Постанова Сумський апеляційний суд № 587/47/23
від 13.10.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа №587/47/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Степаненко О. А. Номер провадження 33/816/489/23 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Шевченко Д.С., розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 адвоката Шевченка Д.С. на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 16 травня 2023 року, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 536 грн. 80 коп. В С Т А Н О В И В: Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 16 травня 2023 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 26 грудня 2022 року о 17 год. 25 хв. на а/ш Суми Полтава 2 км, він керував транспортним засобом Mazda д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку шляхом продуття газоаналізатору алкотестер «Драгер 6810» та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. п. 2.5 ПДР України і скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з вказаним судовим рішеннямзахисник ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову судді суду першої інстанції, постановити нову, якою провадження у справі закрити. Апелянт вказує, що в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що зазначеним транспортним засобом не керував взагалі, 26 грудня 2022 року їхав додому з роботи разом зі своїми колегами у належному йому транспортному засобі, в якому він сидів на правому передньому пасажирському сидінні. Проїжджаючи блокпост по дорозі Суми - Полтава, на вимогу працівника поліції, вони зупинилися та разом з водієм вийшли з автомобіля, надавши запитувані документи разом з документами на транспортний засіб. У ході спілкування, перевіривши інформацію щодо належності автомобіля, поліцейський з невідомих причин та, не звернувши увагу перед цим хто був за кермом, запропонував пройти огляд на визначення стану сп`яніння саме йому, власнику транспортного засобу, а не водію, і враховуючи, що за кермом була інша особа, він ( ОСОБА_2 ) відмовився від проходження огляду. На думку апелянта, працівниками поліції під час процедури проведення огляду на стан сп`яніння були допущенні грубі порушення вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС, МОЗ України від 09 листопада 2015 № 1452/735 та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17 грудня 2008 № 1103, оскільки жодних доказів того, що ОСОБА_2 є водієм та керує транспортним засобом суду не надано, у матеріалах справи наявний відеозапис, який не є безперервним, на який містить лише відомості того, як останній разом з іншою особою (реальним водієм) стоїть на узбіччі дороги і не підтверджує поліцейському факт керування автомобілем, на ньому не зафіксовано факт руху та керування транспортним засобом саме ним. Крім того, апелянт вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений працівником поліції у відсутності двох свідків, тобто фіксування відмови від огляду на стан алкогольного сп`яніння проводилось поліцейськими з порушенням вказаних вище норм закону. При цьому, докази про відсторонення ОСОБА_2 в матеріалах справи, також, відсутні. Також, апелянт вказує і на те, що у матеріалах справи відсутні докази складання та вручення ОСОБА_2 як акту огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, так і направлення на проведення такого огляду. Зазначені обставини, на думку апелянта, дають підстави беззаперечно стверджувати, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП належними та допустимими доказами не доведена, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Заслухавши доповідь головуючого судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 адвоката Шевченка Д.С.на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали даної справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На думку апеляційного суду, розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Факт вчинення ОСОБА_2 вказаного правопорушення, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за обставин, викладених у постанові судді, підтверджуєтьсяпротоколом про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що 26 грудня 2022 року о 17 год. 25 хв. на а/ш Суми Полтава 2 км ОСОБА_2 керував транспортним засобом Mazda д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. та відеозаписом, який було долучено працівниками поліції до вказаного протоколу. Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і ставити під сумнів їх належність та допустимість у апеляційного суду підстави відсутні. При цьому, саме відеозаписом, який було проглянуто і апеляційним судом у порядку підготовки даної справи до апеляційного розгляду, спростовуються доводи апелянта стосовно того, що в матеріалах справи відсутні докази що того, що ОСОБА_2 керував зазначеним транспортним засобом. Так, дійсно, відеозапис розпочинається не з моменту зупинки транспортного засобу під керуванням автомобіля, а з того, як працівник поліції пропонує ОСОБА_2 , саме як водієві, пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку. У свою чергу, ОСОБА_2 не заперечує, що автомобілем керував саме він, не вказує, що за кермом була інша особа, а він сидів на пасажирському сидінні, пропонує поліцейському вирішити вказане питання «іншим шляхом», і в результаті пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки чи у медичному закладі відмовляється, що і стало підставою для складання відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, апеляційним судом не встановлено обставин, за яких можливо було б дійти висновку, що працівниками поліції було допущено порушення вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС, МОЗ України від 09 листопада 2015 № 1452/735 та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17 грудня 2008 № 1103, на що, також, посилається апелянт. Після складання протоколу, його зміст було оголошено ОСОБА_2 , роз`яснено останньому його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, запропоновано ознайомились з вказаним протоколом та скласти свої пояснення чи заперечення, при цьому, ОСОБА_2 протокол підписав і зазначив в ньому лише те, що надасть пояснення у суді і жодних заперечень щодо керування транспортним засобом не склав. Що стосується доводів апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений працівником поліції у відсутності двох свідків, тобто, фіксування відмови від огляду на стан алкогольного сп`яніння проводилось поліцейськими з порушенням вказаних вище норм закону, то вони є безпідставними, з врахуванням того, що у даному випадку відмова ОСОБА_2 від проходження огляду була зафіксована поліцейськими з застосовуанням технічних засобів відеозапису, який було долучено до матеріалів даної справи, що в повному обсязі узгоджується з положеннями ст. 266 КУпАП. При цьому, відсутність в матеріалах справи направлення ОСОБА_2 на огляд, а також відсутність підтвердження того, що останній від керування транспортним засобом був відсторонений, не свідчить про відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не має право, а зобов`язаний пройти такий огляд, а у даному випадку ОСОБА_2 від проходження огляду відмовився, тобто, допустив порушення встановленої норми, за що відповідальність передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, враховуючи вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що факт відмови ОСОБА_2 , як водія, пройти, відповідно до визначеного порядку, огляд на стан сп`яніння, було встановлено суддею суду першої інстанції за результатом повного, всебічно та об`єктивно розгляду справи, з врахуванням належних та допустимих доказів, з наданням їм правової оцінки, і обставин, за яких справа підлягала б закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, про що просить захисник в апеляційній скарзі, під час її апеляційного перегляду, не встановлено. За таких обставин, всупереч доводів апелянта, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП України, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 16 травня 2023 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Шевченко Д.С.на цю постанову - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.