Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 161/9329/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 161/9329/23 пров. № А/857/15597/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Носа С. П., суддів Кухтея Р. В., Гуляка В. В.; за участю секретаря судового засідання Петрунів В.І.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 липня 2023 року у справі № 161/9329/23 (головуючий суддя Черняк В.В., м. Луцьк, повний текст судового рішення складений 18.07.2023) за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: 06 червня 2023 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії БАВ №370230 від 29.06.2023. В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 не було відомо про позбавлення його права керування транспортними засобами згідно рішення суду. Позивач постійно керував транспортними засобами, а водійські права постійно були при ньому. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 липня 2023 року позовну заяву залишено без задоволення. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою задовільнити позовні вимоги. Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тими самим підставами, що і позовну заяву. Додатково зазначає, що ОСОБА_1 помилково був позбавлений права кермування транспортним засобом, так як постановою Волинського апеляційного суду від 05.07.2023 у справі №161/5697/22 виключено з постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 серпня 2022 року посилання на призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін з таких підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Встановлено, що згідно постанови Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції по справі про адміністративне правопорушення від 29 травня 2023 року серії БАВ №370230, ОСОБА_1 29 травня 2023 року о 22 год. 15 хв. у м. Луцьку по вул. Залізнична, 12 керував автомобілем Mazda 6, номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами на підставі постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області, чим порушив ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух». На підставі викладеного позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне. Питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до статті 41 Закону України «Про дорожній рух» регулюються Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Згідно з ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені, зокрема, статтями 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Згідно з приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. У позовній заяві позивач зазначив, що будь-яких протиправних дій не вчиняв, а оскаржувана постанова відносно нього складена неправомірно. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. За таких обставин відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та зокрема довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами. Колегія суддів звертає увагу, що усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень трактуються на користь позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов`язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії (Постанова Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2006 р. у справі № К-7375/06). За приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Згідно п. 8 ч.1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Згідно з п. 11 ч.1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Згідно ст. 31 Закону № 580-VIII поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 1) перевірка документів особи; 2) опитування особи; 3) поверхнева перевірка і огляд; 4) зупинення транспортного засобу; 5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; 6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; 7) проникнення до житла чи іншого володіння особи; 8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ; 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; 10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб; 11) поліцейське піклування. Як вбачається з матеріалів справи, 29 травня 2023 року о 22 год. 15 хв. позивач у м. Луцьку по вул. Залізнична, 12 керував автомобілем Mazda 6, номерний знак НОМЕР_1 . Даний факт позивачем не заперечується. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.08.2022 у справі 161/5697/22 ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Дане рішення суду набуло законної сили і було чинним на момент винесення спірної постанови. Отже, наявність події адміністративного правопорушення, яке виявилось у керуванні автомобілем будучи позбавленим права керування транспортними засобами, підтверджене наявними в матеріалах справи доказами, а отже постанова серії БАВ №370230 від 29.06.2023 винесена правомірно та не підлягає скасуванню. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позивач не знав про позбавлення його права керування транспортними засобами, то як вірно вказано судом першої інстанції, позивач знав про складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а його небажання протягом тривалого періоду часу цікавитися ходом судового розгляду цієї справи не звільняє його від відповідальності, яка встановлена законом. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що постановою Волинського апеляційного суду від 05.07.2023 у справі №161/5697/22 виключено з постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 серпня 2022 року посилання на призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, слід зазначити, що за правилами ч.4 ст.291 КУпАП, така постанова набрала законної сили 26 серпня 2022 року та була чинною до її скасування постановою Волинського апеляційного суду від 05 липня 2023 року. Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення адміністративного позову. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 липня 2023 року у справі №161/9329/23 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей В. В. Гуляк