Постанова 4855 № 580/6069/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/6069/22 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Руденко А.В., Суддя-доповідач Кобаль М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі по тексту - відповідачі, ГУ ПФУ у Полтавській області, ГУ ПФУ в Черкаській області) в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Полтавській області №232250001858 від 12.10.2022 року про відмову у призначенні пенсії за віком, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - зобов`язати ГУ ПФУ у Полтавській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах як доярці, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з моменту звернення за пенсією. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року зазначений позов задоволено повністю. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач - ГУ ПФУ в Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного. Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком, на підставі пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви про призначення пенсії позивач надала трудову книжку, свідоцтва про народження дітей, довідки про період роботи в колгоспі, довідку про підтвердження наявного трудового стажу, рішення Комісії при Головному управлінні пенсійного фонду України в Черкаській області, паспорт, ідентифікаційний код. Згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 19.06.1985 позивачка працювала: - з 19.11.1985 по 18.11.86 дояркою в колгоспі «Ятрань»; - з 20.11.1986 по 09.01.1987 - дояркою в колгоспі «Промінь»; - з 06.05.1987 по 23.09.1987 дояркою в колгоспі «Ятрань»; - з 29.09.1987 по 31.03.2010 оператором машинного доїння колгоспу «Зоря комунізму», який був реорганізований в КСП «Зоря», а у подальшому в СВК «Зоря»; - з 01.04.2010 по 31.03.2014 оператором машинного доїння ТОВ «Кузьмина Гребля»; - з 01.04.2014 по 10.05.2016 санітаркою ферми ВРХ ТОВ «Кузьмина Гребля». Відповідно до архівної довідки від 15.01.2019 року №68, виданої Орданівською сільською об`єднаною архівною установою Христинівського району Черкаської області, позивач працювала оператором машинного доїння з вересня 1987 року по квітень 2010 року. Згідно рішення Комісії при ГУ ПФУ в Черкаській області від 06.05.2021 №9 підтверджено пільговий стаж роботи на посаді доярки за період з 29.09.1987 по 31.12.1987 роки, з 01.01.1988 по 31.12.1988 роки (96 вихододнів), з 01.01.1989 по 31.12.1989 роки (70 вихододнів), з 01.01.1990 по 31.12.1991 роки, з 01.01.2001 по 31.12.2003 роки, з 01.01.2005 по 31.12.2005 роки, з 01.01.2008 по 31.12.2008 роки, з 01.01.2010 по 31.03.2010 роки відповідно сплачених внесків. Рішенням ГУ ПФУ в Черкаській області від 06.05.2021 року №9 відмовлено в підтвердженні пільгового стажу роботи на посаді доярки, за період з 01.01.1992 по 31.12.1992, з 01.01.1995 по 31.12.2000, з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2006 по 31.12.2009, оскільки відсутні дані первинного обліку щодо виконання встановлених норм. 05.10.2022 року ОСОБА_1 повторно звернулась до пенсійного органу - ГУ ПФУ в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком, на підставі пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності, вищевказана заява позивачки була розподілена ГУ ПФУ в Полтавській області. Рішенням від 12.10.2022 року №232250001858 ГУ ПФУ в Полтавській області відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії (далі по тексту - оскаржуване рішення). Так, підставою відмови в оскаржуваному рішенні стало те, щ о пенсійним органом встановлено, що загальний стаж роботи ОСОБА_1 становить 31 рік 9 місяців 6 днів, стаж роботи в якості доярки, підтверджений в установленому законодавством порядку, становить 12 років 2 дні, якого недостатньо для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку. З оскаржуваного рішення від 12.10.2022 №232250001858 та розрахунку пільгового стажу роботи позивача вбачається, що до пільгового стажу роботи позивача враховані періоди роботи на посаді доярки, підтверджені рішенням ГУ ПФУ в Черкаській області від 06.05.2021 №9, а саме: з 29.09.1987 по 31.12.1987 роки, з 01.01.1988 по 31.12.1988 роки (96 вихододнів), з 01.01.1989 по 31.12.1989 роки (70 вихододнів), з 01.01.1990 по 31.12.1991 роки, з 01.01.2011 по 31.12.2003 роки, з 01.01.2005 по 31.12.2005 роки, з 01.01.2008 по 31.12.2008 роки, з 01.01.2010 по 31.03.2010, та період роботи з 01.01.2010 по 31.03.2014 у ТОВ «Кузьмина Гребля», оскільки відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-к ОСОБА_1 за вказані періоди містяться відомості по спеціальному стажу позивача. У свою чергу, не зараховані до пільгового стажу роботи періоди, пільговий стаж за якими не підтверджений рішенням Комісії від 06.05.2021 року №9, оскільки відсутні дані первинного обліку щодо виконання встановлених норм, а саме: з 01.01.1992 по 31.12.1992,з 01.01.1995 по 31.12.2000, з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2006 по 31.12.2009. Вважаючи протиправним оскаржуване рішення відповідача про відмову призначити пенсію, а своє право порушеним, позивачка звернулася до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів. Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами протиправно не враховано пільговий стаж позивачці, а тому остання має право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, а ефективним способом захисту порушеного права позивачки є зобов`язання пенсійного органу прийняти рішення про призначення їй пенсії за віком, з дати первинного звернення, тобто з 5.10.2022 року. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Умови пенсійного забезпечення визначались Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-Х11 (далі - Закон № 1788-ХІІ) Згідно з пунктом «д» частини першої статті 13 Закону №1788-Х11 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування. Починаючи з 01.01.2004 року умови призначення пенсій визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 09.07.2002 №1058-1V (далі Закон №1058-1V), проте призначення пенсій на пільгових умовах здійснювалось відповідно до Закону №1788-Х11. Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 року Закон №1058-1V доповнено статтею 114, яка передбачає умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 114 Закону №1058-1V жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Частиною 4 статті 24 Закону №1058 визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Таким чином, призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працювали (працюють) доярками (операторами машинного доїння) здійснюється, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону №1058-1V. Головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання роботи доярки, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу за умови виконання норм обслуговування, встановлених Кабінетом Міністрів України. Норма обслуговування - це кількість голів корів, закріплених за робітницею, яких вона зобов`язана обслужити протягом встановленого робочого дня у визначених організаційно-технічних умовах. Разом з тим, Кабінетом Міністрів України норми обслуговування для цілей призначення пенсій дояркам (операторами машинного доїння), свинаркам-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства встановлені не були. Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзахисту від 29 липня 1993 року №58 основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки про період та характер роботи, що дають право на пільгову пенсію, вимагаються у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах. Згідно п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування. Згідно частини 1 статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно підпункту 5 пункту 2.1 розділу 2 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, до заяви про призначення пенсії додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105. Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії. Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно трудової книжки та архівної довідки Орадівської сільської об`єднаної архівної установи Христинівського району від 15.01.2019 №68, ОСОБА_1 , починаючи з 29.09.1987 по 31.03.2010 року, працювала дояркою, оператором машинного доїння колгоспу «Зоря комунізму», який був реорганізований в КСП «Зоря», а у подальшому в СВК «Зоря». У зв`язку з ліквідацією СВК «Зоря», рішенням Комісії при ГУ ПФУ в Черкаській області від 06.05.2021 року №9 підтверджено пільговий стаж роботи на посаді доярки, за період з 29.09.1987 по 31.12.1987 роки, з 01.01.1988 по 31.12.1988 роки (96 вихододнів), з 01.01.1989 по 31.12.1989 роки (70 вихододнів), з 01.01.1990 по 31.12.1991 роки, з 01.01.2011 по 31.12.2003 роки, з 01.01.2005 по 31.12.2005 роки, з 01.01.2008 по 31.12.2008 роки, з 01.01.2010 по 31.03.2010 роки відповідно сплачених внесків. Як зазначено в додаткових пояснення ГУ ПФУ в Черкаській області, рішенням ГУ ПФУ в Черкаській області від 06.05.2021 року № 9 відмовлено в підтвердженні пільгового стажу роботи на посаді доярки ОСОБА_1 , за період з 01.01.1992 по 31.12.1992, з 01.01.1995 по 31.12.2000, з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2006 по 31.12.2009, оскільки відсутні дані первинного обліку щодо виконання встановлених норм (а.с.67-71). Оскаржуваним рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 12.10.2022 року №232250001858 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії, з аналогічних підстав. