Постанова Хмельницький апеляційний суд № 670/133/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2023 року м. Хмельницький Справа № 670/133/23 Провадження № 33/4820/492/23 Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в місті Хмельницькому з участю секретаря Антала Є.Є., апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Віньковецького районного суду Хмельницької області від 01 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , водія ФОП « ОСОБА_2 », визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, в с т а н о в и л а:: Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини. За постановою суду ОСОБА_1 25.02.2023 року о 07 год. 25 хв. в смт. Віньківці вул. Заславська керував автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою приладу «DRAGER Alkotest 6810» ARAM-3576, результат тестування - 0,67 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9(а) ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Віньковецького районного суду від 01 серпня 2023 року, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги аргументує незаконністю постанови. Вказує, що під час незаконної зупинки 25.02.2023 працівниками поліції транспортного засобу він у стані алкогольного сп`яніння не перебував, вважає, що в даному випадку мала місце неправомірність та безпідставність його зупинки, що суперечить ЗУ «Про дорожній рух» й ПДР, що дає підстави вважати всі наступні дії працівників поліції та здобуті у справі дані, в тому числі процедуру огляду водія, неправомірними, а зазначені істотні порушення права на захист дають підставу суду для визначення всіх здобутих працівниками поліції у справі даних і документів недопустимими доками. Звертає апелянт увагу і на те, що відеозапис нагрудних камер працівника поліції на диску, що долучений до матеріалів справи є не безперервним та не відображає всіх подій від їх початку і до логічного завершення, на відеозаписі не має самого порядку оформлення матеріалів справи, а тому він є неналежним доказом по справі, в протоколі відсутнє посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис. Крім того, як стверджує ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані про відсторонення його від керування транспортним засобом. На відеозаписі відсутня інформація щодо цілісності упакування муштука Алкотестера Драгер, так як поліцейським надано ОСОБА_1 муштук вже без упакування. Наголошує апелянт і на тому, що під час складання протоколу йому не роз`яснено права, не вказано свідків, відсутнє посилання та прилад, за допомогою якого здійснюється відеофіксація, не зазначені додатки до протоколу на вказані порушення він наголошував суду першої інстанції, однак вказані недоліки, допущенні працівниками поліції судом залишено без уваги. Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення. Під час апеляційного перегляду справи, в судовому засіданні, 08.09.2023 року, захисник ОСОБА_1 адвокат Кучерук Т.М. підтримав доводи апеляційної скарги та просив їх задовольнити з підстав, викладених у ній. Окрім того, заявив клопотання про зупинення провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП у зв`язку із перебуванням останнього на військовій службі. Захисник Кучерук Т.М. в судове засідання, 26.10.2023 року не з`явився, надіслав до суду клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі та участі ОСОБА_1 , підтвердив належне повідомлення останнього про судовий розгляд та просив задовільнити попередньо подане клопотання про зупинення провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, з підстав викладених у ньому. За таких обставин, визнаю можливим справу розглянути без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки перешкод для такого розгляду, визначених ч. 3 ст. 268 КУпАП, немає. Мотиви суду Дослідивши доводи клопотання та матеріали справи, дійшла наступних висновків. Надаючи правову оцінку заявленому клопотанню, вважаю, що у його задоволенні слід відмовити з наступних підстав. Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Так, положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією (ст.277 КУпАП). Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення, або спростує його на підставі національного законодавства. Тому розгляд даної справи без невиправданої затримки буде відповідати інтересам особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у разі її повідомлення про час та місце розгляду провадження. Також апеляційний суд виходить з того, що ОСОБА_1 навіть у разі проходження військової служби не позбавлений можливості подати відповідні письмові пояснення по суті обвинувачення, заперечення проти встановлених судом першої інстанції обставин та ін.. через свого захисника. Таким чином, з огляду на викладене, подане клопотання про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягає. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційна суд приходить до наступного висновку. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ст. 130 ч. 1 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Хоча ОСОБА_1 винним себе не визнав, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Зокрема відомостями із: - протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №306692 від 25.02.2023 року, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 25.02.2023 року о 07 год. 25 хв. в смт. Віньківці, вул. Заславська керував автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою приладу «DRAGER Alkotest 6810» ARAM-3576, результат тестування - 0,67 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9(а) ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2); - роздруківки результату тестування «DRAGER Alkotest 6810» ARAM-3576, результат тестування - 0,67 ‰ (а.с.3); - акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Drager Alcotest у зв`язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя (а.с.4); - розписки про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП із підписом ОСОБА_1 від 25.02.2023 року (а.с..5); - розписки про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння про порядок застосування спеціального технічного засобу, із підписом ОСОБА_1 від 25.02.2023 року (а.