LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4811462/4044/22

від 10.10.2023 ·

Справа № 462/4044/22 Головуючий у 1 інстанції: Гедз Б.М. Провадження № 22-ц/811/1058/23 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 жовтня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі: головуючої: Н.П. Крайник суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри при секретарі: Х.Б. Назар розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на додаткове рішення Залізничного районного суду м. Львова від 17 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, - в с т а н о в и в: Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 27 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири задоволено частково. Стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 55 456 (п`ятдесят п`ять тисяч чотириста п`ятдесят шість) гривень. Стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено. Стягнуто порівно з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_1 13157 (тринадцять тисяч сто п`ятдесят сім) гривень 75 копійок витрат, понесених на проведення будівельно-технічної експертизи. Стягнуто порівно з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_1 1 062 (одна тисяча шістдесят дві) гривні 56 копійок судового збору. 07.03.2023 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Школьною А.В. подано до суду заяву про ухвалення у справі додаткового рішення про стягнення з відповідачів на користь позивача ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 000,00 грн. Оскаржуваним додатковим рішенням заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Школьної Алли Вікторівни про ухвалення додаткового задоволено частково. Стягнуто порівно з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_1 6 000 (шість тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу, тобто по 1 500 грн з кожного. Додаткове рішення суду оскаржила представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Вважає, що рішення суду є необгрунтовним, оскільки у такому відсутня обгрунтована позиція суду щодо того, які саме види робіт мають завищену вартість, в чому саме вбачається неспівмірність розміру витрат із затраченим адвокатом часом та обсягом наданих послуг. Вказує, що суд, надаючи оцінку понесеним витратам на правничу допомогу, повинен був вказати, які саме витрати не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотиви такого рішення. В порушення вимог ст.137 ЦПК України суд, за відсутності клопотання будь-кого із відповідачів про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, самостійно зменшив розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню на користь позивача. Просить додаткове рішення суду скасувати та постановити нове, яким заяву задоволити повністю. У засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 скаргу підтримала, просила скаргу задоволити. Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_7 проти скарги заперечив, просив у задоволення скарги відмовити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення частково з наступних мотивів. Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Відповідно до ч.ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно із частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності). Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. В той же час, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Також, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою та з врахуванням положень ст. 141 ЦПК щодо пропорційності задоволеним позовним вимогам. Судом встановлено, що згідно договору від 21 березня 2022 року про надання правничої допомоги № 26/22, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Марусяк і Партнери», а також ордера на надання правничої (правової) допомоги позивачу надавалась професійна правова допомога адвокатом Школьною А.В. та протоколом узгодження гонорару сторонами було погоджено порядок та тарифи надання послуг професійної правничої (правової) допомоги. Відповідно до представлених суду розрахунку витрат на правничу допомогу, акта приймання-передачі послуг № 14/23-2 (1) від 03.03.2023 року та квитанції № 92949509 від 21.03.2022 року на суму 15 000 грн та квитанції № 106908652 від 21.03.2022 року на суму 7 000 грн позивачем сплачено Адвокатському об`єднанню «Юридична фірма «Марусяк і Партнери» вартість наданої професійної правничої допомоги у розмірі 22 000 грн. Згідно додатку № 2 до Договору про надання правничої допомоги № 26/22 від 21.03.2022 року - розрахунку витрат на правничу допомогу у справі № 462/4044/22 позивачем сплачено за послуги: аналіз законодавства та актуальної судової практики, формування правової позиції у справі (2 год.) 3 000 грн, підготовка листа-звернення до власників квартири АДРЕСА_1 (1 год.) 1 500 грн, підготовка листа-звернення до власників АДРЕСА_1 (з розрахунком завданої шкоди) (1 год.) 1 500 грн, підготовка заяви про проведення експертизи до Науково-дослідного інституту судових експертиз (1 год.) 1 500 грн, підготовка заяви про проведення будівельно-технічної експертизи до ТОВ «Судово-експертне бюро» (1 год.) 1 500 грн, отримання довідки з БТІ про власників квартири АДРЕСА_1 (1 год.) 1 500 грн, підготовка позовної заяви до Залізничного районного суду м. Львова (5 год.) 6 000 грн, підготовка заяви про усунення недоліків (1 год.) 1 500 грн, підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення у справі (1 год.) 1 500 грн. Задовольняючи частково клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до висновку, що виходячи із встановленої реальності участі адвоката та її необхідності, а також із врахуванням очевидної неспівмірності заявленого розміру витрат на правову допомогу та беручи до уваги задекларовані в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України і усталеній практиці у рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, необхідно зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 6000 грн, які можна вважати необхідними для позивача, який звернувся до адвоката для надання йому професійної правничої допомоги. Зменшуючи розмір витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що позов ОСОБА_1 задоволено частково, також судом враховано складність справи, яка в силу закону є малозначною, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, та дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в сумі 6 000 грн є співмірними з розумною необхідністю витрат для цієї справи. З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю. Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правову допомогу з ОСОБА_3 , з огляду на наступне. Судом встановлено, що 08 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири. Відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до моменту пред`явлення позову. /а.с. 128/ Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Згідно статті 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Відповідно до частини 1 статті 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Цивільна процесуальна дієздатність припиняється внаслідок смерті особи. Згідно частини 1 статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення з позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю. Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто, за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини 1 статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. Отже, якщо позов пред`явлено до померлої особи, то відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, чинного на час пред`явлення позову та розгляду справи судом першої інстанції, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.06.2019 року у справі № 185/998/16-ц. Враховуючи, що суд першої інстанції відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , який помер у 2011 році, оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про солідарне стягнення матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_3 слід скасувати та в цій частині провадження у справі закрити. В іншій частині додаткове рішення суду змінити. Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в користь ОСОБА_1 по 2000 грн витрат на правову допомогу з кожного. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволити частково. Додаткове рішення Залізничного районного суду м. Львова від 17 березня 2023 року в частині стягнення витрат на правову допомогу з ОСОБА_3 скасувати та в цій частині провадження закрити. В іншій частині додаткове рішення суду змінити. Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в користь ОСОБА_1 по 2000 грн витрат на правову допомогу з кожного. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 20 жовтня 2023 року. Головуючий: Н.П. Крайник Судді: Я.А. Левик М.М. Шандра

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»