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що спірними є вказані періоди, а тому надає їм правову оцінку. Зі змісту архівної довідки Орадівської сільської об`єднаної архівної установи Христинівського району від 15.01.2019 №68 вбачається, що з 01.01.1992 по 31.12.1992 ОСОБА_1 відпрацювала 263 людино дні при встановленому мінімумі 200 людино-днів за рік; у 1993-1994 роках відпрацьовані людино-дні відсутні, оскільки позивач була в декретній відпустці по догляду за дітьми; з 1995 по 2009 рік позивачка відпрацювала встановлений мінімум людино-днів; з 01.01.2010 по 31.03.2010 при встановленому мінімумі 39 людино-днів позивач відпрацювала 63 людино-дні. Згідно архівної довідки Орадівської сільської об`єднаної архівної установи Христинівського району від 15.01.2019 №6 з січня по грудень 1992 року позивачу була нарахована заробітна плата. Згідно архівної довідки Орадівської сільської об`єднаної архівної установи Христинівського району від 15.01.2021 №70 з липня 1995 по грудень 2000 року позивачу була нарахована заробітна плата. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Форма ОК-5 з 01.01.2004 по 31.12.2004 та з 01.01.2006 по 31.12.2009 позивачці була нарахована заробітна плата, з якої утримано страхові внески, і вказані періоди зараховані до страхового стажу. Згідно акту перевірки достовірності документів, що надаються для призначення (перерахунку) пенсій від 16.03.2021 №197, за результатами перевірки, проведеної ГУ ПФУ в Черкаській області, встановлена чисельність доярок, які працювали в СВК «Зоря», у період з 1987 до 2010 року. Довідкою архівного сектору Христинівської РДА від 05.02.2019 №11/04-5 підтверджується чисельність корів у КСП «Зоря» (СВК «Зоря») станом на 01 січня кожного року за період 1999 2010 роки. Вищевказані докази у сукупності свідчать, що ОСОБА_1 працювала з 01.01.1992 по 31.12.1992, з 01.01.1995 по 31.12.2000, з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2006 по 31.12.2009 оператором машинного доїння у СВК «Зоря», та відпрацювала встановлений мінімум людино-днів; чисельність корів та доярок у спірні періоди приблизно дорівнювала чисельності корів та доярок у періоди, які зараховані до пільгового стажу позивача. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідачами протиправно не зараховані до пільгового стажу позивачки періоди роботи: 01.01.1992 по 31.12.1992 , з 01.01.1995 по 31.12.2000, з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2006 по 31.12.2009, всього 12 років, оскільки ОСОБА_1 виконувала встановлені норми обслуговування, а тому законні підстави для неврахування до пільгового стажу позивача періодів роботи відсутні. Отже, загальний стаж роботи позивача дояркою (оператором машинного доїння) складає 24 роки 2 дні, із них 12 років 2 дні - зараховані до пільгового стажу, згідно рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 12.10.2022 року № 232250001858 та 12 років, які підлягають врахуванню, згідно судових рішень в даній справі. З огляду на вказане, оскаржуване рішення ГУ ПФУ у Полтавській області №232250001858 від 12.10.2022 року про відмову у призначенні пенсії за віком, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно, ОСОБА_1 набула права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з наявністю необхідного стажу доярки для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Щодо посилань апелянта - ГУ ПФУ в Черкаській області на непорушення прав позивачки та неналежність відповідача, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вони не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне. Так, оскаржуване рішення прийнято ГУ ПФУ в Полтавській області, яке також є відповідачем у справі, за принципом екстериторіальності. Разом з тим, звернення ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах було адресовано до ГУ ПФУ в Черкаській області, що підтверджується заявою від 05.10.2022 року (а.с.42-43), проте пенсійним органом відмовлено останній. Крім того, ГУ ПФУ в Черкаській області листом від 20.10.2022 року №2300-0217-8/51913 відмовлено позивачці у призначенні пенсії за віком, на підставі оскаржуваного рішення ГУ ПФУ у Полтавській області №232250001858 від 12.10.2022 року про відмову у призначенні пенсії за віком, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яке визнано судом протиправним та скасовано. Отже, в даному випадку, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивачки є зобов`язання пенсійного органу, до якого зверталася ОСОБА_1 , - ГУ ПФУ в Черкаській області прийняти рішення про призначення позивачці пенсії за віком, саме з дати первинного звернення, тобто починаючи з 05.10.2022 року. Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно з частиною першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України). Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України. Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року). Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності. Керуючись ст.ст. 242, 257, 260, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: М.І. Кобаль Судді: Н.П. Бужак Л.О. Костюк Повний текст виготовлено 26.10.2023 року