с.7); - акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 (а.с.9).; - відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, що додані на диску до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 306692 від 25.02.2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Drager Alcotest на місці зупинки транспортного засобу (а.с. 11). Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. За результатами апеляційного перегляду провадження суд вважає, що суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП. Враховуючи викладене, доводи апелянта про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, є надуманими, і спростовуються наведеними доказами. Посилання апелянта на те, що працівники поліції безпідставно зупинили ОСОБА_1 , оскільки правил дорожнього руху України останній не порушував, апеляційний суд відкидає, виходячи з наступного. З наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що причиною зупинки транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 стало те, що останнім порушено правила ПДР, а саме не включення сигналу повороту при зміні напрямку руху. Крім того, з наявних в матеріалах справи відеозаписів також вбачається, що працівники поліції висловлювали законні вимоги до ОСОБА_1 , а саме: пред`явити посвідчення водія, документи на транспортний засіб, а пізніше, у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснювався відеозапис не свідчить про його неналежність та недопустимість, оскільки із даних відеозапису вбачається, що саме ОСОБА_1 працівники поліції пропонували пройти огляд на стан сп`яніння, який останній пройшов на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «DRAGER Alkotest 6810» ARAM-3576, показники якого показали результат 0,67 проміле, обставини зафіксовані на відеозаписі у суду сумніву не викликають. Посилання ОСОБА_1 у апеляційній скарзі на не роз`яснення поліцейськими його прав є безпідставними, оскільки в матеріалах справи міститься розписка про роз`яснення ОСОБА_1 його прав та обов`язків, передбачених ст.63 КУ, ст.268 КУпАП, яка підписана останнім власноручно (а.с 5). Крім того ці апеляційні твердження спростовуються відеозаписом наданим суду, з якого вбачається, що права у повному обсязі роз`яснювалися йому при складанні протоколу. Безпідставними є доводи про те, що долучений відеозапис не може бути доказом у справі, так як він не є безперервним та не висвітлює подію від початку і до закінчення, оскільки, як вбачається із диску, який наданий працівниками поліції, на ньому зафіксовані відеозаписи з нагрудної камери поліцейських. Дані відеозаписи взаємодоповнюють один одного та в сукупності підтверджують одні і ті самі обставини справи. З переглянутого в апеляційному суді відеозапису, вбачається, що він містить необхідну інформацію щодо обставин, які підлягають встановленню, зокрема, фактичні дані, які вказують на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, мав ознаки алкогольного сп`яніння та на пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки. Апеляційні твердження про те, що на відеозаписі відсутня інформація щодо цілісності упакування муштука Алкотестера Драгер, так як поліцейським надано ОСОБА_1 муштук вже без упакування, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки з відеозапису чітко вбачається, що працівник поліції показує останньому належно запакований муштук зі словами: «перевіряйте, трубочка запечатана» та розпаковує муштук. Отже, наявний відеозапис події є належним та допустимим доказом у справі. Відповідно місцевий суд обґрунтовано поклав такий в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП. Враховуючи викладене, будь-яких порушень при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння апеляційний судом не встановлено. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а тому працівники поліції правомірно склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП. Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що відсутність двох свідків при сладанні протоколоу свідчить про неправомірність такого огляду. За змістом ч.2 ст.266 КУпАП обов`язкове залучення двох свідків під час огляду особи на стан сп`яніння на місці зупинки, передбачено виключно у разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису. Тому, з урахуванням того, що подія адміністративного правопорушення фіксувалася за допомогою відеозапису, залучення двох свідків у даному провадженні вимогами не КУпАП не передбачено. Посилання на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вказане не спростовує факту вчинення ним інкримінованого адміністративного правопорушення, виходячи з відеозапису події зафіксованої 25.02.2023 року. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення відсутня графа про відсторонення особи від керування транспортним засобом, тому такі відомості у протоколі не зазначались.При цьому суд виходить з того, що будь-яких зауважень до протоколу від ОСОБА_1 під час його складання не надходило і не зафіксовано. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, якіб не були предметом дослідження в суді першої інстанції, або порушень судом вимог матеріального або процесуального закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення. Отже, судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає відомостям характеризуючим особу правопорушника. Інші доводи апеляційної скарги також є безпідставними та необґрунтованими, а тому не беруться до уваги та не можуть бути підставою для зміни чи скасування постанови суду. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає,що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні. Керуючисьст.ст.293, 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Віньковецького районного суду Хмельницької області від 01 серпня 2023 року залишити без задоволення. Постанову Віньковецького районного суду Хмельницької області від 01 серпня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною, набирає законної сили негайно і оскарженню не підлягає. Суддя: