначених позивачем в заяві відомостей даним митниці щодо експорту металобрухту. Це випливає із частини 7 та 8 статті 16 Доповнення І Конвенції. Проте, відповідач вдався до оцінки форми та змісту поданих документів, а не до перевірки зазначених у них відомостей. Відтак, апеляційний суд вважає, що рішення Львівської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000010 від 15 червня 2022 року, № UA209000/22/000007 від 20 травня 2022 року, № UA209000/22/000005 від 30 квітня 2022 року, № UA209000/22/000006 від 19 травня 2022 року є необґрунтованими та протиправними, тому їх необхідно скасувати. Що стосується вимог позивача про зобов`язання відповідача видати товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» сертифікати з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, то суд першої інстанції зробив висновок, що для цього відсутні перешкоди, оскільки позивач надав необхідні для цього документи і така дія межі дискреції відповідача не порушує. Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що позивач 05.09.2023 року надав докази про те, що відповідач видав сертифікати перевезення товару з України за формою EUR.1 після експорту (реекспорту) відповідної партії товару(ів) (ретроспективно) за заявами від 02.02.2022 року № 04-22, від 29.04.2022 року № 11-22, від 19.05.2022 року № 15-22, від 19.05.2022 року № 14-22, від 15.06.2022 року № 17-22. Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, відповідно до поданої позивачем заяви для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 02.02.2022 року та зобов`язання відповідача видати такий сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UА209140/2021/046535 від 12.05.2021 року за рахунком-фактурою № 12 від 28.04.2021 року, то суд першої інстанції встановив, що відповідач не прийняв щодо заяви жодного рішення, як це передбачено пунктом 3 Розділу IV наказу № 139, у строк встановлений пунктом 7 розділу III цього Порядку. Отже, відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви позивача від 02.02.2022 року № 04-22. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Оскільки заява позивача про від 02.02.2022 року № 04-22 не розглядалась у встановленому порядку і рішення щодо неї відповідач не прийняв, то суд першої інстанції зробив вірний висновок про необхідність зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача про видачу сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 02 лютого 2022 року № 04-22 та прийняти рішення відповідно до Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2021 року №

139. Зважаючи на наведене, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції в тому, що позов необхідно задовольнити частково, шляхом визнання протиправними та скасування рішень відповідача про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000010 від 15 червня 2022 року, № UA209000/22/000007 від 20 травня 2022 року, № UA209000/22/000005 від 30 квітня 2022 року, № UA209000/22/000006 від 19 травня 2022 року і зобов`язання видати відповідні сертифікати та визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду поданої позивачем заяви про видачу сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 02 лютого 2022 року та зобов`язання відповідача розглянути цю заяву. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. Судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року в справі № 380/10344/22 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених статтею 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська С. М. Кузьмич Повний текст постанови складений 26.10.2023 року